Асфіксія, причини, визначення ступеня тяжкості за шкалою Апгар. Комплексний метод реанімації

Асфіксія при народженні — термін, що його використовують у Міжнародній класифікації хвороб десятого перегляду — це окрема нозологічна форма, яку характеризують лабораторні ознаки шкідливої дії гіпоксії на організм плода до або під час пологів (значний метаболічний або змішаний ацидоз у крові з артерії пупкового канатика), а також клінічні симптоми кардіореспіраторної і неврологічної депресії новонародженого з можливим наступним розвитком енцефалопатії і поліорганної дисфункції.

За часом виникнення асфіксія може бути антенатальною, інтранатальною або постнатальною. Якщо точний момент розвитку гіпоксично-ішемічного інсульту невідомий, використовують термін "перинатальна асфіксія".

Епідеміологія. Асфіксія при народженні є однією з головних причин смерті новонароджених у світі. Приблизно 23 % немовлят щороку помираютьу ранній неонатальний період від ускладнень, зумовлених цією хворобою. Асфіксію також вважають важливою причиною набутої неврологічної хвороби.

Етіологія. Фетальна гіпоксія зазвичай є наслідком порушень кровотоку пупковому канатику (абсолютно короткий пупковий канатик, справжні вузли пуповини, перетискання, випадіння петель пупкового канатика, маловоддя, багатоплідна вагітність тощо) або плацентного газообміну (відшарування, передлежання плаценти, прееклампсія, переношування, передчасне старіння тощо), неадекватної перфузії материнської частини плаценти (артеріальні гіпотензія або гіпертензія, порушення скоротливої здатності матки); а також захворювань матері, що характеризуються зменшенням вмісту кисню в її крові (серцево-судинні, хронічні бронхолегеневі, тяжка анемія).

Якщо порушення стану плода внаслідок шкідливої дії гіпоксії своєчасно не виявлено акушером-гінекологом і не вжито належних заходів, прогресивна гіпоксія призводить до виникнення фетальної асфіксії і смерті плода. Якщо проблему діагностовано із запізненням або стан плода порушується на тлі гострого ускладнення вагітності чи пологів (наприклад, масивна кровотеча внаслідок відшарування плаценти або слабкість пологової діяльності), можливе народження дитини, в якої виявлятимуть клінічні й лабораторні ознаки асфіксії.

Окрім цього, асфіксія новонародженого може бути наслідком неспроможності плода здійснити фізіологічний перехід від фетального до постнатальних дихання та кровообігу (неадекватна реанімаційна допомога, дія гіпоксії, недоношеність, призначення матері седативних лікарських засобів тощо).

У здорового плода (новонародженого) функціонує низка захисних механізмів, спрямованих на зменшення загального споживання кисню і захист від шкідливої дії гіпоксії таких життєвих органів, як мозок, серце і надниркові залози. Гостре ураження трапляється тоді, коли тяжкість або тривалість гіпоксії перевищує можливості плода (новонародженого) підтримати клітинний метаболізм у найуразливіших ділянках. Оскільки ушкодження тканин є наслідком неадекватного забезпечення їх киснем і метаболічними субстратами (гіпоксія та ішемія), таке ураження визначають як гіпоксично-ішемічне.

Діагностика і класифікація. Можливий діагноз "асфіксія при народженні" слід передбачити в кожної дитини, якій надавали реанімаційну допомогу після народження. Однак остаточний діагноз "асфіксія при народженні" має бути ретроспективним і враховувати відповідні дані анамнезу і діагностичні ознаки, що виникли протягом перших 72 год життя новонародженого. Отже, остаточний і обґрунтований діагноз "асфіксія при народженні" може бути встановлений лише на 4-у добу після народження дитини.

Діагностичними критеріями тяжкої асфіксії при народженні вважають: 1) оцінювання стану новонародженого за шкалою Апґар менше 4 балів упродовж перших 5 хв життя; 2) наявність клінічних симптомів ураження ЦНС тяжкого ступеня (III стадія гіпоксично-ішемічної енцефалопатії), шо виникли в перші 72 год життя, у дітей із терміном гестації > 32—34 тиж.; 3) ознаки порушення функції

принаймні ще одного життєво важливого органа або системи — дихальної, серцево-судинної, сечової, травної тощо протягом перших 3 днів життя; 4) метаболічний або змішаний ацидоз (рН < 7,0 і (або) дефіцит основ (BE) більше як 12 ммоль/л) у крові з артерії пупкового канатика.

Легку асфіксію при народженні або асфіксію при народженні середньої тяжкості діагностують на підставі: 1) результатів оцінювання стану новонародженого за шкалою Апгар протягом перших 5 хв (менше 7 балів); 2) наявних клінічниі симптомів помірного ураження ЦНС (I—II стадії гіпоксично-ішемічної енцефалопатії), що виникли в перші 72 год життя, у дітей з терміном гестації > 32— 34 тиж. (можуть бути відсутніми у випадках легкої асфіксії); 3) наявних ознак транзиторного порушення функції принаймні ще одного життєво важливого органа або системи — дихальної, серцево-судинної, сечової, травної тощо протягом перших 3 днів життя (можуть бути відсутніми); 4) виявленого метаболічного або змішаного ацидозу (рН < 7,15 і (або) дефіцит основ (BE) більше як 12 ммоль/щ у крові з артерії пупкового канатика — основна діагностична ознака асфіксії будь-якої тяжкості.

Оцінювання стану новонародженого за шкалою Апгар менше 7 балів за відсутності діагностичних ознак, наведених у пунктах 2—3, не може бути підставі для клінічного діагнозу "асфіксія при народженні".

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.