Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Літературні стилі: становлення, теорія трьох стилів. Розрізнення понять літературний стиль, напрям, течія.

Стилі і напрямки в українській літературі

1. Доба монументального стилю (Х - ХІ ст.)

Ознаки творів доби монументального стилю:

• Масштабність

• Величність

• Ідейний пафос

Приклади літератури: "Остромирове Євангеліє", "Повість минулих літ", "Слово про закон і благодать".

2. Доба орнаментального стилю (кінець ХІ - ХІІІ ст.)

Ознаки творів доби орнаментального стилю:

• Ритмічність підпорядкування художнього тексту;

• Витонченість художніх засобів

Приклади літературних творів: "Слово про похід Ігорів", "Повчання дітям", Галицько-Волинський літопис.

3. Доба підсумків (ХІV - XV ст.)

Ознаки творів доби підсумків:

• Змішання стилів;

• Характерні зводи.

Приклади творів: "Лаврентіївський звід", "Літопис Руський", "Києво-Печерський патерик".

4. Ренесанс

Ренесанс - це напрямок у мистецтві, що виник в Італії в ХІV ст. і поширився в Англії, Франції, Німеччині та інших країнах Європи.

Ознаки ренесансу:

• Наслідування античного мистецтва;

• Гуманізм;

• Зацікавлення життям простих людей;

• Заперечення середньовічних традицій.

Письменники доби Ренесансу: Павло Русин, Себастьян Кленович.

5. Бароко

Бароко - це стиль в архітектурі і мистецтві ХVІІІ ст., для якого характерна підкреслена урочистість, декоративність. Метою є справити враження, викликати зворушення.

Ознаки бароко:

• Центральне місце відводиться Богові;

• Релігійне забарвлення;

• Динамізм;

• Гіперболізація;

• Метафоричність мови;

• Спроба поєднати античність з християнством;

• Пристрасть до сміливих комбінацій, чудернацького, незвичного.

Представники доби бароко: І. Вишенський, М. Смотрицький, І. Величковський.

 

6. Класицизм

Класицизм - це художній стиль й естетичний напрям, який розвивався в ХVІІ ст. у Франції і різною мірою охопив європейські літератури ХVІІІ - першої третини ХІХ ст.

Ознаки класицизму:

• Поділ персонажів на позитивних і негативних;

• Одновимірність характеру;

• Правило трьох єдностей;

• Сюжет розгортається лінійно, практикуються концентричні сюжети.

7. Сентименталізм

Сентименталізм - це один із літературних напрямів другої половини ХVІІІ - початку ХІХ ст. у країнах Європи, що виник як заперечення раціоналізму класицистів у добу Просвітництва.

Герой сентименталізму:

• Проста людина з народу;

• Надзвичайно чуттєвий та вразливий;

• Знаходить гармонію у спілкуванні з людиною.

Ідеї сентименталізму:

• Захист права людини на приватне життя незалежно від станової приналежності.

• Духовний світ почуттів селянина, міщанина багатший за світ представників дворянства.

Сементалізм в українській літературі: І. Котляревський "Енеїда", Г. Квітка-Основ'яненко "Маруся".

8. Романтизм

Романтизм - це художній метод у літературі і мистецтві першої половини ХІХ ст., його суть полягає у тому, що реальній дійсності, яка не задовольняє митця, протиставляються картини життя бажаного, витвореного мрією.

Ознаки романтизму:

• Виняткові характери у виняткових обставинах;

• Ліризм;

• Фантастика;

• Увага до історичного минулого;

• Звернення до фольклору.

Романтизм в українській літературі: Євген Гребінка ("Сонце та Хмари"), Микола Костомаров, Віктор Забіла.

9. Реалізм

Реалізм - це мистецький напрям ХІХ ст., що зображував типові характери в типових обставинах, прагнучи до глибокого й панорамного змалювання життя в його закономірностях і суперечностях.

Ознаки реалізму:

• Соціальна зумовленість життя людини;

• Змалювання згубного впливу антигуманного світу на вчинки і долю людини;

• Історизм у відтворенні явищ дійсності;

• Гуманізм, співчуття і протест проти всіх форм соціального і духовного поневолення.

10. Натуралізм

Натуралізм - це літературний напрям, що виник у Франції в 70-ті роки ХІХ ст. і поширився в Європі та США. Виник як реакція на вичерпність форм реалізму і його принцип соціальної зумовленості людського характеру.

Ознаки натуралізму:

• Тлумачення особи біологічними, спадковими рисами то соціально-моральним середовищем.

• Буття героїв у світлі досягнень науки.

Натуралізм в українській літературі: Іван Франко "Ріпник", "Борислав сміється".

11. Модернізм

Модернізм - це комплекс літературно-мистецьких напрямів, що виникли наприкінці ХІХ ст. як заперечення натуралізму в художній дійсності, як спростування заангажованості митця.

