Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Юридична відповідальність: поняття, ознаки, види.

Термін „відповідальність” має досить багато значень залежно від контексту, в якому вживається.

Так, говорять про почуття відповідальності та відповідальну поведінку. Можна підвищити відповідальність, притягнути особу до відповідальності та взяти відповідальність на себе. У господарській сфері діють підприємства з обмеженою відповідальністю та з додатковою відповідальністю.

В усіх перерахованих та інших випадках мова йде про різні сторони такого явища, як соціальна відповідальність. Її існування визначено суспільним характером людської поведінки та відображає взаємозв’язки суспільства і окремої людини.

Убудь-яких життєвих ситуаціях люди мають погоджувати свої вчинки з існуючими в суспільстві нормами і цінностями, з інтересами інших людей. У свою чергу суспільство (держава, колектив) постійно контролюють діяльність суб'єкта, адекватно реагуючи на різні варіанти його поведінки (заохочуючи, схвалюючи відповідальну поведінку і караючи порушника). Тому відповідальність (у широкому, соціальному плані) можна охарактеризувати як суспільні відносини між суб'єктом і контролюючою його поведінку інстанцією (державою, суспільством). Завдяки їй у суспільстві забезпечуються організованість і порядок.

Досить обґрунтованою вважаємо класифікацію соціаль­ної відповідальності на неправову та правову. Неправова соціальна відповідальність не має юридичного характеру та виступає у формі моральної, політичної, корпоративної, релігійної, етичної та ін.

Моральна відповідальність настає у випадку порушення традицій, звичаїв, норм культури та естетичних норм. Вона відображається у суспільному осуді та соціальному відме­жуванні від суб'єкта, що порушує чи ухиляється від вико­нання норми поведінки. Моральна відповідальність має важ­ливе значення, оскільки забезпечує відповідність суб'єктів прийнятим у суспільстві уявленням про добро та зло, спра­ведливість та несправедливість.

Політична відповідальність настає при порушенні норм, дотримання яких покладається суспільством на публічного політика. її призначенням є забезпечення упорядкування політичної сфери суспільних відносин шляхом демонстрації недовіри, необрання політика на новий термін до представ­ницького органу, виключення з певної організації.



Интернет реклама УБС

Корпоративна відповідальність настає у випадку порушення корпоративних правил, які прийняті певною соціальною структурою та не мають правового значення. Відображається у осуді членами корпорації чи виразі недовіри порушнику.

Релігійна відповідальність засновується на нормах, що регламентують порядок відправлення релігійних культів, та на вірі у Бога. Забезпечують організацію релігійної сфери шляхом визначення можливих засобів впливу до суб'єктів, що порушують вимоги релігійних норм.

Всі згадані вище види соціальної відповідальності мають пасивний характер, оскільки негативна реакція з боку су­спільства у цих випадках не передбачає примусового впли­ву на нормопорушника. Вона не заснована на праві вимага­ти відповідної поведінки, а відображається у бажанні ви­словити негативне ставлення шляхом відмови у спілкуванні чи дистанціювання.

Правова відповідальність настає у випадку порушення норм державно-організованого права. Вона має активний характер, оскільки передбачає активний психічний вплив на порушника аж до застосування примусового фізичного впливу.

Таким чином, соціальна та правова відповідальність спів­відносяться як загальне та особливе. Для цих видів відпо­відальності притаманні наступні спільні риси:

1. Як будь-яка соціальна, так і юридична відповідальність є засобом гарантування та охорони суспільних відносин.

2.Вони встановлюються певними суб'єктами та гаранту­ється певними засобами.

3.Є засобами гарантування прав людини та суспільних інтересів.

4.Є елементами надбудови суспільства, що залежать від рівня розвитку економічних, політичних та суспільних відносин.

 

5. Мають динамічний характер, тобто розвиваються та трансформуються разом із суспільними відносинами.

6. Існують у певній сфері та регламентуються певним різновидом соціальних норм.

