СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ В УКРАЇНІ

Психологічна служба є органічною складовою системи освіти України. Вона є суттєвим важелем у забезпеченні процесів реформування галузі.

Починаючи з 1991 року психологічна служба пройшла не простий і суперечливий шлях - від повного не розуміння і безпорадності до чіткої організаційної структури, правового і методичного забезпечення. На сьогодні психологічна служба системи освіти одна з найпотужніших і найдосвідченіших із відомчих служб у державі. У свій час за участю психологів освіти створювались відповідні служби в структурі Міністерства внутрішніх справ, Міністерства у справах сім'ї, дітей та молоді, Міністерства з надзвичайних ситуацій, Міністерства оборони, інших міністерств і відомств.

Систематична робота зі створення психологічної служби в освітній галузі почалася з 1991 р.,коли в Інституті психології ім. Г.С. Костюка був створений новий підрозділ - Центр психологічної служби в системі народної освіти (наказ від 11.01.1991 р. № 1-ОСН).

Подією, що суттєво вплинула на розвиток практичної психології в Україні, була Перша всеукраїнська конференція з практичної психології (м. Луцьк, 11-14 листопада 1991 р.). Саме під час цієї конференції були обговорені шляхи та основні напрямки розвитку психологічної служби.

Наша система освіти досить довго існувала без психологічної служби, а тому дуже повільно включала її в структуру свого функціонування. Труднощі взаємодії психологічної служби зі своїм замовником - системою освіти - зумовлені недостатньою визначеністю самого соціального замовлення. Ускладнювало процес становлення психологічної служби освіти ще й те, що вона одночасно почала охоплювати увесь комплекс психологічних проблем, які треба було розв'язувати в школі (в зарубіжних країнах включення різних аспектів відбувалося поступово згідно з соціальним замовленням освіти в даний час).

У 1992році Комісією Верховної Ради України з питань науки і народної освіти була прийнята Ухвала про створення Концепції державної системи психологічної служби.

1993 року було прийняте "Положення про психологічну службу в системі освіти України", яке визначало сферу діяльності, права та функціональні обов'язки її ланок, а психологи стали називатися "практичними".

Наступного, 1994 року в освітянських закладах України вже працювало 2852 практичних психологів. Тільки 471 із них (тобто 6,5%) мали базову вищу психологічну освіту.

У 1995 р. психологічна служба освіти помітно розширилася. За рік кількість практичних психологів збільшилася на 63% (на 1799 осіб).

Важливим етапом у розвитку психологічної служби стало прийняття у 1996 р. Закону України "Про освіту" (1). Статтею 21 (Психологічна служба в системі освіти) Закону України "Про освіту" було визначено, що за своїм статусом практичні психологи належать до педагогічних працівників. Верховна Рада України постановою від 23 березня 1996 р. № 100а/96-ВР зобов'язала Кабінет Міністрів України забезпечити перегляд і скасування міністерствами і відомствами України їхніх нормативних актів, які суперечать Закону України "Про освіту". Проте, довгий час питання розмірів посадових окладів, стажу педагогічної діяльності, тривалості відпусток практичних психологів та соціальних педагогів тощо врегульованими не були.

Психологічна служба пройшла етап становлення, довівши свою необхідність для соціальної і педагогічної практики. Практичні психологи (соціальні педагоги), здійснюючи свої професійні обов'язки, вирішували актуальні завдання сучасної освітянської галузі - оновлення змісту й форм навчально-виховного процесу, психологічний супровід педагогічних новацій, пошук і робота з обдарованими дітьми, захист психічного здоров'я учасників навчально-виховного процесу, профілактика алкоголізму, наркоманії, СНІДу, протиправної поведінки, насильства над дітьми, підвищення психологічної культури учнів, батьків, учителів, керівників освітніх закладів тощо.

Основним результатом діяльності служби за перші п'ять років стало розуміння керівниками освіти, вчителями та батьками необхідності впровадження надбань вітчизняної і зарубіжної психології у практику навчально-виховного процесу.

У 1996 р. в навчальних закладах нараховувалося близько 5,5 тис. практичних психологів. Проте, з прийняттям у 1996 р.Тимчасових типових штатних нормативів загальноосвітніх навчально-виховних закладів, ситуація в психологічній службі системи освіти значно погіршилась. Майже на 60% було скорочено посади соціальних педагогів, на 30% - практичних психологів. У багатьох регіонах ліквідовано обласні, районні (міські) навчально-методичні центри практичної психології. Чисельність психологічної служби скоротилася до 4 тис.осіб.

