Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Фізичний розвиток дітей раннього та дошкільного віку. Основні показники фізичного розвитку.

Отже, стан здоров'я та фізичний розвиток перебувають у безпосередньому зв'язку і залежності.

Поняття фізичного розвитку та його показники.

Одним із важливих показників здоров'я дитини є її фізичний розвиток.

Здоров'я та фізичний розвиток тісно взаємопов'язані між собою, і при обстеженні дітей це необхідно враховувати.

Під фізичним розвитком розуміється сукупність морфологічних : функціональних ознак організму, які характеризують процеси росту і дозрівання організму.

Фізичний розвиток підпорядковується біологічним законам, відображуючи загальні закономірності росту і розвитку. Він залежить від багатьох факторів. У першу чергу - це протікання вагітності і пологів, а також стан здоров'я матері. Після народження дитини на фізичний розвиток впливають ендогенні й екзогенні фактори. Серед ендогенних факторів - це ендокринні залози (вилочкова, гіпофіз, щитовидна). Ендогенні фактори - це умови, в яких живе і розвивається дитина.

На фізичному розвитку дітей помітно відбиваються особливості клімату, житлово-побутові умови, режим дня, характер харчування. На темпи фізичного розвитку впливають також спадкові фактори, тип конституції, інтенсивність обміну речовин, активність ферментів крові і секретів травних залоз тощо.

У той же час фізичний розвиток відбиває загальний рівень соціальних і гігієнічних умов життя. Він безпосередньо залежить від стану здоров'я. Сюди, наприклад, належать захворювання, замовлені ендокринними розладами (гігантизм, акромегалія, інфантилізм), хронічні захворювання (ревматизм, туберкульозна інтоксикація). У дітей, які часто та тривалий час хворіють, спостерігають зменшення маси тіла, ослаблення тонусу м'язів, порушення постави. Доведено, що рахіт, хронічна дизентерія в дітей раннього віку затримують їхній фізичний розвиток.

При оцінці фізичного розвитку дітей використовують такі показники:

Морфологічні (соматометричні): довжина і маса тіла, окружність грудної клітки, а в дітей до трьох років - окружність голови.

Соматоскопічні: стан опорно-рухового апарату (форма грудної клітки, хребта, кінцівок), тип конституції, стан шкіри і видимих слизових оболонок, ступінь жировідкладення.



Интернет реклама УБС

Фізіометричні (функціональні): життєва ємкість легень (ЖЄЛ), м'язова сила кистей рук (динамометрія).

Основними показниками, які використовуються для оцінки фізичного розвитку дітей раннього і дошкільного віку є зріст (довжина тіла), вага тіла, окружність грудної клітки, окружність голови, а також стан шкіри і слизових оболонок і ступінь жировідкладення.

За тим, як росте дитина, можна стежити, регулярно вимірюючи довжину тіла та перевіряючи вагу.

Довжина тіла (зріст). Зріст доношеної дитини при народженні коливається в середніх межах від 45 до 52 см. На кінець 1 -го року життя зріст у середньому становить 70-75 см; другого - 85 см; третього - 95 см; шостого - 110-115 см.

Протягом першого року життя (в середньому): а) дитина виростає на 25 см; б) протягом другого - на 10 см; в) протягом третього - на 10 см; г) протягом четвертого - на 8 см; д) протягом п'ятого - на 7 см; є) протягом шостого - на 5 см.

Середній зріст дитини старше року можна визначити за формулою: 75 см + (5 см х п),

де п - число років. Так, у 6 років зріст повинен бути: 75 см + (5 см х 6) = 105 см.

Зріст дитини можна визначити також за іншою формулою. У 4 роки зріст дитини становить 100 см. Якщо дитині менше 4 років, її зріст дорівнює:

100 см- 8 (4 - п),

де п - кількість років.

