Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Зуботехнічні матеріали та їх властивості

Таблиця 1. Гранично допустимі концентрації (ГДК) деяких речовин у повітрі робочої зони

 

Речовина гдк, мг/м3 Агрегатний стан
Ацетон Аерозоль
Бензин паливний Пари
Ортоборатна кислота Пари й аерозоль
Оксид вуглецю Пари
Оксид кадмію 0,1 Аерозоль
Сульфатна кислота (сульфатний ангідрид) Аерозоль
Хлоридна кислота Пари
Кобальт металевий і оксид кобальту 0,5 Аерозоль
Луги (розчин у перерахунку на NaOH) 0,5 Аерозоль
Метиловий ефір акрилової кислоти Пари
Нікель 0,5 Аерозоль
Свинець і його неорганічні сполуки 0,01 Аерозоль

 

Примітка: відомості про Інші речовини та в спеціальних довідниках із техніки безпеки.

Таблиця 2. Допустимі температура, відносна вологість і швидкість руху повітря у виробничих приміщеннях для виконання легкої роботи

 

 

 

 

 

 

Вироб­ниче примі­щення Пора року На постійних робочих місцях Темпе­ратура повітря поза ро­бочими місцями, °С
Темпе­ратура повітря, °С і Віднос­на воло­гість, % Швид­кість РУХУ повітря, м/с
3 не­знач­ним над­лиш­ком явного тепла Холод­на і пере­хідна 17-22 До 75 До 0,3 15-20
Тепла До С + 3, але не біль­ше ніж 28 (див. при­мітку 0 Див. приміт-ку 2 До 0,5 До С + 3
Зі знач-1 ним над­лиш­ком явного телла Холод- і на і пере­хідна 17-24 До 75 До 0,5 15-26
Тепла До С + 3, але не біль­ше ніж 28 (див. при­мітку 1) Див. приміт­ку 2 До 0,7 До С + 3

Примітки:

1. С - середня температура зовнішнього повітря о 13 год у найтепліший місяць року.

2-У теплу пору року за температури повітря 28 °С його відносна вологість не повинна перевищувати 55% , а за температури 26 24 і^С- відповідно 60, 65 і 75%. інструкціях, Виконання цих інструкцій контролює ке­рівник установи, або особа, відповідальна за техніку безпеки.

Основні вимоги техніки безпеки такі:

1. Виконувати роботу на встановленому обладнанні
можна тільки з дозволу особи, відповідальної за тех­ніку безпеки.

2. Устаткування, яке використовується, повинно бути справним.

3. Робочі столи і верстаки повинні бути встановлені на висоті, зручній для роботи, а також надійно закріп­лені на підлозі.

4. Деталі, які обробляються, та інструменти не повин­ні захаращувати робочу поверхню столу.

5. Устаткування, яке виділяє під час роботи багато пи­лу, необхідно встановлювати в окремому приміщенні (з вентиляцією і пиловловлювачем на кожному ро­бочому місці).

6. Робочі місця для робіт з абразивним інструментом обладнуються відповідно до Державного стандарту (ДГСТ-38 —81), де наведено вимоги до абразивних
інструментів і правила роботи з ними. Шліфувальні
круги повинні бути добре відцентрованими, без виї­мок на поверхні. Деталі треба надійно зафіксувати. Пил та стружки повинні уловлюватися пиловловлю­вачами.

7. Операції паяння, випалювання деталей слід викону­вати у витяжній шафі з витяжною вентиляцією.

8. Легкозаймисті матеріали (бензин, спирт та ін.) тре­ба зберігати в спеціальних приміщеннях, оснащених вогнегасниками (за узгодженням із пожежною охо­роною).

9. Персонал зуботехнічних лабораторій повинен мати спецодяг та індивідуальні засоби захисту (захисні окуляри, респіратори, рукавички).

Для безпечного обслуговування високочастотних ли­варних печей розроблено спеціальні інструкції з техніки безпеки. Адміністрація повинна здійснювати суворий контроль за дотриманням персоналом правил техніки безпеки.

До початку роботи з керамічними масами і фотополімерами необхідно провести інструктаж із техніки безпеки.

