Сутність та класифікація банківських інновацій

Тема 7. Інноваційні технології в банківській діяльності

Сутність та класифікація банківських інновацій

Аналіз інновацій та їх вплив на результати банківської діяльності

Корпоративне управління в банківських установах

Основні принципи корпоративного управління

Інформаційно-комунікаційні технології в банківській діяльності

Система дистанційного банківського обслуговування

Інтернет-банкінг

Сутність та класифікація банківських інновацій

Процеси надання банківських послуг кардинально змінюються під впливом новітніх інформаційних, телекомунікаційних та фінансових технологій. Суттєві якісні зрушення відбуваються також при визначенні організаційних умов та методів досягнення поставлених цілей у процесі управління комерційними банками. Зазначені зміни є відображенням постійного впровадження банками інновацій, що дозволяє їм успішно функціонувати на фінансових ринках в умовах жорсткої конкуренції, складної макроекономічної ситуації та посилення вимог щодо забезпечення їх ефективного функціонування з боку всіх зацікавлених сторін. Інновації стають для банків стабільним джерелом зростання, успіх якої залежить від рівня використання ними свого інноваційного потенціалу.

Інновації у фінансовій сфері, в тому числі банківські інновації, посідають особливе місце в розвитку банківських установ. За визначенням, яке вже стало класичним, банківська інновація, або сукупність нових банківських продуктів і послуг – це результат діяльності банку, спрямованої на отримання додаткових доходів у процесі створення сприятливих умов формування та розміщення ресурсного потенціалу за допомогою нововведень, що сприяють клієнтам в одержанні прибутку [5, с. 304].

Автори навчального посібника “Стратегічний менеджмент банку” вважають, що поняття інновації стосується такого нововведення у будь-якій сфері функціонування банку, яке має певний позитивний економічний або стратегічний ефект (приріст бази клієнтів банку, збільшення частки ринку, скорочення витрат на

проведення будь-якого виду операцій тощо) [11, с. 302].

А. І. Поліщук вважає, що банківська інновація як сукупність принципово нових банківських продуктів та послуг – це синтетичне поняття цілі та результату діяльності банку у сфері нових технологій, що спрямовані на отримання додаткових доходів [21, с. 14].

У вузькому значенні, банківські інновації – це впровадження нових або суттєво вдосконалених банківських продуктів і послуг, які відповідають існуючим або потенційним фінансовим потребам клієнтів, власним інтересам банку та вимогам банківського законодавства, надають зацікавленим сторонам додаткові вигоди й є результатами банківської діяльності.

Однак тільки створенням нових або вдосконалених продуктів та послуг інноваційна діяльність банків не обмежується. Як й будь-які інші суб’єкти господарювання, що діють у конкурентному середовищі, банки намагаються покращити, оптимізувати власну діяльність, застосовуючи інновації у сферах технологій, організації бізнес-процесів, управління, маркетингу.

У широкому розуміннібанківські інновації визначаються як процес створення додаткової цінності для клієнтів, працівників та власників банку шляхом внесення якісно нових змін в усі сфери його діяльності – продукти, послуги, процеси, бізнес-моделі та стратегії, що стали результатом практичної реалізації нових ідей, знань та стороннього досвіду. При цьому під цінністю, відповідно до сучасних економічних поглядів [20, с. 87], розуміють не лише фінансові переваги або додаткові доходи, а й функціональну та психологічну корисність інновації, міру задоволення зазначених суб’єктів від результатів її втілення.

Виникнення інновацій у банківському секторі є об’єктивним явищем, обумовленим самою внутрішньою логікою розвитку сучасного банківництва, а також впливом зовнішніх умов його функціонування. Утім, інтенсивність цього процесу, а також ефективність системи управління інноваційною діяльністю залежать від того, наскільки чітко й глибоко з’ясовані причини появи банківських інновацій, що одночасно дозволяє спрогнозувати закономірності їх майбутнього розвитку.

Найголовнішою внутрішньою причиною впровадження інновацій є,

безумовно, необхідність забезпечення прибуткової діяльності банку, причому не тільки у короткостроковій, а й у довгостроковій перспективі, що, зрештою, має на меті зростання вартості бізнесу. Можливості ж отримання прибутку в умовах ринкової економіки залежать від інтенсивності конкуренції у конкретній сфері господарства: монопольне становище або олігополія можуть забезпечити можливість одержання достатнього обсягу прибутку й від роботи з традиційними продуктами звичними методами. Зовсім інша ситуація складається на сучасному фінансовому ринку, де зниження вхідних бар’єрів внаслідок лібералізації, здійснення дерегулювання, зміна психології й уподобань споживачів, дія інших чинників призвели до суттєвого збільшення кількості учасників, які пропонують субститути банківських продуктів, що дуже часто мають навіть вищу споживчу цінність.

