Етап закріплення уміння розв’язувати задачу певного типу

– розв’язування задач певного типу

– творча робота над задачею (складання за числовими даними, пере формулювання запитання, внесення змін в умову задачі

– порівняння розв’язування задач різних типів

Задачі виконують допоміжну функцію, оскільки у практиці роботи дошкільних закладів ознайомлення із змістом арифметичних дій здійснюється на простих задачах, сюжет яких побудований на реальних ігрових та побутових ситуаціях. Моделювання ситуацій здійснюється на операціях над множинами у кілька етапів: життєва, ігрова ситуація на основі сюжету задачі – побудова аналога на множинах – виконання операцій об’єднання чи перерізу множин – обґрунтування вибору арифметичної операції – складання математичної моделі задачі у вигляді прикладу на додавання чи віднімання – знаходження відповіді до задачі – формулювання відповіді до задачі.

Програмою з математики з математики для дошкільного етапу навчання передбачено вивчення таких типів задач: І класифікація –задачі, що розкривають зміст арифметичних дій додавання і віднімання (задачі на знаходження суми і різниці); ІІ класифікація – задачі, що розкривають зв’язок між компонентами та результатами арифметичних дій першого ступеня (на знаходження невідомого доданка, на знаходження невідомого зменшуваного, від’ємника); ІІІ класифікація – задачі, що розкривають новий зміст арифметичних дій (на зменшення на кілька одиниць у прямій формі, на зменшення на кілька одиниць у прямій формі.

У методиці розв’язування простих задач визначено етапи: підготовчий, основна мета якого полягає в організації системи завдань по виконанню операцій над множинами, у яких розкривається зв’язок «ціле – частини».

На основному етапі, етапі ознайомлення із задачею певного типу, передбачається виконання таких завдань: 1) Складання прикладів за малюнком, на конкретних прикладах, на завданнях-драматизаціях; 2) Ознайомлення із поняттям «задача» та складовими задачі – умовою та запитанням; 3) Визначення відмінності задачі від розповіді, загадки; 4) На аналіз числових даний (не менше двох), встановлення зв’язку між даними та шуканими величинами; 5) На обґрунтування вибору арифметичної дії з використанням опорних слів (Було, стало, принесли, поставили, поклали, прилетіли, прибігли; Було, залишилося, забрали, віддали, відлетіли, відрізали) та аналізу задачної ситуації (стало об’єктів більше чи менше).

На етапі закріплення уміння розв’язувати арифметичні дії пропонуються завдання: а) з використанням прийомів прилічування одиниці, перелічування предметів; самостійного складання дітьми задачі за числовими даними, за сюжетом задачі.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.