Логічна підготовці дітей дошкільного віку

1. Чи правильно сказав хлопчик?

Будь-який квадрат є чотирикутник.

Літак летить повільніше, ніж птах.

Якщо вчора був другий день тижня, то завтра п’ятниця.

2. Назвати слова, у яких звук о трапляється не один раз :

дім, озеро, поріг, ворона, вікно

3. Що зайве?

Груша, яблуко, слива, малина;

Трикутник, чотирикутник, овал, прямокутник.

3. Закінчити речення:

Осінь та весна – це . . .

Лінійка та циркуль - це . . .

4. Продовж ряд: 1, 3, 5, . . .

5. На вірьовці 4 вузли. На скільки частин вузли розділили вірьовку?

Виходячи з аналізу результатів проведеного тестування можна зробити висновок про досить низькі показники логічного розвитку реципієнтів та про те, що більшість помилок при виконанні завдань з елементами логіки пов’язана із невмінням опитаних виконувати логічні операції з прикладним змістом, порівнювати за необхідною ознакою, робити висновки. Інший висновок полягає у твердженні про існування тенденції до підвищення рівня умінь логічно міркувати у опитаних старшого віку. Дані проведеного опитування подано у табл. 4.1.

Результати експериментальної перевірки рівня сформованості

умінь логічно мислити

Система роботи по формуванню логічного мислення та забезпеченню наступності між дошкільним та початковим етапами полягає у:

- розвитку сенсорних процесів, в яких дитина вивчає властивості предметів на основі порівняння з сенсорними еталонами і поступовим переходом до визначення істотних, суттєвих ознак. На цьому етапі організація діяльності дітей у пізнанні дійсності можлива двома шляхами. Відповідно до першого із них властивості предметів виступають об’єктом вивчення, а до другого – шлях пізнання йде від обстеження предмета як цілісності до диференціації його властивостей, дослідження окремих частин, що завершується синтезом частин у якісно нову пізнавальну цілісність. Якщо перший шлях дозволяє вивчати ознаки та властивості на певній сукупності предметів, то другий – всебічно дослідити конкретний предмет, його функціональне призначення та зв’язки з іншими предметами;

- формуванні умінь співвідносити предмет із його іменем (словом або словосполученням, що означає певний предмет), розуміти та вміти пояснити смисл імені, відрізнити суб’єкт судження від предиката судження;

- формуванні умінь порівнювати предмети за певною ознакою, класифікувати предмети та явища, оперувати видовими та родовими поняттями, визначати належність предмета до певної сукупності, визначати той, якому не властива дана ознака, порівнювати предмети за однаковими чи різними властивостями, здійснювати пошук закономірностей, будувати серіаційні ряди;

- ознайомленні із логічними операціями та формуванні навичок їх практичного застосування;

- визначенні послідовності подій, встановленні причин явищ, побудові моделей завершення конкретної ситуації;

- формуванні прийомів аналізу через синтез, підведення під поняття, виведення наслідків, формулювання висновків через аналогію, узагальнення на основі порівняння;

- навчанні дітей розмірковувати та будувати судження про істинність чи хибність висловлень, здійснювати аналіз правильності власних суджень.

Окремий клас завдань у логічній підготовці дітей складають логічні задачі. Практика показує, що поза увагою педагогів досить часто залишається питання формування правильних структур мислення дітей, які дозволяли б їм робити посильні висновки за законами формальної логіки. Чинними програмами з дошкільного та початкового навчання, стандартами освіти ознайомлення з елементами логіки не передбачено. Тому використання термінологічного та понятійного апарату зводиться до його мовного аналогу. Зокрема, логічна операція заперечення відтворюється в усному та письмовому мовленні часткою “не”, диз’юнкція – сполучником “або”, кон’юнкція – сполучником “і”, імплікація – “якщо ..., то ...”, еквіваленція – “тоді і тільки тоді”. Логічні операції у мовному варіанті збагачують словник дітей, а подані на системі різнотипних завдань, вони сприяють розвитку розумових операцій і більш глибокому, усвідомленому сприйняттю навчального матеріалу. Якість логічної підготовки дітей забезпечується розв’язанням таких завдань:

- підвести дітей до усвідомлення значущості мовних аналогів логічних операцій у висловлюванні суджень;

- ознайомити дітей з елементами логіки висловлень при розв’язуванні задач різного типу, формувати вміння розмірковувати за законами формальної логіки;

- закріпити мовні аналоги у мовленнєвій практиці дітей, виробити навички їх застосування під час розв’язування стандартних та творчих завдань;

- ознайомити дітей з поняттями істинності-хибності висловлень та домагатися обґрунтування дитиною оцінних суджень і висновків, оскільки поняття висловлення (означення, значення істинності, складання) є частиною програми з інформатики для початкової школи.

Логічні задачі, що можуть виступати засобом для досягнення поставлених дидактичних завдань, не є чимось новим для методичного доробку педагогів, хоч використання їх у навчальному процесі все ж є фрагментарним та подається без певної системи. Аналіз підручників з математики для початкової школи (автор М. В. Богданович) показує, що задачі із логічним навантаженням складають близько 6% від загальної кількості завдань. Це задачі підвищеної складності (із зірочкою), які на уроках, на що вказують спостереження за навчальним процесом, вчителі пропонуються здібним учням або вибірково для усього класу. Розв’язання таких досить часто є результатом „здогадки” або вгадування деякими дітьми відповіді при потенційній пасивності більшості учнів. Причиною цього явища, на нашу думку, є відсутність на уроках систематичної роботи з розвитку правильних форм мислення, невиправдане переважання змістовного боку у навчанні над операційним: діти часто говорять правильну відповідь без належного обґрунтування та пояснення способу знаходження результату. Якщо учні виконують подібні задачі, то у творчих, евристичних вони виявляються безпорадними, інтелектуально пасивними. Несформованою є також мова дітей – це невміле використання формул та термінів при формулюванні суджень, доведенні і аргументації тверджень. Тому є виправданим методичний підхід, при якому паралельно із засвоєнням знань діти оволодівають прийомами логічного аналізу навчального завдання та обґрунтованого вибору способу досягнення результату.

