Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Зуботехнічні матеріали та їх властивості

Загрузка...

Таблиця 1. Гранично допустимі концентрації (ГДК) деяких речовин у повітрі робочої зони

 

Речовина гдк, мг/м3 Агрегатний стан
Ацетон Аерозоль
Бензин паливний Пари
Ортоборатна кислота Пари й аерозоль
Оксид вуглецю Пари
Оксид кадмію 0,1 Аерозоль
Сульфатна кислота (сульфатний ангідрид) Аерозоль
Хлоридна кислота Пари
Кобальт металевий і оксид кобальту 0,5 Аерозоль
Луги (розчин у перерахунку на NaOH) 0,5 Аерозоль
Метиловий ефір акрилової кислоти Пари
Нікель 0,5 Аерозоль
Свинець і його неорганічні сполуки 0,01 Аерозоль

 

Примітка: відомості про Інші речовини та в спеціальних довідниках із техніки безпеки.

Таблиця 2. Допустимі температура, відносна вологість і швидкість руху повітря у виробничих приміщеннях для виконання легкої роботи

 

 

 

 

 

 

Вироб­ниче примі­щення Пора року На постійних робочих місцях Темпе­ратура повітря поза ро­бочими місцями, °С
Темпе­ратура повітря, °С і Віднос­на воло­гість, % Швид­кість РУХУ повітря, м/с
3 не­знач­ним над­лиш­ком явного тепла Холод­на і пере­хідна 17-22 До 75 До 0,3 15-20
Тепла До С + 3, але не біль­ше ніж 28 (див. при­мітку 0 Див. приміт-ку 2 До 0,5 До С + 3
Зі знач-1 ним над­лиш­ком явного телла Холод- і на і пере­хідна 17-24 До 75 До 0,5 15-26
Тепла До С + 3, але не біль­ше ніж 28 (див. при­мітку 1) Див. приміт­ку 2 До 0,7 До С + 3

Примітки:

1. С - середня температура зовнішнього повітря о 13 год у найтепліший місяць року.

2-У теплу пору року за температури повітря 28 °С його відносна вологість не повинна перевищувати 55% , а за температури 26 24 і^С- відповідно 60, 65 і 75%. інструкціях, Виконання цих інструкцій контролює ке­рівник установи, або особа, відповідальна за техніку безпеки.



Интернет реклама УБС

Основні вимоги техніки безпеки такі:

1. Виконувати роботу на встановленому обладнанні
можна тільки з дозволу особи, відповідальної за тех­ніку безпеки.

2. Устаткування, яке використовується, повинно бути справним.

3. Робочі столи і верстаки повинні бути встановлені на висоті, зручній для роботи, а також надійно закріп­лені на підлозі.

4. Деталі, які обробляються, та інструменти не повин­ні захаращувати робочу поверхню столу.

5. Устаткування, яке виділяє під час роботи багато пи­лу, необхідно встановлювати в окремому приміщенні (з вентиляцією і пиловловлювачем на кожному ро­бочому місці).

6. Робочі місця для робіт з абразивним інструментом обладнуються відповідно до Державного стандарту (ДГСТ-38 —81), де наведено вимоги до абразивних
інструментів і правила роботи з ними. Шліфувальні
круги повинні бути добре відцентрованими, без виї­мок на поверхні. Деталі треба надійно зафіксувати. Пил та стружки повинні уловлюватися пиловловлю­вачами.

7. Операції паяння, випалювання деталей слід викону­вати у витяжній шафі з витяжною вентиляцією.

8. Легкозаймисті матеріали (бензин, спирт та ін.) тре­ба зберігати в спеціальних приміщеннях, оснащених вогнегасниками (за узгодженням із пожежною охо­роною).

9. Персонал зуботехнічних лабораторій повинен мати спецодяг та індивідуальні засоби захисту (захисні окуляри, респіратори, рукавички).

Для безпечного обслуговування високочастотних ли­варних печей розроблено спеціальні інструкції з техніки безпеки. Адміністрація повинна здійснювати суворий контроль за дотриманням персоналом правил техніки безпеки.

До початку роботи з керамічними масами і фотополімерами необхідно провести інструктаж із техніки безпеки.

