Я.А. Коменський – виразник демократичних і гуманістичних ідей педагогіки.

Життя та діяльність Я.А. Коменського

Я.А.Коменський народився у 1592 р. у м. Нівніце (Чехія), у сім’ї мірошника. Родина хлопчика належала до християнського об’єднання богемських братів і приймала активну участь у боротьбі за національне звільнення від тиску німецьких баронів у рамках гусицького руху.

З 1604 р. Я.А. Коменський разом із сестрою залишаються сиротами і їм призначають опікунів.

У 1608 р. Я.А. Коменський вступає до латинської школи в м. Пшерові, яку закінчує з відзнакою, а в 1611 р. молодого Я.А. Коменського зарахували до Гернборнського університету на богословський факультет, який він закінчує в 1613 р.

У 1614 р. Я.А. Коменського призначають керівником Пшеровської братської школи, де він в першу чергу намагається полегшити процес навчання. Він написав одну з перших своїх педагогічних праць "Правила більш легкої граматики".

З 1616 р. Я.А. Коменський стає помічником пшеровського єпископа. В цей період він пише працю "Листи до неба", де розвиває свої демократичні погляди на існуючий стан речей в сучасному йому суспільстві.

В 1618 р. община "чеських братів" призначає Я.А. Коменського пастирем-проповідником в м. Фульнеці і одночасно ректором братської школи. За час життя і діяльності в Пшерові і Фульнеці Я.А. Коменський отримав досвід роботи з дітьми в школі, що в значній мірі обумовило багатство і різноманітність його педагогічного вчення. Цей період діяльності великого педагога можна вважати одним з найвизначніших в становленні його педагогічного кредо, яке стало в подальшому основою його наукового вчення.

У1628 р. Я.А. Коменський переселяється до м. Лешно (Польща), де працює у гімназії "братів": викладає у старших класах суспільнознавчі предмети та фізику, а потім стає ректором цієї гімназії (1635).

У 1642 р. йому доручають посаду секретаря ради старійшин. У ці ж роки він активно працює над головною працею свого життя – "Великою дидактикою", роботу над якою завершує в 1632 р.

Весь період діяльності у м. Лешно Я.А.Коменський працює і над відомою книгою "Материнська школа". Паралельно з "Великою дидактикою" він пише підручник з латинської мови під назвою "Відкриті двері до всіх наук". У 1633 р. він публікує доповнення "Відкриті двері до мов і всіх наук".

У 1641 р. Я.А.Коменського запросили до Лондона; у цей час в Англії йшла громадянська війна, тому її парламенту і правлінню було не до освіти і культури. Але великий дидакт не залишає і в цих умовах науково-педагогічної роботи. Він створює працю пансофічного характеру, яку називає "Шлях світла".

У серпні 1642 р. їде до Швеції. Канцлер Швеції переконує Я.А.Коменського зайнятись питаннями викладання латинської мови і розробкою раціональної методики її викладання. У 1646 р. до вищого журі Стокгольмського університету надійшли ще не закінчені дидактико-методичні праці, в числі яких "Новітній метод викладання мов", де описувалась методика викладання латинської мови, в основу якої покладено індуктивний метод викладання: спочатку – приклад, потім – правило; предмет іпаралельно–слово.

Навесні 1648 р. синод запросив Я.А.Коменського зайняти посаду єпископа общини "чеських братів". В Угорщині Я.А.Коменський відкриває в м. Шарош-Паток три класи гімназії за новою системою навчання. Тут він закінчує книгу "Видимий світ у малюнках", яка була опублікована в 1658 р.

Останнім твором його стало "Продовження братського завіту", який, по суті, є автобіографією великого чеського педагога-мислителя (1669). 15 листопада 1670 р. Я.А.Коменський помер. Він був похований в м.Неардені, поблизу Амстердама, на території французької церкви.

Я.А.Коменський про організацію освіти і навчальної діяльності.Я.А.Коменський розробив періодизацію і систему шкільної освіти. Все життя дитини він розбив на чотири вікових періоди по 6 років у кожному. І для окремого періоду пропонується своя школа: дитинство – від народження до 6-ти років – материнська школа; отроцтво – від 6-ти до 12-ти років – школа рідної мови; юність – від 12-ти до 18-ти років – латинська школа чи гімназія; змужнілість – від 18-ти до 24-х років – академія чи університет.

В системі Я.А.Коменського першим ступенем навчанняє материнська школа – це сім’я, де протікає життя дитини від народження до 6-ти років. Вихованню дітей цього віку він присвятив роботу під назвою "Материнська школа". Головним призначенням цієї школи він вважав захист дитини від шкідливих впливів, а також створення твердої основи для всієї системи наступного навчання і виховання. Тут визначався зміст, організація, методи виховання дітей в сім’ї і обов’язки батьків. Головний обов’язок батьків полягає в тому, щоб турбуватися про здоров’я дітей, починаючи з процесу зачаття, для чого жінка повинна саме в цей період піклуватися про своє здоров’я, щоб не зашкодити майбутній дитині. Великого значення в материнській школі він надавав грі. Я.А.Коменський пропонував у цьому віці здійснювати необхідний розумовий розвиток дитини. В той час панувала точка зору, що дитина від народження наділена такою ж душею, інтелектуальними якостями та іншими здібностями, що й доросла людина. При цьому не брались до уваги вікові особливості духовного розвитку дитини. Я.А.Коменський висуває в своїх роботах принцип природовідповідності, згідно з яким в навчальному процесі необхідно враховувати вікові особливості дитини.

