Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Функції та джерела вітамінів

Вітаміни Функції вітамінів Гіповітаміноз Основні джерела
Водорозчинні вітаміни
Аскорбінова кислота (вітамін С) Бере участь у синтезі білків і утворенні органічної речовини кісток, підвищує імунітет Цинга Чорна смородина, шипшина, лимон
Тіамін (вітамін В1) Бере участь в обміні білків, жирів і вуглеводів Бері-бері Чорний хліб, яєчний жовток, печінка
Рибофлавін (вітамін В2) Бере участь в окисно-відновних реакціях, необхідний для синтезу ферментів Виразки на слизових оболонках Рибні продукти, печінка, молоко
Нікотинова кислота (вітамін РР) Бере участь в окисно-відновних реакціях Пелагра Пташине м'ясо, яловичина, печінка, дріжджі
Піридоксин (вітамін В6) Бере участь в обміні білків шкіри, нервової системи та кровотворенні дерматити Рисові висівки, зародки пшениці, нирки
Кобаломін (вітамін В12) Бере участь у перенесенні пов’язаного з вуглеводом атома Гідрогену на сусідній атом Карбону Анемія Яловича печінка
Жиророзчинні вітаміни
Вітамін А Бере участь у процесі світлосприйняття Куряча сліпота, зниження імунітету Морква, кропива, абрикоси, печінка, ікра, масло, молоко
Вітамін Д Бере участь у регуляції обміну Кальцію Рахіт Риб'ячий жир, яєчний жовток, молоко

Якщо в організмі не вистачає вітамінів, розвивається захворювання гіповітаміноз, за їхньої повної відсутності – авітаміноз, а за надлишку – гіпервітаміноз.

Вітаміни мають різні фізико-хімічні властивості та зумовлюють різну фізіологічну дію на організми. вітаміни поділяють на дві групи залежно від того, розчиняються вони у воді або у жирах. До водорозчинних належать вітаміни групи В та вітамін С, а до жиророзчинних – вітаміни групи А, Д, К та вітамін Е.

3. Гормони – органічні сполуки, здатні включатися до циклу біохімічних реакцій і регулювати обмін речовин та енергії. Їх виробляють залози внутрішньої секреції та деякі нервові клітини. Характерними властивостями гормонів є:

1. Висока біологічна активність. Гормони діють на клітини, тканини та органи у дуже малих концентраціях. Під час секреції будь-якого гормону його концентрація у крові зростає у декілька сот разів і після закінчення його утворення швидко зменшується до вихідного рівня.

2. Висока специфічність. Гормони спричинюють тільки певні реакції клітин, тканин і органів. Розпізнають гормональні сигнали клітини-мішені, які мають специфічні молекули-рецептори.

3. Дистанційність дії. Гормони переносяться з плином крові далеко від місця їхнього утворення до клітин-мішеней. Вони впливають на відповідні чутливі саме до них клітини-мішені.

4. Відносно невеликий час існування в організмі – кілька хвилин чи годин. Як тільки необхідність у присутності гормону відпадає, він швидко втрачає активність під впливом певного ферменту.

Для підтримування життя нормальних клітин вищих організмів абсолютно необхідною є їх взаємодія з унікальною комбінацією специфічних факторів росту.

4. Факторами росту називають групу білкових молекул, що впливають на синтез ДНК у клітині, диференціювання клітин та їх поділ. Ефекти факторів росту, на відміну від гормонів, можуть тривати протягом кількох днів.

Вони зазвичай стимулюють поділ певних типів клітин. Фактори росту діють на свої клітини-мішені, що відрізняються від інших клітин характерними рецепторами.

 




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.