МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Неформальні групи
Неформальна група – це: - соціальна спільність, яка формується на основі міжособистих відносин і не має офіційно визначеного статусу. - спонтанно, самостійно створена група людей, які вступають у регулярну взаємодію для досягнення певних цілей. Неформальні групи виникають у складі формальних організацій стихійно, поза сферою впливу офіційного керівництва, а іноді всупереч йому. Основою виникнення неформальних груп є постійна взаємодія, спільні погляди, інтереси, симпатії та антипатії людей. Працівники стають учасниками неформальних груп за такими причинами: 1. Потреба в належності, бажання людей мати друзів, знайомих, підтримувати з ними соціальні контакти. 2. Одержання і надання допомоги. Формальні організації обмежують можливості працівника у одержанні допомоги через завантаженість керівництва. Тому люди звертаються за порадами, допомогою до своїх колег, більш досвічених співробітників. 3. Захист від ворожих прояв зовнішнього середовища (конкуренції, безробіття, складності життя, тиску з боку керівництва, старших колег, тощо). 4. Потреба у спілкуванні, одержанні необхідної інформації, яка не доводиться до працівників керівництвом своєчасно і у повному обсязі. Це примушує людей звертатися до неформальних джерел інформації. Крім того, існує звичайна потреба у доброзичливому людському спілкуванні з колегами, обміні інформацією, консультаціях і порадах, що сприяє активній участі працівників у неформальних комунікаціях. 5. Симпатія. Люди часто приєднуються до неформальних груп для того, щоб бути ближче до тих, кому вони симпатизують. Характерні особливості неформальних груп У складі великих формальних колективів може біти не одна, а декілька неформальних груп. · між учасниками неформальної групи існують більш тісні взаємовідносини, ніз з іншими співробітниками; · службові та робочі проблеми у неформальних групах відходять на другий план; · термін виникнення неформальних груп коливається від 4-х неділь до 4-х місяців після створення формальної організації; · склад неформальної групи звичайно не перевищує 8-10 чоловік; найбільш тісні відносини встановлюються між 2-5 учасниками; · на відміну від адміністративних підрозділів у неформальної групи відсутні штатний розклад, організаційна структура , посадові інструкції, але вона також проходить процес поступової структуризації, створення стабільної функціональної та рольової структури. У добре структурованій неформальній групі внутрішні зв’язки визначаються і підтримуються лідером, інакше він може втратити контроль за групою. Звичайно неформальні групи мають явно чи неявно виражених лідерів. Їх визначальними рисами є впевненість у собі, активність, відчуття справедливості, захист інтересів групи, помірна фізична (моральна, інтелектуальна) перевага над іншими, особисте прагнення до лідерства. В залежності від видів діяльності групи, ситуації, типи неформальних лідерів можуть бути наступними: - лідер-організатор - лідер-ініціатор (чи провокатор) - лідер-ерудит (майстер) - емоційний лідер (позитивний, негативний) - лідер-„зірка” (еталон) · всередині групи шляхом взаємодії, дискусій, знайомств із точками зору учасників формується свої погляди, установки, мораль, свій соціальний і психологічний мікроклімат, який визначає норми поведінки членів групи; · неформальна група здійснює соціальний контроль за дотриманням норм поведінки її членами. Соціальний контроль може бути значно ширшим формального дотримання норм поведінки і розповсюджуватися на зовнішній вигляд, жести, потреби людей. Група може застосувати жорсткі санкції до порушників норм; · з часом група здійснює все більший вплив на своїх членів, зменшує індивідуальні розбіжності поведінки і оцінки тих чи інших явищ; · сила впливу групи залежить від її привабливості, престижності, згуртованості частоти колективів. Рекомендації менеджерам по роботі з неформальними групами у складі організацій: 1. Признати наявність неформальної групи, працювати з нею і не загрожувати її існуванню. 2. Кожному керівнику колективу необхідно знати неформальних лідерів і співпрацювати з ними, заохочуючи тих, хто своїми діями сприяє досягненню організаційних цілей. 3. Вислуховувати точки зору членів і особливо лідерів неформальних груп і враховувати їх в ході прийняття організаційних рішень. 4. Перед виконанням будь-яких управлінських дій потрібно прораховувати їх можливий вплив на неформальну групу. 5. Для послаблення опору змінам з боку неформальної групи бажано дозволити її членам приймати участь у процесі прийняття рішень. 6. Оперативно доводити повну інформацію підлеглим для недопущення розповсюдження пліток і чуток.
Читайте також:
|
||||||||
|