Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Структура світової банківської системи.

Особливості глобалізації міжнародної фінансової сфери.

Тенденції формування ринку фінансово-банківських послуг.

Структура світової банківської системи.

Особливості глобалізації міжнародної фінансової сфери.

ПРОБЛЕМИ ТА НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ РИНКУ ФІНАНСОВО-БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

В процесі глобалізації світової економіки, зокрема; міжнародної фінансової сфери, можна виділити наступні характерні риси. Частка фінансового сектору в світовому ВВП різко зросла і в розвинених країнах цей сектор домінує над реальним як по частці у ВВП, так і по своїй ролі в економіці. Фінансові ринки значно перевершили реальні по об'ємах, а ціни на деривативні інструменти стали робити сильний, іноді домінуючий вплив на ринки товарів і послуг. Частка фінансового капіталу організацій розвинених країн переважає в структурі активів, а доходи від операцій на фінансових ринках займають істотне місце в структурі їх доходів.

Населення розвинених країн все більшу частину своїх вільних засобів переводить у форму різних фінансових інструментів, а частка депозитів банків скорочується. Значна частина населення пов'язує свій добробут з станом фінансових ринків (наприклад, 45% американців є власниками акцій).

В процесі швидкого зростання операцій на світовому фінансовому ринку товари і послуги виявилися замінені фінансовими інструментами. Гасло американського бізнесу «Робити гроші!» сьогодні слід розуміти принаймі буквально. Зовні фінансова сфера виглядає цілком самодостатньою. Виникає враження, що вона черпає ресурси для свого зростання в собі самій.

Склалася така модель поведінки, яка направлена на домінування послуг в споживанні і фінансових інструментів в накопиченнях. Частка золота в золотовалютних запасах держав постійно знижується і на сьогоднішній день не перевищує 18%.

Емісійна функція в більшості розвинених країн передана центральним банкам, які законодавчо відокремлені від фінансових органів держави. Останніми роками виразно простежується тенденція звільнення центральних банків від функцій нагляду і їх майже повне перемикання на монетарні питання (Великобританія, Японія, Корея і ін.). Роль населення у фінансовій системі істотно міняється, але по-різному в різних країнах.

Світова банківська система має чотиришарову структуру. Самий верхній рівень представлений невеликою групою наднаціональних банків і фінансових організацій, що працюють під егідою ООН і інших міжнародних організацій. Їх цілі — регулювання фінансових ринків і фінансове забезпечення політики ООН, інших міжнародних організацій. На другому рівні розташовуються центральні банки, які в більшості країн контролюють діяльність національних комерційних банків. Третій рівень представлений глобальними транснаціональними банками (ТНБ), кожний з яких має систему дочірніх банків. Значна частина капіталу ТНБ виведена з-під юрисдикції центральних банків, регулюючих їх діяльність. На четвертому рівні розташовуються звичні комерційні банки, які складають більше 90% чисельності всіх банків.

Щоб стати повноправними учасниками глобальних фінансових ринків, ТНБ створюють свої філії або у фінансових центрах, або в офшорних зонах. Дешеві гроші, зайняті у фінансових центрах, прямують в офшорні філії, які дають кредити вже під набагато більший відсоток і концентрують в себе прибуток, практично не оподатковуваний податками.

Великі банки організовують могутні інформаційні структури, що сполучають клієнтів з фінансовими, інвестиційними і товарними ринками. При цьому банки використовують всі можливі канали отримання інформації. Володіючи інформацією, вони надають широкий спектр консалтингових послуг, надають дані про стан ринку і працюючі на ньому організації. Більш того, банки розвертають активний консалтинг у сфері внутрішнього і зовнішнього менеджменту своїх клієнтів, зумовлюючи їх економічну політику і внутрішню структуру.

