Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Арт-терапiя як технологія збереження психічного здоров'я. Види арт-терапії.

Арт-терапія як галузь теоретичних та практичних знань виникла на межі науки і творчості. В перекладі з англійської мови – це лікування художньою творчістю. На практиці арт-терапія виступає як засіб психічної гармонізації, розвитку людини, розв’язання соціальних конфліктів.

Арт-терапія як самостійний напрям в лікувально-реабілітаційній, педагогічній та соціальній роботі, нараховує декілька десятиліть своєї історії. Як емпіричний метод вона почала формуватися у середині ХХ століття, завдяки дослідженням А. Хілла.

В науково-педагогічній інтерпретації словосполучення „арт-терапія” розуміється як піклування про емоційне самовідчуття та психологічне здоров’я особистості засобами художньої діяльності.

Арт-терапія виконує три основні функції: компенсаторну, розвиваючу, навчальну.

v Компенсаторна функція полягає в тому, що домінанта активності людини переміщається із зони відношень з оточуючим світом, де вона за якихось причин не може досягти успіху, в зону, доступну для її контролю та ефективного впливу

v Розвиваюча функція – механізм її впливу полягає в тому, що за рахунок удосконалення навичок суб’єкт поширює зону власного контролю та взаємодіє з оточуючими.

v Навчальна функція – ефективність її реалізації досягається за рахунок використання вже існуючих навичок, що дає можливість здійснювати гнучкий перехід від умінь людини до того, що їй необхідно засвоїти.

Види Арт-терапії:

o Кольоротерапія;

o Музикотерапія,

o Психогімнастика

o Імаготерапія

o Iзотерапія

Ø Кольоротерапія – це цілеспрямований добір і застосування відповідного кольорового режиму для дитини (групи дітей) з метою досягнення бажаного профілактичного, коррекційного або реабілітаційного ефекту в його психофізичному статусі.

Головна ідея використання кольору в практичній роботі з дошкільниками полягає в тому, що за допомогою певних колірних режимів (інтер'єру прихожей, фізкультурного залу, кабінету ЛФК, тренажери) можна сприяти більш ефективному руховому розвитку дитини, становленню її психічних функцій, формуванню всебічної, гармонійної особистості.

Механізм психофізичного впливу колірного супроводу на дітей реалізується за наступними умовними напрямками:

1. Організаційні можливості кольору (система раціонального висвітлення й колірний розв'язок інтер'єру фізкультурного залу й інших прилягаючих приміщень).

2. Педагогічні можливості кольору (Оздоровлення, розвиток, виховання, навчання дітей).

3. Реабілітаційні можливості кольору (коррекционная робота з дітьми, що мають відхилення в розвитку, реабілітація дітей-інвалідів).

Ці напрямки виділені умовно, оскільки в реальному житті частіше вплив виявляється комплексним, комбінованим.

Ø Музикотерапія — це вид арт-терапії, де музика використовується в лікувальних або коррекційних цілях. Сьогодні музикотерапія є цілим психокоррекційним напрямком (у медицині й психології), що мають у своїй основі два аспекти впливу: психосоматичне (здійснюється лікувальний вплив на функції організму) і психотерапевтичне (здійснюється корекція відхилень в особистісному розвитку, психоемоційному стані).

У багатьох дослідженнях з музикотерапії (В. М. Бехтерев, С.С.Корсаков, І.М.Догель, Л. С. Брусиловський, І. Р. Тарханів, Г. Н. А. Н. Борисов, Л. А. Батурина, І. В. Темкин, В. І. Петрушин) у якості проявів лікувального й коррекционного впливу цього виду арт-терапії виділяються наступні:

• регулювання психовегетативних процесів, фізіологічних функцій організму;

• регуляція психоемоційного стану;

• підвищення соціальної активності, придбання нових засобів емоційної експресії;

• полегшення засвоєння нових позитивних установок і форм поведінки, корекція комунікативної функції;

• активізація творчих проявів.

Музикотерапія організує в індивідуальній і груповий формах.

Однієї із сучасних методик є психогимнастика (М. І. Чистякова). Вона містить у собі деякі ігрові варіанти психотерапії, суггестивні (засновані на впливі), тренувальні. Основна мета психогімнастики — навчити дитину справлятися з життєвими труднощами. Дитина повинна усвідомити, що між думками, почуттями й поведінкою існує зв'язок і що емоційні проблеми викликаються не тільки ситуаціями, але і їх невірним сприйняттям. В процесі занять психогімнастикоюй, діти вивчають різні емоції, можливість ними керувати.

Таким чином, завдання психогімнастики - збереження психічного здоров'я й попередження емоційних розладів у дітей.