Під час роботи з фотополімеризаторами необхід­но користуватися захисними екранами: оранжевими чи червоними при ультрафіолетовому випромінюванні, синьо-зеленими — при інфрачервоному. Необхідно за­безпечити світлогерметичність корпусу випромінювача фотополімерних ламп. У приміщенні, де виконуються такі роботи, повинні бути індивідуальні засоби захисту (захисні окуляри, маски, респіратори), витяжна венти­ляція, а також інструкції з техніки безпеки.

Кислоти й луги слід зберігати в окремих приміщен­нях на спеціально відведених місцях. Під час їх розфа­сування (переливання) застосовують індивідуальні за­соби захисту (захисні окуляри, гумові рукавички, фар­тухи). При виготовленні розчинів із кислот і лугів не можна лити воду в посудину з концентрованою кис­лотою (особливо сульфатною). Кислоту слід повільно (малими порціями) додавати до води. Розчинення кон­центрованої сульфатної кислоти у воді — це екзотерміч­на реакція, тому вливання води в кислоту може спри­чинити розбризкування кислоти.

При використанні бензину та ефіру треба бути дуже обережним із вогнем, оскільки можливий вибух їх парів у повітрі. Особливо уважним треба бути під час роботи з розплавленими сплавами металів (загроза виникнення опіків), відкритим полум'ям (можливість виникнення пожежі, опіків шкіри), керамічними масами і фотополімерами (можливі ушкодження очей, шкіри, дихаль­них шляхів). Зубний технік у разі необхідності пови­нен уміти надати потерпілому першу медичну допомогу.

Термічні опіки. Розрізняють 4 ступені опіку:

I — виникають біль, почервоніння і набряк шкіри;

II — виникає сильний біль, інтенсивне почервоніння шкіри з відшаруванням епітелію і утворенням пухирів, наповнених прозорою або трохи каламутною рідиною;

III— змертвіння всіх шарів шкіри, утворюється щільний струп;

IV — обвуглювання, що виникає при дії на тканини дуже високої температури (полум'я, розплавлений ме­тал). Ушкоджуються шкіра, м'язи й інші тканини.

Перша допомога. Негайно припинити дію висо­кої температури, евакуювати потерпілого з приміщення, зняти з поверхні тіла тліючий одяг. Якщо одяг прилип до шкіри, його слід обрізати навколо ділянки опіку, швидко накласти суху асептичну пов'язку. За необхід­ності (опіки II, III і IV ступеня) застосовують проти­шокові засоби, уводять анальгетики. Проводять транс­портну іммобілізацію і госпіталізують потерпілого.

Хімічні опіки виникають при дії концентрованих кислот (сульфатної, хлоридної та ін.) і лугів. Глибина і важкість ушкодження залежать від виду і концентра­ції хімічної речовини, тривалості її дії.

Під дією концентрованих кислот на шкірі та слизо­вих оболонках швидко утворюється сухий темно-ко­ричневий або чорний, чітко відмежований струп, а під дією концентрованих лугів — мокрий сірий струп без чітких країв.

Перша допомога залежить від виду хімічної ре­човини. При опіках концентрованими кислотами (крім сірчаної) ділянку шкіри необхідно протягом 15 — 20 хв промивати струменем холодної води, Сульфатна кис­лота при взаємодії з водою виділяє тепло, що може по­силити опік. Добрий ефект дає обмивання розчинами лугів, мильною водою, 3% розчином натрію гідрокар­бонату (1 чайна ложка на склянку води). При опіках лугами ділянку опіку необхідно добре промити стру­менем холодної води, а потім обробити 2% розчином оцтової або лимонної кислоти (лимонним соком). Потім потрібно накласти асептичну пов'язку, або пов'язку, змочену розчином, які обробляли опік.

Ушкодження електрострумом. Слід негайно припинити дію електричного струму. Ділянку ушкоджен­ня слід обробити так само, як при термічних опіках. Потім треба накласти асептичну пов'язку.

При ушкодженнях з легкими загальними явищами (короткочасна непритомність, головний біль) треба на­дати потерпілому горизонтальне положення, дати боле­заспокійливі (амідопірин — 0,25 г, анальгін — 0,25 г) та заспокійливі засоби (настойка валеріани), доставити потерпілого в стаціонар. Загальний стан потерпілого в подальшому може значно погіршитися. Тому всіх потер­пілих з електротравмою необхідно госпіталізувати.

