МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Мілітаризація Японії.Наслідки Першої світової війни для Японії. У Першій світовій війні Японія виступила на боці Антанти. 1. У роки війни Японія здійснила низку територіальних загарбань у Китаї і Тихому океані. 2. Вашингтонська мирна конференція 1921-1922 рр. проголосила політику "відкритих дверей" і "рівних можливостей" для всіх країн у Китаї, що значно послабило позиції Японії. 3. Під час війни Японія значно потіснила своїх конкурентів на світовому ринку: • з 1915 по 1918 р. експорт Японії в Європу зріс на 60%, в Азію — на 125%, Південну Америку — на 60%, Африку — на 102%; • перевага експорту над імпортом за роки війни становила 1400 млн ієн; • золотий запас країни зріс з 350 млн ієн у 1914 р. до 2 млрд ієн у 1919 р.; • Японія надала позики Англії, Франції, Росії (до жовтня 1917 р.) на суму 500 млн ієн. 4. У перші роки війни економіка Японії розвивалася досить динамічно: • збільшився валовий національний продукт; • зріс експорт промислової продукції в країни Південно-Східної Азії; • зміцніли позиції японського капіталу в Китаї, Кореї та інших країнах; • в банківській справі домінувала "велика п'ятірка" — концерни "Ясуда", "Мілуї", "Міпубкл", "Сумітомо", "Дайіті". 5. Проте повільно Японія починає втрачати свої позиції на зовнішніх ринках у зв'язку з проникненням на Схід європейських і американських товарів. 6. Перша світова війна призвела до погіршення становища, бідності народних мас: • зросли податки; • виросли ціни на предмети першої необхідності; • погіршилися умови праці. 7. Ускладнилося внутрішньополітичне становище Японії: • серпень - вересень 1918 р.Відбулися "рисові бунти" стихійні виступи населення Японії проти зростання цін на основні продукти харчування, що охопили понад 100 млн. осіб; • 1919 р.Відбулися багатотисячні страйки робітників. Робітники почали створювати профспілки (їх нараховувалося понад 100); • 1919 р.В Кореї (колонії Японії) вибухнуло антияпонське повстання; • посилилася боротьба селянства, більшість якого була малоземельна і безземельна. 8. 1920-1921рр. Японію не обійшла світова економічна криза. 9. Уряд Харі зробив спроби вивести країну з економічних і політичних труднощів шляхом проведення поверхових реформ: • 1919 р.прийняв Закон про зниження майнового виборчого цензу з 10 до 3 ієн річного прибуткового податку, що призвело до збільшення числа виборців з 1 до 3 млн осіб; • було проведено реорганізацію колоніальної адміністрації в Кореї і на Тайвані: • намагався позбавити впливу олігархів і зміцнити роль політичних партій у суспільному житті.
1. Після Першої світової війни Японія утвердила за собою статус провідної держави Тихоокеанського регіону. 2. Японія мала значну військово-морську перевагу на Далекому Сході і проводила агресивну зовнішню політику: • у 1918-1922-рр. вона брала участь в інтервенції проти радянської Росії на Далекому Сході; • активізувала експансію в Китай; • намагалася поставити під свій вплив Монголію. 3. В Японії великий вплив мали радикально-шовіністичні кола, які виступали: • за відродження "духу самурайства"; • за повернення до агресивної зовнішньої політики; • проти рішень Вашингтонської конференції 1921-1922 рр., згідно з якими Японія повернула Китаю захоплені нею у 1914 р. території, трактуючи ці рішення як приниження національної гідності японців. 4. Угруповання "Молоді офіцери", сформоване з представників радикально налаштованих військових, робило ставку на силу, війну і агресію: • у 1927 р. вони сприяли приходу до влади генерала Танаки; • організували серію змов і політичних переворотів; • домоглися, що зовнішня політика Японії набирала все більш агресивного характеру. 5.1927 р.Прем'єр-міністр генерал Танака надіслав імператорові Японії меморандум, у якому були розроблені агресивні загарбницькі плани: • захоплення Північно-Східного і Північного Китаю, Монголії; • панування Японії в Південно-Східній Азії і в басейні Тихого океану. 