Поняття організації. Сутність і основні риси формальної організації

Тема 1. Сутність та еволюція теорії організації

Організація - це відкрита самостабілізуюча система, яка воліє зберегти постійність свого внутрішнього середовища за рахунок забезпечення зв’язків між елементами системи та зовнішнім оточенням.

Розрізняють організацію наступних систем:

· біологічних;

· технічних;

· соціально-економічних.

Існують різні тлумачення походження терміну організація. За основні, як правило, приймають такі [13, 17, 18]:

· organizo, від латинського – чіткий вигляд, об’єднання. Під організацією розуміють об’єднання людей для досягення спільних цілей;

· organization, від франц. – устрій. Під організацією розуміють внутрішню упорядкованість, узгодженість, взаємодію всіх частин цілого, обумовленого його будовою.

В темі 1 було визначено, що об’єктом менеджменту виступає виробничо-господарська організація. За визначенням М.Х. Мескона:

Виробничо-господарська організація представляє собою групу осіб, діяльність яких свідомо координується для досягнення спільних цілей або цілей.

Ознаки виробничо-господарської організації[2, 8, 13, 16, 21, 29]:

· цілеспрямованість, яка визначає дії членів організації, покладена в основу розробки стратегічних планів, згуртовує та об’єднує членів організації;

· наявність певної кількості учасників (персоналу), які об’єднують свої зусилля (фізичні, професійні, матеріальні, інформаційні тощо) задля реалізації мети;

· наявність внутрішнього координуючого центру, який є необхідною умовою нормального функціонування та розвитку організації, за рахунок надання стабільності та рівноваги її внутрішнім та зовнішнім процесам;

· наявність структури, яка визначає взаємовідносини між структурними підрозділами та розподіл повноважень між співробітниками;

· організаційна культура, яка визначає сукупність норм поведінки, традицій, символів, місії та філософії;

· здійснення певних видів діяльності: виробничої; фінансової; інноваційної; науково-дослідної; надання послуг тощо. Діяльність здійснюється задля забезпечення мети, у відповідності з визначеними цілями.

Сутність організації проявляється через її властивості. Класифікація властивостей організації представлено на рис. 6.1 [18]:

· Цілеспрямованість організації – властивість, яка характеризує її орієнтацію на досягнення можливого, бажаного та необхідного стану.

· Перманентність організації – властивість, згідно якої вона перебуває у стані постійних та безперервних змін, які відбуваються поза бажанням суб’єктів.

· Дискретність – властивість, що означає преривність, виділеність складових та відображає поелементний, поетапний підхід до її проектування, формування та функціонування.

· Циклічність – властивість, згідно якої відбувається періодичне повторення послідовних подій та перетворень в організації.

Рис.1. Класифікація властивостей організації

· Реверсивність – властивість, яка визначає модель повернення до попередніх дій. Надає можливість управління організацією на засадах повторення, адаптації та використання штатних, типових та аналогічних рішень.

· Оперативність – адаптація, відповідність, синхронізація ритмів і швидкості процесу організації динамічним характеристикам розвитку ситуації і їх відповідності необхідним умовам досягнення запланованого результату.

· Гнучкість – здатність організації до адаптації, модернізації та реформації.

· Ротаційність- можливість взаємної перестановки, заміни складових процесу в ході його реалізації. Становить ресурс організації для реалізації процесів реорганізації та реформування.

· Корпоративність – схильність до групової асоціації та кооперації.

· Комунікаційність – заданість та схильність до встановлення взаємозв’язків.

· Композиційність – можливість побудови адекватної організації шляхом цілеспрямованого складання її елементів. Дозволяє удосконалювати організаційну структуру управління.

· Комбінаторність - потенціал, ресурс можливих засобів і моделей побудови та здійснення організації управління у відповідності до цілей, ресурсів та умов діяльності.

· Селективність – здатність організації до удосконалення шляхом відбору, закріплення та розвитку необхідних якостей, з метою забезпечення бажаного синергічного ефекту.

Організація є динамічною системою з входом та виходом, процесами конверсії, що передбачають організаційні зміни та зворотній зв’язок. (рис.2).

Рис.2. Модель виробничо-господарської організації як простої системи

Різноманітні ресурси або вхідні процеси об’єднуються та оброблюються таким чином, щоб отримати бажаний результат ( прибуток, соціальна місія тощо).

Внутрішні елементи системи взаємодіють між собою та із зовнішнім середовищем. Задачею менеджменту виступає підтримка цих зв’язків.

Зворотній зв’язок забезпечує інформацією про роботу системи. В управлінні організацією він надає інформацію для прийняття управлінських рішень щодо впровадження організаційних змін задля забезпечення ефективності. Наприклад, опитування покупців послуг (вихід) дозволяє зробити висновок щодо якості роботи персоналу (вхід) і зробити відповідні корективи в процесі відбору та набору кадрів [1, 5, 7, 17, 21].

