РОЗДІЛ III. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ РІВНЯ ПОЛІТИЧНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ГІБРИДНИХ РЕЖИМІВ: УКРАЇНА, РОСІЯ, БІЛОРУСЬ, ГРУЗІЯ

Проаналізувавши стабільність політичних режимів у досліджуваних країнах, ми виявили характерні фактори, що зумовлюють нестабільність режимів. З метою більш ґрунтовнішого вивчення рівня стабільності, порівняємо ІСР з індексами міжнародних центрів (Failed State Index, State Fragility Index, Political Instability Index, World Governance Indicators (Political Stability/No Violence)) між країнами. Крім того, проведемо кореляційний аналіз між окремими факторами, щоб виявити рівень їх впливу на стабільність режимів. Досягнення поставленої мети дасть змогу оцінити рівні стабільності гібридних режимів, обрахованих за різними методиками, та виявити наскільки залежним є рівень стабільності режиму від тих чи інших індикаторів.

Ось такий вигляд індексів стабільності політичних режимів у порівнянні мають досліджувані країни.

Зведена таблиця результатів ІСР для України, Білорусі, Росії, Грузії з врахуванням горизонтальних загроз

Рис. 3.1. Динаміка ІСР України, Росії, Білорус, Грузії з врахуванням горизонтальних загроз.

Failed State Index (Індекс недієздатності держав) базується на аналізі 12 соціальних, економічних, політичних і військових індикаторів. Кожен індикатор оцінюється за шкалою від 1 до 10, де 1 означає повну стабільність, а 10 відповідно показує найбільшу схильність до ризику розпаду та насильства. Усі показники обраховуються та додаються. За даними на 2011 рік, усі чотири досліджувані країни належать до групи країн зі значною ймовірністю виникнення конфлікту. Однак порівнюючи країни даної групи, більш стабільний режим має Україна із значенням індексу на рівні 69 із 120. Білорусь і Росія мають практично однакові значення (77,6 та 77,7 відповідно). Найбільш нестійкий режим серед даних країн у Грузії (значення індексу на рівні 86,4 – це 47 місце із 177 країн за можливістю виникнення внутрішнього конфлікту)[111]. Тенденції зміни індексу мають наступний вигляд (значення показників див. Додаток 6):

Рис. 3.2. Динаміка Failed States Index для України, Росії, Білорусі та Грузії за останні 6 років (за рейтингом їх значень індексу – чим вищий індекс, тим більша можливість виникнення внутрішнього конфлікту).

State Fragility Index[112]поєднує в собі вимір двох основних якостей державної продуктивності: ефективність та легітимність. Ці два показники поєднують оцінки ключових аспектів продуктивності безпеки, управління, економіки і соціального розвитку. Показник лежить в межах від 0 до 25, де 0 – низька крихкість, а 25 – найвища крихкість. Так, за даними 2010 року, індекс стабільності режиму Білорусі, України та Росії має значення на рівні 4, 6 та 7з 25 можливих балів відповідно. Ці країни належать до групи із низькою крихкістю. Тоді як Грузія має значення індексу на рівні 8 з 25 та належить до групи з середньою крихкістю.

Рис. 3.3. State Fragility Index для України, Росії, Білорусі та Грузії протягом 2000-2010 рр.

Рівень політичної стабільності за даними Worldwide Governance Indicators лежить в межах від 0 до 100, де 0 – найнижчий рівень стабільності, 100 – найвищий. Ось такий вигляд стабільності режиму мають перехідні країни:

Рис. 3.4. Political Stability and Absence of Violence/Terrorism за даними Worldwide Governance Indicators.

Якщо взяти за основу 50 як умовну межу, то лише режим Білорусі належить до групи з меншим ступенем ризику виникнення політичної нестабільності впродовж останніх десяти років. Україна, Росія та Грузія мають низькі показники стабільності режимів.

Індекси політичної стабільності режимів аналізованих міжнародних організацій за останні роки представлені у порівняльній таблиці.

