Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Методика формування уявлень про масу та одиниці маси

У формуванні поняття маси визначаються інерційні та гравітаційні властивості предметів. У ПКМ в основу формування поняття маси покладено гравітаційні характеристики, тобто властивість предметів притягуватися до землі.

Маса, як і будь-яка інша величина, є додатною, інваріантною, адитивною, нормованою. Додатність маси передбачає упорядкованість значень величини. Відношення „більше” означає, що маса одного предмета визначається тільки одним цілим невід’ємним числом і міри мас однорідних предметів можна ранжувати за допомогою порівняння числових значень. Якщо предмети зазнають однакової сили тяжіння, то і значення мір мас, одержаних у результаті вимірювання, будуть рівними між собою.

Сенсорною основою у вивченні маси окрім інших аналізаторів лежить розвиток баричного відчуття, що задіє тактильно-кінестетичний аналізатор. До трьох років важкість предметів сприймається дітьми злитно із самим предметом, але у 3-4 роки перцептивні дії віддаляються від практичних і навіть «випереджають» їх: дитина практично не перевіряє «важкість» кожного предмета, а здатна до попередньої (часто поверхової) оцінки.

Сенсорні еталони починають формуватися з четвертого року життя. Ніякий предмет не виступає зразком співставлень. Діти середньої групи здатні до «грубої» диференціації маси предметів («самий важкий», «найлегший»). У старшій групі діти визначають порівняльну масу кількох предметів та будувати серіаційні ряди за зростанням чи спаданням ознаки зважуванням «на руку». Старші дошкільники поінформовані про інший спосіб зважування (за допомогою ваг) та одиницею і еталоном маси – кілограмом.

Робота для ознайомлення з масою розпочинається у дошкільний період у термінах „легше”, „важче”, „однакові”. На практиці порівняння предметів здійснюються зважуванням „на руку”. Спочатку пропонується зважити „на руку” предмети, які зовні не відрізняються, однак мають різну масу, потім зважуються зовнішньо різні предмети, але „на руку” сприймаються як „однакові”, і останнім пропонується завдання для зважування „на руку”, коли не можна визначити таким зважуванням який із предметів „важчий” чи „легший”. Порівнюючи предмети, можна помилитися у ранжуванні мас, тому краще зважувати на шалькових терезах. Умовною міркою може бути предмет, прийнятий як еталон вимірювання і який дозволяє встановлювати за допомогою ваг, який із предметів „важчий” чи „легший”.

При порівнянні предметів „на руку“ не завжди можна визначити, який із предметів важчий, а який легший. Це і є обґрунтуванням введення загальноприйнятого еталону вимірювання – одиниці вимірювання маси кілограма. Вихователь показує дітям ваги на 1 кг та пропонує виконати практичні завдання, щоб маса виражалася цілим числом кілограмів: а) на відважування заданої маси (на одній шальці ставляться гирі певної маси, а другій шальці – викладається стільки предметів, речовин, поки стрілки терезів не урівноважаться); б) на визначення маси предметів (кладеться предмет на одну шальку терезів, а на другу – ваги, щоб шальки терезів урівноважилися).

 




Переглядів: 2171

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.