Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Характеристика сучасної податкової політики в Україні.

Податкова політика держави є невід'ємною складовою фінансової політики. Вона не має самостійного характеру, оскільки податки, як інструмент впливу на економіку, застосовуються в комплексі з іншими методами її регулювання. Загалом податкова політика - це система відносин, які складаються між платником податку і державою, а також стратегія їх дій у різних умовах господарювання та економічних системах [17,3].

Історія сучасної податкової системи України починає свій відлік з 1992 року. Це досить короткий час для створення високоефективної політики оподаткування, оскільки створення ефективної системи оподаткування - це не тільки практична, а й дуже серйозна наукова проблема. Адже податкова система включає в себе цілу низку встановлених в країні податків, зборів і обов'язкових платежів, а також складні механізми їх нарахування та внесення до бюджету та до державних цільових фондів. У той же час це не механічна сукупність, а внутрішньо організована, функціонально взаємоузгоджена, взаємодоповнююча, цілеспрямована система, яка базується на науково обґрунтованих і вже історично перевірених принципах податкової політики. Принцип відносно будь якої системи - це та наукова основа та правило, від якого не відступають. Дотримання основних принципів оподаткування дуже важливе для ефективної реалізації податкової політики сьогодні та створення оптимально справедливої та економічно виправданої системи оподаткування в найближчому майбутньому [7,93].

Податкова політика сучасної України пройшла декілька етапів. Перший етап припадає на політику в області оподаткування, що здійснювалася урядом України напочатку 90-х років і будувалася з використанням монетаристських принципів. Основним її завданням було недопущення виникнення дефіциту держбюджету. Але через економічну кризу 90-х років вказану мету виконати практично було неможливо. Це була політика максимальних податків, яка створила надто фіскальну податкову систему і не тільки не створила умов для економічного зростання, але й викликала ряд негативних для країни наслідків:

- по-перше, встановлений рівень податкового навантаження, сформований за рахунок високих ставок податків в надзвичайних умовах розвитку української економіки, робив неможливим відтворення виробництва й посилював спад майже у всіх галузях. В кінці 90-х років національний виробник із 1 грн. прибутку сплачував 82 коп. податків та інших обов'язкових платежів. Це призводило до банкрутства підприємств. Якщо у 1993 році збитковим було кожне дванадцяте підприємство, у 1998 році - кожне четверте, то у 1999 році - кожне друге [16,7].

- по-друге, широких масштабів набуло масове приховування об'єктів оподаткування, що призвело до значних втрат бюджетів. Суб’єкти господарської діяльності самостійно вирішили питання щодо зниження податкового навантаження, виводячи свої відносини з іншими суб’єктами за межі офіційної економіки. За рахунок цього вони мають змогу зменшувати свої витрати виробництва, знижувати ціни на продукцію, що реалізується та активізувати попит на неї.

- по-третє, масового характеру набула тіньова економіка, яка пронизує всі сторони суспільного життя. За різними оцінками експертів, в Україні понад 40% економічного потенціалу перебуває в тіньовому секторі. У результаті цього в українській економіці податковий тягар став перекладатися на певне, все звужуюче коло платників податків, а це переважно легальні товаровиробники, які стали зазнавати надмірний податковий тиск [19, 49].

Сьогодні податкова політики України неадекватна економічним умовам і завданням її розвитку, не відбиває специфіки періоду побудови ринкової економіки, не враховує тенденцій розвитку податкової системи економічно розвинених країн і світового досвіду в цілому. У зв’язку з цим актуальним залишається завдання забезпечити формування токої системи оподаткування, яка сприяла б розвитку економіки, формуванн. Повноцінних суб’єктів ринку з одночасним поступовим вирішенням проблеми скорочення дефіцитності бюджету та досягнення фінансової стабільності з подальшим переходом до економічного зростання [3,147].

Податкова політика України поєднала в собі принципи двох податкових систем - європейської та американської. Складність сучасної вітчизняної податкової політики визначена поєднанням обох систем з базовою метою - забезпечення максимального рівня податкових надходжень до бюджету. Проте, стратегічною метою реформ у сфері оподаткування на сучасному етапі розвитку податкової системи держави, має стати перехід від домінування принципу фіскалізму податкової політики до більш активної реалізації її регулятивного потенціалу в напрямку стимулювання економічного розвитку.