Якщо дитині більше 4 років, то її зріст дорівнює: 100 см + 6 (п- 4),

Різні частини тіла дитини ростуть неоднаково, найбільш інтенсивно -нижні кінцівки, довжина їх за весь період росту збільшується у 5 разів, тим часом як довжина верхніх кінцівок - у 4 рази, тулуба - у З рази, а висота голови - у 2 рази. Голова новонародженої дитини становить близько 1/4 довжини всього тіла, голова 6-річної дитини -1/6 і дорослого - 1/8.

Вимірюють довжину тіла за допомогою ростоміра. Дітей першого року життя вимірюють горизонтальним ростоміром. У медичних установах користуються спеціальним ростоміром, а в домашніх умовах кладуть дитину на застелений пелюшкою стіл, розпрямляють їй ніжки. До голівки та підошов присувають упритул по книжці. Забравши дитину, міряють сантиметровою стрічкою відстань між книжками (мал. 1).

З дворічного віку зріст дитини вимірюють навстоячки. В дитячих поліклініках і консультаціях користуються вертикальним ростоміром.

 

Мал. 1. Вимірювання зросту немовляти за допомогою горизонтального ростоміру

Мал. 2. Вимірювання відстані від маківки до куприка

Довжина різних частин тіла немовляти відрізняється від показників дитини старшого віку. Щоб виміряти відстань від маківки до куприка, роблять так, як показано на мал. 2.

Маса тіла. В нормі доношена дитина може народитися з масою тіла в межах від 2500 г до 4 кг, середня маса тіла немовлят складає 3400-3500 г для хлопчиків і 3200-3400 г для дівчаток.

Цифрові показники маси тіла немовляти мають лише орієнтовне значення. Набирають масу тіла приблизно такими темпами:

протягом перших 3 місяців - 25 г на добу (750 г на місяць);

від 3 до 6 місяців - 20 г на добу (600 г на місяць);

від 6 до 9 місяців -15 г на добу (450 г на місяць);

від 9 до 12 місяців - 8-10 г на добу (250-300 г намісяць). Орієнтовно щомісячний приріст маси тіла протягом першого року життя можна визначити за формулою:

800 г - (50 х п) , де п - вік у місяцях. Так, на 6-му місяці маса тіла дитини має збільшитися на 500 г (800 г-(50x6)

Належну масу тіла дитини будь-якого місяця першого року життя можна приблизно встановити за такою формулою:

належна маса = маса при народженні + (а х п ),

де а - 650 г для першого півріччя і 550 для другого півріччя.

Так, дитина, що народилася з масою тіла 3500 г, у 7 міс повинна важити:

3500 + (550 х 7) = 7350 г.

Точніше масу тіла на першому році життя можна визначити за формулою, яку наводять К.В.Мазурін та І.М.Воронцов (1985): для І півріччя за цією формулою маса тіла дорівнює:

маса при народженні + (800 х п ), де п - кількість місяців, 800 - середній щомісячний приріст маси протягом І півріччя.

Для II півріччя життя маса тіла дорівнює: маса при народженні + (800 х 6) (приріст маси за І півріччя) - 400 г х (п - 6), де 800 г х 6 - збільшення маси за І півріччя; п - вік у місяцях; 400 г - середній щомісячний приріст маси тіла за II півріччя.

У п'ятимісячному віці або й раніше маса тіла дитини подвоюється, на 12 місяців - потроюється. Невеликі відхилення від середніх показників не мають особливого значення. Тільки суттєва різниця в масі тіла вказує на те, що дитина розвивається недостатньо. Тому батьки повинні регулярно зважувати своє немовля, а найкраще -привозити його в патронажні дні в поліклініку для перевірки ваги.

Після першого року життя темпи зростання маси тіла поступово знижуються, збільшуються лише в період статевого дозрівання. Приблизно масу тіла дитини у віці 2-11 років можна встановити за формулою:

10 кг + (2х n),

де n - кількість років. Так, дитина в 6 років повинна важити:

10 кг + (2 х 6) = 22 кг

Після року і до 7-8 років прибавка у вазі тіла в середньому складає 2 кг.

