Фактори економічного зростання та їх характеристика

Фактори економічного зростання	Кількісні показники фактора	Заходи кращого використання й підвищення ефективності	Показник ефективності використання
1. Природні ресурси	Показник різний для кожного конкретного виду	Комплексна і глибока переробка	Ресурсомісткість продукції
2. Трудові ресурси	Чисельність населення в працездатному віці, його кваліфікація	Поліпшення здоров`я, підвищення рівня освіти, удосконалення організації праці	Продуктивність праці
3. Підприємницькі здібності	Освіта, талант, працьовитість	Постійне вдосконалення	Максимальний прибуток
4. Основний капітал	Вартість	Удосконалення організації виробництва, технології	Капіталовіддача, якість продукції
5. Науково-технічний прогрес	Витрати на нову техніку й технологію, тощо	Розвиток сфери наукових досліджень та дослідно-конструкторських розробок, впровадження їх результатів	Підвищення ефективності суспільного виробництва
6. Сукупний попит	Обсяг у грошах на реальний продукт	Боротьба з інфляцією, регулювання попиту	Соціально-справедливий розподіл доходів

Загальне уявлення про взаємодію всіх факторів економічного зростання дає крива виробничих можливостей (рис. 2). Вона відображає максимальну кількість варіантів різної продукції, яка може бути виготовлена за даної кількості та якості природних, трудових ресурсів, обсягу основного капіталу і даного технологічного потенціалу. Посилення позитивного впливу з боку будь-якого з факторів пропозиції (збільшення кількості і поліпшення якості ресурсів або технологічного прогресу) зміщує криву виробничих можливостей вправо, з положення АВ у положення CD. Але можливості економіки повністю реалізувати свій виробничий потенціал обмежуються факторами попиту й пропозиції. Мається на увазі, що виробничий потенціал реалізується тоді, коли сукупний попит збільшується на стільки, щоб забезпечити повну зайнятість ресурсів і коли додаткові ресурси використовуватимуться ефективно, щоб забезпечити максимально можливе збільшення обсягу продукції.

При всьому значені факторів попиту і розподілу основну роль у забезпеченні темпів економічного зростання відіграють фактори пропозиції, які забезпечують зростання продуктивності суспільної праці. Продуктивність праці, як нам відомо, залежить, перш за все, від таких факторів, як технічний прогрес, капіталоозброєність, якість робочої сили та поєднання факторів виробництва та управління ними.

За розрахунками Едварда Денісова із Бруклінського інституту зростання реального національного доходу США за період 1929-1982 рр. забезпечувалося приблизно на 1/3 за рахунок збільшення затрат праці, і на 2/3 – за рахунок підвищення продуктивності праці. Отже основним фактором економічного зростання є підвищення продуктивності праці. Саме тому можна стверджувати, що всі фактори, які впливають на рівень продуктивності праці, є найсуттєвішими з точки зору реального економічного зростання. Основним же фактором, що впливає на продуктивність праці є технічний процес.

Ряд факторів негативно впливає на економічне зростання, або стримує його (рис.5). До факторів, які стримують економічне зростання належать: обмеження з боку сукупного попиту (недостатній рівень сукупних витрат призводить до того, що дійсні темпи зростання відстають від потенційно можливих), соціально-політична атмосфера в країні, ресурсні та екологічні обмеження, державне втручання у справи приватного бізнесу (законодавча діяльність, щодо оподаткування, регулювання безпеки праці, охорони здоров`я працюючих, та охорони довкілля, тощо). До факторів, які негативно впливають на процес економічного зростання, належать: недобросовісне ставлення до праці, господарська злочинність, припинення роботи через трудові конфлікти, вплив несприятливих природних умов на сільськогосподарське виробництво, тобто все те, що стримує зростання продуктивності праці.

Рис.5.Фактори, що гальмують економічний розвиток.

