Як використовувати проблемні ситуації на користь групі

У групі досить часто виникають ситуації, які можуть шкодити досягненню мети тренінгу, якщо не будуть оперативно розв'язані і спрямовані на користь учасникам. До таких ситуацій відносяться, зокрема, прояви з боку окремих членів групи опору, агресії, спроби привертання до себе надмірної уваги, маніпулювання групою тощо. Тренеру корисно знати найпростіші прийоми поведінки у подібних випадках.

Опір, агресія. Ведучому слід показати, що на тренінгу є припустимим демонстрація незадоволення, заперечення небажаного впливу. Далі, якщо людина опирається виконанню вправи, слід наголосити, що її виконання принесе найбільшу користь тому, хто цю вправу виконує. Так само толерантно слід ставитися до проявів агресивності: доцільно показати, що почуття учасника, які зумовили агресію, зрозумілі іншим та можуть бути прийняті. Але важливо їх позбавитись, передусім, в інтересах самого учасника, для чого слід приділити деякий час з`ясуванню мотивів та організації раціональної реакції на агресію. Цьому сприятиме проведення спеціальних вправ за вибором тренера.

Притягнення до себе уваги через безкінечні питання, спроби маніпулювання тощо потребує від тренера адекватних дій. Зокрема, слід уникати невербального стимулювання (усмішки, кивка головою, зустрічі поглядами) автора маніпуляції, доцільно також перебити його, привернувши увагу усіх учасників до того обсягу завдань, які потрібно вирішити на тренінгу. Загалом для гострих ситуацій виявляються ефективними кілька нескладних способів реагування:

■ підтримувати бажану та ігнорувати небажану поведінку;

■установлювати ліміт часу для висловлювань;

■ використовувати доречні вправи та ігри на тему, щодо якої виникли небажані реакції (наприклад, розділити групу на пари для обговорення цієї теми, обравши своїм партнером «порушника» порядку для спільного обговорення його проблеми).

Тренер повинен пам'ятати: все, що виникає і відбувається у групі, є продуктом цієї групи, і не може бути для неї неприродним. Навпаки, усе, що група продукує, являє собою реальну основу подальшого розвитку, і саме так потрібно ставитися до процесів і результатів групової динаміки. Відповідно тренеру слід обирати й методи роботи в групі, і лише за цих умов спільна робота буде успішною.

Отже:

■ кожна людина в групі відчуває психологічну напругу. Тренер повинен вміти спрямовувати силу цієї напруги як на конструктивний розвиток усієї групи, так і на користь кожного її учасника;

■процес розвитку групи включає всі зміни, які відбуваються з індивідом та групою від початку її роботи до завершення. Стадії ідеального розвитку групи можна визначити як формування, нормування, штурмування, функціонування та відмирання. Тренер повинен допомогти налагодити довіру між учасникам і провести групу до конструктивної стадії її розвитку - функціонування, і завершити роботу на основі позитивності та доброзичливості;

■ основою успішного тренінгу є створення відчуття довіри та згуртованості між учасниками;

■ успіх тренінгу також залежить від майстерності тренера коментувати процес роботи групи, раціонального керування змінами ролей учасників тренінгу;

■ розробляючи план тренінгу, однаково важливо звертати увагу на матеріал, який викладатиметься, тобто зміст тренінгу; на методи, за допомогою яких викладатиметься цей зміст, і які забезпечуватимуть максимальну увагу учасників, тобто на процес навчання. Чим більш компетентним є тренер, тим ширший спектр методів він застосовує.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.