Іноді дитина не набирає ваги, але це не означає, що вона недужа. Встановити справжню причину, чому дитина не набирає ваги, вдається не завжди. Це можна зробити лише після всебічного її обстеження. А проте батькам належить засвоїти правило:

Відхилення вагової кривої можна вважати патологічним тільки в тому разі, якщо воно супроводжується іншими разладами в організмі.

Зважування проводяться за допомогою спеціальних терезів (мал. 3). Дітей до одного року життя зважують на медичних терезах у вигляді човника. Човник вагів при цьому застеляють чистою пелюшкою, ваги тарують. Потім зважують дитину, з одержаної цифри віднімають вагу пелюшки. Це й буде вага вашої дитини.

Дітей після 2 років зважують на вагах для дорослих (важелевого типу )

а) б)

Мал.3. Зважування дітей: а) до 1 року; б) після 1 року

Дітей будь-якого віку неодмінно належить зважувати щоденно, якщо вони страждають на: некомпенсовані хвороби серця, нефрити, проноси, блювання, цирози та ін.

Велике практичне значення має вимірювання окружностей, особливо протягом першого року життя (мал. 4).

Мал. 4. Вимірювання окружностей: а) голови; б) грудей; в) живота

Окружність голови вимірюють сантиметровою стрічкою, провівши через лобні опуклості спереду та потиличну опуклість ззаду (мал. 4, а).

Окружність грудної кліткитакож вимірюють сантиметровою стрічкою, провівши її на рівні сосочків спереду та попід лопатками на спинці (мал. 4, б). Дітей старшого віку просять вдихнути та видихнути й так одержують потрібні показники. Необхідно знати, що при народженні окружність голови на 2 см більша від окружності грудної клітки. При народженні окружність голови рівна 34-35 см; у віці 4 місяці окружність голови дорівнює окружності грудної клітки. Інтенсивне збільшення окружності грудної клітки проходить у перший рік життя, особливо в перше півріччя. В перший місяць прибавка складає в середньому 1,5-2 см, за рік 13-15 см., потім до трьох років окружність грудної клітки збільшується лише на 4-5 см. Збільшення окружності голови також помітне в першому півріччі життя дитини і складає 7 см. За перший рік окружність голови збільшується на 11-12 см, після 3 років річна прибавка окружності голови складає 1-1,5 см.

При проведенні контролю за фізичним розвитком важливо пам'ятати строки перехрещення розмірів окружності грудної клітки і голови. Більшість авторів вважають, що у здорових дітей це перехрещення проходить до 3-4 місяців. Якщо до 5-7 місяців це перехрещення ще не визначилося, таку дитину потрібно брати на облік, щоб не пропустити розвиток такого патологічного стану, як гідроцефалія мозку. А передчасне перехрещення може бути причиною розвитку мікроцефалії.

Паралельно зі зміною окружності голови необхідно стежити за строками закриття великого тім'ячка. Середній розмір його у немовлят 2x2,5 см, закривається воно до 12-15 місяців. Діти з раннім закриттям великого (лобового) тім'ячка і повільними темпами приросту окружності голови повинні бути під наглядом медичних працівників, особливо ретельно потрібно стежити за їх нервово-психічним розвитком.

Окружність живота визначають на рівні пупка (мал. 4, в).

Шкіра та підшкірножировий шар. а) Якщо колір шкіри в дитини рожевий,- це свідчить про добре її кровопостачання.

Блідість шкіри може викликатися анемією; при цьому рум'яні щічки можуть бути оманливими; певніше в цьому випадку звернути увагу на колір мочки вуха. Тільки лабораторна перевірка крові на вміст гемоглобіну може підтвердити або зняти діагноз.

б) Тургор. Під цим словом медики розуміють щільно-пружну
консистенцію шкіри, коли її взяти двома пальцями. У здорової дитини
підшкірні тканини роблять тільце неначе налитим. Шкіра в такого
немовляти ніжна й на дотик приємна.

в) Пружність шкіри. Якщо взяти в здорової дитини шкіру двома
пальцями й відпустити, то вона вмить розпрямляється. А якщо дитячий організм втратив багато води, шкіра немає такої пружності й складка зберігається довго. Це ознака тяжкої дегідратації (зневоднення) внаслідок проносів, блювання, високої температури тощо.

