МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Психодіагностичний процесЕТАПИ ПСИХОДІАГНОСТИЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ
Процедура психодіагностичного обстеження передбачає реалізацію трьох етапів: а) збір даних відповідно до задачі дослідження; б) обробка та інтерпретація отриманих даних; в) постановка діагнозу або прогнозу. Якщо деталізувати ці основні етапи процедури психодіагностичного обстеження, то ми отримуємо такий покроковий її опис: 1. Запит, завдяки якому формулюється мета обстеження. 2. Збір анамнезу — відомостей про особливості розвитку до моменту обстеження. Можливо збір інформації про обстежуваного у батьків, педагогів, колег по роботі та керівництва. Спостереження за обстежуваним у різних ситуаціях. 3. Складання програми психодіагностичного обстеження, яка повинна містити мету, перелік методик діагностики, обладнання, опис умов та режиму обстеження. 4. Встановлення психологічного контакту з обстежуваним. 5. Реалізація програми психологічного обстеження з фіксацією результатів у протоколі. 6. Обробка результатів обстеження. 7. Первинна інтерпретація результатів окремо за кожною методикою. 8. Цілісна інтерпретація результатів, за якої беруться до уваги відомості з анамнезу та спостережень. 9. Складання психологічного діагнозу, який крім опису індивідуальних даних психіки людини повинен містити аналіз психологічних механізмів виникнення і прояву її проблем та рекомендації щодо форми і змісту допомоги, якої потребує людина. Підвищити ефективність психодіагностичного обстеження можна реалізовуючи такі принципи: • добровільність участі у психодіагностичному обстеженні та зацікавленість ним; • забезпечення фізичного та психологічного комфорту під час психодіагностики; • емпатійне ставлення психолога до клієнта; • всебічність та комплексність діагностики; • врахування індивідуально-типологічних особливостей досліджуваного: динаміки втомлюваності, темпу діяльності, інтересів, контактності, властивостей темпераменту тощо; • підтримка позитивної мотивації впродовж психодіагностичного обстеження. Діагностична діяльність може бути представлена у вигляді різних етапів процесу переробки інформації, що ведуть до прийняття рішення - діагнозу і прогнозу. Основні етапи діагностичного процесу. Етап збору даних. На даному етапі взаємодіють "експериментатор-випробуваний", існує велика кількість змінних, які можуть впливати на хід даного етапу. Тому розробнику тесту необхідно повно і ясно описувати всі етапи процедури тестування, приділяти увагу встановленню контакту з випробуваним. Забезпечити максимально повне зосередження іспитуємому на вирішення завдань. Розглядаючи психодіагностичний процес В.І. Дружинін розробив наступні психодіагностичні ситуації цього процесу: 1) добровільна участь в обстеженні і самостійний вибір подальшої поведінки (психологічна консультація); 2) примусова участь в обстеженні, але самостійний вибір подальшої поведінки (обстеження студентів-психологів при розробці тестів); 3) примусова участь в обстеженні і вибір поведінки після обстеження нав'язаний (тестування на предмет відповідності займаній посаді); 4) добровільна участь в обстеженні, але вибір подальшої поведінки нав'язаний (професійний відбір). Етап переробки та інтерпретації. Існує кілька шляхів узагальнення даних дослідження: клінічний, орієнтований на суб'єктивний досвід та інтуїцію і статистичний, заснований на формалізованих критеріях. Клінічний підхід спирається на аналіз в основному якісних показників. Статистичний підхід передбачає врахування об'єктивних (кількісних) показників, їх статистичну обробку у вигляді рівня регресії або факторного аналізу. Роль суб'єктивного судження зводиться до мінімуму. Частіше за все необхідно гармонійне поєднання клінічного і статистичного підходів, а не їх протиставлення.Етап ухвалення рішення. Діагностичні висновки збігаються із сходинками в розвитку діагнозу, які були визначені А.А. Невським і Л.С. Виготським. Перша ступінь - симптоматичний (емпіричний) діагноз, констатація певних особливостей або симптомів, на підставі яких будуються практичні висновки. Цей тип діагнозу не є науковим, тому що не вказує на "сутність процесу, що лежить в основі симптомів". Друга ступінь - етіологічна діагностика, враховує не тільки симптоми, а й причини, які їх викликають. Багато помилок на даній сходинки, так як насамперед, дослідник має відповісти на питання про те, як розвивався, за допомогою якого механізму той чи інший симптом. Третя ступінь - типологічна діагностика, яка полягає у визначенні типу особистості в динамічному сенсі цього поняття. Всі перераховані вище ступені є різними ступенями пізнання. Традиційно психодіагностичному дослідженю притаманний індивідуально-психологічний підхід, який повинен доповнюватися соціально-психологічним. Різноманіття поведінкових проявів кожного з властивостей особистості може бути конкретизовано тільки аналізом соціальних ситуацій, в яких діє особистість. Психодіагностичне дослідження завершується розробкою програми дій, які необхідно здійснити у зв'язку з отриманими результатами, рекомендаціями по вибору оптимальних методів вирішення проблемної ситуації. Читайте також:
|
||||||||
|