Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Комп’ютеризація управління земельними ресурсами

Геоінформаційні технології.

Планово-картографічне забезпечення.

План

Тема: Планово-картографічне забезпечення, геоінформаційні технології, комп'ютеризація управління земельними ресурсами

Лекція № 18

Оператор виведення

Для виведення результатів роботи програми на екран дисплея служить процедура

write(список виведення);

До списку виведення заносять імена змінних або вирази, відокремлені між собою комами. До списку виведення можуть також входити взяті в апострофи тексти. Наприклад,

write ('x= ', х);

При виконанні цієї процедури на екрані буде надруковано текст, що міститься між апострофами, і значення змінної х. Значення буде виведене у формі дійсного числа з плаваючою крапкою. Щоб число було виведене у формі з фіксованою крапкою, після імені змінної треба вказати два цілих числа, відокремивши їх від імені змінної та одне від одного двокрапками. Перше з цих чисел вказує, скільки позицій займає число (включаючи десяткову крапку і знак числа). Друге число вказує кількість цифр дробової частини числа. Наприклад, для друкування числа —46.17 як значення змінної х процедуру друкування слід подати у вигляді

write( 'х= ', х:6:2); На екран буде виведено: х= - 46.17

Якщо після друкування треба перевести курсор на новий рядок, використовується процедура

writeln(список виведення);

Для переведення курсору на новий рядок використовується процедура виведення без параметрів

writeln;

Питання для самоконтролю

1. Що таке алгоритм.

2. Які властивості алгоритмів? Перелічить з прикладами.

3. Які існують типи величин?

4. Як записується і виконується вказівка присвоювання?

5. Як запустити інтегроване середовище програмування Turbo Pascal?

6. Опішить основні прийоми вводу програми на Паскалі.

7. Як в програмі набрати текст російською мовою?

8. Що таке компіляція?

9. Як працює оператор виводу writeln?

Література:

1. Гаевский А.Ю. Інформатика: 7-11 кл.: Учеб. пособие. – 2-е изд., доп. – К.: А.С.К., 2005. – 536 с. (с. 431 – 434, 438 – 440).

1.Надзвичайно важливе місце в системі управління земельними ресурсами належить планово-картографічному матеріалу, який забезпечує отримання інформації про просторове положення об’єктів, їх природний і господарський стан, правовий режим земель тощо.

Історія виготовлення планів місцевості така ж давня, як і життя людини на Землі. Нині виготовлення планово-картографічного матеріалу в Україні здійснюється з врахуванням досвіду передових країн Європи і світу в цілому.

Система управління земельними ресурсами вимагає виготовлення картографічних матеріалів двох типів - первинних і похідних. До первинних належать:

• базові кадастрові плани і карти кадастрових кварталів, зон, населених пунктів;

• кадастрові плани земельних ділянок;

• базові тематичні плани і карти (ґрунтових, геоботанічних та інших об’єктів);

• індексні кадастрові плани.

Похідні картографічні матеріали складаються на основі первинних, до яких належать кадастрові і тематичні карти (плани) адміністративних районів, стану і використання земель областей і України в цілому.

Виходячи із завдань управління земельними ресурсами, планово-картографічний матеріал за своїми ознаками поділяється на:

• правовий;

• природний;

• соціально-економічний;

• оцінний.

Правовий включає плани і карти, які відображають різні групи земельно-правових відносин:

• межування прав на землю;

• земельні сервітути;

• адміністративно-кадастровий поділ території;

• розвиток землекористування.

Такі плани необхідні, в першу чергу, органам виконавчої влади та місцевого самоврядування, особливо державним органам земельних ресурсів.

Природний - плани і карти, які відображають природні властивості та якість земель. Він має загальну частину, яка належить до всіх категорій земельного фонду, і спеціальну, яка належить до земель сільськогосподарського і лісового призначення.

