Закриті ушкодження

Тема: «УШКОДЖЕННЯ. ТРАВМИ».

Ушкодження (травми) – це функціональні анатомічні зміни в організмі, які виникають внаслідок дії різних агентів зовнішнього середовища.

Залежно від ушкоджуючи факторів розрізняють механічні, фізичні, хімічні і психічні травми.

Виділяють травми відкриті (поранення) і закриті, які не супроводжуються порушенням цілості шкіри і слизових оболонок.

Розрізняють такі види травматизму:

а) промисловий

б) сільськогосподарський

в) побутовий

г) вуличний

д) спортивний

е) транспортний

ж) дитячий

Організація травматологічної допомоги включає: 1) надання першої допомоги

2) транспортування хворих у лікувальні заклади

3) надання кваліфікованої допомоги на травматичних пунктах, у хірургічних і травматологічних відділеннях, клініка, інститутах.

Закриті ушкодження м’яких тканин поділяються на ушиби, розтягнення і розриви, струси і здавлення.

Ушиб – це закрите ушкодження тканин і органів без порушення цілостності шкіри. При ушибах залежно від тяжкості і розмірів предмета, сили удара, а також від віку, стану потерпілого і опірності тканин відмічаються різного ступеня ушкодження, підшкірної основи, м’язів, кровоносних і лімфатичних судин та інших тканин.

В результаті ушибу розвивається травматичний набряк тканин, утворюються крововиливи. В тяжких випадках може статися відшарування тканин.

Симптом ушибу : біль, набряклість, синець, місцеві підвищення температури і порушення функції. При ушкодженні великих кровоносних судин можуть утворитися значні крововиливи і гематоми. В результаті поступово розкладу пігменту крові синці набувають земного і жовтого кольору. Ушиб великих нервів може спричинити шок, паралічі, парези.

Лікування: хворим забезпечують спокій, кінцівці надають підвищенного положення. Для зменшення крововиливу і набряку тканин при ушибах спочатку призначають холод і давлючу пов’язку. Через 2-3 дні для прискорення розсмоктування крововиливу і більш швидкого відновлення функції застосовують теплові процедури (грілки, зігрівальний компрес, теплі ванни, солюкс).

При гематомі роблять пункцію, відсмоктують кров і вводять антибіотики для профілактики нагноєння.

Струс м’язів, кісток, суглобів, нервів спостерігається при тривалій роботі з вібруючими інструментами (вібраційна хвороба). Найчастіше струс буває у ділянці верхніх кінцівок. Захворювання супроводиться появою болю в суглобах і зниженням працездатності.

Лікування теплові процедури, фізіотерапія. Рекомендується змінити професію.

У хірургічній практиці найчастіше трапляються струс головного мозку при закритій травмі черепа.

Розтягнення і розрив – виникають здебільшого в ділянці зв’язкового апарату суглобів і є наслідком надмірного згинання чи розгинання при падінні, під час бігу, підняття ваги і т.п. При розтягненні зберігається анатомічна неперервність тканин при розривах виникає порушення цілості їх.

Розтягнення зв’язок суглобів супроводиться болем і обмеженням їхньої рухомості. При розривах зв’язок настають більш тяжкі порушення виникають крововиливи. Розриви внутрішньо суглобових зв’язок супроводиться значними порушеннями функції суглобів і крововиливом у їх порожнину (гемартроз).

Лікування розтягнення зв’язок полягає в забезпеченні спокою, накладання давлючої пов’язки. При ушкодженнях верхньої кінцівки застосовують фіксацію косинкою, при ушкодженнях нижньої кінцівки необхідний постільний режим на 10 днів. При часткових розривах зв’язок іммобілізують суглоб гіпсовою пов’язкою.

Повні розриви і відриви зв’язок потребують хірургічного лікування. Операція включає зшивання або фіксацію м’язів до місця прикріплення при їх відривах.

При гемартрозах роблять повторні пункції суглоба для відсмоктування крові і введення антибіотиків. На ділянку суглоба накладають давлячу пов’язку.

Розриви сухожиль. Настають при сильних і швидких скороченнях м’язів. Звичайно розриви сухожиль виникають на межі з м’язом або в ділянці прикріплення сухожилля до кістки. Відрив сухожилля може статися з ділянкою кістки.

Симптоми розриву сухожиль: біль, крововилив, набряклість тканин у ділянці розриву і порушення функцій.

Лікування оперативне зшивають сухожилля з наступною функцією кінцівки гіпсовою пов’язкою.

Розриви м’язів трапляються при швидкому форсованому скорочення під час падіння або підняття ваги. Вони бувають повні і неповні.

Основним симптомами розривів м’язів є сильний біль, крововилив, набряклість і порушення рухів. При повному розриві появляється западина або суплина між кінцями розірваного м’яза.

Лікування . При повних розривах роблять термінову операцію: зшивання м’язів у місці розриву з наступною іммобілізацією протягом 12-15 днів. При неповних розривах, застосовують давлячу пов’язку і фіксацію кінцівки, що забезпечує максимальне зближення ушкодженого м’яза. Для зменшення крововиливу призначають холод, через 2-3 дні призначають фізіотерапію і лікувальну гімнастику.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Порушення водно-електролітного обміну	\|	Переломи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.