Більш детально про інвестиційну взаємодію в наступному Додатку до цієї Лекції.

Отже, В процесі інвестування з використанням експортних та імпортних ресурсів міжнародний та національний капітал утворюють на деякий час певну цілісність, сутністю якої є інвестиційна взаємодія, що може надати вітчизняній економіці необхідного імпульсу розвитку за умов впровадження Державної інвестиційної стратегії. Інвестиційна взаємодія - це процес в основу якого покладено принцип взаємовигідності сторін.

Інвестиційно-інтеграційний процес - це злиття національного і міжнародного інвестиційних процесів в певній юрисдикції. Якщо цей процес сприяє утворенню нац. капіталу, даючи цим позитивний ефект від міжнародних інвестицій, то це інвестиційна взаємодія; Але існують Антиподи: «інвестиційна експансія» - це поглинення міжнародними інвестиційними потоками національного капіталу; а хибне державне регулювання веде до «інвестиційної інтервенції»,(поглинення через ЦП) і до руйнації економіки країн-реципієнтів через надходженням до них однобоко орієнтованих інвест. чим спонукається енергетична та кредитна залежність націонал. економіки.

Протистояти цим негативним явищам може тільки необхідний рівень інституційного забезпечення, який обумовлює перехід економічних суб'єктів України з позиції споживача на позицію партнера, що передбачає взаємовигідність для сторін, яка покладається в основу інвестиційної взаємодії. Життєздатність цього принципу забезпечує інститут права власності, рівень розвитку якого є основним фактором дієздатності країни в процесі взаємодії, а саме: а) зумовлює ступінь взаємодії суб'єктів інвестиційно-інтеграційного процесу; б) персоніфікує прибуток, розмежовуючи права власності учасників; в) виявляє майнову відповідальність.

Принципи інвестиційної взаємодії:1. розвитку міжнародного поділу праці; 2.взаємної ви-годи сторін; 3. розвитку міжнародних економічних і науково-технічних відносин; 4.Юр. рівності і недопустимості економічної дискримінації; 5.персоніфікації права власності; 6.свободи вибору форми організації зовнішньоекономічних зв'язків; 7.невід'ємного суверенітету держав над їх природними та інвестиційними ресурсами; 8. національного режиму; 9. принципсумлінного виконання інвестиційних зобов'язань.

Сфери інвестиційної взаємодії: 1.З міжнародними фінансовими центрами; 2. У спеціаль-. них економічних зонах; 3. У стратегічних альянсах; 4. У спільних підприємствах; 5. В системі міжбанківської діяльності на ринку капіталів; 6. На біржовому фондовому ринку

7. На ринку консалтингових послуг; 8. Уявне інвестиційне співробітництво

У широкому розумінні міжнародну економічну інтеграцію визначають і як відносини, і як процес. Інтеграцію в першому розумінні можна тлумачити як відсутність будь-якої форми дискримінації іноземних партнерів у кожній з національних економік і така міжнародна економ. інтеграція розглядається як найвищий розвиток МЕВ. А як процес – інтеграція виявляється в стиранні відмінностей між економічними суб'єктами - представниками різних держав.

У своєму розвитку міжнародна інтеграція проходить ряд етапів, кожен з яких передбачає більш широку інтеграцію і має свої особливості, зокрема:.

1.Зона вільної торгівлі;2. Митний союз;3.Спільний ринок;4.Економічний союз Цілі, значення та переваги і негативні наслідки міжнародної економічної інтеграції для економічного розвитку країн-учасниць - див. наступні Додат.

Ознаки інтеграції: 1.усунення обмежень; 2.взаємопроникнення виробничих систем;3.узгодження законодавств і стандартів; 4.міждержавні(наднаціональ- ні) органи; 5.єдина валюта; 6.єдина інфраструктура; 7.єдина зовнішньо торгі-вельна політика; 8.узгодження внутрішньої політики (економ, соціальної, ін.)

Історія та природа виникнення Європейського Співтовариства (ЄС)

Виникнення ЄС спонукало: 1.занадто активний американський капітал; 2. агресивно налаштований Схід Європи –СРСР з ідеєю світової революції.

Європейцям знадобилася пережити дві світові війни, щоб вони задумалися про необхідність об’єднання своїх країн на зовсім нових засадах.

Демократичні уряди у пошуках нового шляху вперед зупинилися на процесі політичної та економічної інтеграції. Коротка хронологія така:

1945-1950р. Для керівництва виконанням плану Маршалла по наданню американської допомоги створена Організація Європейського Економічного Співробітництва, (Організацію Економічного Співробітництва і Розвитку – сьогодні –ОЄСР)В 1949 р.створена Рада Європине плутати з Європейською Радою

В 1948 році почав діяти митний союз Бенілюксу, як модель нового виду економічного співробітництва, об’єднавши Бельгію,Нідерланди,Люксембург.

1950 р. 9травня -план створення Європейського Об’єднання Вугілля та Сталі (план Шумана), що спрямований на те, щоб зробити неможливою підготовку до нової війни, він полягав у переведенні ключових для воєнної індустрії галузей під міжнародний контроль за допомогою договору, який носить з точки зору міжнародного права обов’язковий характер. У 1952р. - (ЄОВС),

В 1957р шість країн-засновників ЄОВС Римським договором заснували Європейське Економічне співтовариство (ЄЕС) та Європейське співтовариство з атомної енергії (Євратом)..Обидві організації почали діяти з січня 1958 року (з підписання Римських угод).

Таким чином, народилось три Європейські співтовариства. Засновниками всіх трьох союзів були наступні країни: Бельгія, Франція, Італія, Люксембург, Голландія та Німеччина.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Для того щоб віднести конкретну країну (або групу країн) до певної соціально-економічної підсистеми, потрібна наявність усіх трьох згаданих критеріїв.	\|	В січні 1973 р. Великобританія, Данія, Ірландія прийняті в ЄС .

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.