7. Переслідують досягнення певної мети та мають функ­ціональну спрямованість.

8. Передбачають настання певних наслідків для поруш­ника.

9. Забезпечують системність суспільства як соціального утворення.

10. Виробляють повагу до прав та свобод людини і є про­явами культури суспільства.

Оскільки поведінка людини має два різновиди (соціально корисна і соціально шкідлива), тому і відповідальність розглядається в двох аспектах: позитивному і негативному (проспективному і ретроспективному).

У проспективному (позитивному) аспекті відповідальність характеризує позитивне відношення особи до своїх вчинків. Це розуміння важливості своїх дій для суспільства, прагнення і бажання виконати їх якнайкраще, ефективніше, швидше. Це відповідальність за належне здійснення своєї соціальної ролі, виконання соціальних норм, за будь-яку доручену справу. У правовій сфері позитивна відповідальність пов'язана із соціально-правовою активністю, проявом ініціативи при реалізації правових розпоряджень.

Саме ця сторона відповідальності розуміється, коли говорять про почуття відповідальності, про те, що людина бере відповідальність на себе. Відповідальність у зазначеному аспекті розглядається як усвідомлена і сприйнята особою соціальна необхідність ініціативного виконання боргу, усієї суми політичних, моральних, правових обов'язків. Це відповідальність за майбутню поведінку.

Суспільству не байдужа діяльність суб'єктів, її наслідки. Тому, здійснюючи постійний контроль за їх поведінкою, воно в необхідних випадках корегує її шляхом заохочення, стимулювання соціально активної поведінки чи, навпаки, покарання порушника соціальних вимог.

Ретроспективна відповідальність передбачає відповідальність за вже вчинене. Вона пов'язана не тільки з усвідомленням її особистістю, але й із зовнішнім впливом з боку суспільства, держави, інших осіб і може бути моральна, суспільна й ін. Серед зазначених видів негативної (ретроспективної) відповідальності особливе місце посідає юридична відповідальність як найважливіший різновид відповідальності соціальної [1; 417].

Серед вітчизняних науковців немає єдності в трактуванні юридичної відповідальності. Кожний автор намагається визначити її по-своєму, підкреслюючи ті її сторони, які він вважає головними, визначальними.

Більшість авторів розуміють юридичну відповідальність як примусовий захід або ототожнюють її з покаранням за правопорушення [2; 592].

Інша група дослідників розглядає юридичну відповідальність у рамках існуючих правових категорій. Вони трактують її як охоронне правовідношення, як специфічний юридичний обов'язок, як реалізацію санкцій правових норм і т.д.

Останнім часом сформувався ще один напрямок у розумінні юридичної відповідальності як явища загальносоціального. Результатом його стала концепція позитивної юридичної відповідальності.

При характеристиці юридичної відповідальності слід виходити з наступних положень:

1. Юридична відповідальність відображає специфіку будь-яких правових явищ - їхню формальну визначеність і процесуальний порядок реалізації.

2. Юридична відповідальність невіддільна від правопорушення, виступає його наслідком.

3. Юридична відповідальність пов'язана з реалізацією санкцій правових норм.

4. Юридична відповідальність пов'язана з державно-владною діяльністю, з державно-правовим примусом.

Таким чином, юридична відповідальність - це застосування до правопорушника передбачених санкцією юридичної норми примусових заходів, що виражаються у формі втрат особистого, організаційного або майнового характеру.

До основних ознак юридичної відповідальності відносять:

1) юридична відповідальність припускає державний примус;

2) юридична відповідальність пов'язана з правопорушенням, випливає з нього і звернена на правопорушника;

3) юридична відповідальність спричиняє негативні наслідки (позбавлення) для правопорушника: обмеження його прав (позбавлення волі, батьківських прав й ін.), покладання на нього нових додаткових обов'язків (виплата визначеної суми, здійснення якихось дій і т.д.);

4) характер і обсяг позбавлень встановлені в санкції юридичної норми;

5) покладання позбавлень, застосування заходів державного примусу здійснюється в ході правозастосовчої діяльності компетентними державними органами в чітко визначених законом порядку і формах.