Під час роботи з фотополімеризаторами необхід­но користуватися захисними екранами: оранжевими чи червоними при ультрафіолетовому випромінюванні, синьо-зеленими — при інфрачервоному. Необхідно за­безпечити світлогерметичність корпусу випромінювача фотополімерних ламп. У приміщенні, де виконуються такі роботи, повинні бути індивідуальні засоби захисту (захисні окуляри, маски, респіратори), витяжна венти­ляція, а також інструкції з техніки безпеки.

Кислоти й луги слід зберігати в окремих приміщен­нях на спеціально відведених місцях. Під час їх розфа­сування (переливання) застосовують індивідуальні за­соби захисту (захисні окуляри, гумові рукавички, фар­тухи). При виготовленні розчинів із кислот і лугів не можна лити воду в посудину з концентрованою кис­лотою (особливо сульфатною). Кислоту слід повільно (малими порціями) додавати до води. Розчинення кон­центрованої сульфатної кислоти у воді — це екзотерміч­на реакція, тому вливання води в кислоту може спри­чинити розбризкування кислоти.

При використанні бензину та ефіру треба бути дуже обережним із вогнем, оскільки можливий вибух їх парів у повітрі. Особливо уважним треба бути під час роботи з розплавленими сплавами металів (загроза виникнення опіків), відкритим полум'ям (можливість виникнення пожежі, опіків шкіри), керамічними масами і фотополімерами (можливі ушкодження очей, шкіри, дихаль­них шляхів). Зубний технік у разі необхідності пови­нен уміти надати потерпілому першу медичну допомогу.

Термічні опіки. Розрізняють 4 ступені опіку:

I — виникають біль, почервоніння і набряк шкіри;

II — виникає сильний біль, інтенсивне почервоніння шкіри з відшаруванням епітелію і утворенням пухирів, наповнених прозорою або трохи каламутною рідиною;

III— змертвіння всіх шарів шкіри, утворюється щільний струп;

IV — обвуглювання, що виникає при дії на тканини дуже високої температури (полум'я, розплавлений ме­тал). Ушкоджуються шкіра, м'язи й інші тканини.

Перша допомога. Негайно припинити дію висо­кої температури, евакуювати потерпілого з приміщення, зняти з поверхні тіла тліючий одяг. Якщо одяг прилип до шкіри, його слід обрізати навколо ділянки опіку, швидко накласти суху асептичну пов'язку. За необхід­ності (опіки II, III і IV ступеня) застосовують проти­шокові засоби, уводять анальгетики. Проводять транс­портну іммобілізацію і госпіталізують потерпілого.

Хімічні опіки виникають при дії концентрованих кислот (сульфатної, хлоридної та ін.) і лугів. Глибина і важкість ушкодження залежать від виду і концентра­ції хімічної речовини, тривалості її дії.

Під дією концентрованих кислот на шкірі та слизо­вих оболонках швидко утворюється сухий темно-ко­ричневий або чорний, чітко відмежований струп, а під дією концентрованих лугів — мокрий сірий струп без чітких країв.

Перша допомога залежить від виду хімічної ре­човини. При опіках концентрованими кислотами (крім сірчаної) ділянку шкіри необхідно протягом 15 — 20 хв промивати струменем холодної води, Сульфатна кис­лота при взаємодії з водою виділяє тепло, що може по­силити опік. Добрий ефект дає обмивання розчинами лугів, мильною водою, 3% розчином натрію гідрокар­бонату (1 чайна ложка на склянку води). При опіках лугами ділянку опіку необхідно добре промити стру­менем холодної води, а потім обробити 2% розчином оцтової або лимонної кислоти (лимонним соком). Потім потрібно накласти асептичну пов'язку, або пов'язку, змочену розчином, які обробляли опік.

Ушкодження електрострумом. Слід негайно припинити дію електричного струму. Ділянку ушкоджен­ня слід обробити так само, як при термічних опіках. Потім треба накласти асептичну пов'язку.

При ушкодженнях з легкими загальними явищами (короткочасна непритомність, головний біль) треба на­дати потерпілому горизонтальне положення, дати боле­заспокійливі (амідопірин — 0,25 г, анальгін — 0,25 г) та заспокійливі засоби (настойка валеріани), доставити потерпілого в стаціонар. Загальний стан потерпілого в подальшому може значно погіршитися. Тому всіх потер­пілих з електротравмою необхідно госпіталізувати.

У важких випадках (розлади чи припинення дихан­ня, зупинка серця) слід негайно провести штучне дихан­ня і зовнішній масаж серця (па 16 — 20 вдихів 5 — 6 на­тискувань на ділянку серця).