Сучасну ситуацію на ринках характеризує процес перегруповування і локалізації. Він йде серед як емітентів, про що свідчить зростання злиття і поглинання компаній, так і інвесторів, які прагнуть оптимізувати свої інвестиційні портфелі, а також на самому ринку, що виявляється в постійному вдосконаленні, консолідації і глобалізації ринкової інфраструктури.

Таке перегруповування передує новому, хаотичному, стану фондового ринку, джерелом якого є зростання віддачі на вкладений капітал і ірраціональних очікувань, розповсюдження нових технологій в різних галузях світового господарства, підвищення ефективності вкладень (ціна капіталу), декапіталізація. До числа нових цікавих явищ можна віднести, наприклад, розвиток ринку прямих роздрібних послуг. Виникаючі торгові системи на базі інтернет-технологій надають нефінансовим компаніям можливість здійснювати операції купівлі-продажу валюти між собою.

Новими стають відносини між банками і їх клієнтами. Знижується роль банків як посередник. Банки починають виступати в новій для себе ролі — організатора торгівлі, прагнучого створити максимально зручні і комфортні умови для роботи клієнтів на валютному ринку.

Значне поширення набули так звані хедж-фонди — закриті клуби багатих інвесторів, які не підпадають під дію американського Закону про інвестиційні компанії і можуть не відкривати інформацію про себе і не дотримувати визначену законодавством структуру активів. Число цих фондів вже перевищило 3 тис., і хоча їх активи відносно невеликі (близько 400 млрд дол.), роль на світових фінансових ринках значна: іноземний капітал на ринках країн, що розвиваються, включаючи Росію, представлений майже виключно хедж-фондами.

Посилюється тенденція до інтеграції банків із страховими компаніями. Основна причина — зближення між банківською і страховою діяльністю.

Багато банків стали витісняти з ринку спеціалізовані консалтингові компанії. Вже тривалий час вони беруть участь в проектному фінансуванні: не тільки оплачують кошторисні витрати, але і беруть активну участь в проектуванні силами своїх фахівців, забезпечують кваліфіковані консультації. Розрахунок виробляється з прибутку побудованого об'єкту без залучення інших засобів замовника. У ряді випадків банки ставали співвласниками об'єктів. Консалтингові послуги складають більше 25% в доходах великих банків.

Небанківські організації не залишаються у боргу і беруть на себе такі відвічно банківські функції, як кредитування клієнтів. А банки, у свою чергу, освоюють лізинговий бізнес. Це зближення і переплетення різних функцій обумовлено бажанням клієнта одержати весь спектр фінансових послуг (пенсійних, страхових, інвестиційних, кредитних) в одному місці, там, де він знає персонал і йому довіряє.

У відповідь на цей попит відбувається диверсифікація фінансових організацій незалежно від того, який вид діяльності вказаний в їх ліцензіях як основний. Таким чином, процес широкого розповсюдження універсальних фінансових організацій за рахунок витіснення спеціалізованих фінансових структур набирає силу.

В даний час на світових фінансових ринках обертається декілька тисяч фінансових інструментів і їх похідних.

Більшість операцій — спекулятивна торгівля самими грошима і їх замінниками. Можна зробити висновок про те, що саме така торгівля приносить найбільшу вигоду. І це цілком зрозуміло з психологічної точки зору. Прибуток, який може принести біржовому гравцю один невеликий рух на ринку, виглядає дуже спокусливо.

 


Читайте також:

  1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
  2. VІ. План та організаційна структура заняття
  3. Автоматизація банківської діяльності в Україні
  4. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
  5. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
  6. Антивоєнні рухи напередодні Першої світової війни
  7. Архівна справа в Україні в роки другої світової війни
  8. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
  9. Атомно-кристалічна структура металів
  10. Афро-азійський світ після Першої світової війни.
  11. Базова алгоритмічна структура
  12. Банк і його операції. Правова природа банківської діяльності




Переглядів: 751

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Цінні папери на світовому фінансовому ринку. | Тенденції формування ринку фінансово-банківських послуг.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.