У загальних рисах природний планово-картографічний матеріал включає такі плани і карти:

• природний комплекс;

• ґрунти;

• ґрунтові води;

• заболоченість;

• підтопленість;

• болота;

• крутизна схилів;

• яри і балки;

• еродованість та ерозійна небезпека;

• рослинність;

• природні кормові угіддя (для с/г і лісогосподарських земель);

• бонітування ґрунтів.

Соціально-економічний - передбачає соціальний та економічний характер відомостей про землю. Цей планово-картографічний матеріал передбачає оцінку екологічного стану землі, використання земель, класів привабливості територій та ін.

Оцінний - плани і карти, які містять дані оцінки земель, що впроваджуються для розрахунку плати за землю, економічного регулювання раціонального землекористування та ін.

Планово-картографічний матеріал за своїм функціональним призначенням виражається такою схемою масштабів:

• правовий -1:1000; 1:2000; 1:5000; 1:10000;

• природний-1:2000-1:10000;

• соціально-економічний -1:2000 -1:25000;

• оцінний -1:50000.

Певна річ, у кожному конкретному випадку масштаб виготовлення планово-картографічних матеріалів вимагає індивідуального підходу.

Наявний планово-картографічний матеріал (на паперових чи електронних носіях) разом з іншою земельно-кадастровою інформацією дозволить здійснювати оперативне управління земельними ресурсами. Але виготовлення доброякісного планово-картографічного матеріалу вимагає розробки такої нормативно-технічної бази, яка б враховувала всі сучасні вимоги до картографічних матеріалів, призначених для роботи в умовах ринкової економіки.

2. У різні періоди часу розвиток науки і техніки характеризувався підвищеною увагою або до інтеграції, або до спеціалізації. Обидва ці напрями розвитку на практиці «переплітаються», хоча на кожному етапі розвитку прикладних наук і технологій один з них, як правило, отримує перевагу.

Наприкінці XX ст. виник новий тип інтегрованих інформаційних систем, які отримали скорочену абревіатурну назву - ГІС (геоінформаційні системи).

Сучасні геоінформаційні системи являють собою новий тип інтегрованих інформаційних систем, які, з одного боку, поєднують методи обробки даних багатьох автоматизованих систем (АС), що раніше існували, а з іншого - мають свою специфіку в організації і обробці даних. Саме це стало основою для створення нових автоматизованих систем управління (АСУ) на основі ГІС. Це зумовлює особливе значення ГІС як сучасного засобу організації багатьох видів виробництва.

ГІС - автоматизована інформаційна система, призначена для обробки просторово-часових даних, основою інтеграції яких служить географічна інформація.

Оскільки у ГІС здійснюється комплексна обробка інформації від її збору до зберігання, оновлення і уявлення, у зв’язку з цим потрібно розглянути ГІС з різних позицій.

Як системи управління ГІС призначені для забезпечення прийняття рішень щодо ефективного управління земельними ресурсами. При цьому для прийняття рішень завжди використовують картографічні дані.

На відміну від АСУ, в ГІС з’являється безліч нових технологій просторового аналізу даних. У силу цього ГІС служать могутнім засобом перетворення і синтезу різноманітних даних для вирішення задач управління.

Як автоматизовані інформаційні системи ГІС об’єднують ряд технологій або технологічних процесів відомих інформаційних систем типу автоматизованих систем наукових досліджень (АСНД), систем автоматизованого проектування (САПР), автоматизованих довідково-інформаційних систем (АДІС) та ін. Основу інтеграції технологій ГІС складають технології САПР. Оскільки технології САПР досить випробувані, це, з одного боку, забезпечило якісно більш високий рівень розвитку ГІС, з іншого - істотно спростило розв’язання проблеми обміну даними і вибору систем технічного забезпечення. Цим самим ГІС стали в один ряд з автоматизованими системами загального призначення типу САПР, АСНД, АДІС.