Ушкодження очей, шкіри та дихальних шля­хів ультрафіолетовим випромінюванням. Пер­ша допомога. Очі необхідно промити проточною во­дою протягом 1 хв. Потім слід звернутися до офталь­молога.

Ушкоджену (забруднену) ділянку шкіри слід вими­ти водою з милом. У разі подразнення шкіри необхідно звернутися до дерматолога.

У разі вдихання фарфорового пилу потерпілого тре­ба винести на свіже повітря. За необхідності застосову­ють кисневу подушку. Потім слід звернутися до пульмонолога.

Для запобігання інфекційним хворобам при вигото­вленні ортопедичних конструкцій необхідно дотримува­тися правил антисептики. Після виведення відбитків із ротової порожнини пацієнта їх треба вимити у проточ­ній воді, висушити, обробити антисептиками. Відбитки поміщають у 0,5% розчин натрію гіпохлориту (на 20 хв), 4 — 6% розчин пероксиду водню (на 10—15 хв) та ін. Готові протези спочатку промивають у розчині мийних засобів, а потім дезінфікують, занурюючи в етиловий спирт, ефір та інші розчини.

 

Результати ортопедичного лікування значною мірою залежать від правильного застосування протеза, шини чи апарата. їх якість, у свою чергу, визначається фізич­ними, хімічними, механічними і біологічними власти­востями матеріалу, з якого вони виготовлені. Ось чому зубному техніку необхідно знати будову і властивості зуботехнічних матеріалів та вимоги до них.

Процес виготовлення і застосування ортопедичних конструкцій складається з таких етапів:

1. Вибір ортопедичної конструкції та підготовка рото­вої порожнини лікарем.

2. Зняття відбитків лікарем і відливка моделей зубним техніком.

3. Виготовлення ортопедичної конструкції зубним тех­ніком (за необхідності його консультує лікар).

4. Обробка, шліфування і полірування виробу зубним техніком.

5. Припасування і фіксація ортопедичної конструкції лікарем.

Матеріали, що застосовують в ортопедичній стома­тології, поділяють на такі групи:

—основні, або конструкційні, з яких виготовляють протези, апарати та шини (пластмаси, метали та їх спла­ви, кераміка, композитні матеріали та ін.);

—допоміжні, які застосовують лише на окремих ета­пах виготовлення ортопедичних конструкцій (флюси, моделювальні, формувальні, абразивні, полірувальні, ізоляційні та інші матеріали);

— клінічні (відбиткові, пломбувальні, фіксаційні та інші матеріали).

Така класифікація зуботехнічних матеріалів не є точ­ною, бо деякі матеріали використовують одночасно і як основні, і як допоміжні. Так, кадмій входить до складу як припоїв (основний матеріал), так і легкоплавких ме­талів (допоміжний матеріал),

Тому всі матеріали, які застосовують в ортопедич­ній стоматології, доцільно поділяти за процесом виго­товлення ортопедичної конструкції на такі групи:

 

1. Матеріали для зняття відбитків і виготовлення мо­делей.

2. Моделювальні матеріали.

3. Пластичні маси.

4. Метали та їх сплави.

5. Формувальні маси.

6. Флюси (плавні).

7. Кислоти і луги.

8. Керамічні маси та ситали.

9. Абразивні та полірувальні матеріали.

10. Стоматологічні клінічні матеріали.

11. Додаткові матеріали. Класифікація зуботехнічних матеріалів та їх харак­теристика наведені в табл. 3. Конструкційні матеріали для протезів і апаратів по­винні відповідати таким вимогам:

1) бути біологічно інертними в ротовій порожнині й не­ шкідливими для організму людини;

2) бути достатньо міцними і стійкими, не руйнуватися під дією жувального тиску, слини і харчових продук­тів, зберігати постійну форму та об'єм;

3) мати високі технологічні властивості (під час штам­пування, лиття, паяння, формування);

4) мати колір, що відповідає косметичним вимогам, і не змінювати його;

5) не мати запаху і присмаку;

6) відповідати гігієнічним вимогам (не мати пор, не на­бухати).

