Порушення водно-електролітного обміну

Є причиною багатьох ускладнень у хворих після операції. Існує три форми порушення водного обміну

І справжній дефіцит виникає внаслідок недостатнього поступання води в організм

ІІ надлишок води, зумовлений невідповідністю поступання води в організм і виведенням її з організму.

ІІІ перерозподіл води в окремих ділянках тіла, пов’язаний із зміною співвідношень електролітів.

Нормальна добова потреба людини у воді коливається від 2000 до 2500мл і залежить від маси тіла, віку, статі і ряду інших обставин.

Порушення обміну води може проявитися дегідратацією або гіпергідратацією. Слід пам’ятати, що людина виділяє за добу через нирки до 1.5л. води, через легені 400-500мл, через шкіру 500-600мл, через кишечник 200-300мл.

Для визначення необхідної кількості води при зневодненні пропонують використовувати формулу Rendall.

Vд = (1-40/Н£) * 20% маси тіла хворого

де Vд – дефіцит води 8л

Н£ - гематокрит хворого

У хірургічній практиці найчастіше доводиться мати справу з андромом дегідратації.

При цьому виділяють 4 ступені дегідратації:

а) помірний – втрата води до 5% ваги тіла

б) значний – до 7% ваги тіла

в) максимальний - до 10%

г) термінальний – більше 10% маси тіла

Порушення маси водного балансу тісно пов’язано з порушенням електролітного обміну.

Для корекції вмісту

Na 135-145ммоль/л

К 3,8-5,1 ммоль/л

Са 2,1-2,7ммоль/л

Мg 0,8-1,2 ммоль/л

використовують теж різня формули

Е= м*0,2*(К₁-К₂),

де Е – дефіцит електролітів

м – маса тіла хворого в кг

0,2 – коефіцієнт

К₁ – нормальний вміст катіонів в плазмі (ммоль/л)

К₂ – вміст катіонів у плазмі хворого на момент визначення (ммоль/л)

Слід зазначить, що здійснення патогенетичного після операційного лікування особливо у тяжкохворих, можливе лише при підтримці стабільного водно-електролітного балансу, повного енергетичного і пластичного забезпечення організму за рахунок повноцінного парентерального та ентерального харчування, з достатнім вмістом білків, незамінних амінокислот, вітамінів, жирних кислот, мікроелементів.

Зміни складу крові можуть проявлятись: низька кількість Ер. Нв, У – тозом, зсувом лейкоцитарної формули (висока кількість нейтрофилів і низька Лимф. Та Доз.)

Поряд з цим відбуваються зміни згортальних властивостей крові, які проявляються підвищенням активності коагуляційної (фібриноген, протромбін, тромбопластин, проакцелярних та ін..) і пригніченням актикоагуляційної системи крові, що створює умови для виникнення небезпечних після операційних ускладнень – емболій і трамбозів.

Для корекції анемії і гемостазу застосовують переливання Ер. Маси У-ної, тромбоцитарної маси, плазми крові, фібриногену, призначають антикоагуляніну терапію (фраксипарин, гепарин, пелентон та ін.)

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Порушення вуглеводного обміну після операції	\|	Закриті ушкодження

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.