У важких випадках (розлади чи припинення дихан­ня, зупинка серця) слід негайно провести штучне дихан­ня і зовнішній масаж серця (па 16 — 20 вдихів 5 — 6 на­тискувань на ділянку серця).

Ушкодження очей, шкіри та дихальних шля­хів ультрафіолетовим випромінюванням. Пер­ша допомога. Очі необхідно промити проточною во­дою протягом 1 хв. Потім слід звернутися до офталь­молога.

Ушкоджену (забруднену) ділянку шкіри слід вими­ти водою з милом. У разі подразнення шкіри необхідно звернутися до дерматолога.

У разі вдихання фарфорового пилу потерпілого тре­ба винести на свіже повітря. За необхідності застосову­ють кисневу подушку. Потім слід звернутися до пульмонолога.

Для запобігання інфекційним хворобам при вигото­вленні ортопедичних конструкцій необхідно дотримува­тися правил антисептики. Після виведення відбитків із ротової порожнини пацієнта їх треба вимити у проточ­ній воді, висушити, обробити антисептиками. Відбитки поміщають у 0,5% розчин натрію гіпохлориту (на 20 хв), 4 — 6% розчин пероксиду водню (на 10—15 хв) та ін. Готові протези спочатку промивають у розчині мийних засобів, а потім дезінфікують, занурюючи в етиловий спирт, ефір та інші розчини.

 

Результати ортопедичного лікування значною мірою залежать від правильного застосування протеза, шини чи апарата. їх якість, у свою чергу, визначається фізич­ними, хімічними, механічними і біологічними власти­востями матеріалу, з якого вони виготовлені. Ось чому зубному техніку необхідно знати будову і властивості зуботехнічних матеріалів та вимоги до них.

Процес виготовлення і застосування ортопедичних конструкцій складається з таких етапів:

1. Вибір ортопедичної конструкції та підготовка рото­вої порожнини лікарем.

2. Зняття відбитків лікарем і відливка моделей зубним техніком.

3. Виготовлення ортопедичної конструкції зубним тех­ніком (за необхідності його консультує лікар).

4. Обробка, шліфування і полірування виробу зубним техніком.

5. Припасування і фіксація ортопедичної конструкції лікарем.

Матеріали, що застосовують в ортопедичній стома­тології, поділяють на такі групи:

—основні, або конструкційні, з яких виготовляють протези, апарати та шини (пластмаси, метали та їх спла­ви, кераміка, композитні матеріали та ін.);

—допоміжні, які застосовують лише на окремих ета­пах виготовлення ортопедичних конструкцій (флюси, моделювальні, формувальні, абразивні, полірувальні, ізоляційні та інші матеріали);

— клінічні (відбиткові, пломбувальні, фіксаційні та інші матеріали).

Така класифікація зуботехнічних матеріалів не є точ­ною, бо деякі матеріали використовують одночасно і як основні, і як допоміжні. Так, кадмій входить до складу як припоїв (основний матеріал), так і легкоплавких ме­талів (допоміжний матеріал),

Тому всі матеріали, які застосовують в ортопедич­ній стоматології, доцільно поділяти за процесом виго­товлення ортопедичної конструкції на такі групи:

 

1. Матеріали для зняття відбитків і виготовлення мо­делей.

2. Моделювальні матеріали.

3. Пластичні маси.

4. Метали та їх сплави.

5. Формувальні маси.

6. Флюси (плавні).

7. Кислоти і луги.

8. Керамічні маси та ситали.

9. Абразивні та полірувальні матеріали.

10. Стоматологічні клінічні матеріали.

11. Додаткові матеріали. Класифікація зуботехнічних матеріалів та їх харак­теристика наведені в табл. 3. Конструкційні матеріали для протезів і апаратів по­винні відповідати таким вимогам:

1) бути біологічно інертними в ротовій порожнині й не­ шкідливими для організму людини;

2) бути достатньо міцними і стійкими, не руйнуватися під дією жувального тиску, слини і харчових продук­тів, зберігати постійну форму та об'єм;

3) мати високі технологічні властивості (під час штам­пування, лиття, паяння, формування);

4) мати колір, що відповідає косметичним вимогам, і не змінювати його;

5) не мати запаху і присмаку;

6) відповідати гігієнічним вимогам (не мати пор, не на­бухати).