Варто відмітити, що здійснення особою дій, заборонених законом, ще не спричиняє юридичної відповідальності. Більше того, до відповідного рішення (вироку) суду особа взагалі вважається невинуватою. В окремих випадках особа, що вчинила правопорушення, може бути звільнена від відповідальності, тобто правозастосовчий процес не здійснюється. В інших випадках порушник під час правозастосовчої діяльності звільняється від покарання, тобто від відповідних позбавлень, але не від відповідальності взагалі [1; 415-418].

В окремих видах відповідальності загальні її ознаки виявляються по-різному, що обумовлює специфіку їхньої регламентації і реалізації. У науці класифікація видів юридичної відповідальності проводиться за різними підставами: за органами, що притягають до відповідальності, за характером санкцій, за функціями і т.д. Найбільше поширення отримав розподіл видів відповідальності за галузевою ознакою. За цією підставою розрізняють відповідальність конституційну, кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, дисциплінарну і матеріальну. Кожний з видів має специфічну підставу (вид правопорушення), особливий порядок реалізації, специфічні примусові заходи.

Конституційно-правова відповідальність – різновид юридичної відповідальності, що має складний політико-правовий характер. Цей вид відповідальності настає за конституційний делікт (правопорушення), який виявляється в особливих негативних наслідках для суб’єктів конституційних правопорушень.

Особливістю конституційної відповідальності є те, що в багатьох випадках вона детально не конкретизується. Часом законодавець лише вказує на можливість такої відповідальності.

У багатьох випадках конституційна відповідальність поєднується, переплітається з іншими видами юридичної відповідальності. Так, відповідальність депутата, що вчинив злочин, поєднує в собі конституційну (державно-правову) і кримінальну відповідальність. Підставами для притягнення до конституційної відповідальності може бути порушення не лише норм конституційного права, але й інших галузей права, зокрема кримінального.

Особливістю конституційної відповідальності є те, що вона може застосовуватися за умов, коли норми права взагалі не порушуються. У цих випадках відповідальність пов’язується з тими діями, що розцінюються як негативні у політичному плані: наприклад, передбачена статтею 87 Конституції України відповідальність Кабінету Міністрів перед Верховною Радою України.На відміну від відповідальності Президента України у порядку імпічменту (ст. 111 Конституції України), коли її підстави прямо визначені в Основному Законі, політична відповідальність уряду перед парламентом значною мірою є суб’єктивна [27; 517].

Кримінальна відповідальність - найбільш суворий вид відповідальності. Вона настає за вчинення злочинів і, на відміну від інших видів відповідальності, встановлюється тільки законом. Ніякі інші нормативні акти не можуть визначати суспільно небезпечні діяння як злочинні і встановлювати за них міри відповідальності. В Україні вичерпний перелік злочинів зафіксований у Кримінальному кодексі. Порядок притягнення до кримінальної відповідальності регламентується Кримінально-виконавчим кодексом України.

Повноваження притягнення до кримінальної відповідальності має тільки суд. Заходи кримінальної відповідальності - форми державного примусу, що впливають переважно на особистість винного: позбавлення волі, виправні роботи, конфіскація майна і т.д. В основі процесуальної форми кримінальної відповідальності, як зазначалося, лежить презумпція невинуватості.

Адміністративна відповідальність настає за вчинення адміністративних проступків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Згідно ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються: 1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад; 2) виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад; 3) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними, районними в містах комісіями в справах неповнолітніх; 4) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями); 5) органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом. Згідно ст. 24 КУпАП 3а вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення: 1) попередження; 2) штраф; 3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; 4) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; 5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання); 6) виправні роботи; 7) адміністративний арешт [15].

