Удосконалення організації обліку власного капіталу підприємства

Достовірне і повне відображення прав власників у фінансовій звітності є одним із пріоритетних завдань бухгалтерського обліку. Власний капітал є важливим економічним поняттям, адже вказує на рівень платоспроможності підприємства, фінансовий стан та ефективність його господарської діяльності. Тому питання організації обліку власного капіталу є актуальним і має потребу в подальшому вдосконаленні.

Основою управління власним капіталом є управління формування його власних фінансових ресурсів. З метою забезпечення ефективності управління даним процесом на підприємстві розробляється спеціальна фінансова політика. Політика формування власних фінансових ресурсів є частиною загальної фінансової стратегії підприємства, що полягає у забезпеченні необхідного рівня самофінансування його виробничого розвитку.

Забезпечення ефективної діяльності та прибутковості підприємства є основними завданнями капіталу. Окрім цього, капітал підприємства забезпечує виконання основних його функцій та завдань. Для успішного здійснення своєї діяльності підприємства мають бути достатньо забезпеченими фінансовими ресурсами.

Суттєвий вплив на підприємство також здійснюють зовнішні по відношенню до підприємства фактори: економічні (система нормативного регулювання, рівень інфляції, розвиток інфраструктури ринку, система оподаткування тощо), політичні, соціальні тощо. Саме під їх впливом відбувається організація та забезпечується методичне здійснення бухгалтерського обліку в цілому та операцій з власним капіталом. Тому перед тим, як приступити до формування облікової політики щодо власного капіталу, слід врахувати значну кількість факторів. Лише системний аналіз усієї сукупності факторів допоможе сформувати оптимальний варіант облікової політики щодо власного капіталу з урахуванням особливостей функціонування конкретного товариства. (варічева,боримська, 41)

Організація обліку власного капіталу має ряд недоліків, які зобразимо у рис. 2.5.

Недоліки організації власного капіталу на підприємствах

Відсутність окремого стандарту для обліку власного капіталу

У Наказі про облікову політикунемає пункту про облік складових власного капіталу

Недосконалість аналітичного обліку за окремими складовими власного капіталу

Неврахування впливу економічних факторів на величину власного капіталу (зокрема інфляції)

Відсутність у Наказі про облікову політику підприємства порядок обліку виплат у разі виходу із товариства

Відсутність нормативно-методичних рекомендацій щодо обліку власного капіталу

Рис. 2.5. Основні недоліки організації власного капіталу на підприємства

Оскільки стан і ефективність використання власного капіталу підприємства характеризується окрім прямих показників фінансової звітності, рядом відносних коефіцієнтів, таких як: оборотність активів, рентабельність активів, рентабельність власного капіталу, коефіцієнт фінансової незалежності, коефіцієнт фінансової стійкості, коефіцієнт маневреності власного капіталу, то методами підвищення ефективність використання власного капіталу на підприємства служать методи, що підвищують ці показники на підприємстві.

Для того, щоб покращити показники ефективності використання капіталу, необхідно здійснити певні заходи, які зображені на рис. 2.6.

Заходи для покращення ефективності використання капіталу

прискорення оборотності капіталу

оптимізація структури капіталу

покращення процесу управління майном

запровадження системи фінансового планування

здійснення заходів щодо покращення контролю фінансової діяльності

Рис. 2.6. Заходи, які використовуються для покращення ефективності використання капіталу на підприємствах

Основними напрямами прискорення оборотності капіталу є:

1) скорочення тривалості виробничого циклу за рахунок інтенсифікації виробництва (використання нових технологій, механізації та автоматизації виробничих процесів, підвищення рівня продуктивності праці, більш повне використання виробничих потужностей підприємства, трудових і матеріальних ресурсів тощо);

2) поліпшення організації матеріально-технічного забезпечення з метою безперебійного забезпечення виробництва необхідними матеріальними ресурсами та скорочення часу знаходження капіталу в запасах;

3) скорочення часу знаходження коштів в дебіторській заборгованості;

4) підвищення рівня маркетингових досліджень, направлених на прискорення просування товарів від виробника до споживача (включаючи вивчення ринку, вдосконалення товару і форм його просування до споживача, формування правильної цінової політики, організацію ефективної реклами тощо.

