МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Античний (від с. І тис. до н. е. до с. V ст.).Формування юридично-правової ситеми регулювання соціально-економічних відносин суспільства на основі захисту приватної власності. З’являються ремесла, торгівля, грошова та фіскальна системи. Антична економічна думка актуалізувала такі питання: - про природність рабства, зокрема у праці Ксенофонта “Домострой” – 430 – 354 рр. д. н. е. - про поділ праці, який є основою виникнення ринку, торгівлі та грошей і зумовлює природність соціального поділу суспільства, зокрема у працях Платона – “Держава” та “Закони” – 428 – 348 рр. д. н. е. - Аристотель у працях “Плітика” та “Нікомахова етика” – 384 – 322 рр. д. н. е., розподіляє діяльність людини на два види: “економіку”, що являється природною, продуктивною виробничою діяльністю, яка формує істинне багатство як сукупність споживчих вартостей та “хрематистику”, що являється діяльністю пов’язаною з нагромадженням грошей; - про товаризацію натурального римського господарства, зокрема у працях - Катона Старшого “Землеробство” – 234 – 149 рр. д. н. е. та Варрона “Про сільське господарство” – 116 – 27 рр. д. н. е.; - про роль держави у організації фіскальної системи та здійснення контролю за її функціонуванням, зокрема в указах римського імператора Августа Октавіана; 5) Аграрного суспільства (від V ст. до ХV ст.). Складання різноманітних форм феодальних відносин. Формування основних європейських націй із станово-державним способом життя. Поява самостійних міст, цехової системи, торгівельних гільдій. В умовах переважання натурального характеру господарювання, нерозвинутості ринкових відносин та інквізиційного засилля, економічна думка, як і інші сфери знань, переживала певний застій. Основними джерелами економічної думки є юридичні кодекси – “Салічна правда” (V ст.) та “Капітулярій про вілли” (ІХ ст.) у королівстві франків, “Книга страшного суду” у Англії та “Руська правда” у Київській Русі (ХІ ст.). Найвизначнішим представником економічної думки середньовіччя був Фома Аквінський (1225 – 1274 рр.). В працях “Сума проти язичників” та “Сума теології”, він актуалізує такі питання: - приватної власності як необхцідного інституту людського життя; - “справедливої ціни” як права продажу речі дорожче її вартості, але не дорожче ніж вона коштує її власникові; - “грошей” - як засобу для полегшення обміну; - “лихварського процента” – як своєрідного відшкодування втрачених доходів; 6) Переходу від аграрного до індустріального суспільства (від поч. ХVІ ст. до кінця ХVІІІ ст.). Відбуваються великі географічні відкриття та первинне нагромадження капіталу. Перша хвиля буржуазних революцій призвела до зміни соцільно-економічної структури суспільства та утвердження мануфактурного виробництва. Складаються передумови до початку промислової революції. Поширюється протестантизм як основне моральне джерело майбутньої буржуазної ідеології – його основоположниками стали Мартін Лютер та Жак Кальвін (1509 – 1546 рр.). Формується перша економічна теорія – “меркантилізм” – започаткована Вільямом Стаффордом (1554 – 1612 рр.) та реалізована в практиці економічного розвитку Англії. Формуються основні засади політичної економії як сфери наукових знань (Вільям Петті (1623 – 1687 рр.) та П’єр Лепазан де Буагільбер), яка розглядає: - “природну ціну” (вартість) речі; - “політичну ціну” (ринкову) речі; - залежність ринкової ціни від попиту та пропозиції і затрат праці на виготовлення речі; - залежність економічної рівноваги від пропорційних цін. Поширюється вчення французьких фізіократів (Франсуа Кене – 1694 – 1774 рр.) , за яким суспільство поділялося на продуктивний та непродуктивний класи, а також було cформульовано вчення про “чистий продукт” (земельну ренту). Читайте також:
|
||||||||
|