Матеріали Вид матеріалу Представники Основне застосування
Відбиткові Допоміжні:    
  1. Криста-лізуючі 1.Гіпс, супергіпс 2. Цинкоевгенольні: "Дентол" і "Релін" Зняття відбитків та виготовлен­ня моделей
  2. Елас­тичні 1. На основі агар-агару; "Гелін"і "Дента-кол" Дублювання моделей
    2. Альгінатні: "Алігін","Стомальгін", "Кромопан", "Іпен" Зняття відбитків
    3. Силіконові: "Аквасил", "Екзофлекс", "СІеласт" Зняття відбитків
    4. Тіоколові: "Термопластик","Тіодент" Зняття відбитків
  3. Термо­пластичні 1. "Акродент", "Дентафоль", "Стене", термомаси № 1 —№ 4, маса Керра, "Орто-кор", "МСТ-0,2" Перебазування знімних протезів, їх корекція і лагодження
    2. Самотвердіючі пластмаси: "Гїротакрил" і "Редонт"  

Таблиця 3. Класифікація матеріалів, які застосовують в ортопедичній стоматології

Матеріали Вид матеріалу Представники Основне застосування
Моделю-вальні Допоміжні Гіпс, супергіпс, цемент, амальгама, лег­коплавкий метал, формувальні маси Виготовлення комбінованих, розбірних і вогнетривких моде­лей
    Воски:  
    1) базисний Виготовлення воскових базисів, прикусних валиків
    2) моделювальний Виготовлення моделей протезів, їх деталей
    3) бюгельний: "Восколіт" і "Формодент" Виготовлення моделей бюгельнихпротезів і їх частин
    4)"Лавакс" Виготовлення моделей вкладок, півкоронок, деталей протезів
    5) липкий Тимчасове з'єднання частин протезів

 

Матеріали Вид Представники Основне
  матеріалу   застосування
Пластичні Конструк- 1.Акрилові:  
маси для виготовлен- ційні (основні) а) базисні: "Акрел", "Акроніл", "Бакрил", Виготовлення базисів ортопедич-
ня базисів,   "Фторакс"; них конструкцій
облицюван-   б) самотвердіючі: "Протакрил","Редонт", Виготовлення тимчасових ортопе-
ня метале-   "Стадонт" дичних конструкцій, лагодження
вих карка-     протезів
сів і штуч-      
них зубів   "Акрилоксид" Пломбування зубів, лагодження
      протезів
    "Карбопласт" Виготовлення індивідуальних
      відбиткових ложок
    в) "Синма" Виготовлення штучних зубів,
      коронок, облицювання каркасів
      незнімних протезів
    2. Акрилхлорвінілові еластичні: Виготовлення підкладки під ба-
    ("ПМ-01") зиси протезів, протезів обличчя
      (екто протезі в)

 

Матеріали і Вид матеріалу Представники Основне застосування
    3. Силіконові еластичні: "Боксил", "Бок-сил-екстра", "Ортосил" Виготовлення боксерських шин, підкладок під базиси
Розділю-вальні (ізо­ляційні) Допоміжні Лак "АЦ-1", "Ізокол", "Силікодент" Ізоляція поверхні гіпсових пресформ
Метали та їх сплави Конструк­ційні Сплави золота: 900-ї і 750 ї проби, припій Сплави срібла з паладієм Сплави заліза: ХЇ8Н9Т, ЕЯІТ-95 та інші нержавіючі сталі Виготовлення коронок, мостопо-дібних і бюгельних протезів, ли­тих коронок, каркасів незнімних протезів Паяння деталей протезів із до­рогоцінних металів Виготовлення вкладок, коронок, мостоподібних протезів Виготовлення коронок, мостопо­дібних протезів, кламерів, дро­ту, литих деталей ортопедичних конструкцій

 

Матеріали Вид матеріалу Представники Основне застосування
    Сплави кобальту, нікелю і хрому: КХС, ЛК-4, "Керакрист", "Керадент" Титан, його сплави і сполуки (нікелід ти­тану, нітрид титану) Виготовлення суцільнолитих бюгельних протезів, коронок та мостоподібних металокераміч­них протезів Виготовлення литих ортопедич­них конструкцій, імплантатів, дроту
Легкоплав­кі сплави Допоміжні Мелот-метал Виготовлення металевих штам­пів і контрштампів, комбінова­них моделей
Формуваль­ні маси Допоміжні Силікатні: "Сіоліт", "ФормолІт", "Бюге-літ" Сульфатні (гіпсові): "Аурит", "Силаур", "ТГС", "Експодент" Виготовлення вогнетривких мо­делей, форми для лиття деталей із нержавіючої сталі Виготовлення ливарних форм для сплавів з температурою плавлення до 1100 °С