Перелічені заходи дадуть змогу отримувати більше коштів від реалізації

продукції за рахунок зменшення періоду оборотності капіталу [2, 91].

Визначення джерел формування власного капіталу дасть можливість достовірно розрахувати фінансові можливості підприємства і надасть змогу для прийняття ефективних управлінських рішень. Політика формування власного капіталу акціонерного підприємства – це частина загальної його фінансової стратегії, що полягає у забезпеченні найбільш ефективних форм і умов формування власного капіталу як із внутрішніх, так і з зовнішніх джерел відповідно до потреб розвитку товариства.

Отже, за рахунок впровадження фінансової стратегії на підприємстві можна досягти зростання рентабельності та збільшення прибутку підприємства. Крім цього ефективна фінансова стратегія дозволить виявити найефективніші напрямки інвестування для підприємства і визначити головні загрози з боку конкурентів. Розробка моделі управління фінансовою безпекою підприємства дасть змогу покращити його фінансову стійкість, нейтралізувати вплив негативних факторів та обрати найефективніші джерела фінансування своєї діяльності.

Аналіз праць науковців підтверджує, що ефективне функціонування підприємств ґрунтується на правильно обраній та сформованій структурі капіталу. Зниження частки власного капіталу спричинює погіршення кредитоспроможності підприємства і негативно впливає на ринкову вартість суб’єкта господарювання.

Одним із найскладніших завдань, які здійснюються у процесі прийняття рішень щодо організації обліку власного капіталу є вибір оптимізаційної структури власного капіталу, яка передбачає оптимальне співвідношення власних і залучених джерел підприємства. Фінансовий стан підприємства вважається найкращим, якщо у його структурі перевищує частка власного оборотного капіталу.

Під час визначення оптимальної структури капіталу виникає дилема «незалежності» і «прибутковості», яка потребує вибору компромісу між ризиком та дохідністю і ґрунтується на постулаті, що зростання частки позикового капіталу підвищує фінансовий ризик та частка позикового капіталу забезпечує зростання доходності на власний капітал, підвищує рентабельність власного капіталу підприємства і величину прибутку.

Можна виділити основні напрямками підвищення ефективності обліку власного капіталу підприємства:

- керівникам підприємства варто обирати компромісний підхід для фінансування активів суб’єкта господарювання;

- для аналізу фінансово-майнового стану варто враховувати інтенсивність використання основного капіталу, що є показником ефективності роботи підприємства;

- скоротити терміни дебіторської заборгованості, що прискорить оборотність капіталу;

- при виборі облікової політики варто враховувати, що фінансування підприємства лише за рахунок власного капіталу не завжди вигідне;

- удосконалення бухгалтерської звітності із обліку власного капіталу;

- укласти договір страхування на випадок недоотримання прибутку, що мінімізує фінансові ризики при формуванні капіталу підприємства [21, 181].

Також важливим є вдосконалення бухгалтерської звітності із обліку власного капіталу, яке є можливим шляхом підвищення її інформативності. Зокрема, створенням додатків з додатковими даними щодо безоплатно одержаних активів та джерел їх надходження, детальним описом причин змін у зареєстрованому (пайовому) та додатковому капіталах.

Досить важливим є питання структури власного капіталу, відображення його змін на аналітичних рахунках бухгалтерського обліку та у звітності, а також визначення поняття «власний капітал». Існуюча на сьогоднішній день форма № 4 «Звіт про власний капітал» не повністю відображає зміни у складі власного капіталу, тому користувачам звітності надається неповна інформація. Таким чином, необхідно внести зміни до складу статей звіту. Проаналізувавши структуру «Звіту про власний капітал», визначено, що доцільно внести певні зміни щодо складу його статей. Зокрема, у другому розділі «Звіту про власний капітал» відображають зміни у складі іншого додаткового капіталу в результаті переоцінки різних видів необоротних активів.