	Росія	Україна	Грузія	Білорусь
Назва індексу	Значення індексу/ ( останній рік на який доступні дані)	Місце в рейтингу/ група країн	Значення індексу/ ( останній рік на який доступні дані)	Місце в рейтингу/ група країн	Значення індексу/ ( останній рік на який доступні дані)	Місце в рейтингу/ група країн	Значення індексу/ ( останній рік на який доступні дані)	Місце в рейтингу/ група країн
Failed State Index[113] (Індекс недієздатності держав). Чим вищий індекс тим більша імовірність виникнення внутрішнього конфлікту	77.7 з і 120 (2011)	82 зі 177 країн (Група країн зі значною імовірністю виникнення конфлікту)	69 з і 120 (2011)	110 зі 177 країн (Група країн зі значною імовірністю виникнення конфлікту)	86.4 з і 120 (2011)	47 зі 177 країн (Група країн зі значною імовірністю виникнення конфлікту)	77.6 з і 120 (2011)	83 зі 177 країн (Група країн зі значною імовірністю виникнення конфлікту)
State Fragility Index[114] Індекс крихкості (стабільності) держав. Де 0 – «відсутність крихкості», а 25 «максимальна крихкість»	7 з 25 (2010)	70 зі 163 країн (група країн з низькою крихкістю)	6 з 25 (2010)	58 зі 163 країн (група країн з низькою крихкістю)	8 з 25 (2010)	83 зі 163 країн (група країн з середньою крихкістю)	4 з 25 (2010)	50 зі 163 країн (група країн з низькою крихкістю)
Political Instability Index[115] Індекс політичної нестабільності. Де 0 – відсутність уразливості (vulnerability), 10 – максимальна уразливість	6,5 (2009-2010)	66 зі 165 країн (група високого ризику)	7.6 (2009-2010)	16 зі 165 країн (група дуже високого ризику)	6.3 (2009-2010)	73 зі 165 країн (група високого ризику)	4.8 (2009-2010)	124 зі 165 країн (група середнього ризику)
Index of State Weakness[116] Індекс державної слабкості. Де 0 – найгірший показник, а 10 - найкращий	6.20 (2008)	65 зі 141 країни (група країн з відносно середньою слабкістю держави)	7.38 (2008)	107 зі 141 країни (група країн з відносно низькою слабкістю держави)	6.99 (2008)	90 зі 141 країни (група країн з відносно низькою слабкістю держави)	6.63 (2008)	81 зі 141 країни (група країн з відносно середньою слабкістю держави)
World Governance Indicators (Political Stability and Absence of Violence) Показник політичної стабільності[117]. Де 0- найнижчий показник стабільності, 100 – найвищий	18.4 (2010)	Рейтинг не створюється	41.98 (2010)	Рейтинг не створюється	24.52 (2010)	Рейтинг не створюється	41 (2010)	Рейтинг не створюється

З метою, щоб побачити наскільки індекси є подібні між собою, порівняємо більш детальніше ІСР та Political Stability and Absence of Violence Indicators (Worldwide Governance Indicators).

Рис. 3.5. Співставлення ІСР та Political Stability Index (WGI) для України.

Примітка: RSI лежить в межах від 0 до 1, де 0 – повна стабільність, а 1- повна нестабільність.

WGI лежить в межах від 0 до 1, де 0 – стабільність 1- нестабільність (Джерело: World Governance Indicators (в оригіналі шкала від -2,5 до 2,5 була переведена у шкалу від 0 до 1).

Рис. 3.6. Співставлення ІСР та Political Stability Index (WGI) для Росії.

Рис. 3.7. Співставлення ІСР та Political Stability Index (WGI) для Білорусі.

Рис. 3.8. Співставлення ІСР та Political Stability Index (WGI) для Грузії.

З графіків помітно, що наближеними за значеннями є індекси стабільності Росії та Грузії (див. Додаток 8).

Вище у роботі ми зазначали, що рівень стабільності режиму залежить від рівня корупції. Для підтвердження впливовості даного індикатора на стабільність, проведемо кореляційний аналіз між двома зазначеними показниками.

В результаті аналізу ми бачимо (див. Додаток 7), що тісний зв’язок між індексами стабільності режимів країн (дані Worldwide Governance Indicators) та рівнем корупції (дані взяті із міжнародної організації Transparency International) є в Україні та Росії (коефіцієнт детермінації є на рівні 0,57 та 0,33 відповідно). Це говорить про те, що формальні інститути замінюються неформальними практиками, в тому числі і корупцією, що може значною мірою призвести до падіння режиму. Однак ситуація може залишатися у такому стані доти, доки принаймні будуть задоволені внутрішньо владні інтереси. Таким чином такі неформальні правила є інструментом забезпечення лояльності значущих в політичному відношенні груп. Це і сприяє значною мірою уникнення наявності горизонтальних загроз. У Грузії таке співвідношення показує найменший зв’язок, оскільки рівень корупції в останні роки у даній країні є значно меншим, тому корупція не є визначальним індикатором впливу на стабільність режиму у Грузії (коефіцієнт кореляції є слабкий і становить – 0,04).

Україна, Росія, Білорусь та Грузія є країни з недемократичним політичним режимом. Подивимось, який зв’язок існує між рівнем демократії та рівнем стабільності. Кореляційний аналіз показує, що процеси демократизації впливають на стан стабільності режиму в Україні та Грузії (коефіцієнт детермінації на рівні 0,708 та 0,29 відповідно), та меншою мірою на стабільність політичного режиму Росії та Білорусі (коефіцієнт детермінації на рівні 0,154 та 0,086 відповідно) (див. Додаток 9). Це говорить про те, що гібридні режими мають вищий рівень нестабільності, ніж авторитарні режими, які перебуваючи в «застої», меншою мірою піддаються впливу процесам трансформації.

Якщо порівнювати різні аспекти стабільності України, Росії, Білорусі та Грузії, здійснені міжнародними організаціями, то видно, що протягом 2008-2011 рр. стабільність порушена або перебуває у критичному стані.

Індекс політичної стабільності режимів України, Росії, Білорусі та Грузії показує, що в країнах з недемократичним типом політичного режиму існує нестабільна ситуація, рівень якої під впливом певних умов змінювався. Окремі фактори можуть вплинути на падіння політичного режиму. Однак для цього необхідна достатня умова, яку наперед визначити неможливо.

Результати нашого дослідження показали, що режими всіх трьох країн внутрішньо нестабільні. Без реформування політики та змін така ситуація може призвести до силового варіанту боротьби за владу або ж до збереження існуючої ситуації, що однаково шкідливо для народів цих країн.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.