МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вимоги, що висуваються до вибору і зайняття місця солдатом, якого призначено спостерігачем.ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА КАФЕДРА ТОПОГЕОДЕЗИЧНОГО ТА НАВІГАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬК
ЗАТВЕРДЖУЮ Начальник кафедри топогеодезичного та навігаційного забезпечення військ
полковник П.А. САВКОВ “ ___ “ _____________________2012 p.
ПЛАН-КОНСПЕКТ
з підготовки ліцеїстів 10 класу Українського гуманітарного ліцею при Київському національному університету імені Тараса Шевченка у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка з предмету “Основи захисту Вітчизни”
Київ-2012
Навчальні питання і розподіл часу
Спостережний пост (спостерігач) призначається для розвідки наземного та повітряного противника, а пост радіаційного, хімічного, біологічного спостереження (спостерігач) - для радіаційної та хімічної розвідки. У склад радіаційного, хімічного, біологічного поста спостереження призначається особовий склад спеціально підготовленого відділення (екіпажу танка). Спостережний пост розташовується в місцях, які забезпечують найкраще проглядання місцевості перед фронтом і на флангах. Спостережний пост складається із двох-трьох спостерігачів, один з яких призначається старшим. На спостережному посту повинні бути: - прилади спостереження, - великомасштабна карта або схема місцевості, - журнал спостереження, - компас, - годинник, - ліхтар, - засоби зв'язку і подачі сигналів оповіщення. А у спостерігача - прилади спостереження. На посту радіаційного, хімічного, біологічного спостереження (у спостерігача), крім того, повинні бути прилади радіаційної та хімічної розвідки і засоби подачі сигналів оповіщення про радіаційне, хімічне та біологічне зараження. Старший спостережного поста зобов'язаний: - встановити порядок безперервного спостереження; - організувати обладнання місця для спостережного поста і його маскування; - перевірити справність приладів спостереження, засобів зв'язку і оповіщення; - своєчасно доповідати командиру, який виставив пост, про результати спостереження. Старший поста радіаційного, хімічного, біологічного спостереження, крім того, зобов'язаний встановити час включення приладів радіаційної і хімічної розвідки, знати сигнали оповіщення про радіаційне, хімічне та біологічне зараження і порядок їх передачі. Спостерігач починає спостереження з детального вивчення місцевості і визначає відстань до орієнтирів та характерних місцевих предметів у призначеному секторі. Сектор, як правило, розбивається на зони: - найближчу - глибиною до 400 м, - середню - до 800 м , - дальню - на глибину видимості. Огляд місцевості здійснюється послідовно по зонах. Виявивши ціль, спостерігач визначає її положення на місцевості відносно орієнтирів (характерних місцевих предметів) і доповідає про неї старшому спостережного поста. Старший спостережного поста встановленим порядком доповідає про цілі командиру, який виставив пост, і наносить їх на карту або схему місцевості. Про результати спостереження робиться запис в журналі спостереження. Спостереження вночі ведеться із використанням приладів нічного бачення, а іноді і засобів освітлення місцевості і доповнюється підслуховуванням. Спостереження за повітряним противником ведеться послідовним прогляданням повітряного простору, починаючи від горизонту. Виявивши повітряну ціль, в тому числі і місця розкриття касетних бойових частин ракет (бомб), спостерігач негайно подає сигнал оповіщення, визначає її характер, напрямок польоту і доповідає своєму командиру (старшому спостережного поста). Пост радіаційного, хімічного, біологічного спостереження (спостерігач) веде безперервне спостереження в указаному районі, в установлений час і підчас кожного артилерійського і авіаційного нальоту противника включає прилади радіаційної та хімічної розвідки і слідкує за їхніми показаннями. При виявленні радіаційного зараження 0,5 рад/год і більше старший спостережного поста (спостерігач) доповідає командиру, який його вислав, і за його вказівкою подає сигнал «Радіаційна небезпека». При виявленні хімічного зараження старший поста (спостерігач) подає сигнал «Хімічна тривога» і доповідає командиру, який виставив пост. Оповіщення про біологічне зараження здійснюється за вказівкою командира, який виставив пост (спостерігача), таким же сигналом. Результати радіаційного та хімічного спостереження вносяться в журнал спостереження. Вимоги, що висуваються до вибору і зайняття місця солдатом, якого призначено спостерігачем. Солдат мусить усе бачити й чути і при цьому залишатися непоміченим для противника. Місце має забезпечувати достатній огляд, маскування, укриття від вогню противника і мати зручні підходи. Не потрібно влаштовуватися на вершинах, горбах, біля одинокого дерева чи будинку, в невеликому гаю, тобто поблизу тих об'єктів місцевості, які привертають увагу противника і допомагають