Як географічні інформаційні системи ГІС включають технології (передусім технології збору інформації) таких систем, як географічні інформаційні системи (ГІС), системи картографічної інформації (СКІ), автоматизовані системи картографування (АСК), автоматизовані фотограмметричні системи (АФС), земельні інформаційні системи (ЗІС), автоматизовані кадастрові системи (АКС) і т.п.

Як системи, які використовують бази даних, ГІС характеризуються широким набором даних, які збираються за допомогою різних методів і технологій. При цьому потрібно підкреслити, що вони об’єднують в собі як бази даних звичайної (цифрової) інформації, так і графічні бази даних. У зв’язку з великим значенням експертних задач, які вирішуються за допомогою ГІС, зростає значення експертних систем, що входять у склад ГІС.

Як системи моделювання ГІС використовують максимальну кількість методів і процесів моделювання, які застосовуються в інших автоматизованих системах.

Як системи отримання проектних рішень ГІС багато в чому застосовують методи автоматизованого проектування і вирішують низку спеціальних проектних задач, які в типовому автоматизованому проектуванні не зустрічаються.

Як системи представлення інформації ГІС є розвитком автоматизованих систем документного забезпечення (АСДЗ) з використанням сучасних технологій мультимедіа (технологій обробітку і представлення аудіо- і відеоінформації). Це визначає великі можливості перегляду вихідних даних ГІС порівняно зі звичайними географічними картами. Технології виводу дозволяють оперативно отримувати візуальне представлення картографічної інформації з різними навантаженнями, перейти від одного масштабу до іншого, отримувати атрибутивні дані в табличній або графічній формі.

Як інтегровані системи ГІС являють собою приклад об’єднання різних методів і технологій в єдиний комплекс, створений при інтеграції технологій на базі технологій САПР та інтеграції даних на основі географічної інформації.

Як прикладні системи ГІС не мають собі рівних за широтою застосування, оскільки використовуються в управлінні земельними ресурсами, на транспорті, в навігації, геології, географії, військовій справі, топографії, економіці, екології тощо. Використовуючи широкі можливості ГІС, сьогодні на їхній основі інтенсивно розвивається тематичне картографування.

Як системи масового користування ГІС дозволяють застосовувати картографічну інформацію на рівні ділової графіки, що робить їх доступними не тільки фахівцеві, але й будь-якому користувачу.

Останнім часом більше 100 організацій і фірм розповсюджують у нашій країні зарубіжні системи для створення ГІС-технологій. При цьому базою створення ГІС служать так звані інструментальні пакети, які представляють програмно-технологічні комплекси.

На основі інструментальних ГІС багато фірм-виробників реалізують повний цикл робіт для картографічного виробництва, які включають: збір і обробку даних польових знімань, обробку даних дистанційного зондування (ДЗ), введення графічної і семантичної інформації, формування вихідних цифрових карт і семантичних баз даних, аналіз і інтерпретацію вихідної інформації, отримання тематичних карт, оформлення і друк картографічного матеріалу.

При реалізації системи управління земельними ресурсами можуть бути добавлені модулі, які відповідають за оперативне поновлення земельно-кадастрової інформації, ведення кадастрових карт, оформлення і друк правовстановлюючих документів, проведення аналізу земельних ділянок з метою оцінки просторового положення залежно від різних чинників і умов (наприклад, екологічних, сервітутів), а також модулі, які відповідають за економічну оцінку землі.

Всистемі управління земельними ресурсами ГІС можуть використовуватися для розв’язання наступних задач:

• організаційне управління;

• конторська (офісна) праця;

• земельно-кадастрова інформація;

• земельно-кадастрові та інші знімання;

• обробка даних дистанційного зондування;

• ведення земельно-кадастрових карт;

• землевпорядне проектування;

• моніторинг і охорона земельних ресурсів;

• інформаційне обслуговування і використання земельної інформації;

• прогнозування використання земельних ресурсів;

• нарахування і контроль отримання та прогнозування майбутніх земельних платежів;

• автоматизація технології підготовки і видачі земельно-правових документів;

• забезпечення основної діяльності (фінанси, бухгалтерія, канцелярія, кадри, постачання, склад, редакційно-видавнича діяльність, реклама тощо);

• наукові дослідження;

• освіта та перепідготовка кадрів тощо.

