Розділ ІІ Гідробіологічний режим р. Замчисько

2.1 Макрофіти (ВВР)

2.1.1 Роль макрофітів у водоймах. Методика відбору проб макрофітів.

Макрофіти – це сукупність крупних водоростей, мохів та судинних рослин, що проживають в умовах водного середовища і (або) високої вологості. З екосистемної точки зору вони являються початковою ланкою в кругообігу речовин та енергії, як продуценти органічної речовини. Виступають як консортоутворюючі види – детермінанти водних угрупувань: утворюють певні середовища в водних екосистемах.

Функції вищих водних рослин в одній екосистемі різноманітні:

- Водна рослинність - основний продуцент органічної речовини. Рослини водойм в тій чи іншій мірі служать їжею тваринам самого різного систематичного положення: нематоди, черевоногі молюски, ракоподібні, комахи, риби, птахи та інше. Водні рослини є автотрофами. В результаті своєї діяльності вони поглинають неорганічні сполуки і продукують органічну речовину у вигляді білків, жирів, вуглеводів. Роль рослин у цьому процесі є дуже великою.

- Рослинність служить кормом рибі. Водна рослинність споживається рослиноїдними рибами, до яких належать білий товстолобик та білий амур. Білий товстолобик є фітопланктон-детритофагом, а білий амур - макрофітофагом, при чому він споживає як м’яку так і жорстку водну рослинність.

- У заростях гніздяться водоплавні птахи. Багато водоплавних птахів використовують зарослі водних рослин для кладки яєць та схованки. До таких птахів належать крижень, норець, очеретянка, лисуха та багато інших. Водна рослинність є чудовим матеріалом для будівлі гнізд. Вона є захистом від хижаків, а також кормовим субстратом.

- Водна рослинність захищає береги від розмиву. Вищі водні рослини можуть укорінюватись на значну глибину. Наприклад, тростина до 1 м, хвощ - 80см, осока дерниста - 60см. Водна рослинність сприяє укріпленню ґрунтів. Густі зарості жорсткої рослинності протидіють прибою і захищають берег від розмиву.

- Відіграє важливу роль в самоочисній здатності водойм. Рослини в процесі життєдіяльності поглинають з водойми СО₂, Р, N₂ та деякі інші речовини, які в надмірній кількості забруднюють водойми. Водні рослини виділяють О₂, який необхідний для розкладу органічних сполук. Крім того водні рослини мають здатність накопичувати важкі метали, різні хімічні сполуки тощо.

- Багато судинних макролітів є лікарськими рослинами, а також використовуються в с/г, харчовій та парфумерній промисловості. Водні рослини дуже широко використовуються в господарській діяльності людини. Прикладом цього є використання водних рослин, таких як тростина, рогіз, для сіножаття.

Біля берегів водойм при сприятливих для життя рослин умовах в залежності від глибини розрізняють 5 зон(поясів) рослинності.

Сукупність прибережно–водних рослин називають макрофітами. До них відносяться не тільки вищі рослини (квіткові, хвощі, папоротники і т.д.), але і харові водорості, які за своєю морфологією та іншими ознаками входять до складу вищих рослин.

Прибережно–водні рослини можна розділити на наступні екологічні групи:

а) геліофіти — повітряно–водні рослини

б) гідрофіти — занурені прикріплені рослини

в) плейстофіти — вільно-плаваючі занурені рослини

г) нейстофіти — прикріплені рослини з плаваючим листям

Більшість водних рослин – багатоклітинні форми, однорічних порівняно небагато. Цвітіння і утворення плодів у більшості видів проходить над водою. Рослин, у яких квіти і плоди розвиваються під водою небагато.

Відбір пробпроводиться на обмілених майданчиках квадратної чи прямокутної форми розміром від 0,25 до 1 м². Під час масового цвітіння домінантного виду, розміри ділянки можуть бути більшими. Обмілена ділянка обмежена рамкою чи мотузкою, закладається в фітоценозі. З неї зрізують біля поверхні ґрунту всі рослини і зважують. В залежності від специфіки дослідження визначається сира, повітряно-суха і абсолютно суха маси, загальність, хімічний склад рослини в лабораторних умовах.

В угрупуваннях очерету і хвощу заростевого типу будови треба закладати 5-10 ділянок розміром 0,5-1 м2, а в травостоях з неодномірно-груповою будовою по 15-20 таких майданчиках. В угрупуваннях з розрідженим травостоєм рекомендується брати декілька облікових ділянок в 1 м2 і більших розмірів в різних його частинах. В угрупуваннях з складними рослинами подібних до білого і жовтого латаття розмір облікових ділянок повинен бути не менше 2-4 м2.

При використанні заростечерпачів, дночерпачів треба відбирати проби з площі не менше 0,25-0,5 м2. При вирізанні або викорчовуванні рослинності використовують рамки різного типу. Взяття укосів на глибинах більших 1-1,5м робиться з човна.

В тих випадках, коли на глибоких місцях досліджування ділянка більша ніж 1 м2, вона оконтурюється шнуром. Для цього в фітоценозі намічається квадрат або прямокутник відповідної площі. В його кутах встановлюють кілки. Між трьома з них натягується і кріпиться шнур, що окреслює межі ділянок з 3-х боків. Човен під час роботи кріпиться або утримується за допомогою спец. жердини.

Під час взяття укосів з човна поліетиленові плівки та зволожені простирадла розстеляють на борті протилежному тому з якого ведеться ручна вибірка або скошення. Довжина простирадла повинна трохи перевищувати висоту рослин. Всі зрізані надводні рослини складають на простирадлі в одному і тому ж порядку –– нижніми кінцями стебел в одну сторону, верхніми –– в іншу. Укіс підписують, оформляють етикетку та реєструють в щоденнику. В етикетці вказують номер укосу, назву водойми і фітоценозу, місце і дату збору, глибину, донні відклади, площу укосу. Потім рослини загортають у вологі простирадла та плівку, що перев’язується мотузкою.

Обробку укосів, що доставили в лабораторію проводять в той самий час чи наступний день. Запис обробки рослин роблять в спеціальному журналі.

2.1.2. Представленість екологічних груп.

Гідрофіти (занурені)

- Водопериця колосиста (Myriophyllum spicatum)

- Елодея канадська (Elodea canadensis)

- Кушир занурений (Ceratophyllum demersum)

Геліофіти (повітряно-водні)

- М’ята водяна (Menta aquatica)

- Рогіз вузьколистий (Pypha angustifolia)

- Частуха подорожникові (Alisma plantago-aquatica)

- Півники водяні (Iris pseudacorus)

- Очерет звичайний (Phragmites communis)

- Рогіз широколистий (Typha latifolia)

- Лепеха звичайна (Acorus calamus)

- Щавель прибережний (Rumex hydrolapatum)

- Лепешняк великий (Glyceria maxima)

Плейстофіти (вільноплаваючі)

- Жабурник звичайний (Hydrocharis morsus ranae)

- Спіродела багатокоренева (Spirodela polyrhiza)

- Ряска мала (Lemna minor)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.