Матеріали Вид матеріалу Представники Основне застосування
Відбиткові Допоміжні:    
  1. Криста-лізуючі 1.Гіпс, супергіпс 2. Цинкоевгенольні: "Дентол" і "Релін" Зняття відбитків та виготовлен­ня моделей
  2. Елас­тичні 1. На основі агар-агару; "Гелін"і "Дента-кол" Дублювання моделей
    2. Альгінатні: "Алігін","Стомальгін", "Кромопан", "Іпен" Зняття відбитків
    3. Силіконові: "Аквасил", "Екзофлекс", "СІеласт" Зняття відбитків
    4. Тіоколові: "Термопластик","Тіодент" Зняття відбитків
  3. Термо­пластичні 1. "Акродент", "Дентафоль", "Стене", термомаси № 1 —№ 4, маса Керра, "Орто-кор", "МСТ-0,2" Перебазування знімних протезів, їх корекція і лагодження
    2. Самотвердіючі пластмаси: "Гїротакрил" і "Редонт"  

Таблиця 3. Класифікація матеріалів, які застосовують в ортопедичній стоматології

Матеріали Вид матеріалу Представники Основне застосування
Моделю-вальні Допоміжні Гіпс, супергіпс, цемент, амальгама, лег­коплавкий метал, формувальні маси Виготовлення комбінованих, розбірних і вогнетривких моде­лей
    Воски:  
    1) базисний Виготовлення воскових базисів, прикусних валиків
    2) моделювальний Виготовлення моделей протезів, їх деталей
    3) бюгельний: "Восколіт" і "Формодент" Виготовлення моделей бюгельнихпротезів і їх частин
    4)"Лавакс" Виготовлення моделей вкладок, півкоронок, деталей протезів
    5) липкий Тимчасове з'єднання частин протезів

 

Матеріали Вид Представники Основне
  матеріалу   застосування
Пластичні Конструк- 1.Акрилові:  
маси для виготовлен- ційні (основні) а) базисні: "Акрел", "Акроніл", "Бакрил", Виготовлення базисів ортопедич-
ня базисів,   "Фторакс"; них конструкцій
облицюван-   б) самотвердіючі: "Протакрил","Редонт", Виготовлення тимчасових ортопе-
ня метале-   "Стадонт" дичних конструкцій, лагодження
вих карка-     протезів
сів і штуч-      
них зубів   "Акрилоксид" Пломбування зубів, лагодження
      протезів
    "Карбопласт" Виготовлення індивідуальних
      відбиткових ложок
    в) "Синма" Виготовлення штучних зубів,
      коронок, облицювання каркасів
      незнімних протезів
    2. Акрилхлорвінілові еластичні: Виготовлення підкладки під ба-
    ("ПМ-01") зиси протезів, протезів обличчя
      (екто протезі в)

 

Матеріали і Вид матеріалу Представники Основне застосування
    3. Силіконові еластичні: "Боксил", "Бок-сил-екстра", "Ортосил" Виготовлення боксерських шин, підкладок під базиси
Розділю-вальні (ізо­ляційні) Допоміжні Лак "АЦ-1", "Ізокол", "Силікодент" Ізоляція поверхні гіпсових пресформ
Метали та їх сплави Конструк­ційні Сплави золота: 900-ї і 750 ї проби, припій Сплави срібла з паладієм Сплави заліза: ХЇ8Н9Т, ЕЯІТ-95 та інші нержавіючі сталі Виготовлення коронок, мостопо-дібних і бюгельних протезів, ли­тих коронок, каркасів незнімних протезів Паяння деталей протезів із до­рогоцінних металів Виготовлення вкладок, коронок, мостоподібних протезів Виготовлення коронок, мостопо­дібних протезів, кламерів, дро­ту, литих деталей ортопедичних конструкцій

 

Матеріали Вид матеріалу Представники Основне застосування
    Сплави кобальту, нікелю і хрому: КХС, ЛК-4, "Керакрист", "Керадент" Титан, його сплави і сполуки (нікелід ти­тану, нітрид титану) Виготовлення суцільнолитих бюгельних протезів, коронок та мостоподібних металокераміч­них протезів Виготовлення литих ортопедич­них конструкцій, імплантатів, дроту
Легкоплав­кі сплави Допоміжні Мелот-метал Виготовлення металевих штам­пів і контрштампів, комбінова­них моделей
Формуваль­ні маси Допоміжні Силікатні: "Сіоліт", "ФормолІт", "Бюге-літ" Сульфатні (гіпсові): "Аурит", "Силаур", "ТГС", "Експодент" Виготовлення вогнетривких мо­делей, форми для лиття деталей із нержавіючої сталі Виготовлення ливарних форм для сплавів з температурою плавлення до 1100 °С