Основні напрями:

• Імпресіонізм

• Експресіонізм

• Неоромантизм

• Неореалізм

• Неокласицизм

• Символізм

• Футуризм

11.1. Імпресіонізм

Імпресіонізм - це напрям у мистецтві й літературі середини ХІХ - поч. ХХ ст., представники якого намагалися відтворити навколишній світ у всій його змінюваності й рухливості, а також показати найтонші відтінки настрою, почуттів людини.

Ознаки імпресіонізму:

• Тонкий психологізм змалювання персонажів;

• Прагнення відтворити найтонші відтінки настрою;

• Прагнення схопити миттєві враження;

• Тяжіння до лаконізму прози, її ритмічності;

• Багатство відтінків у змалюванні дійсності;

• Посилена увага до кольорів, звуків і яскравих художніх деталей.

Імпресіонізм в українській літературі: Михайло Коцюбинський "Цвіт яблуні", "Intermezzo", М. Хвильовий, С. Васильченко "Талант".

11.2. Експресіонізм

Експресіонізм - це літературно-мистецький стильовий напрям модернізму, що оформився в Німеччині на початку ХХ ст., передусім у малярському середовищі, проіснувавши до 30-х років.

Ознаки експресіонізму:

• Відображення загостреного суб'єктивного світобачення через гіпертрофоване авторське "Я", напругу його переживань та емоцій;

• "Нервова" емоційність;

• Ірраціональність;

• Фрагментарність;

• Плакатність;

• Позбавлення прикрас;

• Схильність до контрастування барв;

• Гротескність;

• Гіперболізація;

• Використання символів;

• Відчуття повсякденного болю;

• Страх за майбутнє людини.

Експресіонізм в українській літературі: В. Стефаник "Камінний хрест", М. Куліш, О. Турянський.

11.3. Неоромантизм

Неоромантизм - це напрям кінця ХІХ - поч. ХХ ст., вид модернізму, який зародився у Франції і генетично пов'язаний із романтизмом.

Ознаки неоромантизму:

• Прагнення поєднати ідеал з дійсністю;

• Виразність суспільних ідеалів;

• Прагнення до визволення особистості;

• Виняткова й активна особистість може підняти до свого рівня інших;

• Гострий конфлікт між добром і злом, правдою і кривдою;

• Привернення уваги до чуттєвої сфери людини;

• Піднесення постаті самотнього визначного героя.

Неоромантизм в українській літературі: Леся Українка "Лісова пісня", О. Кобилянська "Земля", "Битва", М. Коцюбинський "Тіні забутих предків".

11.4. Неореалізм

Неореалізм - це стильова течія, що виявила себе на межі ХІХ - ХХ століть і характеризувалася документальною достовірністю, філософсько-аналітичним заглибленням у дійсність і ліричною стихією.

Героями неореалістичних творів є люди звичайні, проте з багатим внутрішнім світом; об'єктом зображення є не стільки вчинки, як відчуття і роздуми персонажів.

Неореалізм в українській літературі: В. Винниченко "Момент", В. Підмогильний, Григорій Тютюнник.

11.5. Неокласицизм

Неокласицизм (від гр. neos — молодий та лат. classicus — зразковий) — течія в літературі й мистецтві, що з’явилася значно пізніше занепаду класицизму як літературного напряму і знайшла свій вияв у використанні античних тем та сюжетів, міфологічних образів і мотивів, проголошенні гасел «чистого» мистецтва та культу позбавленої суспільного змісту художньої форми, в оспівуванні земних насолод. Неокласицизм виник у західноєвропейській літературі в середині ХІХ ст.

Ознаки неокласицизму:

• Повернення до вічних законів мистецтва;

• Орієнтація на кращі здобутки античності;

• Інтелектуалізм;

• Естетизм;

• Використання зразків античної культури і культури епохи Відродження;

• Гармонія між розумом і почуттями;

• Аристократизм духу;

• Несприйняття радянської дійсності (комуністичної ідеології - всього, що призвело до падіння рівня духовності).

Принцип неокласиків: «На теми, що нові, античний вірш складаймо».

Характерні жанри: сонет, олександрина, терцина, октава, рондо тощо.

Неокласицизм в українській літературі: "П'ятірне гроно" неокласиків - М. Драй-Хмара, М. Зеров, Освальд Бургардт (Юрій Клен), П. Филипович, М. Рильський. Поети «празької школи».

11.6. Символізм

Символізм - це стильова течія модернізму, головним художнім засобом якої є символ як спосіб вираження незбагненої суті явищ життя та індивідуальних уявлень митця. Засновником символізму вважається Шарль Бодлер.

Ознаки символізму:

• Заміна думок, понять відповідними знаками - символами, що мають прихований зміст;

• Бунт проти консервативної народної моралі;

• Естетство (захоплення витонченою поетичною формою й недооцінка змісту);

• Культ екзотичних і заборонених тем;

• Увага до позасвідомого з метою вирватися за межі повсякденного.