Податкова політика визначається ступенем впливу держави на соціально-економічні процеси і змінюється під впливом інтеграційних процесів, що відбуваються у світогосподарських зв’язках [3,147].

Стратегічною метою податкової політики є створення в Україні стабільної податкової системи, яка забезпечила б достатній обсяг надходжень платежів до бюджетів усіх рівнів, ефективне функціонування економіки, справедливий підхід до оподаткування всіх категорій платників податків, а також створення умов для інтеграції України у світове співтовариство [17,4].

Можемо стверджувати, що в Україні зроблено спробу створити податкову систему як баланс фіскальної і регулюючої функції податків на основі завдань економічної політики держави. Вирішальним у процесі становлення податкової системистав прийнятий 2 грудня 2010 року Податковий кодекс України, який набрав чинності з 1 січня 2011 року. Проте податкова політика нині потребує не лише коригування переліку податків та їх ставок, а й реформування ідеології, пріоритетів діяльності та механізмів реалізації поставлених цілей, що виражені у ключових принципах [1,8].

Реалізація податкової політики здійснюється з урахуванням певних принципів. У різні часи принципи податкової політики зумовлені різними соціально-економічними інтересами. Вони доповнювалися, уточнювалися, а також науково обґрунтовувалися різними економістами [3,149].

Щодо Податкового кодексу, то даний документ містить як прогресивні нововведення, так і певні дискусійні норми, якісуперечать завданням та пріоритетам податкової політики в умовах посткризового відновлення економіки. Принципи податкової політики напряму залежать від принципів системи оподаткування, викладених у чинному законодавстві.

Перша група - принципи, яких раніше не було.Першим у ч. 4.1. ПКУ названо принцип загальності оподаткування - кожнаособа зобов’язана сплачувати встановлені податки та збори, платником яких вона є.

Також офіційно зафіксовано невідворотність настання визначеної законом відповідальності в разі порушення податкового законодавства як один з ключових принципів.

Стало окремим принципом і правило конфліктів інтересів - принцип презумпції правомірності рішень платника податку.

Також новими принципами є:

- принцип фіскальної достатності, за яким встановлення податків та зборів відбувається з урахуванням необхідності досягнення збалансованості видатків бюджету з його надходженнями;

- принцип економічності оподаткування – введені податки та збори, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищуватиме витрати на їх адміністрування;

- принцип нейтральності оподаткування. Вважається, що встановлення податків та зборів має відбуватися в спосіб, який не впливатиме на збільшення чи зменшення конкурентоздатності платника податків.

Друга група - принципи, у яких змінилося звучання.До останніх відносять рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - згідно ст. 4 ПКУ трактується як «забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу» на відміну від принципу, визначеного законом, який вимагав, щоб однаковий підхід був забезпечений саме при визначенні обов’язків щодо сплати податків.

По іншому став звучати принцип соціальної справедливості - установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків, тобто забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення.

Третя група - принципи, яких не вистачатиме, а саме: стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності, доступність та ін.

Щодо принципів податкової політики, обґрунтованих у податковому законодавстві держави, вважаємо за доцільне: конкретизувати принцип соціальної справедливості та відновити принцип стимулювання НТП, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної конкурентоздатної продукції, а також принцип стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інноваційно-інвестиційної активності [22].

Отже, сучасна податкова політика повинна бути спрямована на створення ефективної системи державного податкового регулювання; досконало дотримуватись принципів оподаткування; бездоганно проводити різні політичні діяльності. Основна мета державної податкової політики полягає в організації наповнення дохідної частини бюджету держави з різних джерел для покриття витрат, пов'язаних із виконанням нею своїх функцій. При розробці податкової політики на макроекономічному рівні потрібно враховувати функції, які виконують податки. Подальший розвиток України значною мірою залежить від ефективності фінансової стратегії, яка забезпечує підвищення добробуту населення, виконання державою своїх обов'язків та функцій. Адже стабільність і економічний розвиток держави залежать від її податкової політики. Тому розробка податкової політики є одним з найважливіших елементів розробки всієї економічної стратегії.




Переглядів: 924

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.