 

Матеріали Вид матеріалу Представники Основне застосування
Флюси (плавні) Допоміжні Бура, каніфоль, хлорид цинку Паяння деталей металевих орто­педичних конструкцій
Кислоти і луги Допоміжні Нітратна, хлоридна, сульфатна Гідроксиди калію і натрію Протравлювання металевих де­талей протезів Вибілювачі, електроліти Хімічне очищення лиття
Абразивні Допоміжні Природні та штучні: алмаз, корунд, на­ждак, "Ельбор", електрокорунд, карбі­ди бору, вольфраму і силіцію, пемза, крейда та ін. Препарування природних зубів, шліфування і полірування орто­педичних конструкцій
Стомато­логічні клінічні Конструк­ційні і до­поміжні Цементи: фосфатні, силікатні, фосфоси-лікатні, полікарбоксильні, полімерні Фіксація незнімних протезів, апаратів, шин Лагодження і реконструкція ортопедичних конструкцій, ви­готовлення комбінованих моде­лей, пломбування зубів

 

 

Матеріали Вид матеріалу Представники Основне застосування
    Амальгами: срібна і мідна Виготовлення комбінованих мо­делей, пломбуваннязубів
Додаткові Допоміжні "Молдин" Штампування коронок, адапти
    Ацетон Формувальні суміші, покривні лаки
    Бензин Горючий матеріал, термічна об­робка металевих деталей, паян­ня, лиття сплавів на основі зо­лота і срібла
    Етиловий спирт Формувальні суміші, горючий матеріал

 

Під час жування силове навантаження часом досягає 100 кг. Сила ця діє багаторазово і в різних напрямках, постійно змінюється. Під впливом таких навантажень матеріал зубного протеза деформується. Щоб його кон­струкція не руйнувалася, матеріал повинен бути стійким до силового навантаження, мати високі еластичні влас­тивості, які виключають значну залишкову деформацію.

Користування протезами призводить до їх стирання, інтенсивність якого залежить від твердості матеріалу. У стоматології твердість матеріалу порівнюють із твер­дістю емалі. Це і визначає його стійкість до стирання.

Можливість використання матеріалів для виготов­лення ортопедичних конструкцій залежить від їх тех­нологічних властивостей. До таких властивостей від­носять ковкість, текучість, усадку під час лиття, зруч­ність обробки тощо. Біологічна інертність матеріалів визначає можливість їх застосування в зубному проте­зуванні.

Штучні зуби слід виготовляти з матеріалу, в якого показники світлозаломлення і відбиття світла подібні до таких в емалі зубів. Штучні зуби з часом не повинні змінювати свій колір.

Клінічні матеріали (цементи, амальгами, пластмаси) повинні мати зазначені вище властивості. Крім того, вони повинні міцно фіксувати протези чи апарати на опорних зубах і коренях зубів.

Численні допоміжні матеріали відносять до різних груп за їх фізичними і хімічними властивостями. Вимо­ги, які до них ставляться, залежать від характеру конк­ретного технологічного етапу виготовлення ортопедич­ної конструкції; коли без цього матеріалу неможливо здійснити даний процес. Допоміжний матеріал повинен бути нешкідливим для зубного техніка, який з ним пра­цює, і пацієнта. Під час роботи зі шкідливими матеріа­лами треба бути дуже обережними. Слід суворо дотри­муватися правил техніки безпеки.

Для виготовлення ортопедичних конструкцій засто­совують тільки апробовані й рекомендовані Міністер­ством охорони здоров'я України матеріали.

Міцність і хімічна стійкість ортопедичної конструк­ції залежать від властивостей матеріалів, з яких вона виготовлена.

7.Матеріали активізації студентів під час викладення лекції:

1. Що таке техніка безпеки?

2. Шкідливі фактори зубопротезного виробництва.

3. Назвіть засоби захисту персоналу зуботехнічної ла­бораторії. Наведіть приклади їх застосування.

4. Вимоги до виробничих приміщень зуботехнічної ла­бораторії.

