Педагогіка як наука, її становлення і розвиток.

Тема №1. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ СУЧАСНОЇ ПЕДАГОГІКИ.

Той, хто захоплюється практикою без теорії,

Подібний до керманича, що вступає на корабель

Без руля і компаса – він ніколи не певний, куди пливе.

(Леонардо да Вінчі)

1. Педагогіка як наука, її становлення і розвиток.

2. Предмет педагогіки та її головні функції.

3. Основні категорії педагогіки.

4. Завдання педагогіки.

5. Система педагогічних нaук. Зв'язок педагогіки з іншими науками.

Ключові слова: Педагогіка, народна педагогіка, духовна педагогіка, світська педагогіка, предмет педагогіки, виховання, навчання, освіта, система педагогічних наук, міжпредметні зв’язки педагогіки.

Педагогіка як наука, її становлення і розвиток.

Педагогіка — сукупність теоретичних і прикладних наук, що вивчають процеси виховання, навчання і розвитку особистості.

Термін походить від грецьких слів «pais» («paidos») — дитя і «ago» — веду, виховую, тобто «дітоводіння», «дітоводство». У Давньому Вавилоні, Єгипті, Сирії «пайдагогос» найчастіше були жерці, а в Давній Греції — найрозумніші, найталановитіші вільнонаймані громадяни: педономи, педотриби, дидаскали, педагоги. У Давньому Римі цю роботу доручали державним чиновникам, які добре оволоділи науками, багато мандрували, знали мови, культуру і звичаї різних народів.

У середні віки педагогічною діяльністю займалися переважно священики, ченці, однак у міських школах та університетах — дедалі частіше люди зі спеціальною освітою.

У Давньоруській державі педагогів називали «майстрами». Упродовж багатьох століть тут не існувало спеціальних навчальних закладів для підготовки вчителів. Ними були і дяки з піддячими, і священнослужителі, і мандрівні дидаскали — «школярі-книжники». Відомості про те, як ставилися до них, містить «Слово о том, яко не забиваті учителей своих» Кирила Туровського: «Если и научился от простого человека, не от иерея, то держи в своем сердце и уме память о нем до исхода души своей... Непомящие же, откуда добро познали, те подобни голодному и измерзшему зимой псу, которого согрели и накормили, а он начал лаять на согревшего и накормившего его» [4. с.22].

Педагогіка = Виховання + Освіта + Навчання

У своєму розвитку педагогіка пройшла такі стадії: народна педагогіка –> духовна педагогіка –> світська педагогіка.

Народна педагогіка – галузь педагогічних знань і досвіду народу, що виявляється в домінуючих у нього поглядах на мету, завдання, засоби і методи виховання та навчання.

Духовна педагогіка – галузь педагогічних знань і досвіду з виховання і навчання особистості засобами релігії. Найбільшого розвитку набула в епоху середньовіччя, коли церква моралізувала духовне життя суспільства, спрямовуючи виховання в релігійне річище. Педагогічна думка, яка до цього розвивалася на ґрунті філософії стала складовим елементом теології.

Світська педагогіка пройшла тривалий етап становлення. Своїм корінням вона сягає давнього світу, але поширення здобула у період просвіти. Відокремлення виховання від релігії, школи від церкви.

Педагогіка у своєму розвитку спирається на такі джерела:

1. Педагогічну спадщину минулого.Чимало положень вищезазначених видатних педагогів минулого і нині є злободенними.

2. Сучасні педагогічні дослідження. Вони збагачують педагогічну думку новими ідеями.

3. Передовий педагогічний досвід. Різнобічне вивчення та узагальнення педагогічного досвіду дає змогу визначити певні закономірності, закони, що живлять нові теорії, концепції, прогнози. Отже, здобуте в процесі вивчення педагогічного досвіду знання стає джерелом існування та розвитку педагогічних наук.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.