Подамо систему роботи, зорієнтовану на реалізацію висунутих завдань щодо логічної підготовки дітей на дошкільній та початковій ланках освіти. На підготовчому етапі, який ми співвідносимо із дошкільною ланкою, здійснюється ознайомлення дітей з мовними аналогами як прообразом логічних операцій, коли педагог навчає дітей елементарним знанням з логіки, використовуючи завдання, які вміщують лише одну логічну операцію заперечення. Наприклад, розфарбувати серед фруктів не груші; обвести по контуру предмети, які не мають пари; розфарбувати коло не зеленим кольором; обвести по контуру яблуко і сливу; взяти із кошика моркву або картоплю; вибрати серед геометричних фігур ті, які не мають кутів; розфарбувати не велику геометричну фігуру олівцем синього кольору; назвати числа не більші за чотири.

Іншим видом є завдання, мета яких полягає у формуванні у дітей умінь оцінювати істинність – хибність висловлень. Судження як форма мислення подається реченнями рідної мови, які містять закінчену думку. Оцінювання дитиною висловлень передбачає проведення роботи, яка складається із аналізу речення, його смислу (семантична сторона висловлення); визначення відповідності змісту повідомлення, відображеного у реченні, об’єктивній реальності (змістова сторона висловлення або предикативність в мові); встановлення значення істинності висловлення та формулювання висновків у термінах „правильно – неправильно” (операційно-діяльнісна сторона висловлення). На дошкільному етапі надавалася перевага роботі з атрибутивними висловленнями та висловленнями з відношеннями.У перших із них розглядаються зв’язки предмета та його властивостей за: формою (кришка столу має форму чотирикутника); кольором (всі банани жовтого кольору, деякі кружечки червоного кольору); величиною (кожний багатоповерховий будинок високий); смаком (деякі лимони кислі, всі цукерки солодкі); просторовою ознакою (літак літає високо у небі). Оцінювання значення істинності висловлень іншого виду здійснювалося на основі порівняння предметів чи їх ознак за допомогою двомісного предикатора (наприклад, автомобіль важче мотоцикла; заєць бігає швидше, ніж ведмідь; дуб вище берези; число 4 менше, ніж число; 6) або тримісного предикатора (трикутник знаходиться між квадратом та овалом; дівчинка сидить між хлопчиками тощо). Серед суджень-заперечень при оцінюванні значень використовувалися зовнішні (не всі яблука червоні; неправильно, що мати старше бабусі) та внутрішні (всі яблука не червоні; деякі гриби не їстівні).

Виконання однієї логічної операції на різному матеріалі, починаючи від предметної наочності до оперування над числами, можна розглядати як зразки, на основі яких складаються завдання з двома і більше логічними операціями і які призначені для першокласників. У порівнянні з попередніми завданнями вони більш складні, як за кількістю об’єктів, над якими виконуються певні дії, так і за відношеннями, що існують між цими об’єктами дії. Це вимагає від дитини більшої зосередженості, уваги, напруження пам’яті, розумової діяльності. Існуючі зв’язки між даними умови, властивостями об’єктів дії та відношення предметної області вже не подаються однозначно визначеними, зрозумілими і тому школяреві необхідно визначити, встановити через зіставлення фактів, подій, їх порівняння з подальшим обґрунтуванням своїх висновків. Наведемо приклади завдань, у яких потрібно виконати дві логічні операції: розфарбувати не зеленим кольором найдовшу із смужок; розфарбувати олівцем червоного кольору круг і не першу справа фігуру; назви серед чисел ті, які не більше 8 і більше 5; назви числа, які діляться на 2 і менші за 9; назви серед чисел 1, 3, 4, 6, 7, 9 ті, що не діляться на 2 і менші, ніж 7; вибери серед фігур великі і червоного кольору; вибери серед фігур маленькі або блакитного кольору; серед геометричних фігур назви ті, які не жовтого кольору або великі. У наведених завданнях виконання логічних операцій (заперечення, диз’юнкції, кон’юнкції) здійснюється практично, при поєднанні в одному завданні.

Наступні завдання передбачають формування умінь виконувати логічну константу або операцію імплікації. Наведемо зразки завдань, у яких потрібно визначити значення істинності висловлень:

1.Якщо геометрична фігура квадрат, то вона має чотири кути.

2.Якщо геометрична фігура має чотири сторони, то вона прямокутник.

3.Петрик та Сергійко колекціонують марки про спорт та міста. Якщо Петрик колекціонує марки не про спорт, то Сергійко колекціонує марки про міста.

4.Якщо післязавтра буде вівторок, то завтрашній день – неділя.

5.Якщо сьогодні другий день тижня, то позавчора була неділя.

6.Якщо Оксанка не нижче за свого брата, то вони різного зросту.

7.Якщо Ігор нижче за Сашка, а Сашко нижче Оленки, то Ігор нижче Оленки.

8.Якщо Петрик молодше Віктора, а Віктор старше Антона, то Антон старше Петрика.

9.Якщо Іринка подруга Катрусі, а Катруся подруга Маринки, то Іринка і Катруся подруги.

Запропоновані завдання з елементами логіки подавалися у навчальному процесі за принципом поступового ускладнення: від однієї логічної операції до складних суджень.