Символізм в українській літературі: П. Тичина, М. Вороний, О. Кобилянська

11.7. Футуризм

Футуризм - це одна з течій у літературі. Основоположник — італійський письменник Марінетті, що в 1909 році опублікував «Перший маніфест футуризму», де закликав звільнитися від літератури минулого і створити «динамічну літературу майбутнього», що буде оспівувати замість людини техніку та машини.

Ознаки футуризму:

• «Ліквідація мистецтва є наше мистецтво»;

• «Набутки розуму, а не душі та серця»;

• Заперечення реалізму;

• Відкидання класичної спадщини;

• Руйнування норм морфології і синтаксису;

• Звуконаслідування;

• Використання образів-символів;

• Анархізм, нехтування існуючими нормами моралі, егоцентризм.

Футуризм в українській літературі: М. Семенко, Я. Савченко, В. Поліщук.

11.8.Екзистенціалізм

Екзистенціалізм (від лат. exsistentia — існування) — модерністська течія в літературі, що оформилась на початку 40-х років ХХ ст. і найвиразніше виявила себе у творчості Ж.-П. Сартра, А. Камю.

Характерні ознаки екзистенціалізму:

• Песимізм

• Заперечення раціонального пізнання;

• Твердження інтуїтивного розуміння реальності.

• Людське існування (екзистенція) виявляється через турботу, страх, рішучість, совість.

• Людина осягає екзистенцію в граничних ситуаціях (боротьба, страждання, смерть).

Екзистенціалізм в українській літературі: В. Підмогильний

12.Соціалістичний реалізм (соцреалізм) — організований за чіткою програмою літературний метод, який передбачав оспівування комуністичної партії і її провідної ролі в житті народу, у будь-яких сферах.

Характерні ознаки соцреалізму:

• Ідеалізація людини як носія кращих моральних якостей, вихованих соціалістичною системою;

• піднесення борця, будівника нового суспільства;

• Зображення художньої дійсності прикрашеною;

• Конфлікт полягав у боротьбі проти чужих ідей, за ідеологічну спільність та однодумство.

Соцреалізм в українській літературі: О. Довженко

13. Постмодернізм

Постмодернізм (від фр. post — після + modernisme) — загальна назва літературно-мистецьких течій кінця ХХ — початку ХХІ ст.

Характерні ознаки постмодернізму:

• Гра зі словом;

• Інтертекстуальність (приховане та явне використання чужих текстів);

• Зміщення часу і простору;

• Багатозначність;

• Парадоксальність;

• Карнавальність;

• Іронічність;

• «Віртуальний історизм».

Постмодернізм в українській літературі: Ю. Андрухович, О. Ірванець, В. Неборак, С. Жадан, І. Малкович, О. Забужко.

Теорія трьох стилів

Теорія трьох стилів — вчення про стильові особливості різних жанрів художньої літератури і типів промов, сформульоване в працях античних філологів, авторів поетик і риторик (Аристотель, Горацій, Цицерон та ін.). Розвивалося в епоху Відродження, Просвітництва прихильниками класицизму (Н.Буало, Ф.Прокопович, В.Тредіаковський, О.Сумароков, М.Ломоносов). Класифікуючи систему жанрів на "високі", "середні" й "низькі" відповідно до сфер життя, станового поділу суспільства, автори нормативних поетик і риторик радили, які відповідно добирати лексику, фразеологію, тропи, фігури, як поєднувати синтагми мови, щоб осягнути мету, адресуючи людям, які перебувають на різних рівнях соціальної ієрархії, культурного розвитку. Звідси мова про "високий", "середній" і "низький" стилі. В Україні Ф.Прокопович у лекціях "Про риторичне мистецтво" (1706) з цього приводу писав: "Для повнішого пізнання стилю запам'ятай: уся різниця обробки і значення особливо залежить від тієї справи, про яку йдеться, і від особи, до якої пишуть; бо якщо пишеш до товариша, рівного за положенням або нижчого, про справу малого значення, то стиль має бути найнижчим і найпростішим; якщо пишеш до пристойнішого, то надай листові більш блискучого стилю. Якщо ж пишеш про щось дуже важливе, то значення справи вимагає більш високого стилю висловлювання". Т.т.с. модифікувалася в сучасній стилістиці у вчення про функціональні стилі мови, в літературознавстві — через нормативний характер згадується тільки в історії науки.

1. Літературний стиль — сукупність прийомів у використанні засобів мови, притаманна даній літературній школі, властива якому-небудь письменникові (авторський стиль) або літературному твору (ораторський, поетичний стиль), літературному напряму, жанрові.

2. Літературний напрям— відносно монолітна і внутрішньо упорядкована сукупність літературних (ідейно-художніх) тенденцій, усталена в ряді визначних чи епохальних творів, що з'явилися приблизно в один і той самий час.

3. Літературна течія - це група письменників, об'єднаних ідейно-естетичними поглядами та художньо стильовими особливостями. Це історико-типологічне утворення, що охоплює як змістовний, так і формальний рівні мистецтва, які між собою взаємопов'язані.




Переглядів: 9185

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.011 сек.