5. З якими шкідливими речовинами працює зубний тех­нік під час виготовлення ортопедичних конструкцій?

6. Що таке гранично допустима концентрація шкідли­вих речовин у повітрі робочої зони?

7. Види вентиляції в різних приміщеннях зуботехніч­ної лабораторії.

8. Допустимі температура, вологість і швидкість руху повітря у виробничих приміщеннях зуботехнічної лабораторії.

9. Які захисні засоби застосовують під час термічної обробки металів, паяння і вибілювання?

 

10. Індивідуальні засоби захисту від дії шкідливих фак­торів у різних виробничих приміщеннях зуботехніч­ної лабораторії.

11. Основні вимоги техніки безпеки до оснащення ро­бочого місця зубного техніка.

12. Техніка безпеки під час роботи з легкозаймистими речовинами, кислотами, лугами, пилоподібними ма­теріалами, бензином.

13. Протипожежні заходи в приміщеннях зуботехніч­ної лабораторії.

14. Які нещасні випадки можливі під час роботи в зуботехнічній лабораторії?

15. Перша допомога при термічних і хімічних опіках.

16. Перша допомога при ураженні електрострумом, вди­ханні керамічного пилу.

17. Антисептична обробка відбитків і готових ортопе­дичних конструкцій.

18. Класифікація матеріалів, які застосовують в орто­педичній стоматології.

19. Вимоги до конструкційних матеріалів.

20. Які сили діють на протез під час жування? їх вели­чина і характер дії.

21. Вимоги до основних зуботехнічних матеріалів.

22. Вимоги до допоміжних зуботехнічних матеріалів.

23. Біологічні властивості зуботехнічних матеріалів. Вимоги до них.

 

8.Матеріали для самопідготовки студентів:

а) по темі, що викладена в лекції.

Література: К.М.Стрелковський,А.З.Власенко,Й.С.Філіпчик Зуботехнічне матеріалознавство Київ «Здоров’я» 2004 Фліс П.С. Ортодонтія. — Київ-Вінниця: Нова книга, 2007.Власенко А.З., Стрелковський К.М. Технологія виготовлення зубних протезів з використанням керамічних і композитних матеріалів. — К.: Здоров’я, 2005.Удовицька О.В. Дитяча стоматологія. — К.: Здоров’я, 2000.Стрелковський К.М., Філіпчик Й.С., Варава Г.М. Ортодонтія і технологія виготовлення ортопедичних конструкцій для дітей. — К.: Здоров’я, 1997.Стрелковський К.М., Варава Г.М. Техніка виготовлення щелепно-лицьових протезів. — К.: Вища школа, 1992.

Рожко М.М., Неспрядько В.П. Ортопедична стоматологія. — К.: Книга плюс, 2001

б) по темі наступної лекції

Література: Фліс П.С. Ортодонтія. — Київ-Вінниця: Нова книга, 2007.Рожко М.М., Неспрядько В.П. Ортопедична стоматологія. — К.: Книга плюс, 2001.Мастеров Ю.І., Скрипнікова Т.П., Семенець В.Г. Захворювання зубів і порожнини рота. — Полтава, 2002.

Перелік основних питань:

1.Ортодонтія як частина ортопедичної стоматології. Зміст, мета, завдання. 2.Поняття "ортодонтія" та "дитяче протезування".3.Етіологія, патогенез зубо-щелепних аномалій. Поняття "стоматологічне здоров’я", "норма", "патологія", "профілактика". 4.Класифікація зубо-щелепних аномалій за Енглем та Калвелісом.

 

 


 


Читайте також:

  1. Аеродинамічні властивості колісної машини
  2. Аналізатори людини та їхні властивості.
  3. Аналізатори людини та їхні властивості.
  4. Апаратура, обладнання та матеріали
  5. Апаратура, обладнання та матеріали
  6. Атрибутивні ознаки і властивості культури
  7. Білки, властивості, роль в життєдіяльності організмів.
  8. Біокомпозити та композиційні матеріали на основі відходів переробки деревини
  9. Біосфера Землі, її характерні властивості
  10. Будова атомів та хімічний зв’язок між атомами визначають будову сполук, а отже і їх фізичні та хімічні властивості.
  11. Будова і властивості аналізаторів
  12. Бюджет прямих витрат на матеріали

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Зуботехнічними матеріалами | Типологія особи Майєрс-Брігс

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.