З практичної точки зору, класифікація інновацій дозволяє банку:

- обґрунтовано підійти до формування різних видів стратегій інноваційної діяльності банку з врахуванням конкретних зовнішніх умов та його потенціалу;

- розробити відповідний організаційно-економічний механізм реалізації інновацій для виконання стратегічних цілей банківської установи;

- чіткіше ідентифікувати кожну інновацію ще на стадії початку її розробки, визначити можливості та обмеження, що пов’язані з її використанням;

- забезпечити системне управління всіма стадіями життєвого циклу нововведення;

- визначити можливі бар’єри на шляху впровадження конкретного виду інновацій та розробити механізми їх подолання та ін [10, с. 64].

Аналіз тенденцій в інноваційній діяльності комерційних банків у поєднанні з врахуванням вже існуючих підходів до типів банківських інновацій дозволяє виділити наступну класифікацію (табл. 7.1)

Таблиця 7.1

Класифікація банківських інновацій [3, с. 75; 7]

Критерії	Вид інновацій
За предметом та сферою застосування	- продуктові: - продукти й послуги: - у сфері традиційної діяльності банків - у нових сферах діяльності - інструменти фінансових ринків: - пов’язані з передачею ризику - пов’язані з підвищенням ліквідності - спрямовані на збільшення можливостей запозичень - спрямовані на зростання акціонерного капіталу
- процесні: - інновації технологічних процесів - інновації бізнес-процесів - сервісні інновації
- маркетингові: - ринкові - інновації у маркетингових комунікаціях - інновації у каналах збуту: - інновації дизайну приміщень
- організаційні: - управлінські - концептуальні
За ступенем новизни	- інновації на рівні окремого банку - інновації на національному банківському ринку - банківські інновації світового масштабу
За масштабами впровадження	- локальні - системні
За умовами виникнення	- стратегічні - реактивні
За характером потреб, що задовольняються	- орієнтовані на існуючі потреби - орієнтовані на формування нових потреб
За характером ідеї	- винахідницькі - імітаційні
За методикою розробки	- розроблені власними силами - створені у рамках концепції «відкритої інновації»
За формою захисту прав інтелектуальної власності	- запатентовані - інновації, торговельна марка яких реєстрована - захищені авторським правом - інновації, що є комерційною таємницею - інновації, щодо яких не застосовувався захист прав інтелектуальної власності

Ґрунтуючись на положеннях міжнародних стандартів, за предметом та сферою застосування банківські інновації класифікують на продуктові, процесні, маркетингові, організаційні.

Продуктові інновації означають впровадження товару або послуги з новими або суттєво покращеними якостями або способами їх використання. Інноваційні продукти й послуги поділяють на такі, що пов’язані з традиційної діяльністю банків як фінансових посередників (депозитною, кредитною, розрахунковою), та ті, що відображають їх проникнення в інші сфери фінансової діяльності – страхову, інвестиційну, кастодіальну, довірчого управління тощо.

Під процесною інновацією розуміється застосування нових або суттєво вдосконалених методів виробництва або доставки, що може включати зміни у способах діяльності, обладнанні, програмному забезпеченні [433, с. 47-57]. Слід зазначити, що на практиці ці типи інновацій тісно пов’язані і взаємодоповнюють один одного, оскільки, як правило, випуск нової продукції або надання нової послуги неможливі без вдосконалення технологічних та організаційних процесів.

Процесні банківські інновації покликані вдосконалювати умови та механізми виконання банками своєї основної ролі у суспільстві, яка полягає у задоволенні потреб економічних суб’єктів у різноманітних фінансових послугах. Для банківської діяльності, до даної групи виділяють наступні:

- інновації технологічних процесів, що пов’язані з розвитком технічних можливостей функціонування банку, насамперед, за рахунок використання ефективнішого комп’ютерного та апаратного обладнання, впровадження нового або суттєво вдосконаленого програмного забезпечення тощо;

- інновації бізнес-процесів, що означають удосконалення останніх, наприклад, у рамках програм комплексного управління якістю –TQM (англ. Total Quality Management), Six Sigma, «ощадливого менеджменту» та інших - або на принципах реінжинірингу;

- сервісні інновації, які полягають у впровадженні нових підходів до процесів обслуговування клієнтів (організація надання послуг через персональних менеджерів, введення у відділеннях посад менеджерів операційних залів та ін.); для банківництва як сфери фінансових послуг ці інновації мають особливе значення, оскільки тут продукт створюється у тісній взаємодії з клієнтом, і те, яким чином це відбувається, є не менш важливим, ніж самі послуги, що пропонуються споживачеві.