Цивільно-правова відповідальність настає за порушення договірних зобов'язань майнового характеру або за заподіяння майнової позадоговірної шкоди, тобто за здійснення цивільно-правового делікту. Її сутність полягає в примушенні особи нести негативні майнові наслідки. Повне відшкодування шкоди - основний принцип цивільно-правової відповідальності. Відшкодування збитків у деяких випадках доповнюється штрафними санкціями, наприклад виплатою неустойки. Покладання цього виду відповідальності здійснюється судовими (загальним чи господарським судом) органами. Позивачем у цьому випадку виступає особа, право якої порушено.

Дисциплінарна відповідальність виникає внаслідок здійснення дисциплінарних проступків. Вона виявляється у вигляді настання для працівника певних несприятливих наслідків особистого, організаційного або матеріального характеру, як наслідок негативної оцінки й осуду його поведінки з боку держави, суспільства і трудового колективу, та застосуванням до працівника, роботодавцем або вищестоящим органом, дисциплінарної санкції (стягнення) за порушення дисципліни праці.

Метою дисциплінарної відповідальності є: охорона дисципліни, порядку праці; попередження таких порушень з боку інших членів трудового колективу і т.п. Отже, дисциплінарна відповідальність покликана формувати, підтримувати і зміцнювати дисципліну праці, попереджати її порушення.

В даному випадку порушується не заборонна норма, а позитивне правило, що закріплює трудові обов'язки працівника. Заходи дисциплінарної відповідальності за Кодексом законів про працю України – догана та звільнення [16].

Матеріальна відповідальність робітників та службовців за шкоду, заподіяну підприємству, установі, полягає в необхідності відшкодувати збитки у порядку, встановленому законом. Підставою цього виду відповідальності є заподіяння шкоди під час роботи підприємству, з яким працівник знаходиться в трудових відносинах. Розмір збитку, що відшкодовується, визначається у межах середньомісячного заробітку або настає повна матеріальна відповідальність.

Крім зазначених як самостійний вид відповідальності в літературі виділяється скасування актів, що суперечать законодавству. Незважаючи на визначену близькість до юридичної відповідальності і значимість цього юридичного феномена, вважається, що він відрізняється від відповідальності [1; 428-432].

Різноманіття фактичних обставин, що припускають юридичну відповідальність, вимагає визначеної процедури їхнього виявлення і притягнення особи до відповідальності. Для юридичної відповідальності характерна чітка нормативна регламентація її здійснення. Така регламентація необхідна для максимального забезпечення і захисту прав і законних інтересів громадян та інших суб'єктів.

Порядок притягнення до юридичної відповідальності встановлюється нормами процесуального права, що породжують при наявності визначеного факту процесуальні правовідносини, через які, як через свою форму, виявляються відносини юридичної відповідальності. Чітка регламентація дозволяє максимально точно зафіксувати всі обставини справи, склад правопорушення, забезпечуючи при цьому права всіх учасників процесу. Звичайно, громіздкі, ускладнені форми розгляду в деяких випадках можуть мати і негативну роль, породжуючи формалізм і т.д. Однак ще більші незручності викликає відсутність в окремих випадках процесуальної регламентації, механізму покладання відповідальності.

Зрозуміло, ступінь регламентації різних видів юридичної відповідальності різна. Найбільш жорстко врегульовані кримінальна й адміністративна відповідальність, що носять каральний, штрафний характер. Наприклад, порядок притягнення до кримінальної відповідальності регламентується Кримінально-виконавчим кодексом України. Менш жорсткий порядок притягнення, наприклад, до дисциплінарної відповідальності робітників та службовців. Однак і тут неприпустиме порушення встановленої процедури [1;426-427].

Отже, юридична відповідальність виникає тільки в силу норм права на підставі рішення правозастосовчого органу. Фактичною підставою її є правопорушення. Найбільше поширення отримав розподіл видів відповідальності за галузевою ознакою. За цією підставою розрізняють відповідальність конституційну, кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, дисциплінарну та матеріальну. Кожний з видів має специфічну підставу (вид правопорушення), особливий порядок реалізації, специфічні примусові заходи.

 

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.