Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Заняття № 51

 

Тема. Еволюція одноклітинних і багатоклітинних організмів. Поява основних груп організмів на Землі та формування екосистем.

Мета: розглянути особливості еволюції одноклітинних і багатоклітинних організмів та появу основних систематичних груп організмів на Землі.

Література : Загальна біологія: Підруч. Для учнів 10-11 кл. серед. загальноосвіт. шк. М. Є. Кучеренко, та ін. – К: Генеза, 2000.- 464 с.: іл.

§ 87.

 

План

 

1. Етапи розвитку прокаріотичних організмів.

2. Основні етапи розвитку еукаріотичних організмів.

3. Основні події в історії органічного світу.

4. Походження людини.

 

1. В сучасній біосфері налічують близько трьох мільйонів видів живих істот, із них тварин понад 2 млн., рослин – понад 300 тис., решта – це гриби, прокаріоти та віруси. Життя на планеті існує понад 3,8 млрд. років. Учені вважають, що у викопному стані зберігається не більше ніж 1% вимерлих видів, яких на сьогодні відомо кілька сот тисяч.

Спочатку життя існувало у вигляді прокаріотних біогеоценозів, до складу яких входили продуценти (ціанобактерії, фіто- та хемотрофні бактерії), редуценти ( сапротрофні бактерії), та консументи ( парази-тичні бактерії, віруси). Такі екосистеми існували в одноманітних умовах морських мілководь, їхнє біорізноманіття забезпечувалось саме тим, що стійкість та саморегуляція біогеоценозу зумовлені впливом їхніх компо-нентів – популяцій різних видів. Перші осадові породи віком приблизно 3,8 млрд. років значною мірою є результатом життєдіяльності залізо-бактерій ( поклади залізної руди), зелених і пурпурових бактерій ( пок-лади сірки, нафти та природного газу).

Від 3,5 млрд. років тому починають домінувати ціанобактерії, що збагатили атмосферу киснем.

Еволюції будови прокаріот практично не відбувалося: всі їхні викопні форми не відрізняються від сучасних. Це пояснюється, по-перше, тим, що прокаріоти виявились нездатними до утворення багатоклітинних організмів, тобто до ускладнення будови і диференціації клітин. По-друге, внаслідок простої будови геному у них легко здійснюється гори-зонтальний транспорт спадкової інформації за допомогою плазмід чи фрагментів ДНК вірусами – бактеріофагами.



Интернет реклама УБС

Тож у прокаріот відбувається переважно біохімічна еволюція: вони здатні опановувати нові адаптивні зони, виробляючі нові ферменти для засвоєння тих чи інших поживних речовин. Прокаріотичні системи мають невисоку здатність до саморегуляції та порівняно нестійкі до впливів довкілля.

2. Із виникненням еукаріот життя опанувало різноманітні за умова-ми ділянки спочатку водойм, а потім і суходолу. Близько 2 млрд. років тому виникли первісні одноклітинні еукаріоти ( джгутикові), які швидко дивергували на рослини, тварин ( найпростіші) та гриби.

Є кілька теорій походження еукаріот, з яких найпопулярніша симбіотична. Так симбіоз кількох видів прокаріот призвів до утворення еукаріотичних клітин.

Для еукаріот властиве ускладнення геному. У них виникає справж-ній мітоз та мейоз. Статеве розмноження, яке сприяє комбінативній мін-ливості, стає основним засобом відтворення собі подібних.

Як спосіб досягнення біологічного прогресу для еукаріот харак-терне ускладнення організації, яке веде до ефективнішого засвоєння життєвих ресурсів. Починаючи з кам’яновугільного періоду, біосфера набула сучасних меж, а її біопродуктивність і біорізноманіття досягли теперішнього рівня. Виникнення багатоклітинних організмів – ще один прояв еукаріотів до ускладнення будови.

 

3. Основні події в історії органічного світу

Ери та періоди геохронологічної шкали Час, млн років тому Основні події
1 2 3
Архейська ера 3900-2500 Поява життя, еволюція прокаріотичних організмів та екосистем.
Проторозойська ера 2500-550 Зміна атмосфери на кисневу завдяки діяльності фотосинтезуючих організмів. Виникнення еукаріотів (1600 млн років тому), багатоклітинних організмів. Поява основних груп водоростей і найпростіших, предків грибів і тварин.
Палеозойська ера. Кембрійський період 550-490 Поява членистоногих, молюсків, червів, кишкевопорожнинних, перших хордових. Поширення форм, які мають твердий скелет.
Ордовікський період 490-443 Поширення зелених і червоних водоростей, голкошкірих, членистоногих, молюсків, кишковопорожнинних
Сілурійський період 443-416 Поява круглоротих і риб, поширення губок, вихід на сушу перших судинних рослин
Девонський період 416-360 Виникнення плаунів, хвощів, папоротей і перших голонасінних рослин. Вихід на суходіл перших земноводних, виникнення павуків, кліщів, комах
Кам’яновугільний період 360-299 Поява рептилій і хвойних голонасінних рослин, розквіт амфібій і вищих спорових рослин
Пермський період 299-251 Наприкінці періоду відбувається найбільше вимирання в історіїфанерозою Зникло 90% водних видів і 70% наземних
Мезозойська ера. Тріасовий період 251-199 Поява перших яйцекладних ссавців, динозаврів, літаючих рептилій, крокодилів і предкових форм тварин. З’являються двокрилі, прямокрилі й перетинчастокрилі комахи
Юрський період 199-145 Розквіт динозаврів, морських і літаючих рептилій.
    Поява і поширення покритонасінних рослин, виникнення змій і основних рядів ссавців. Наприкінці періоду – масове вмирання. Зникло 70% водних видів і до 50% наземних
Кайнозойська ера. Палеогеновий період 65-25 Розквіт і поширення ссавців, птахів, комах, молюсків, покритонасінних рослин, поява рукокрилих
Неогеновий період 25-2 Поява людиноподібних мавп і родини Люди
Четвертинний період 2 – наш час Поява людини