М'язовий тонус. У нормальному стані м'язи ніколи не розслаблюються повністю, а зберігають певний ступінь напруги, що називається тонусом. Коли здорове немовля підняти, взявши його попід пахви, воно все напружується, Тим часом як дитина з кволим м'язовим тонусом зовсім не реагує, її плечі піднімуться аж до вух. Це найперша ознака послаблення м'язового тонусу (гіпотонус). Якщо ж тонус надміру підвищений, то спостерігається контрактура м'язів; у таких випадках говорять про гіпертонус. У новонарод­женої нормальної дитини буває невелика („фізіологічна") гіпертонія.

Так само, як гіпотонія, гіпертонія може вказувати на розлади церебрального походження (пов'язаного з мозком). У такому разі батькам необхідно звернутися до лікаря-фахівця.

Зуби в дітей з'являються в різному віці. Трапляється, що дитина вже народжується з одним чи двома зубами. В інших зуби можуть прорізатися в 13-14 місяців. Треба орієнтуватися на середні строки появи зубів, але при цьому враховувати, що відхилення індивідуальні (таблиця 1).

Таблиця 1.

Середній вік прорізування молочних зубів

Середні нижні різці 6-8 місяців

Бічні нижні різці 8-12 місяців

Середні верхні різці 7-10 місяців

Бічні верхні різці 9-13 місяців

Перший нижній премоляр 12-14 місяців

Перший верхній премоляр 14-16 місяців

Нижні ікла 16-18 місяців

Верхні ікла 18-20 місяців

Другий нижній премоляр 20-22 місяці

Другий верхній премоляр 24-30 місяців

Деякі захворювання, а особливо виснажливі хронічні, затримують формування кісткової системи та прорізування зубів. Водночас прискорене визрівання скелета (наприклад, при ранньому статевому розвитку) не супроводжується швидкою появою зубів. Рахіт не завжди позначається на якості зубів, тимчасом як наявність білірубіну в крові новонародженого вражає саме зуби. Препарати тетрацикліну, призначені або матері під час вагітності, або дитині перших років життя, зумовлюють жовто-коричневий колір зубів. Тетрациклін узагалі схильний накопичуватися в будь-яких кісткових тканинах.

Кісткове визрівання - найкращий доказ біологічної зрілості. Хоча в практиці охорони здоров'я кісткова рентгенографія не може застосовуватися як метод систематичного обстеження кожної дитини, все ж про неї не варто забувати. В певному віці закономірно з'являються точки окостеніння (кисть лівої руки, стопа чи коліно в немовляти або лікоть у дитини шкільного віку).

Для проведення дослідження фізичного розвитку дітей у дошкільних закладах існує єдина уніфікована методика антропометричних вимірювань. Вона передбачає дотримання таких правил:

зважувати і вимірювати дітей найраціональніше в одні і ті ж години, ранком, натщесерце, або після денного сну;

при проведенні антропометричних вимірювань постійно стежити за справністю приладів;

при вимірюванні зросту дитина повинна торкатися ростоміра п'ятками, сідницями і лопатками, при цьому руки повинні бути витягнуті вздовж тулуба, голова відкинута назад так, щоб козелок вуха знаходився на рівні ока.


Читайте також:

  1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
  2. IV група- показники надійності підприємства
  3. Pp. Розвиток Галицько-волинського князівства за Данила Романовича
  4. Q – фізичний (реальний) обсяг ВНП.
  5. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
  6. V Розвиток кожного нижчого рівня не припиняється з розвитком вищого.
  7. Абсолютні показники фінансової стійкості
  8. Абсолютні показники фінансової стійкості та її типи
  9. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
  10. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
  11. Агрегатний індекс фізичного обсягу
  12. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Види та методи контролю за динамікою розвитку і станом здоров’я дітей. | Методи дослідження й оцінки фізичного розвитку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.