Маркетингові інновації – це впровадження нового маркетингового методу, що стосується суттєвих змін у дизайні або упаковці продукту, його просуванні на ринку, рекламі або встановленні ціни. Ці інновації призначені для забезпечення кращої відповідності виробництва потребам споживачів, нового позиціонування продукту на ринку, для відкриття нових ринків з метою зростання продаж.

Серед маркетингових інновацій, котрі, як відомо, пов’язані із вдосконаленням чотирьох «пі» комплексу маркетингу – product, place, promotion, price [15, с. 29], - для банківської діяльності найактуальнішими є такі їх види:

- ринкові інновації, що пов’язані з виведенням вже існуючих продуктів на нові ринки або застосуванням відомих процесів для обслуговування інших клієнтських груп;

- інновації у маркетингових комунікаціях (реклама, програми лояльності, ребрендинг, зв'язок з громадськістю);

- інновації у каналах збуту банківських продуктів, що включають розвиток нових організаційних форм та нової філософії діяльності банківських відділень, застосування онлайнових методів, а також впровадження концепції мультиканального обслуговування.

Специфічною конкретизацію останнього виду інновацій є нововведення у сфері оформлення банківських приміщень, тобто їх дизайну (англ. store design innovation), вивченню яких до останнього часу практично не приділялося уваги, у той час як банківські офіси, насамперед, у зарубіжних країнах, все більш набувають нетрадиційного вигляду з метою створення максимального комфорту для клієнтів.

Організаційними інноваціями, за міжнародними стандартами, вважається впровадження нових методів у бізнес-практику фірм, організацію виробничої діяльності та у відносини із зовнішнім середовищем (публічними інституціями, дослідницькими організаціями, клієнтами, постачальниками тощо). Для того, щоб вважатися інноваціями, ці зміни повинні бути результатом стратегічних рішень, прийнятих керівництвом компанії [433, с. 51].

У межах організаційних інновацій необхідно виділити:

- управлінські інновації, що стосуються змін організаційної структури банку, механізмів планування, контролю, управління персоналом, стимулювання тощо;

- концептуальні інновації, які втілюються у змінах моделей та стратегій діяльності комерційних банків.

За масштабами впровадження, інновації поділяються на локальні (менш вживаний термін – точкові) та системні.

Локальні інновації можна охарактеризувати як автономні, не пов’язані з іншими нововведення, що мають місце на певному ринку, в окремому банку або просто в окремому бізнес-процесі й вирішують достатньо вузьке завдання. Такого роду інновації становлять основну масу банківських нововведень, вони доступні всім кредитним інститутам, оскільки не передбачають змін у суміжних сферах й можуть бути реалізовані ними самостійно.

Відмінністю системних інновацій є неможливість їх автономного втілення без перебудови всього механізму створення цінності, а також залежність їх виникнення та ефективності впровадження від стану та технологій різних галузей. Системні інновації, серед яких можна назвати використання у банківському бізнесі комп’ютерної техніки, мережі Інтернет тощо, передбачають одночасне здійснення багатьох різних за предметним змістом інновацій, які взаємодоповнюють, ініціюють та забезпечують розвиток одна одної.

В залежності від ринкової ситуації та обраної стратегії, банк може здійснювати реактивні або стратегічні інновації. Реактивні є відповіддю на нововведення, що впроваджені конкурентами, фактично вони є вимушеними і здійснюються з метою утримання ринкових позицій.

Беручи до уваги зміст інноваційного процесу, можна констатувати, що реактивні інновації бувають двох видів. Насамперед, банк може впровадити, слідом за банком-ініціатором, аналогічну послугу, процес або управлінську зміну, і саме у цих діях втілюється процес дифузії нововведень. З іншого боку, кредитний інститут має можливість використати лише інноваційну ідею й розробити на її основі інновацію, що суттєво відрізнятиметься від існуючого прототипу.

Здійснення стратегічних інновацій має випереджувальний характер з метою створення нового конкурентного простору, отримання конкурентних переваг, хоч останні на банківському ринку внаслідок його високої транспарентності, як правило, не зберігаються протягом тривалого часу.

Узагальнюючи, зазначимо, що теоретичне визначення змісту категорії банківських інновацій створює передумови для розробки практичних дій щодо організації та управління процесом здійснення інноваційної діяльності у комерційних банках. Одночасно слід зауважити, що будь-яке нововведення у банківський системі можна вважати таким, якщо воно реально тим чи іншим чином сприятиме зростанню її загальної ефективності – у плані кращого задоволення потреб клієнтів, зростання їх довіри та лояльності, збільшення дохідності та платоспроможності банків, зниження ризиків.

Переглядів: 2928

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.