Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Ознаки живих організмів

Заняття №1

Тема:Вступ. Система біологічних наук. Завдання сучасної біології. Рівні організації життя.

Мета : вивчити основні ознаки живого організму; основні методи біологічних досліджень.

Література: л.1.Загальна біологія: ( Підруч. для учнів 10-11 кл.серед. загальноосвіт. шк.) / М.Є Кучеренко та інш. – К.: Ґенеза, 2000.-464с.; с.6-10.

л.2. Тагліна О.В. Біологія. 10 кл. (рівень стандарту, академічний рівень). Підруч. для загальноосв. навч. закл. – Х.: Вид-во «Ранок», 2010. – 256с.: іл.§1-3

 

План

1. Історія розвитку біології.

2. Розвиток біології як науки:

- «віталістичний» принцип дослідження та «редукціонізм;

3. Ознаки живих організмів:

- харчування;

- дихання;

- виділення;

- розмноження;

- ріст і розмноження;

- адаптація і розвиток;

4. Рівні організації живої матерії.

5. Методи біологічних досліджень:

-порівняльно-описовий;

- експериментальний;

- польові експерименти;

- моніторинг;

- моделювання;

-статистичний.

 

1. Біологія – це сукупність наук про істоти, їхню будову, процеси життєдіяльності, взаємозв’язки між собою та умовами навколишнього середовища, закономірності розповсюдження по земній кулі, походження, історичний розвиток.

Історію біології можна розділити на кілька етапів. Першим етапом можна вважати період до появи землеробства та скотарства. У цей час відбувалося накопичення знань про саму людину, тварин і рослини. Потреба допомогти своїм товаришам у разі травм і хвороб поклала початок розвитку медицини. Полюючи на тварин, люди дізналися про особливості їх будови, розвитку, поведінки. Використовуючи рослини для їжі та в господарських цілях, вони отримали перші знання про лікарські рослини, та біотехнологічні процеси.

Перехід до землеробства і скотарства сприяв виходу на новий ступінь розвитку біології.

Перехід на новий тип харчування та великі скупчення людей викликали поширення хвороб, що примусило розвивати медицину. Постійна турбота про підвищення врожайності культурних рослин і продуктивності тварин призвела до появи перших прийомів і технологій селекції. Фактично основи сучасної біологічної науки закладалися саме в часи Давньої Греції. З цього періоду нам уже відомі перші вчені, які працювали в галузі біології. Ми можемо назвати Аристотеля, який описав багатьох тварин і спробував систематизувати живі організми, Теофраста, який вважається «батьком» сучасної ботаніки, і Галена – видатного римського лікаря.



Интернет реклама УБС

У часи Середньовіччя розвиток біології загальмувався, і систематичне наукове дослідження природи почалося лише в епоху Відродження.

У XVII столітті з'являються мікроскопи, що дозволяє вивчати дрібні живі організми й деталі будови тканин. Серед визначних дослідників цього періоду слід відмітити Роберта Гука (відкрив клітини) та Антоні ван Левенгука (відкрив мікроорганізми).

У XVIIІ столітті Карл Лінней створює основи сучасної систематики. У той же час формуються порівняльні анатомія й фізіологія, закладаються основи ембріології та багатьох інших галузей біології.

У XIX столітті формуються перші еволюційні теорії ( Ж. Б. Ламарк, Ч. Дарвін), клітинна теорія (М. Шлейден, Т. Шванн), теорія зародкової схожості (К, Бер). Луї Пастер доводить неможливість самозародження життя в сучасних умовах та розробляє технології створення вакцин. Д. Й. Івановський відкриває віруси, І. Павлов створює вчення про рефлекси й типи вищої нервової діяльності. Жорж Кюв’є та Річард Оуен закладають основи палеонтології. Відбувається бурхливий розвиток усіх біологічних дисциплін.

У XX столітті поява нових приладів і технологій спричинила формування нових і значний розвиток старих галузей біології. Електронний мікроскоп, люмінесцентна й фазово-контрастна мікроскопія дозволили докладно дослідити будову клітин і тканин. Досягнення генетики забезпечили успіхи селекції. Велике значення для розвитку біології мало створення сучасних методів математичної обробки наукових даних.

Серед видатних учених, які працювали в цей період, можна назвати Р. Фішека, М. Вавілова, О. Опаріна, Я. Флемінга, Дж. Вотсона, Ф. Кріка. Суттєвий внесок у розвиток біології зробили українські вчені. Серед них можна назвати І. Мечнікова (творець теорії імунітету), В. Вернадського( один з організаторів Академії наук України, засновник біогеохімії та вчення про біосферу та ноосферу), І. Шмальгаузена ( виданий зоолог та еволюціоніст) і багатьох інших учених.

Термін «біологія» запропонував у 1802році французький вчений Ж.-Б.Ламарк. Виділяють два підходи при вивченні біології:

2. «Віталістичний» - за цим принципом «життя» розглядається як особливе і унікальне явище, яке не можна пояснити законами фізики та хімії.

«Редукціонізм» - це шлях пізнання від складного до простого. Редукціонізм приводить до пізнання елементарних форм існування матерії. Розвиток біології відбувався шляхом послідовного спрощення предмету дослідження. Так виникли численні біологічні науки: вірусологія, мікологія, ботаніка, зоологія, гістологія, анатомія, фізіологія, біохімія, систематика, палеонтологія, загальна біологія (вивчає закономірності, притаманні усім живим організмам, досліджує шляхи історичного розвитку біосфери, створює системи живих істот).

Завдання загальної біології: дати відповіді на питання:

- Що таке життя?

- Чим живе відрізняється від неживого?

- Які найзагальніші властивості притаманні всім живим істотам?

Людина й досі не може дати однозначної відповіді на багато наукових питань. Не повністю ще розуміють як виникли і як еволюціонували живі істоти. Все на що людина поки здатна це описувати ознаки живої матерії, які відрізняють її від неживої.

Ознаки живих організмів

1. Харчування. Їжа – це джерело енергії та речовин, всі живі істоти поділяються за засобом одержання їжі.

2. Дихання – процес звільнення енергії при розчепленні високо енергетичних сполук.

3. Дратівливість – всі живі істоти реагують на будь які подразники середовища

4. Рухомість – це зміна місця знаходження у тварин, рух окремих органів у рослин.

5. Розмноження – це процес забезпечення виду, чисельності живих істот.

6. Ріст – живі істоти ростуть за рахунок поживних речовин.

7. Виділення – виведення з організму кінцевих продуктів обміну речовин, токсичних сполук.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.