 

Матеріали Вид матеріалу Представники Основне застосування
Флюси (плавні) Допоміжні Бура, каніфоль, хлорид цинку Паяння деталей металевих орто­педичних конструкцій
Кислоти і луги Допоміжні Нітратна, хлоридна, сульфатна Гідроксиди калію і натрію Протравлювання металевих де­талей протезів Вибілювачі, електроліти Хімічне очищення лиття
Абразивні Допоміжні Природні та штучні: алмаз, корунд, на­ждак, "Ельбор", електрокорунд, карбі­ди бору, вольфраму і силіцію, пемза, крейда та ін. Препарування природних зубів, шліфування і полірування орто­педичних конструкцій
Стомато­логічні клінічні Конструк­ційні і до­поміжні Цементи: фосфатні, силікатні, фосфоси-лікатні, полікарбоксильні, полімерні Фіксація незнімних протезів, апаратів, шин Лагодження і реконструкція ортопедичних конструкцій, ви­готовлення комбінованих моде­лей, пломбування зубів

 

 

Матеріали Вид матеріалу Представники Основне застосування
    Амальгами: срібна і мідна Виготовлення комбінованих мо­делей, пломбуваннязубів
Додаткові Допоміжні "Молдин" Штампування коронок, адапти
    Ацетон Формувальні суміші, покривні лаки
    Бензин Горючий матеріал, термічна об­робка металевих деталей, паян­ня, лиття сплавів на основі зо­лота і срібла
    Етиловий спирт Формувальні суміші, горючий матеріал

 

Під час жування силове навантаження часом досягає 100 кг. Сила ця діє багаторазово і в різних напрямках, постійно змінюється. Під впливом таких навантажень матеріал зубного протеза деформується. Щоб його кон­струкція не руйнувалася, матеріал повинен бути стійким до силового навантаження, мати високі еластичні влас­тивості, які виключають значну залишкову деформацію.

Користування протезами призводить до їх стирання, інтенсивність якого залежить від твердості матеріалу. У стоматології твердість матеріалу порівнюють із твер­дістю емалі. Це і визначає його стійкість до стирання.

Можливість використання матеріалів для виготов­лення ортопедичних конструкцій залежить від їх тех­нологічних властивостей. До таких властивостей від­носять ковкість, текучість, усадку під час лиття, зруч­ність обробки тощо. Біологічна інертність матеріалів визначає можливість їх застосування в зубному проте­зуванні.

Штучні зуби слід виготовляти з матеріалу, в якого показники світлозаломлення і відбиття світла подібні до таких в емалі зубів. Штучні зуби з часом не повинні змінювати свій колір.

Клінічні матеріали (цементи, амальгами, пластмаси) повинні мати зазначені вище властивості. Крім того, вони повинні міцно фіксувати протези чи апарати на опорних зубах і коренях зубів.

Численні допоміжні матеріали відносять до різних груп за їх фізичними і хімічними властивостями. Вимо­ги, які до них ставляться, залежать від характеру конк­ретного технологічного етапу виготовлення ортопедич­ної конструкції; коли без цього матеріалу неможливо здійснити даний процес. Допоміжний матеріал повинен бути нешкідливим для зубного техніка, який з ним пра­цює, і пацієнта. Під час роботи зі шкідливими матеріа­лами треба бути дуже обережними. Слід суворо дотри­муватися правил техніки безпеки.

Для виготовлення ортопедичних конструкцій засто­совують тільки апробовані й рекомендовані Міністер­ством охорони здоров'я України матеріали.

Міцність і хімічна стійкість ортопедичної конструк­ції залежать від властивостей матеріалів, з яких вона виготовлена.

7.Матеріали активізації студентів під час викладення лекції:

1. Що таке техніка безпеки?

2. Шкідливі фактори зубопротезного виробництва.

3. Назвіть засоби захисту персоналу зуботехнічної ла­бораторії. Наведіть приклади їх застосування.

4. Вимоги до виробничих приміщень зуботехнічної ла­бораторії.

5. З якими шкідливими речовинами працює зубний тех­нік під час виготовлення ортопедичних конструкцій?

