Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Підготовчий та основний періоди науково-дослідної роботи студентів на географічних факультетах

Система науково-дослідної роботи студентів (НДРС) на географічних факультетах складається із двох основних періодів:

1 – підготовчого;

2 – основного – навчально-дослідницького.

Розглянемо їх детальніше.

1. Підготовчий період включає елементи наукової роботи, яку виконують студенти 1-2 курсів (І-ІVсеместри). Це, насамперед, написання рефератів, участь у факультативах, оглядові географічні практики. На географічному факультеті Чернівецького університету ім. Ю.Федьковича довгий час проводились міжзональні учбові практики, основною метою яких було:

- знайомство і широтною та довготною зміною природних умов, як у межах однієї, так і в межах декількох природних зон;

- визначення особливостей населених пунктів рівня «велика агломерація – обласний центр – населений пункт»;

- знайомство з архітектурними та культурними особливостями окремих регіонів.

Практика проводилась в різних регіонах – на Кавказі, Кольському півострові, в Карелії, на Шацьких озерах, в Українських Карпатах. На перспективу планується розробити маршрут оглядової географічної практики, метою якої буде знайомство із природоохоронними територіями України (Канівський заповідник, заповідник Асканія Нова, Медобори, Лебедині острови та ін.), які сформувалися в різних природних зонах України.

Підготовчий період включає знайомство (на кафедрі, у гуртожитку, у повсякденних розмовах) з викладачами, напрямами їх роботи тощо.

На протязі І-ІV семестрів відбувається процес вибору спеціалізації (відповідно до кафедри), а також і наукової проблеми, яка з часом переростає в конкретну наукову тему під керівництвом викладача. На цьому етапі наукової роботи переважає описово-порівняльний вид НДРС.

2. Основний або навчально-дослідницький період. Створює умови для індивідуального виявлення і виділення основної теми, за якою працює кафедра. Це період V-Х семестрів, тобто час, який охоплює навчання, починаючи з третього по п’ятий курси.

Основними формами навчально-дослідницької роботи на кожній кафедрі є:

1) наукові семінари;

2) організація лабораторних і практичних занять з елементами наукових досліджень;

3) написання курсових і дипломних робіт на підставі матеріалів виробничої практики та експедиційних досліджень.

Зупинимось на важливій та найефективнішій формі навчально-дослідницької роботи, а саме – наукові семінари, розкриємо їх суть і значення. По-перше, наукові студентські семінари дозволяють активно знайомитись із теоретичними доробками стосовно конкретної теми, науково викладати та захищати результати самостійних досліджень. По-друге, кожен студент – учасник семінару – має можливість виступати із науковою доповіддю, оцінити (позитивно, критично чи негативно) дослідницьку роботу своїх товаришів, приймати участь у дискусіях. По-третє, наукові семінари доповнюють знання, перевищуючи навчальну програму. По-четверте, один раз на рік, переважно весною, проводяться студентські наукові конференції (міжкафедральні), на яких заслуховуються найкращі доповіді, що базуються на експедиційних чи стаціонарних польових дослідженнях, аналізі фондових матеріалів тощо.

До участі у конференції запрошуються відомі вчені-географи із наукових і планових установ. Вони обмінюються досвідом роботи, результатами наукових доробок.

Наукові студентські семінари організовуються однією чи кількома кафедрами. Вони проводяться 2 рази на місяць на протязі V- VІІ семестрів. Слухаються доповіді з методологічних проблем географії, про нові і новітні методи географічних і міждисциплінарних досліджень, звіти про виробничу практику.

Важливою формою вузівської навчально-дослідної роботи є курсові та дипломні роботи, які свідчать про рівень підготовки географа. Відповідно до навчального плану вони виконуються студентами всіх форм навчання.

Курсові роботи. Основна вимога до них – це сумлінна праця на протязі навчального року чи семестру.

Курсові роботи мають різну спрямованість. На третьому курсі вони носять реферативний характер, оскільки відбувається знайомство із питанням (наприклад, „водні ресурси”, „охорона природи та раціональне використання природних умов і ресурсів”, „природно-ресурсний потенціал”), яким планується займатися на наступних курсах. Часто курсова робота присвячена аналізу наукових доробок стосовно обраного питання. Цей процес знайомства із авторами-географами та їх публікаціями. Отже, можна виділити таку особливість курсової роботи, як спроба студента теоретично обґрунтувати важливість обраного напряму дослідження та проаналізувати існуючі доробки.

Головним завданням курсової роботи четвертого року навчання є узагальнення питань про об’єкт дослідження. Особливо цінною тут виступає робота над основними та допоміжними літературними, картографічними та статистичними джерелами, яка допомагає сформувати нові наукові погляди.

Тематика цих робіт різноманітна: це комплексне вивчення природи і господарства певної території; природно-ресурсна оцінка певної території; комплексна географічна характеристика окремих районів чи зарубіжних країн; історія розвитку географічних досліджень і т. ін.

