Визначення вихідних даних.

Вихідними даними для робіт на стадії ЕП є ескізи моделей-пропозицій.

Для створення конструкції слід визначити такі вихідні дані:

- антропометричні характеристики фігури;

- технологічні властивості матеріалу.

При проектуванні швейних виробів використовуються три методи формоутворення:

1) конструктивний – шляхом членування форми конструктивними та конструктивно-декоративними лініями на окремі деталі;

2) примусовий вплив на структуру тканини (ВТО);

3) використання сітчастої структури тканини (косий крій).

Властивості матеріалу вплинуть на визначення принципів формоутворення, габаритів деталей конструкції та забезпечення ергономічних та експлуатаційних характеристик.

Аналіз можливих варіантів вирішення проектної задачі.

На цьому етапі слід визначити (змоделювати) принципову будову моделі. Усі прийняті на цьому етапі рішення повинні надавати інформацію:

- про кількість, напрям та величину формотворних елементів;

- характер та розміщення ліній членування;

- прибавки на вільне облягання.

Габаритний розмір (ДСТУ3321-96) – це розрахований чи довідковий розмір, який визначає граничні зовнішні (чи внутрішні) обриси виробу.

На етапі ескізного проекту згідно ДСТУ3321-91 можна підготувати габаритне креслення – документ, що визначає повний склад елементів конструкції і зв’язків між ними. На полі креслення можна давати пояснення у табличному або текстовому вигляді (додаток 3).

Первинна проробка конструкції.

Далі слід визначитись з методикою виконання подальших робіт зі створення конструкції виробу. Можливі такі варіанти:

1. Використати жорстку розгортку поверхні манекену. Розсування розгортки на величини прибавок.

2. Використати розгортку манекена, макета, зразка. Апроксимація отриманої розгортки.

3. Агрегатування схеми принципового устрою з елементів матриці або іншої уніфікованої бази даних (метод агрегатування, блочно-модульний метод). Пошук уніфікованих елементів та їх складання в цілісну конструкцію.

4. Побудувати за системою крою креслення конструкції.

5. Використати лекала базової конструкції, раніше створеної для даного асортименту і групи тканин(метод типового проектування).

6. Використати конструкцію-аналог, близьку за структурою до створюваної.

При застосуванні варіантів 4,5,6 застосовуються 1 та 2 види технічного моделювання.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.