Кожна система складається з певних підсистем. Факультет є підсистемою університету. В свою чергу вищий навчальний заклад є підсистемою системи місцевої освіти, яка виступає підсистемою загальнодержавної системи освіти. В університеті функціонує кілька підсистем: кілька факультетів, які навчають студентів; факультет довузівської підготовки; підсистема управління персоналом; підсистема, яка забезпечує науково-дослідну роботу тощо. Підсистеми взаємодіють між собою, процес цієї взаємодії впливає на загальну діяльність закладу освіти.

Основні характеристики систем [ 1, 2, 5, 13. 17, 21, 29]:

Наявність керуючої та керованої підсистем.

- керуюча підсистема розробляє способи впливу на організацію і трансформує ці способи в управлінські рішення. До керуючої підсистеми відносять: апарат управління; засоби і технології управління; засоби комунікації, які використовуються в управлінській діяльності;

- керована підсистема складається з виконавців (робітників, спеціалістів); технічних, організаційно-комунікаційних засобів, приміщень, які необхідні для здійснення виробничо-господарської діяльності. Зв’язок між керованою та керуючою підсистемами покладено в основу функціонування системи .

Самоорганізація - пристосування організації до нових умов зовнішнього та внутрішнього середовища. Згідно цієї властивості, процес розвитку системи відбувається за принципом зворотного зв’язку. За цим принципом результат діяльності організації (відповідність якості або ціни товару запитам споживача) має аналізуватись керівництвом і приводити до відповідних, взаємоузгоджених змін на вході в систему.

· Гнучкість – здатність до оперативних змін. Гнучкість організації забезпечується принципами:

- побудови гнучкої організаційної структури;

- гнучкістю технологій, які дозволяють швидко перейти на випуск нової продукції;

- засобами комунікації;

- характером виробничих відносин: стиль керівництва, організаційна культура, діяльністю неформальних груп, псилогічний клімат;

- рівень кваліфікації робітників та спеціалістів, управлінського персоналу.

· Синергізм – інтеграція зусиль в системі, яка приводить до примноження кінцевого результату.

· Неаддитивність – властивість системи, згідно якої ефективність діяльності змінюється в часі і не дорівнює арифметичній сумі ефектів від діяльності окремих частин. Робота структурних підрозділів однієї фірми ( при загальній організаційній структурі, однакових принципах стимуляції праці) буде різною і залежати від професіоналізму персоналу підрозділу, особистих взаємовідношеннях, стилю керівництва управлінського персоналу підрозділу та лідерів неформальних груп.

· Мультиплікативність – примноження ефективності системи за рахунок стихійних процесів або управлінських дій ( зміна стилю керівництва, впровадження нової мотиваційної політики, реструктуризації тощо).

· Стабільність - здатність повертати свою рівновагу після внутрішніх змін або дії чинників зовнішнього середовища. Різновидом стабільності виступає адаптивність системи – здатність пристосовуватись до зовнішнього середовища. В добре адаптованій системі всі її частини мають бути сумісними між собою.

Моделі організації представлено в таблиці 1[13].

Таблиця 1

Еволюція моделей організації

Назва моделі Автори Сутність

Механістична модель Тейлор Ф., Файоль А., Вебер М. Організація являє собою налагоджену систему управління для забезпечення функціонування стабільних рутинних процесів. Людина виступає не як суб’єкт, а як фактор виробництва.

Природна організація Парсонс Т., Мертон Р., Етціоні А Організація визначається як об’єктивний, самовдосконалюваний процес, в якому присутній суб’єктивний елемент.

Організація – община Е.Мейо Основним регулюючим чинником в організації виступають прийняті норми поведінки.

Соціотехнічна модель Райс А., Трист Е. В основу моделі покладено залежність внутрішньо-групових зв’язків від технології виробництва

Інтеракціоністична Бернард Ч. Організація представлена як система тривалих взаємодій між її членами, які вносять в організацію власні очікування та цінності.

Кібернетична модель Бир С., Форрестер Д., Янг С. Побудова математичної моделі структури організації з урахуванням багаточисельних зворотних зв’язків.

Інституціональна модель Норт Д. Структура та поведінка організації визначаються звичаями, традиціями та нормами.

Конфліктна модель Холл Р. Організація має багато суперечливих цілей і діє в умовах суперечливих інтересів членів організації та її груп.

Органічна модель Бернс Т., Сталкер Д. Суспільство, організація порівнюються із живим організмом , в якому всі частини взаємозалежні.

Процесна модель Богданов А. Організація – це потік утворюючих її незалежних процесів виробництва, пов’язаних циклами розвитку і деградації

Проблемна модель Франчук В. Проблеми організації розглядаються не як перепони для її розвитку, а як виявлення природних потреб та можливостей їх реалізації.

Читайте також:
II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
II. Поняття соціального процесу.
IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
PR-відділ організації: переваги і недоліки
V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
А/. Поняття про судовий процес.
АГЕНТ З ОРГАНІЗАЦІЇ ОБСЛУГОВУВАННЯ АВІАПЕРЕВЕЗЕНЬ
Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
Акти з охорони праці в організації.

Переглядів: 2436

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>

Модуль 1. Організація як соціотехнічна система | Життєвий цикл організації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.