Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Заняття № 46

 

Тема. Біосфера і людство. Ріст чисельності населення і проблеми, які з цим пов’язані.

Мета: розглянути вплив людини на стан біосфери; розвивати вміння знаходити взаємозв’язки між діями й наслідками.

Література. Малімон С. С.підручник. – Вінниця: Нова Книга, 2009. – 240 с.: іл., с. 55-59.

 

План

 

1. Демографічна проблема.

2. Промислово – енергетична проблема.

3. Забруднення природного середовища як екологічна проблема.

 

1. З удосконаленням засобів праці, з просторовим розширенням масштабів ви­робництва, діяльності людини, прискоренням темпів науково-технічної револю­ції та всебічною інтенсифікацією виробництва, зростанням населення на плане­ті, збільшується тиск на природне середовище, виникають глобальні екологічні проблеми.

Спеціалісти Організації Об’єднаних націй (ООН), учені-екологи відомих між­народних і національних природоохоронних організацій, члени славнозвісного Рим­ського клубу на підставі наукового аналізу матеріалів про особливості й тенденції демографічного, соціально-економічного розвитку суспільства й наслідків науково - технічної революції, даних про стан і перспективи використання природних ресур­сів, а також про стан і динаміку забруднень геосфери і стан біосфери зробили дуже невтішні висновки.

Погіршення стану більшості екосистем біосфери, істотне зменшення біопродуктивності й біорізноманітності, катастрофічне виснаження ґрунтів і мінеральних ресурсів за небаченої забрудненості поверхні Землі, гідросфери й атмосфери пов’язане з інтенсивним зростанням чисельності населення планети та розвитком науково-технічного прогресу протягом останніх 50 років. Саме необхідність задово­лення дедалі більших потреб людського суспільства призвела до гігантського розши­рення масштабів господарської діяльності, змін у пропорціях світового господарства, у виробничих потужностях, техніці й технологіях, асортименті продукції, виробни­чому й особистому споживанні. Моделі виробництва і споживання, що склалися в світі, перестали відповідати умовам нормального співіснування людини й природи.



Интернет реклама УБС

До розвитку глобальної екологічної й соціально-економічної кризи, які сьогодні загрожують існуванню нашої цивілізації, призвели два “вибухи” - демографічний, тобто різке зростання чисельності населення на Землі в другій половині XX ст. та початку XXI ст., і промислово-енергетичний, а також спричинені ними катастрофічні ресурсопоглинання й продукування відходів.

 

 

Отже, найважливішими проблемами є:

1) народонаселення Землі та пов’язані з ним проблеми;

2) проблема сировинних ресурсів;

3) енергетичні проблеми;

4) харчові проблеми;

5) скорочення біорізноманіття;

6) знеліснення територій;

7) забруднення геосфер;

8) глобальне потепління.

 

Демографічна проблема. За даними американського експерта Р. Макнамари, понад мільйон років потрібно було, щоб до 1800 року кількість населення досягла 1 мільярда чоловік. Однак далі темпи почали різко зростати: наступний мільярд утворився за 13 років, третій — за 30, четвертий - за 15, п’ятий - усього за 12 років, шостий - 16 років!

За висновками експертів, некероване зростання населення планети - головна причина розвитку глобальної екологічної кризи, яка спричинила решту криз (висна­ження ресурсів, забруднення геосфери, негативні кліматичні зміни та ін.)

У 1650 році чисельність населення на Землі становила близько 500 мільйонів чоловік; у 1975 році вона досягла 4 мільярди чоловік, у 1987 - 5 мільярдів чоловік, а в 2000 році перевищила 6 мільярдів чоловік.

Щохвилини населення нашої планети збільшується на 172 людини. Це означає: щотижня до населення Землі додається 1,7 млн чол. Учені-демографи вважають, що до 2100 р. чисельність населення має стабілізуватись десь на рівні 9-13 млрд. чол. Спеціальні дослідження показують, що для підтримання нормального існування такої кількості людей природних ресурсів Землі й можливостей біосфери буде аб­солютно недостатньо. Навіть якщо кількість населення становитиме 7-8 млрд. чол., на планеті відбуватимуться масові вимирання людей від голоду, поширюватимуться епідемії, хвороби, спалахуватимуть війни через нестачу прісної води.

