МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Режими нагляду за хворими у психіатричній лікарніПсихіатрична допомога в системі Міністерства внутрішніх справ. Психіатрична допомога в системі Міністерства освіти. Психіатрична допомога в системі Міністерства соціального захисту населення. 1. Будинки інвалідів для хронічних психічнохворих І та П груп інвалідності (чоловічі, жіночі, дитячі). 2. Будинки інвалідів для осіб з глибоким ступенем розумової відсталості. 3. Психіатричні (спеціалізовані) МСЕК. 1. Спеціалізовані школи для дітей з легкою та помірною розумовою відсталістю. 2. Психолого-медико-педагогічні комісії (обласні, міські, районні). 1. Медичні витверезники. 2. Лікувально-трудові профілакторії (ЛТП). 3. Психіатричні лікарні (відділення) з підсиленим наглядом для примусового (недобровільного) лікування психічнохворих, що здійснили соціально-небезпечні дії. Основні завдання диспансеру: 1. Проведення психічнохворим та особам з психічними і поведінковими розладами, що спричинені вживанням психоактивних речовин, всіх видів амбулаторного лікування. 2. Активне і систематичне диспансерне спостереження за станом здоров’я психічнохворих (запрошення в диспансер, відвідування вдома). 3. Надання консультативної допомоги іншим лікувально-профілактичним закладам. 4. Визначення тимчасової втрати працездатності у зв’язку з психічними захворюваннями. 5. Надання допомоги психічнохворим в соціально-побутових, юридичних питаннях (захист прав психічнохворих). 6. Здійснення позалікарняного патронажу і контроль за його проведенням (оплата сім’ям, які взяли опіку психічнохворого). 7. Проведення роботи по працевлаштуванню психічнохворих із залишковою працездатністю. 8. Приймати участь, за дорученням органів охорони здоров’я, у вирішенні питань опіки над недієздатними психічнохворими. 9. Проведення судової і військової амбулаторної психіатричної експертизи. 10. Психогігієнічна і профілактична робота на промислових підприємствах, в навчальних закладах. 11. Направлення в психіатричні стаціонари хворих, що потребують стаціонарного лікування. 12. Облік хворих з вперше вжитті встановленим діагнозом. 13. Вивчення динаміки захворюваності і чинників, які впливають на неї. Госпіталізація психічнохворих здійснюється: 1. На загальних підставах; 2. За невідкладними показаннями; 3. Для проведення примусового (недобровільного) лікування. Госпіталізація психічнохворих на загальних підставах проводиться за направленням дільничного психіатра, лікаря-психіатра психіатричної бригади швидкої медичної допомоги. В окремих випадках допускається госпіталізація за направленням лікарів іншого профілю поліклінік, загальносоматичних лікарень. Кінцеве рішення про госпіталізацію приймає черговий лікар-психіатр приймального відділення психіатричної лікарні. В направленні обов’язково вказуються анамнестичні дані, психічний і соматичний стани хворого, шифр діагнозу або провідний синдром, дата і час оформлення направлення, штамп лікувального закладу, посада, прізвище лікаря, його розбірливий підпис і особиста печатка. На загальних підставах госпіталізуються: 1. Психічнохворі за їх згодою чи згодою рідних або опікунів; 2. Особи з психічними розладами для проведення трудової або військової експертизи. Госпіталізація в психіатричний стаціонар за невідкладними показаннямипроводиться в тих випадках, коли у психічнохворих порушена свідомість, мають місце розлади сприйняття (галюцинації, психічний автоматизм), мислення (наявність маячних ідей), психомоторне збудження і у них спостерігаються тенденції, що можуть привести до дій і вчинків, які є небезпечними для самих хворих і для оточуючих. Хворий, який госпіталізований за невідкладними показаннями, на протязі доби оглядається психіатричною ЛКК, яка приймає висновок про обгрунтованість госпіталізації і необхідності лікування в психіатричному стаціонарі. Висновки ЛКК фіксуються в медичній карті стаціонарного хворого (історії хвороби). Госпіталізація для проведення примусового (недобровільного) лікування психічнохворих, які здійснили суспільно-небезпечні дії і визнані неосудними, проводиться згідно встановленого законодавства у психіатричні лікарні із звичайним, підсиленим чи суворим наглядом. Підставою для примусового лікування є визначення суду, до якого додаються копія акту судово-психіатричної експертизи, документи, що засвідчують особистість і місце прописки. Протипоказання для госпіталізації в психіатричний стаціонар: 1. Психічно здорова людина. 2. Особи в стані простого і, навіть, важкого ступеня алкогольного сп’яніння. 3. Особи у стані інтоксикації. 4. Особи з афективними реакціями і антисоціальними формами поведінки, які не страждають психічними захворюваннями. 5. Особи з психопатичними рисами характеру. 6. Особи, у яких виявлені невротичні реакції. 7. Особи з розумовою відсталістю (за виключенням експертизи). 8. Особи з тотальною деменцією. 9. Психічнохворі із ургентною соматичною патологією, яка вимагає хірургічного втручання. На основі психічного стану хворого лікар призначає той чи інший режим нагляду за ним. Режим «А» – режим посиленого психіатричного нагляду. Його призначають соціально небезпечним хворим (небезпечними для оточуючих), хворим з суїцидальними тенденціями; хворим, які схильні до втечі; хворим у стані гострого психозу; щойно госпіталізованим хворим, характер поведінки яких ще невідомий, на 10 днів. Для хворих, що знаходяться на посиленому психіатричному нагляді, в кожному відділенні виділяють окрему наглядову палату. В цій палаті цілодобово функціонує санітарний пост. Хворі не мають права самостійно виходити з палати та пересуватись по відділенню. Виконання гігієнічних процедур, вживання хворими їжі та приймання ліків контролює санітар. Режим «Б» – режим звичайного психіатричного нагляду. Такі хворі мають право самостійно пересуватись по відділенню, але не можуть виходити за його межі. Режим «В» – режим часткової довіри до хворих. Їм дозволяють самостійно виходити на прогулянку, в буфет, в лікувально-профілактичні майстерні, але забороняють виходити за межі території лікарні. Режим «Г» – режим повної довіри до хворих. Дозволяються поїздки додому з оформленням лікувальних відпусток. Режим «Д» – режим денного стаціонару. Він стосується хворих, що не виявляють небезпечних чи агресивних тенденцій і проживають на території району, де розміщений психіатричний диспансер. Цей режим повністю зберігає соціально-родині зв’язки хворого, що особливо важливо при необхідності тривалого лікування. Читайте також:
|
||||||||
|