Другим ступенем в системі освіти і виховання Я.А.Коменського є школа рідної мови, котра, на його думку, повинна бути в кожній общині, кожному населеному пункті. Навчання на цьому етапі повинно проводитись рідною мовою, причому учитися повинні всі діти обох статей, незалежно від станів, віросповідань і національності.

Третім ступенем навчання, запропонованим Я.А.Коменським, булалатинська школа чи гімназія. На його думку, це повинна бути всезагальна школа, де навчалися б юнаки незалежно від їх майнового і станового положення. Такі гімназії повинні бути відкриті в кожному місті і складатися з б чи 7 класів. Тут, крім "семи вільних мистецтв" (граматика, діалектика, риторика, арифметика, геометрія, музика і астрономія), пропонувалось вивчати фізику, географію, історію і мораль.

Кожному з 6-ти класів гімназії давалась своя назва, і кожен клас включав історію як предмет і підпорядковував її викладання вивченню основної науки. Так, наприклад, 1-й клас – граматичний. 2-й клас – фізичний, де передбачалось вивчати історію природознавства. 3-й клас – математичний, де повинна була вивчатись історія мистецтв разом з історією різних винаходів. 4-й клас – етичний. В ньому повинні були вивчатись історія моралі І найкращі приклади добра. 5-й клас – діалектичний, передбачав для вивчення звичаї різних народів. 6-й клас – риторичний, предметом вивчення якого повинна бути загальна історія, тобто історія всієї землі і головних народів.

Встановлюючи таку послідовність вивчення основ наук, Я.А.Коменський виходив із своїх філософських поглядів, а також із теорії сенсуалізму і був на той час педагогом-новатором.

Академія і подорож (18-24 р.) є останнім, вищим ступенем навчання в системі Я.А.Коменського. Це вік змужнілості чи зрілості. В часи Я.А.Коменського академія мала 3 традиційних факультети: богословський, юридичний і медичний. Великого значення надавалось забезпеченню вищої школи того часу висококваліфікованими вченими, необхідною літературою, приділялась велика увага комплектуванню добре підготовленими студентами. В систему занять, поряд з лекціями, входила обов’язково система самостійної роботи студентів, а також подорожі, які сприяють розширенню знань. До того ж подорожі вважались обов’язковою частиною вищої освіти.

Проте найважливішим є те, що у "Великій дидактиці'' Я.А.Коменський не тільки розробив чітку систему навчання і виховання, але й розкрив суть основних її принципів, таких як: наочність; свідомість і активність; послідовність і систематичність знань; міцне оволодіння знаннями і навичками. Природно, що керуючись відчуттями, як основою пізнання, вчений основним у навчанні визначав наочність.

Крім того, Я.А.Коменський детально вивчив досвід навчання з урочної системи та надав теоретичне обґрунтування класно-урочної системи шкільного навчання і сформулював її основоположні принципи. Тому в історії педагогічної думки саме він вважається творцем класно-урочної системи навчання.

Значну увагуЯ.А.Коменський приділяв підручникам, за якими навчалися діти. Його підручники містять багатий навчальний матеріал, в них вміщені цікаві вправи для засвоєння граматики, відомості з природознавства. Найбільшою популярністю серед вчителів та учнів користувались "Видимий світ у малюнках" та "Відкриті двері до мов і всіх наук".

У "Великій дидактиці" та в "Законах добре організованої школи" Я.А.Коменського також закладені ідеї виховання особистості, виховання людяності в людині. В основі вчення про виховання особистості лежить ідея виховуючого навчання і природовідповідності. Говорячи про виховання людяності в людині, Я.А.Коменський виділяє чотири основних доброчесності: мудрість, поміркованість, мужність і справедливість.

Я.А.Коменський, поряд з головними доброчесностями, рекомендував розвивати в дітях скромність, слухняність, охайність, доброзичливість до інших людей, повагу до старших, працелюбність. Великого значення він надавав у моральному вихованні позитивному прикладу вчителів, батьків, товаришів, бесідам з дітьми на морально-етичні теми.

Основним у шкільному вихованні дітей Я.А.Коменський вважав дисципліну. Тут він керувався чеською говіркою: "Школа без дисципліни, що млин без води". Природно, що вчений заперечував фізичне покарання дітей, котре на той час широко використовувалося в західноєвропейській школі. Лише, як крайній випадок, він рекомендував використовувати зазначені вище щодо порушників християнської традиції.

Загалом, Я.А.Коменський вважав, що цінність нації визначається тим, як вона ставиться до школи, до вчителя. Останнього ж він порівнював із сонцем. Педагог мріяв про той час, коли розумні вчителі будуть випромінювати "мудрість", а вчені напишуть такі навчальні книги, які дозволять перетворити справу навчання з важкої на легку, таку, що діти з великим бажанням, легкістю будуть спішити до школи, як на свято.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.