У більшості випадків автоматизована система управління земельними ресурсами будується на основі локальної мережі. У системі створюються автоматизовані робочі місця (АРМ), які спеціалізуються на різних стадіях обробки інформації, наприклад:

• АРМ реєстрації замовлень;

• АРМ ведення чергової кадастрової карти;

• АРМ ведення бази власників землі і землекористувачів;

• АРМ обробки результатів кадастрових знімань тощо.

Реалізація земельно-інформаційних систем, як і інших спеціалізованих систем, може базуватися на різних технічних рішеннях. Можна почати створювати свою систему з «нуля», а можна використати готові блоки третіх фірм або вести розробку на базі однієї з універсальних чи спеціалізованих САПР.

Освоєння ринку ГІС-рішень, орієнтованих на вищезазначених користувачів, вимагає реалізації в ГІС ще однієї ключової властивості. В операційних системах і системах управління базами даних ця властивість отримала назву масштабованість (scalability). ГІС-рішення, яке масштабується, набуває властивості рости разом з розширенням інформаційної структури підприємства, залишаючись при цьому адаптивним, і дозволяє розробляти специфічні додатки для офісів, проектних відділів.

3.Економічні реформи, які нині здійснюються в Україні, не привели до відчутних змін на краще. Особливої уваги потребує основний економічний потенціал - земля. Саме вдала земельна реформа дозволить нашій державі вийти на передові рубежі.

Відповідно до ситуації в країні Президент, Верховна Рада та Уряд України видали низку указів, законів, постанов, які ініціювали здійснення земельної реформи. Наприклад, Указ Президента України від 3 грудня 1999 року «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» окреслив стратегічні напрями розвитку аграрного сектора.

Для їх реалізації необхідний якісно новий механізм управління земельними ресурсами. Це особливо є актуальним, коли відбуваються трансакції із земельними ділянками (продаж, купівля, обмін, дарування, зміна цільового призначення тощо).

Створення ефективної системи управління земельними ресурсами абсолютно неможливе без застосування сучасних інформаційних технологій, заснованих на використанні комп’ютерної техніки. Традиційна технологія збору, зберігання, обробки та розподілу інформації між споживачами довела свою цілковиту неспроможність у забезпеченні ефективного управління земельними ресурсами. Надмірна кількість важкозводимих табличних матеріалів, які недоступні для широкого кола споживачів, різна відомча належність земельно-кадастрової інформації, її дублювання, низька продуктивність праці інженерно-технічного персоналу земельно-кадастрових центрів, висока вартість наданої інформації стали серйозним гальмом на шляху ефективного управління земельними ресурсами.

Тому цілком закономірним став факт прийняття Кабінетом Міністрів України (02.12.1997 р. № 1355) Програми створення автоматизованого ведення державного земельного кадастру на базі комп’ютерної техніки. При цьому зазначається, що органом управління з реалізації цієї Програми є Державний комітет України по земельних ресурсах. Відповідно до цієї програми створено Центр державного земельного кадастру при ДЗА України та регіональні центри державного земельного кадастру в областях України, місті Києві та ін.

Реалізація програми знаменує новий якісний етап у розвитку інформатизації в системі «суб’єкт-об’єкт» управління. Створення системи автоматизованого ведення земельного кадастру забезпечить функціонування цивілізованого ринку землі, захист прав власників і землекористувачів, дозволить здійснювати ефективний контроль за використанням земель та їх охороною, забезпечувати збільшення надходжень до бюджету коштів від плати за землю тощо. Розвиток комп’ютерних технологій дозволить органам земельних ресурсів значно розширити спектр світобачення в системі управління земельними ресурсами.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Зносу матеріалів.	\|	Трансформація форм власності на землю.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.