Курсова робота виконується на підставі матеріалів виробничої практики, експедиційних досліджень, статистико-економічних даних і власних спостережень. У більшості випадків така робота є основою для написання дипломної роботи.

Як правило, тематика курсових робіт відповідає науковій темі, по якій працює кафедра.

Висновок: курсові роботи є, як правило, окремими розділами (чи параграфами) майбутньої дипломної чи магістерської роботи.

Дипломної робота виконується на останньому курсі навчання у вищому учбовому закладі. Вона є самостійним і завершеним дослідженням, яке відповідає науковій тематиці кафедри та має співпадати із напрямами роботи професорсько-викладацького та наукового складу кафедри.

Магістерська і дипломна робота є підсумком конкретного дослідження певної проблеми чи питання як в теоретичному, так і в практичному відношенні. Зміст магістерської і дипломної роботи та її захист перед державною екзаменаційною комісією (ДЕК) демонструють рівень підготовки спеціаліста, здатність його проводити самостійні польові дослідження, опрацьовувати та аналізувати зібрані матеріали.

Перед магістерськими і дипломними роботами ставиться ряд вимог. Насамперед, вони повинні бути реальними. А реальними вони можуть бути тільки тоді, коли відповідають таким основним вимогам:

1. робота є частиною планових наукових досліджень кафедри;

2. виконується за завданням кафедри і буде використана у навчальному процесі у вигляді лабораторної роботи, частини наукового звіту;

3. робота може бути виконана на замовлення організацій чи установ, яким вона буде передана після захисту для практичного використання;

4. За матеріалами роботи може бути підготовлена наукова стаття (самостійно чи у співавторстві з науковим керівником);

5. робота виконана ЕОМ;

6. і, насамкінець, вона може рекомендуватися ДЕК для практичного використання.

Реальність курсових, магістерських і дипломних робіт є одним із показників ефективності студентської наукової роботи та навчально-методичної роботи кафедри в цілому.

Основним джерелом для збирання нової інформації про функціонування географічних об’єктів при написанні курсових, магістерських і дипломних робіт є виробничі практики (курсова і переддипломна), які проводяться як експедиційні дослідження.

Дещо про першу виробничу практику, яка проводиться після третього курсу. Студенти опрацьовують методичні прийоми, прийоми збору і первісного аналізу географічної інформації із використанням чорнових географічних і картографічних матеріалів на заготовлених картографічних основах досліджуваної території. Звіт про цю практику має важливе значення в системі навчально-дослідної роботи. Він має переважно методичний, історико-літературний та аналітичний характер.

Переддипломна виробнича практична на ІV- V курсах проводиться в науково-дослідних, проектних, планових і виробничих організаціях та установах. Головною особливістю даної практики є те, що студенти збирають та опрацьовують матеріали, які увійдуть до майбутньої дипломної роботи. Отож, необхідно мати уяву про: 1) тему майбутньої дипломної роботи; 2) структуру та методику дослідження. І ще одна особливість даної виробничої практики – студенти працюють за індивідуальними програмами, що розроблені науковими керівниками і є ніби стислим планом майбутнього збору фактичного матеріалу.

Одним з головних завдань навчального процесу є проведення асистентської практики для магістрантів. Практична підготовка майбутніх фахівців є невід’ємною складовою навчального процесу, основним блоком котрого слугує практична реалізація отриманих наукових досягнень у навчальному процесі. Практична підготовка магістрантів започатковується засобами теоретичного навчання, практичної реалізації отриманих результатів, формуванням умінь і навичок, які націлені на формування здатності студента відповідати освітньо-кваліфікаційному рівню за обраною спеціальністю.

Асистентська практика проходить у 10-му семестрі, за часовим відтинком займає 8 тижнів, відповідає робочій програмі наукового керівника.

Основним завданням асистентської практики слугує набуття навичок викладання окремих навчальних дисциплін на І-ІУ курсах відповідної спеціалізації.

Під час проведення практики магістрант зобов’язаний бути присутнім на всіх заняттях, які проводить науковий керівник і його колеги, проводити пробні лекції та практичні заняття та провести залікові (2 лекційних та 2 практичних) заняття. У випадку, якщо керівник практики є наставником групи, магістрант повинен виконувати функцію наставника. Рівнобіжно магістрант повинен відвідувати заняття викладачів кафедри, на якій спеціалізується, відвідувати заняття однокурсників-магістрантів, вести необхідну документацію (щоденник практики, особисті записи), своєчасно підготувати звіт про проходження практики, бути прикладом у роботі та поведінці.

Індивідуальні завдання для магістрантів мають конкретне формулювання відповідно до специфіки практики і її проведення. Зазвичай індивідуальні завдання відповідають тематиці дипломних робіт практикантів.




Переглядів: 766

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.