Основним шляхом розв’язання цієї проблеми – проблеми народонаселення – є проведення демографічної політики, яка полягає в регулювання процесу народжуваності. При цьому необхідно здійснювати непрямий вплив на динаміку кількості населення (хоча в окремих випадках проведення політики раціонального територіального розміщення населення, його густоти в ряді регіонів планети є вкрай необхідним), а поєднання демографічної і соціально-економічної політики з актив­ними природоохоронними заходами є вкрай необхідними.

2. Промислово-енергетична проблема. Учені підрахували, що сучасна біосфера Землі здатна підтримувати нормальне існування й розвиток не більш як 4-5 млрд. чол. Навіть за стабілізації енерговиробництва на рівні теплового бар’єру (100 млрд. кВт) чисельність населення має не пере­вищувати 10 млрд. чол.

Останніми десятиліттями цих умов не дотримують, що спричинює розвиток глобальної енергетичної і економічної кризи, появу нових страшних захворювань, почастішання епідемій різних захворювань, спалахування воєн, виникнення страш­них аварій та ін. Дедалі більше регіонів планети стають зонами екологічного лиха: Україна, Приазов’я, Урал, Арал, Перська, Мексиканська затока, Кузбас, Нова Земля, Ефіопія, Кувейт та ін.

Саме нерегульований приріст населення призвів до розширення енерговиробництва, і як наслідок - до активного забруднення природи, випадання кислотних дощів, утворення озонових “дір”, парникового ефекту, появи і поширення хвороб.

Мільярд найбідніших на планеті мають найбільшу кількість дітей і поповнюють легіони жебраків і хворих. І водночас мільярд найбагатших у світі споживає більшу частину природних ресурсів, грішить небаченим марнотратством і виробляє левову частку відходів. Так європейські екологи підрахували, що США випалили над собою практично весь кисень і підтримують енергетичні процеси за рахунок “підсмоктуван­ня” його з суміжних регіонів. При 6 % світового населення ця країна споживає близь­ко 40 % природних ресурсів Землі і дає близько 60 % усіх забруднень на планеті.

Сьогодні енергетичні об’єкти, як промисловість і транспорт, споживають стільки кисню, скільки його вистачило б для дихання 43 млрд. людей.

Останніми десятиліттями використання енергоносіїв у світі невпинно зростало. У 1994 р. загальне енергоспоживання землян у притул наблизилося до 10 млрд. у на­фтовому еквіваленті. Вивчення динаміки споживання людством мінеральних ресур­сів показало, що десь через 200—250 років на Землі закінчаться запаси нафти, вугілля, горючих сланців, торфу.

Виходячи з усього цього, шляхом розв’язання цієї енергетичної проблеми є впровадження енергозберігаючих технологій, застосування нетрадиційних дже­рел енергії, причому екологічно чистих - вітер, сонце, передусім у сільському господарстві.

Іншою глобальною екологічною проблемою є проблема сировинних ресурсів. Для задоволення своїх потреб, що дедалі зростають, і підвищення комфортнос­ті існування людина до надзвичайно високого рівня розвинула енергетику, хімічну, нафтопереробну, гірничу, металургійну й легку промисловості, машинобудування, транспорт, засоби зв’язку. Щороку людство видобуває з надр Землі понад 3,5 млрд. т вугілля, щодня використовує приблизно 10 млн. т нафти та її продуктів. Водночас людство виробляє відходів у 2000 разів більше, ніж решта біосфери.

Світова промисловість нині виробляє у 7-100 разів більше товарів і видобуває у 3-4 рази (за масою) більше корисних копалин, ніж 25-30 років тому.

Сьогодні на всі живі істоти діє близько 50000 хімічних речовин, які використовує людина. 1,5 тисяч шкідливих речовин щороку отруюють атмосферу, близько 10000 - воду і ґрунт. Усі шкідливі речовини нагромаджуються і отруюють довкілля. 1 при такому забрудненні людство ще і максимально використовує природні ресурси.

Вчені стверджують, що протягом найближчих 20-30 років через зміни у навко­лишньому середовищі, через надмірне використання біологічних ресурсів світ може втратити більше ніж 1 млрд. видів рослин і тварин.

Щодня на планеті зникає від одного до десяти видів тварин, щотижня - мінімум один вид рослин.

Зменшення біорізноманітності - це серйозна втрата біосфери, одна з екологіч­них проблем сьогодення. Шляхи розв’язання проблеми сировинних ресурсів заключають ся в: економному використанні відомих родовищ, тобто зменшення обсягу роз­робок цих ресурсів, повне і раціональне використання родовищ, та охороні флори та фауни планети, тобто створення заповідників, заказників, ботанічних садів, а також занесення зникаючих видів до Червоної книги та Зеленої книги.