йому орієнтуватися. Найзручнішими для спостереження є окопи, канави, вирви від снарядів тощо. Місце для спостерігача в них обирається так, щоб позаду був насип, горбок чи пустир, і тоді постать спостерігача не вирізнятиметься на тлі неба. Поблизу предметів на місцевості (стовпа, дерева) спостереження ведеться з тіньового боку в положенні лежачи (мал. 158, а, б). Подивіться на малюнок 159 і спробуйте визначити, де спостерігач обрав і зайняв місце для спостереження правильно, а де — ні (відповідь знайдете у кінці теми). Для зручності спостереження і детального огляду місцевості призначений спостерігачеві сектор умовно розбивається на такі три зони спостереження: І) близька, найдоступніша для спостереження неозброєним оком, на відстані
400—500 м; 2) середня, до 1000 м; 3) далека, до межі видимості. Межі зон встановлюються за добре видимими орієнтирами або предметами на місцевості. Орієнтири визначаються справа наліво, від себе вдалину. Подивіться на малюнок 160 і спробуйте визначити, під яким номером буде визначено орієнтир: «дерево», «камінь», «далекий гай», «кущі» (відповідь у кінці теми). Спостерігач спочатку оглядає усе довкола (в наступі — від себе до противника, в обороні — від противника до себе). Потім уважніше оглядає близьку зону (спостереження ведеться справа наліво за умовно визначеними орієнтирами від себе вдалину). Відкриті ділянки оглядаються швидше, закриті — детальніше. Про все помічене спостерігач доповідає командирові, не припиняючи спостереження. У доповіді спостерігач вказує орієнтир і відстань від нього (вправо, вліво, далі, ближче), те, що помічено, наприклад: «Орієнтир два — вліво 50, ближче — 100, біля пожовклого куща — кулемет противника» . Спостереження є одним з основних способів ведення розвідки, від якої, як відомо, залежить успіх бою, а отже, дії солдата-спостерігача повинні бути грамотними і вмілими.
БОРОТЬБА З ТАНКАМИ ТА ІНШИМИ БРОНЬОВАНИМИ МАШИНАМИ ПРОТИВНИКА
У бою солдатові доводиться боротися не лише з живою силою противника, а й з його технікою, особливо танками і броньованими машинами, які є небезпечними цілями і повинні знищуватися в першу чергу. Танк не страшний солдатові, якщо він діє проти нього сміливо і розважливо, добре знає його тактико-технічні характеристики, уразливі місця і вміло застосовує свою зброю. Сучасний танк М-1 «Абрамс», у якого потужний двигун, велика швидкість, могутнє озброєння, має такі слабкі сторони: поганий огляд місцевості; великі, габарити; при попаданні в гусениці протитанковою гранатою танк не може рухатися; танк не може вражати ціль від ЗО м і ближче, якщо вона нижча за корму корпусу. Подивіться на малюнок 161 і спробуйте визначити, де у танка важливі зони, що вражаються: а) ручним протитанковим гранатометом; б) протитанковими гранатами; в) зі стрілецької зброї. Вибір засобів і способів знищення броньованих об'єктів противника залежить від конкретних обставин. Для ураження танків та інших броньованих цілей в бою використовуються: ПТКРС, гранатомети, протитанкові гранати, протитанкові міни, а також вогонь зі стрілецької зброї по оглядових щілинах. Якщо до позиції (окопу) наближається танк і його не вдалося знищити з гранатомета, то потрібно зачекати, поки він підійде на відстань 25—30 м. На такій відстані вогневі засоби танка не можуть уразити солдата. Цей момент і потрібно використати для метання протитанкової гранати. Якщо кинута граната не завдасть шкоди танку, то треба відскочити траншеєю вбік або лягти на її дно, а коли танк пройде, швидко піднятися і кинути гранату в його борт або кормову частину (мал. 162 ). Після вибуху приготуватися до стрільби по екіпажу, який намагатиметься залишити танк. При метанні гранат по танках, БМП і бронетранспортерах противника правильна точка прицілювання має вирішальне значення, оскільки протитанкові гранати завдають шкоди тільки в разі безпосереднього попадання в броньовану ціль. Якщо танк рухається на солдата або від нього, треба кидати гранату назустріч чи навздогін, як по нерухомій вертикальній цілі, враховуючи при цьому, що за час польоту гранати машина встигне пройти 5—10 м. Якщо танк рухається вздовж фронту на відстані 15—20 м від солдата зі швидкістю приблизно 15 км/год (це швидкість людини, яка спокійно біжить), то точку прицілювання слід умовно визначити на 1/2 корпусу танка від переднього обрізу бічної броні. Можливі й інші способи боротьби з танками. Один з них, який широко використовувався під час другої світової війна нашими солдатами,— це осліплення танків: пропустивши танк, солдат сміливо стрибав на його броню і плащ-накидкою накривав оглядові щілини. У боротьбі з танками та іншими броньованими цілями противника вирішальну роль відіграють сміливість, рішучість, навченість і непохитна впевненість солдата у своїх можливостях. Переглядів: 5267 |
Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google: |
© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове. |
|