У липні 1998 р. Міністерство освіти України спільно з Академією педагогічних наук України створили Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи як наукову установу Академії педагогічних наук України і як головну організацію психологічної служби системи освіти України.

Відповідно до завдань та змісту діяльності психологічної служби всупереч кадровим та фінансовим негараздам, часто на голому ентузіазмі формувалася і міцніла структура управління та науково-методичного забезпечення діяльності практичних психологів дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти. Великий досвід в організації та діяльності психологічної служби накопичився у Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Львівській, Сумській, Одеській, Київській та ряді інших областей.

У грудні 1999 р. затверджене "Положення про психологічну службу", у 2001 р. до нього внесені зміни і доповнення. Для підготовки фахівців нової спеціальності вперше в СНД був виданий підручник "Основи практичної психології" (Либідь, 1999 р.). Служба набула чіткої структури, що створило умови для більш якісної організації її діяльності. Поступово упорядковувалися планування та звітність, створювалися умови для розвитку служби, видавались навчально-методичні матеріали, що сприяло покращенню умов та якості роботи практичних психологів і соціальних педагогів навчальних закладів.

З 1998 по 2002 р.психологічна служба зросла більш ніж на 2 тисячі осіб. Більшу половину (55%) склали практичні психологи з вищою базовою освітою.

Організаційно-управлінське, навчально-методичне та нормативно-правове забезпечення діяльності служби дозволило довести на кінець 2002-2003навчального року чисельність практичних психологів та соціальних педагогів дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів до 7836 працівників (порівняно з 6651 особою у 2001-2002 н.р.). Це свідчить про тенденцію збільшення кількості фахівців психологічної служби освіти.

Значною мірою цьому процесу сприяло прийняття нормативів чисельності працівників психологічної служби. Ними передбачалось введення в дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах посад соціальних педагогів (І ставка на 1000 учнів), незалежно від посад практичних психологів (1 ставка на 700 учнів).

Це дозволило на кінець 2003-2004 н.р. збільшити чисельність працівників психологічної служби до 9 317 осіб.

Значною подією в історії психологічної служби системи освіти України стало 23 квітня 2004 р., коли відбулося засідання колегії Міністерства освіти і науки України, яке вперше за роки існування служби розглянуло питання „Про стан і перспективи розвитку психологічної служби системи освіти". Рішення колегії визначило основні напрями діяльності психологічної служби на багато років вперед. Психологічна служба освіти України одержала суттєвий поштовх для вдосконалення як у кількісних, так і в якісних аспектах.

На виконання п. 26 «Державної програми запобігання дитячій бездоглядності на 2003-2005 роки», "Програми розвитку позашкільних навчальних закладів на 2002-2008 роки", наказу МОН України від 09.04.2004 р. № 292 Міністерство освіти і науки України листом від 15.06.2004 р № 1/9-324 внесло чергові зміни і доповнення до Методичних рекомендацій із питань порядку формування штатів загальноосвітніх навчально-виховних закладів.

Сьогодні практичні психологи та соціальні педагоги майже по всіх позиціях прирівнені до педагогічних працівників. Це стосується щорічних основних відпусток тривалістю до 56 календарних днів, виплати надбавок за вислугу років, права на пенсію за вислугу років, присвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань тощо.

24 квітня 2008 р.–на колегії МОНУ заслуховувалося та обговорювалося питання “Про стан та подальший розвиток психологічної служби системи освіти України” (Протокол № 4/7-3)

Затверджена Концепція розвитку психологічної служби системи освіти на період до 2012 року.

Отже, Національна система соціально-психологічної служби — це об'єднання державних органів й організацій, що виконують практичну роботу в галузі соціальної педагогіки, прикладної психології та прикладної соціології.

Основна мета Національної системи соціально-психологічної служби — забезпечення необхідних соціально-психологічних умов підвищення ефективності діяльності людини в усіх сферах суспільного життя (від політики й управління державою до сімейних стосунків та міжособистісних взаємодій) і водночас — підтримка розвитку і захист психічного здоров'я особистості громадян України.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
РОЛЬ ПЕДОЛОГІЇ У СТАНОВЛЕННІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ	\|	ДОСВІД ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ США

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.