 

 

4. Проблема походження людини перед людиною постала ще з давніх часів. Людину завжди протягом років цікавило, звідки вона появилась, де є «корені» людського буття? Чи людина появилась внаслідок еволюції або внаслідок творіння?

Чи можна дати однозначні відповіді на дані питання?Людина, яка для нас є звичною та повсякденною реальністю, насправді постає незбагненною, невичерпною за якостями та проявами, глибоко утаємниченою за суттю. Вона настільки відрізняється від усього іншого в оточуючому нас світі, що хоч якесь усвідомлення цього факту мимоволі породжує питання про походження людини. Людина давно зрозуміла свою унікальність і через це сприймала себе саму не інакше, як через чимсь спричинене виникнення, пришестя на цей світ. Сьогодні ми знаємо і про світ і про людину набагато більше, ніж в попередні часи та епохи, але питання про походження людини залишається спірним та незбагненним.

Справа в тому, що наука засвідчує як унікальність людини, так і її спорідненість із іншими формами життя та буття. Людина відрізняється цілою низкою унікальних рис, проте її організм складається із тих же хімічних елементів, із яких складаються інші органічні явища та процеси; анатомічно людина має ті ж самі частинки та складові, які мають інші тварини, а з деякими видами мавп ми,можна сказати, анатомічно ідентичні.

Основні версії походження людини.

На даний час існують основні версії походження людини:

- занесення людини (та життя) на Землю із інших світів або планет (інопланетна версія);

- виникнення людини внаслідок реалізації якоїсь фундаментальної космічної програми (версія антропного принципу в будові Всесвіту) ;

- виникнення людини внаслідок якоїсь фатальної помилки в ході природно-космічних процесів (концепція тупикової гілки еволюції).

- виникнення людини шляхом еволюції форм життя (еволюційна концепція);

- створення людини Богом (богами) чи якимись іншими вищими силами (концепція креаціонізму - створення).

Найбільш поширеною є еволюційна теорія.

Еволюційна теорія має досить багато фактичних проявів задля того, щоби її зневажати; як вже зазначалося, людський ембріон в процесі розвитку проходить послідовно через стадії розвитку живих організмів і, отже, засвідчує цим прямий зв'язок людини із попередніми формами життя.

Досить велику кількість свідчень на користь еволюційної теорії зібрала археологія; при цьому еволюціонували і рослинний світ, і світ тварин. Далі, для засвідчення реальності еволюційних процесів зовсім не обов'язково звертатись до археології, адже певні факти еволюційних змін спостерігаються і зараз; зокрема, яскравим свідченням еволюції постають результати мутацій, зникнення деяких видів тварин та рослин, нарешті, результати селекційної діяльності людини. На користь еволюції свідчать і зміни, що відбуваються в людському суспільстві на протязі відомих історичних епох. В той же час еволюційна теорія не здатна дати задовільних відповідей на цілу низку важливих питань.

Антропогеновий період складається з двох епох – плейстоценової ( закінчилась 100 тис років тому) та сучасної, або голоценової. В плейстоценову епоху на Австралійському континенті виникли першозвірі.

Близько 1,7 млн. років тому вимерли африканські австралопітеки. У цей час у Східній Африці з’являється від невідомих предків людина прямоходяча, яка вже застосувала знаряддя праці, користувалась вогнем. Згодом цей вид розселився до Азії. Різні його географічні популяції дістали назви пітекантропів, синантропів; усі вони вимерли не пізніше ніж 300тис років тому. Саме тоді з’являється вид людина розумна, що дав два підвиди: неандертальці та кроманьйонці ( останні близькі до сучасної людини).

Діяльність людини є провідним сучасним фактором еволюції. Вона проявляється в знищенні природних екосистем унаслідок вирубування лісів, створення водосховищ, промислових центрів, забруднення довкілля промисловими відходами, виснаження ґрунтів.

Місця стабільних екосистем з високою видовою різноманітністю займають лісові насадження та агроценози з незначною кількістю видів. Зростання популяцій свійських тварин і самої людини стимулювало ево-люцію пов´язанних із ними паразитичних, кровосисних видів. Це призводить до дестабілізації біосфери та її кризи з непередбаченими наслідками катастрофічними для сучасних біот.

 

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.