Для раціонального використання природних ресурсів існує правило – не брати від природи більше, ніж потрібно, а також відновлювати те, що піддається відновленню.

Проблема сировини, енергетики, продовольча проблема багато в чому залежить від наявності природних ресурсів кожної країни і світу в цілому.

Використання людиною природних ресурсів з кожним роком зростає. При цьому частина ресурсів самовідновлюється, а частина - на жаль, ні. Тому потрібно про­водити різні заходи по їх охороні і раціональному використанні, тобто потрібно еко­номно використовувати відомі родовища.

Набрала великої ваги проблема відновних ресурсів, адже деякі з них починають абсолютно виснажуватись, що негативно позначається на забезпеченні продуктами харчування.

Глобальне розв’язання продовольчої проблеми ускладнюється ще й внаслідок значного зростання населення планети. При цьому розподіл і споживання продуктів харчування в розвинутих країнах та країнах, що розвиваються, надзвичайно нерівно­мірне. Останнім часом голод є найгострішою проблемою.

Загальна стратегія розв’язання цієї проблеми полягає у відновленні виснажених ресурсів і нормальних екологічних умов їх природного відтворення, встановленні розумних пропорцій між обсягом використання ресурсів та обсягом їх природного приросту, дальшому освоєнні ресурсів тощо.

За даними ООН, за весь період свого існування людство втратило 80-85 млрд. т різних видів палива. Світова потреба в енергетиці безперервно зростає. Органічне паливо продовжує залишатись основним джерелом, а тому потенційні можливості традиційної енергетики обмежені. Висновки експертів такі, що до 2020 року органіч­не паливо зможе задовольнити тільки половину світової потреби в енергоресурсах.

Основними шляхами розв’язання паливно-енергетичної проблеми є: бо­ротьба з втратами при добуванні, переробці, збагаченні і транспортуванні палива; економія при споживанні і вторинне використання енергоресурсів; збільшення час­тини електроенергії в електробалансі; перехід до електрохімічних процесів; до пря­мого перетворення атомної енергії. Забруднення природного середовища як екологічна проблема. Ще однією глобальною екологічною проблемою є забруднення природного се­редовища - це одна із найважливіших екологічних проблем. Всесвітня організація охорони здоров’я дає наступне визначення поняттю “забруднення”. Забруднення – це поява у довкіллі людини забруднюючих речовин чи будь-яких інших агентів (від вірусів до звукових хвиль надмірної інтенсивності), які безпосередньо чи опосередковано негативно впливають на людину і на створене нею для власних потреб штучне середовище.

Речовини, які спричинюють забруднення навколишнього природного середови­ща, називають забрудниками, або полютантами.

Забруднення - небажана зміна фізичних, хімічних або біологічних характерис­тик повітря, землі та води, яке може нині або в недалекому майбутньому мати не­сприятливий вплив на життя людини, рослин та тварин, умови життя та культурну спадщину, виснажувати або псувати сировинні ресурси. Забруднення - один із лімі­туючих факторів для людини.

Ціна забруднення складається з трьох компонентів:

1.Втрата ресурсів внаслідок експлуатації технологій з великою кількістю відходів;

2.Вартість ліквідації забруднення та контролю над ним.

3.Ціна здоров’я людей.

Існують різні принципи класифікації забруднень навколишнього природного се­редовища. Класифікація забруднень досить складна. Разом з тим у відповідності з деякими підходами розрізняють такі забруднення природного середовища:

1) механічні, хімічні, фізичні та біологічні (за типом походження);

матеріальні, енергетичні (також за типом походження);

2) стійкі, середньотривалі та нестійкі (за часом взаємодії з довкіллям);

прямого та стороннього впливу на біоту (за способом впливу);

3) навмисні, супутні, аварійно-випадкові.

Механічні - викинуті як непридатні, спрацьовані тверді частки та предмети (дим, пил, уламки, деталі машин, побутові відходи).

Хімічні - хімічні елементи і сполуки штучного походження (тверді, рідкі або газоподібні речовини).

Фізичні - зміни теплових, електричних, радіаційних та світлових полів у при­родному середовищі (шуми, вібрації, вплив магнітних полів тощо).

Біологічні - організми, збудники захворювань рослин, тварин, людини, біоло­гічна зброя, або катастрофічне зростання (перенаселення) рослин чи тварин.

 

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.