Імаготерапія (від лат. imago — образ) – її основою є театралізація психотерапевтичного процесу. Імаготерапія спирається на теоретичні положення про образ, а також про єдність особистості й образа.

Завданнями імаготерапії є:

§ зміцнення й збагачення емоційних ресурсів і комунікативних можливостей;

§ виховання здатності адекватно реагувати на виникнення несприятливих ситуацій;

§ тренування здатності до мобілізації життєвого досвіду в потрібний момент, виховання вольових якостей, здатностей до саморегуляції;

§ створення в процесі імаготерапії певного творчого інтересу, що збагачує життя новим змістом.

За своєю організацією імаготерапія може проводитися в різних формах:

Ø індивідуальній (використання переказу прозаїчного добутку; перехід розповіді в діалог, який за своїм змістом може відбивати викладену ситуацію);

Ø груповій (драматизація народної, авторської казки, де пацієнт виконує «лікувальний» образ персонажа, театралізація спеціально складеного для нього розповіді, інсценування фрагмента класичної або сучасної п'єси).

Ізотерапія (малюнок, ліплення) — лікувальний вплив, корекція за допомогою образотворчої діяльності (В. Е. Фолку, Т. В. Келлер; Р. Б. Хайкин, М. Е. Бурхливо).

Ізотерапія за формою організації може бути індивідуальною й груповою. Напрямки ізотерапії:

• використання вже існуючих творів образотворчого мистецтва шляхом їхнього аналізу й інтерпретації;

• спонукання до самостійних творчих проявів в образотворчій діяльності.

Ізотерапия дає позитивні результати в роботі з дітьми з різними проблемами — затримкою психічного розвитку, мовними труднощами, порушенням слуху, розумовою відсталістю, при аутизмі, де вербальний контакт утруднений. У багатьох випадках ця терапія виконує психотерапевтичну функцію, допомагаючи дитині впоратися зі своїми психологічними проблемами.

Зображувально-ігровий простір, матеріал, образ у малюнку є для таких дітей засобом психологічного захисту яке допомагає у важких обставинах.

Рисункова терапія, як вказує О. А. Карабанова, розглядається, у першу чергу, як проекція особистості дитини, як символічне вираження її відносин до миру.

Характеризуючи коррекційну спрямованість рисункової терапії, О. А. Карабанова визначає три принципові її відмінностях від навчальних уроків малювання.

Перше пов'язане із цілями й завданнями рисункової терапії: ізотерапія – це самовираження в малюнку й моделювання конфліктної ситуації, а на уроках малювання — оволодіння засобами й техніками зображення.

Друга відмінність стосується продуктів образотворчої діяльності: у терапії якість малюнка не виступає важливим критерієм його оцінки. На навчальних заняттях основним при аналізі малюнка є захід і якість оволодіння дитиною системою образотворчих засобів.

Третя відмінність полягає у відмінності функцій дорослого в навчальному (дидактичному) і терапевтичному малюванні. На навчальних заняттях ці функції зводяться до передачі дитині нових способів і засобів зображення й організації процесу їх засвоєння дитиною. В изотерапии психолог допомагає дітям усвідомити проблемну ситуацію, зовні її виразити в малюнку (ліпленню) і визначити вихід з неї.

Ø Казкотерапія, в основі якої також лежить психокорекція засобами літературного твору — казки.

Цей вид библиотерапии більш прийнятний для роботи зі старшими дошкільниками, що мають проблеми в розвитку. За допомогою сказкотерапии можна надати допомогу дітям із проблемами (агресивним, невпевненим, соромливим, із проблемами прийняття своїх почуттів, а також з різного роду психосоматичними захворюваннями).

Ефективність використання сказкотерапии в період дошкільного й дитинства забезпечується специфікою діяльності дитину в цьому віці, а також притягальної силою цього літературного жанру, що дозволяє вільно мріяти й фантазувати.

Казка дозволяє розсовувати рамки звичайного життя, зустрічатися зі складними явищами й почуттями й у доступній формі осягати світ почуттів і переживань. Вона дає можливість дитині ідентифікувати себе із близьким для нього персонажем, порівнювати себе з героєм, зрозуміти, що в нього є такі ж проблеми, як у героя казки. За допомогою казкових образів, їх дій, дитина може знайти вихід з різних складних ситуацій, побачити шляхи розв'язання конфліктів, засвоїти моральні норми й цінності, розрізняти добро й зло.

Лекція 17. Впровадження програми соціально-емоційних відносин в освітній процес ДНЗ(4 години)

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Психологічний комфорт і умови його забезпечення для дитини 3–6 років у ДНЗ і родині.	\|	Спрямованість діагностики та її основні види.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.