Ці фактори можуть викликати довгострокову депресію (застій) економіки, або її стагнацію. Якщо стагнація поєднується з інфляцією, виникає ситуація стагфляції, яка посилює економічний спад чи депресію, зростання цін, зубожіння населення.

Значний вплив на темпи економічного зростання мають і інші фактори, які важко піддаються кількісній оцінці. До них, перш за все, слід віднести соціальну, культурну і політичну атмосферу в країні. Мається на увазі ціла низка взаємопов'язаних факторів: відсутність соціальних або моральних заборон, які перешкоджають процесу виробництва і матеріальному прогресу; позитивне ставлення до праці і підприємництва; стабільність політичної системи, що стосується внутрішніх порядків, прав власності, законів про статус підприємств, процедур укладання контрактів. Усі перелічені умови, безперечно, лежать в основі економічного зростання, хоча їх і не можливо оцінити кількісно. До цих факторів можна віднести і такі: забезпеченість країни різноманітними природними ресурсами, кліматичні умови, кількість та якість земельних угідь, національні традиції. Сприяє економічному зростанню міжнародна спеціалізація і зовнішня торгівля.

Співвідношення між темпами зростання продукту і змінами факторів виробництва може бути різним в залежності від того, який тип економічного зростання переважає в даний момент в країні. Розрізняють такі типи економічного зростання: екстенсивний, інтенсивний і змішаний (реальний).

Екстенсивний тип передбачає зростання обсягу виробництва за рахунок кількісного збільшення факторів виробництва (матеріальних і особистих) при тому самому технічному рівні.

Характерною особливістю екстенсивного типу економічного зростання (у чистому вигляді) є те, що ефективність виробництва залишається незмінною, бо збільшення обсягу виробництва досягається за рахунок зростання витрат матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Інтенсивний тип передбачає збільшення обсягу виробництва на основі раціонального використання виробничого потенціалу, економії всіх видів ресурсів. А конкретно: а) шляхом якісного вдосконалення факторів виробництва: застосування більш прогресивних засобів праці та більш економічних предметів праці; підвищення кваліфікації робочої сили; б) шляхом кращого використання факторів виробництва: збільшення виходу кінцевої продукції з кожної одиниці функціонуючих у виробництві ресурсів; підвищення якості продукції.

Отже, інтенсивний тип неминуче веде до зростання ефективності виробництватому, що обсяги виробництва зростають при зменшенні, або ж при незмінних затратах праці.

За своїм об`єктивним змістом екстенсивний і інтенсивний тип відтворення утворюють протилежні полюси. І в той же час вони взаємодоповнюють один одного. Як це слід розуміти?

Справа в тому, що в чистому вигляді ні екстенсивний, ні інтенсивний типи господарювання не існують. Екстенсивне відтворення, наприклад, включає інтенсивну форму, як свій внутрішній момент. Тобто залучення в господарський оборот додаткових ресурсів об`єктивно передбачає їх використання з певною ефективністю. У свою чергу інтенсивний тип відтворення містить у собі екстенсивні фактори розвитку, бо в тій чи іншій мірі передбачає зростання ресурсів. Хоча це зростання носить підпорядкований характер. Тому більш правильно відмінність проводити не між екстенсивним та інтенсивним типами відтворення, а між переважно екстенсивним і переважно інтенсивним.Тип економічного зростання, який відображає зростання виробництва за рахунок інтенсивних та екстенсивних факторів отримав назву реального (змішаного).

Процес переходу від переважно екстенсивного до переважно інтенсивного типу економічного зростання, пов`язаний зі структурними змінами суспільного виробництва. Під час такого переходу відбувається уповільнення темпів економічного зростання, яке не слід розглядати як негативне явище, бо при цьому відбувається перебудова відтворювальних процесів, зміна пріоритетів економічного розвитку. Якщо ж зниження темпів економічного зростання супроводжується консервацією структури національної економіки, то воно носить явно негативний характер.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.