Групова динаміка — це розвиток або рух групи, обумовлений взаємодією і взаєминами членів групи між собою (Кратохвіл, 1978).
У групову динаміку входять: цілі і завдання групи, згуртованість групи, норми групи, позиція ведучого, структура групи і структура лідерства, групові ролі, фази розвитку групи, етапи роботи. Найбільш важливий і вимагаючий уваги процес в тренінговій групі — згуртованість групи, під якою, як правило, розуміється взаємне тяжіння членів групи один до одного. Це універсальне групове явище спостерігається у всіх тренінгових групах. К. Левін визначає її як результат дії позитивних сил взаємного тяжіння і негативних сил взаємного відштовхування.
Успішна робота групи можлива лише за умови знаходження балансу між напругою та згуртованістю учасників (табл. 2). Надмірний рівень напруги породжує конфлікти, а надмірна згуртованість заважає здатності групи до конструктивного розвитку в напрямі досягнення мети тренінгу.
Члени надмірно згуртованої групи виявляються задоволеними тренінговим спілкуванням, але група в цьому разі «вмирає» - не може знаходити ефективні способи вирішення тренінгових завдань, організувати для цього зіткнення учасників різних точок зору і досвіду.
Тренеру потрібно спрямувати динаміку групи на конструктивну роботу, тобто якнайшвидше досягнути разом з учасниками третьої стадії групової динаміки. Але групу не можна одразу штучно ввести в третю стадію розвитку, перескочивши дві попередні. Розвиток завжди передбачає наявність процесу, кожна наступна стадія якого зумовлена попередньою. Отже, тренер повинен дати цьому процесу відбутися, слідкуючи за тим, щоб мінімізувати всі перешкоди наш шляху досягнення групової зрілості.
Таблиця 2
Переглядів: 284
Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google: