Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Соціальної психології

 

Проблема методології дослідження є актуальною для будь-якої науки, оскільки її досягнення значною мірою визначаються розвитком власного методологічного апарату.

Розробка методології соціально-психологічного дослідження, конкретних методів соціальної психології базується на її теоретичних положеннях і методологічних принципах. Звичайно терміном “методологія” позначаються три різні рівні нукового підходу:

Загальна методологія - деякий загальний принцип пізнання, філософський підхід до аналізу явищ дійсності. Філосовсько-методологічний рівень дослідження дає світоглядне узагальнення одержаних результатів.

Часткова спеціальна методологія - сукупність методологічних принципів, які застосовуються в цій галузі знань. Спеціальна методологія забезпечує конкретне використання загальнофілософських принципів щодо об’єктів соціально - психологічних досліджень. У соціальній психології у зв’язку з її міждисціплінарним характером спеціальна методологія базується на методологічних принципах двох наук - психології і соціології. Спеціальна методологія визначає орієнтовні параметри способів розробки соціально-психологічних теорій, допомогає виокремети принципову структуру і головні лінії взаємозв’язків у об’єкті дослідження.

Сукупність конкретних методів, методик і процедур - рівень, безпосередньо пов’язаний з практикою соціально-психологічних досліджень;

Беспосередньо проблема методології соціально-психологічного дослідження залишається актуальною, оскільки дослідження психологічної науки значною мірою визначає розвиток та вдосконалення власного методологічного апарату. Власне методологія визначається як вчення про метод, або як сукупність прийомів дослідження застосованих в тій чи в інший галузі науки.

В тлумачному словнику В. Даля, методологія - (шлях дослідження чи пізнання) - система принципів та засобів організації і побудови теоретичної і практичної діяльності, а також вчення про цю систему.

Метод - визначається як спосіб підходу до певного явища навколишнього середовища (діяльності); прийом або сукупність прийомів праці в будь-якій галузі; шлях, засіб досягнення будь-якої мети, вирішення певного завдання; спосіб, порядок, підгрунття, прийнятий шлях для досягнення чого-небуть у вигляді загальних правил).

Методика- система прийомів, які застосовуються в науково-дослідницькій роботі або педагогічній діяльності.

До методів соціальної психології відносяться:

- метод спостереження;

- метод експерименту;

- метод вивчення документів (контент-аналіз);

- метод опитування;

- метод тестування,

Методи соціальної психології можна поділити на дві великі групи: методи збору інформації і методи її обробки. Цей поділ, звичайно, умовний, оскільки будь-який дослідницький метод збору даних у соціальній психології передбачає два головних методи дослідження: спостереження та експеримент.

Метод спостереження. Метод спостереження - навмисне, завчасне систематичне і цілеспрямоване сприйняття психічних явищ з метою вивчення їх специфічних змін за певних умов та пошуку сенсу цих явищ. Спостереження як метод передбачає цілеспрямоване, за попередньо розробленим планом, фіксування тих явищ, які цікавлять дослідника з метоюїх наступного аналізу й використання для потреб соціальної психології.

Спостереження містить в собі елементи теоретичного мислення (задум, систему методичних прийомів, осмислення та контроль результатів) і кількісних методів аналізу (шкалування, факторизації даних та ін.).

При використанні спостереження як одного з головних емпіричних методів соціально-психологічного дослідження необхідно забезпечити:

1. Чітке визначення мети спостереження та узгодження дії

з метою дослідження;

2. Мотиваційний вибір об'єкта, предмета й ситуації;

3. Вибір найдоцільніших способів спостереження і способів фіксації явищ;

4. Планомірне проведення спостереження за певною схемою;

5. Первірку результатів спостереження щодо їхньої обгрунтованості

та надійності.

Завданнями спостереження можуть бути попереднє вивчення об'єкта, висунення гіпотези, її перевірка, уточнення результатів одержаних за допомогою інших методів.

Об'єктами спостереження у соціальній психології залежно від мети та завдань дослідження є окремі особи в різних ситуаціях спілкування, великі чи малі групи, спільності, тощо;

Предметом спостереження у соціальній психології є вербальні та невербальні акти поведінки окремої людини, групи або кількох груп у певному соціальному середовищі чи ситуації.

Спосіб спостереження визначається завданням, об'єктом спостереження, ситуацією і характером взаємодії між спостерігачем та об'єктом спостереження.

Розрізняють включене і невключне, відкрите і приховане, природнє і лабораторне спостереження.

Включене спостереження - означає, що експериментатор сам на певний час стає членом тієї групи, яка є об'єктом дослідження. Обов'язковою умовою такого спостереження вважається те,щоекспериментатор є для інших індивідів рівноправним членом групи.

Невключне спостереження - це спостереження “збоку”, коли дослідник не належить до учасників групи. Це самостійний прийом дослідження для уточнення і конкретизації гіпотез, визначення методів основного дослідження.

Залежно від позиції дослідника - спостерігача щодо об'єкта розрізняють відкрите спостереження і приховане.

Найпростішим є відкрите спостереження, коли піддослідні знають про те, що за ними спостерігають. Приховане спостереження передбачає, що піддослідні не підозрюють, що хтось спостерігає за їх діяльністю.

Особливості організації експерименту визначають форму спостереження: до природного спостереження під час вивчення реальних соціальних процесів і явищ, до лабараторного - для дослідження явищ в експериментальних умовах.

Метод спостереження порівняно з іншими методами соціальної психології має низку переваг: дає змогу фіксувати події і момент їх перебігу, а також одержувати інформацію про дії індивідів незалежно від їхніх установок на "бажану" поведінку.

Але цей метод має ряд недоліків, зокрема:

- вплив суб'єктивного чинника на інтерпретацію результатів;

- на результатах спостереження позначається і факт знання піддослідними того, що за ними спостерігають, а це веде до змін в їхній поведінці;

- низька надійність (тривале включене спостереження призводить до адаптації дослідника до групи, внаслідок чого знижується об'єктивне спостереження);

- обмеженість сфери застосування (не всі соціально-психологічні явища можна вивчати за допомогою цього методу),

- значні витрати часу;

Метод експерименту. Експеримент - є активним втручанням в ситуацію з боку дослідника, що здійснює планомірне маніпулювання однією або декількома змінними (чинниками) та реєстрація супутніх змін в поведінці піддослідного об'єкту або явища; це організована дослідником взаємодія між піддослідними або групою піддослідних і експериментальною ситуацією,з метоювстановлення закономірностей цієї взаємодії та змінних, від яких вона залежить.

До характерних особливостей методу експерименту належать:

• створення особливих експериментальних умов для виникнення та виявлення певних соціально-психологічних явищ, а також можливість змінювати ці умови;

• підвищення точності реєстрації дій піддослідних;

• зв'язок з теорією (проведення експерименту можливе лише тоді, коли дослідник має теоретичні уявлення про природу явища, яке вивчається, про чинники, що його детермінують, тощо).

Експеримент має чотири етапи:

1. Теоретичний етап дослідження (постановка проблеми). Визначається проблема і тема дослідження, обирається об'єкт і предмет дослідження, а також формулюються експериментальні завдання і гіпотеза дослідження. Головне завдання етапу полягає в розробці предмета експериментального дослідження.

2. Методичний етап. Розробляється методика експерименту і проводиться підготовка до експериментального етапу. Методика експерименту повинна відтворювати предмет дослідження у вигляді змінних експериментальної ситуації.

Розробка експериментального плану передбачає складання програми експерименту (робочий план і процедуру), а також математичне планування експериментальних даних.

3. Експериментальний етап. Створюється експериментальна ситуація, здійснюється керування ходом експерименту та вимірювання реакцій піддослідних.

Експериментальна ситуація визначається:

· умовами досліду ( навколишнє середовище, фізичне та соціальне оточення);

· інструкцією (настановою на діяльність);

· індивідуальними особливостями експериментатора і піддослідних, а також відповідями - реакціями останніх.

Розрізняють два головних види експерименту: лабораторний і природний.

Природний експеримент грунтується на керуванні поведінкою піддослідних за умов повсякденного життя шляхом введення низки чинників, що впливають на їхню поведінку й контролюються дослідником. Самі по собі умови не містять у собі чогось штучного, незвичайного перебігу явищ повсякденного життя. Це дає змогу простежити дію цих умов, і тим самим встановити їхню роль та особливості впливу на досліджуване явище.

Лабораторний експеримент - це дослідження, проведене у штучно створених умовах (у лабораторії). Він передбачає організацію досить незвичайної для піддослідних ситуації. За таких умов піддослідний знає, що його вивчають, алеяк правило, не має інформації про характер завдань, які розв'язує дослідник в експерименті.

Загальною вимогою під час проведення експерименту є виокремлення експериментальної і контрольної груп, щоб результати дослідження можна було порівняти з певним еталоном.

Метод вивчення документів (Контент-аналіз). Метод вивчення документів застосовується здебільшого як додатковий, але незважаючи на це, він має велике значення, оскільки за його допомогою можливий аналіз продуктів людської діяльності. Цей метод застосовується переважно на раніх стадіях дослідження, коли необхідне попереднє ознайомлення з об'єктом дослідження, або на заключному етапі - для повної та об’єктивної інтерпритації результатів.

Критерії класифікації документів:

1. Спосіб фіксації інформації (письмові, друковані, записи на інших носіях інформації, тощо).

2. Міра персонофікації: особисті (листи, щоденики); безособові (дані статистики, преси, протоколи зборів тощо).

3. Статус джерела: офіційні (дані державної статистики, державних архівів); неофіційні (матеріали приватних осіб).

Для подолання суб'єктивності в інтерпритації документу дослідником використовується спеціальний прийом, який має назву “контент-аналіз”. Він визначається як метод вияву та оцінки специфічних характеристик текстів та інших носіїв інформації. Суть його палягає в тому, що в тексті виокремлюють певні одиниці змісту (терміни, оцінки та ін.), а потім підраховують частоту їх використання.

Метод контент-аналіз можна застосовувати тоді, коли дослідник має справу з великим масивом інформації і йому доводиться аналізувати числовий текст. Практично цей метод використовується соціальними психологами у дослідженнях масових комунікацій.

Метод опитування. Опитування - це метод збору первиної інформації, який грунтується на безпосередній (бесіда, інтерв'ю) чи опосередкованій (анкета) взаємодії дослідника та опитуваного (респондента).

Перевагою цього методу є одержання дослідником великої кількості інформації за короткий проміжок часу та легкість його застосування й обробки даних.

Залежно від особливостей процедури проведення розрізняють такі види опитування:

1. Групове (одночасне опитування всієї групи), та індивідуальне (передбачає опитування кожного рспондента окремо);

2. Очне (за умов особистого контакту з респондентом) та заочне (без особистого контакту з опонентом);

3. Усне (інформація фіксується дослідником)та письмове (респондент сам заповнює анкету чи опитувальник).

Серед усних методів опитування найбільш важливими для соціальної психології є бесіда та інтерв'ю.

Бесіда - це метод одержання інформації за допомогою вербальної комунікації у ході вільного діалогу між дослідником та піддосліднимнапевну тему. Бесіда загалом не обмежена в часі і крім того існує двобічний зв'язок між дослідником і респондентом.

Інтерв’ю - це метод одержання необхідної інформації шляхом безпосередньої цілеспрямованої бесіди інтерв’юіра з респондентом. У разі проведення інтерв'ю двостороній зв'язок обмежений, інтерв’юір лише фіксує відповіді респондента зберігаючи нейтральну позицію. У практиці соціальної психології застосовують стандартизоване та нестандартизоване інтерв’ю.

У стандартизованому інтерв’ю формулювання запитань та їх послідовність визначають заздалегідь, вони однакові для всіх опитуваних. Інтерв’юір не може довільно переформульовувати запитання або вводити нові, а також змішувати їх порядок. Методика нестандартизованого інтерв’ю, навпаки характеризується повною глучкістю і варіює в широких рамках, інтерв’юір має право сам відповідно до конкретної ситуації формулювати запитання, змішувати порядок пунктів плану.

За ступенем зростаня формалізації виокремлюють:

вільне, або так зване "клінічне" "психоаналітичне" інтерв'ю, (свій першопочаток бере з психіатрії). Воно не має заздалегідь підготовленого плану й сформульованих питань, задається тільки його тема;

глибинне, у цьому випадку окрім теми задається певне коло питань, на яке слід одержати відповідь;

фокусоване (спрямоване) - ставить за мету вивчення думок та настанов (стосовно) відносно конкретно запропонованої ситуації;

інтерв'ю з відкритими питаннями проводиться з застосуванням плану та відкритими питанями розташованими у певній послідовності;

інтерв'ю з закритими питаннями або стандартизоване - це формалізована процедура опитування, яка наближається до методу анкетування.

Методом який широко застосовується у соціальній психології є анкетування, яке здійснюється за допомогою структурно-організаційних запитань. Анкета – метод (засіб) для одержання певної соціально-психологічної інформації на підгрунті вербальної комунікації. Анкета являє собою набір питань, кожне з яких логічно пов’язане з центральним завданням дослідження.

Надійність інформації, одержаної методом опитування забезпечується поділом запитань на головні та контрольні. Контрольні застосовуються для встановлення правдивості відповідей на головні запитання.

Метод тестування. Тест - це система завдань яка пропонується піддослідному і визначається як стандартизоване вимірювання певних показників.

Тест - система завдань, яка дозволяє замірити рівень розвитку певної психологічної якості (властивості) особистості.

Тести бувають:

· досягнень (виявлення ступеню оволодіння піддослідними конкретними знаннями, вміннями, навичками);

· інтелекту (визначають розумовий потенціал індивіда);

· креативності (сукупність методик для вивчення та оцінки творчих здібностей особистості);

· особистісні (дослідження різноманітних, боків життя індивіда (установки, ціннісні орієнтації, емоції, мотиви та міжособистісні властивості та ін.);

· проективні (використовують в ході інтерпритації результатів проекції).

Отже, застосування методів соціально-психологічного дослідження дозволяє отримати повну, достовірну інформацію про досліджуваний об’єкт з метою проведення подальшої роботи з ним.




Переглядів: 1401

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.009 сек.