6. Що таке гранично допустима концентрація шкідли­вих речовин у повітрі робочої зони?

7. Види вентиляції в різних приміщеннях зуботехніч­ної лабораторії.

8. Допустимі температура, вологість і швидкість руху повітря у виробничих приміщеннях зуботехнічної лабораторії.

9. Які захисні засоби застосовують під час термічної обробки металів, паяння і вибілювання?

 

10. Індивідуальні засоби захисту від дії шкідливих фак­торів у різних виробничих приміщеннях зуботехніч­ної лабораторії.

11. Основні вимоги техніки безпеки до оснащення ро­бочого місця зубного техніка.

12. Техніка безпеки під час роботи з легкозаймистими речовинами, кислотами, лугами, пилоподібними ма­теріалами, бензином.

13. Протипожежні заходи в приміщеннях зуботехніч­ної лабораторії.

14. Які нещасні випадки можливі під час роботи в зуботехнічній лабораторії?

15. Перша допомога при термічних і хімічних опіках.

16. Перша допомога при ураженні електрострумом, вди­ханні керамічного пилу.

17. Антисептична обробка відбитків і готових ортопе­дичних конструкцій.

18. Класифікація матеріалів, які застосовують в орто­педичній стоматології.

19. Вимоги до конструкційних матеріалів.

20. Які сили діють на протез під час жування? їх вели­чина і характер дії.

21. Вимоги до основних зуботехнічних матеріалів.

22. Вимоги до допоміжних зуботехнічних матеріалів.

23. Біологічні властивості зуботехнічних матеріалів. Вимоги до них.

 

8.Матеріали для самопідготовки студентів:

а) по темі, що викладена в лекції.

Література: К.М.Стрелковський,А.З.Власенко,Й.С.Філіпчик Зуботехнічне матеріалознавство Київ «Здоров’я» 2004 Фліс П.С. Ортодонтія. — Київ-Вінниця: Нова книга, 2007.Власенко А.З., Стрелковський К.М. Технологія виготовлення зубних протезів з використанням керамічних і композитних матеріалів. — К.: Здоров’я, 2005.Удовицька О.В. Дитяча стоматологія. — К.: Здоров’я, 2000.Стрелковський К.М., Філіпчик Й.С., Варава Г.М. Ортодонтія і технологія виготовлення ортопедичних конструкцій для дітей. — К.: Здоров’я, 1997.Стрелковський К.М., Варава Г.М. Техніка виготовлення щелепно-лицьових протезів. — К.: Вища школа, 1992.

Рожко М.М., Неспрядько В.П. Ортопедична стоматологія. — К.: Книга плюс, 2001

б) по темі наступної лекції

Література: Фліс П.С. Ортодонтія. — Київ-Вінниця: Нова книга, 2007.Рожко М.М., Неспрядько В.П. Ортопедична стоматологія. — К.: Книга плюс, 2001.Мастеров Ю.І., Скрипнікова Т.П., Семенець В.Г. Захворювання зубів і порожнини рота. — Полтава, 2002.

Перелік основних питань:

1.Ортодонтія як частина ортопедичної стоматології. Зміст, мета, завдання. 2.Поняття "ортодонтія" та "дитяче протезування".3.Етіологія, патогенез зубо-щелепних аномалій. Поняття "стоматологічне здоров’я", "норма", "патологія", "профілактика". 4.Класифікація зубо-щелепних аномалій за Енглем та Калвелісом.

 

 


 


Читайте також:

  1. Аеродинамічні властивості колісної машини
  2. Аналізатори людини та їхні властивості.
  3. Аналізатори людини та їхні властивості.
  4. Апаратура, обладнання та матеріали
  5. Апаратура, обладнання та матеріали
  6. Атрибутивні ознаки і властивості культури
  7. Білки, властивості, роль в життєдіяльності організмів.
  8. Біокомпозити та композиційні матеріали на основі відходів переробки деревини
  9. Біосфера Землі, її характерні властивості
  10. Будова атомів та хімічний зв’язок між атомами визначають будову сполук, а отже і їх фізичні та хімічні властивості.
  11. Будова і властивості аналізаторів
  12. Бюджет прямих витрат на матеріали




Переглядів: 7102

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Зуботехнічними матеріалами | Типологія особи Майєрс-Брігс

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.016 сек.