Доцільно було б включити до складу другого розділу «Звіту про власний капітал» статтю «Безоплатно отримані активи». Також до 2-го розділу цього звіту необхідно було б включити статтю «Нарахування амортизації за безоплатно одержаними необоротними активами».

Внесення запропонованих змін спростить процес складання даної форми звітності і сприятиме вдосконаленню методики складання фінансової звітності підприємств.

Обов’язковим за Міжнародними стандартами фінансової звітності є розкриття інформації про випущений капітал та резерви. У балансі зарубіжних компаній міститься досить загальна інформація про вкладений капітал: кількість акцій, що дозволені до випуску, випущені та знаходяться в обігу; частка неоплаченого капіталу; номінальна чи юридично визначена (оголошена) вартість акцій; зміни рахунків акціонерного капіталу за період; права, привілеї та обмеження, що стосуються розподілу дивідендів та оплати капіталу; відстрочені дивіденди за привілейованими кумулятивними акціями; викуплені акції; акції, зарезервовані для майбутніх випусків, відповідно до опціонних та продажних контрактів, включаючи їх умови та суми; додатковий капітал (емісійний дохід); додатковий капітал від переоцінки; резерви та накопичений (нерозподілений) чистий прибуток.

Відображення інформації про власний капітал в Україні принципово не відрізняється від міжнародних стандартів. Це зумовлено тим, що при формуванні Положень (стандартів) бухгалтерського обліку фахівці керувалися МСФЗ. Відповідно до МСФЗ у звітності дещо звужений склад власного капіталу, так як вони носять рекомендаційний характер. У МСФЗ статті власного капіталу є згрупованими, а в Україні П(С)БО – деталізовані, що дає змогу в звітності чітко відображати складові власного капіталу.

Операції з власним капіталом в різних країнах світу мають свої особливості, продиктовані низкою факторів: починаючи з історичного аспекту і закінчуючи домінуючою формою власності підприємств в певній країні. Вітчизняним науковцям з бухгалтерського обліку слід переймати позитивний досвід облікового відображення таких операцій та впроваджувати його у практику, зважаючи на те, що у більшості зарубіжних країн складові частини власного капіталу є подібними (насамперед, це стосується практики формування різних резервів та фондів, раціональна реалізація якої спрямована на забезпечення належного рівня платоспроможності та фінансової стійкості підприємства). Це сприятиме покращенню як фінансового забезпечення вітчизняних підприємств (в частині напрямів перспективного резервування, фондування, форм вкладення коштів тощо), так і інтеграції до європейських економічних процесів економіки країни в цілому.

На сьогодні в Україні операції із власним капіталом є недостатньо врегульованими. При цьому від повного та чіткого правового регулювання обліку власного капіталу напряму залежить достовірність забезпечення обліковою системою даними та у заповненню інформацією про стан і рух власного капіталу; раціональна організація контролю за правильністю та закономірністю формування власного капіталу, розподілу прибутку за відповідними напрямами і фондами; своєчасність, повнота, правильність відображення розміру та усіх змін власного капіталу, що впливає на своєчасність отримання достовірної інформації для управління структурою капіталу підприємства в цілому.

Загалом, для покращення ефективності використання власного капіталу ПАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат», необхідно сприяти надходженню інших доходів на підприємство, так, як саме завдяки їх примноженню та ефективнішому управлінні складовими власного капіталу, можливим буде отримання прибутку у майбутніх періодах. Недоцільна фінансова політика спричинила отримання збитку у 2012 році, що завдало значної шкоди Товариству у матеріальному плані.

Основним недоліком організації обліку власного капіталу на підприємстві була відсутність резервного капіталу у 2012-2013 роках, що є порушенням діючого законодавства. ПАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат» необхідно здійснювати щорічні відрахування до нього. Також підприємству рекомендується внести до Наказу про облікову політику інформацію щодо обліку складових власного капіталу та співвідношення величини складових власного капіталу, створити як додаток до фінансової звітності таблицю з даними щодо кожного акціонера з відміткою про його частку у капіталі.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.