6. У 30-х роках економіка Японії була переведена на мілітаристські рейки: • воєнні витрати забирали 70-80% бюджетних коштів; • удосконалювалося озброєння; • посилився ідеологічний вплив на військовослужбовців у націоналістичному дусі, в дусі відданості імператору; • протягом 1930-1935 рр. збройні сили Японії збільшилися з 250 до 400 тис. чол., у тому числі військово-морський флот із 75 до 100 тис. чол.; • швидко розвивалася військова промисловість; • проводилася мобілізація в армію; • у зв'язку з мілітаризацією країни зростали податки; •. понад 2 тис. фабрик і заводів виконували замовлення військового і військово-морського міністерств; • до 1936 р. військові замовлення зросли в декілька разів; • з 1932 по 1936 р. військова промисловість удвічі збільшила свої прибутки; • у 1931 р. Японія почала серійний випуск важких бомбардувальників. 7. Значно зріс американський експорт в Японію важливих стратегічних матеріалів і стратегічної сировини (у 1937 р. порівняно з 1936 р.): 8. Японія почала здійснювати свої загарбницькі плани: • 1931-1932 рр.Японія окупувала Маньчжурію і створила маріонеткову державу — Маньчжоу-го на чолі з бувшим імператором Китаю Пу, якого скинули під час революції 1911р. Ліга Націй не визнала нової держави; • 1933 р. Японія на знак протесту вийшла з Ліги Націй, що розв'язало їй руки для нових загарбань; • 1935 р. Японія направила свої війська в Монголію; • 1932-1936 рр.Японія окупувала низку китайських провінцій; • 1936р. Прихід до влади в Японії правого уряду К. Хірото, що призвело до зближення з фашистською Німеччиною. Уряд висунув свою програму подальшої експансії Японії "Основні принципи національної політики"; • 1936 р.Японія підписала з Німеччиною Антикомінтернівський пакт; • 1937 р.Японія почала агресію проти Китаю. Вона захопила Пекін, Таньцзянь та інші великі центри північної частини країни і спрямувала свої війська до центральних провінцій; • 1938-1939 рр.Зіткнення японської армії з радянськими військами поблизу озера Хасан і в районі Халхін-Гола. Японські війська зазнали поразки. 3. Демократичний рух. Після Першої світової війни в Японії виникають політичні партії, профспілки, незалежна демократична преса. 1920 р.Виникла Об'єднана ліга профспілок, навколо якої згуртувалося багато профспілкових організацій. 1920-1922 рр.Загальнодемократичне піднесення в країні. Велику роль почали відігравати соціалісти. 1920 р.Організації соціал-демократичного спрямування об'єдналися в Соціалістичну лігу. 1921р. Уряд розпустив Соціалістичну лігу. Була створена Японська федерація праці, в якій великий вплив мали ліві сили. Була створена Партія пробудження народу — перша революційна організація японського робітничого класу. Видатні японські діячі Сен Катаяма, Токуда, Кіото відвідали Москву. 1922 р.В Японії на базі різноманітних соціалістичних груп виникла Комуністична партія. Вона була заборонена у 1923 р. 1 вересня 1923 р.Японія пережила сильний землетрус, який забрав життя 150 тис. людей. Уряд використав важку ситуацію, яка склалася в країні, для посилення репресій проти революційних організацій. Почалися масові арешти діячів робітничого і селянського руху. 1925 р. Прийнято Закон про загальні вибори. В країні було введено загальне виборче право (тільки для чоловіків) віком від 30-ти років. У законі зберігався ценз осілості (1 рік) та грошова застава 2 тис. ієн за кожного кандидата, що позбавляло робітників і селян можливості голосувати. Також було введено Закон про охорону громадського порядку, який передбачав до 10 років каторги за будь-які антимонархічні або антидержавні дії та ідеї. 1936-1937 рр.Вибори до парламенту, які завершилися перемогою демократичних сил. Але опозиційний парламент був розпущений. Були ліквідовані парламентська система і багатопартійність. Почався наступ на демократичні завоювання трудящих. 1940р. Були розпущені ліберальні партії. Заборонено діяльність профспілок і демократичних організацій. Створено "Асоціацію допомоги трону". Висновки: 1. У післявоєнний час в Японії у складній внутрішньополітичній боротьбі зароджувалися багатопартійність і парламентська система. 2. Учасники демократичного руху були розрізненими і не мали загальнонаціональних центрів. 3. Демократичний рух в Японії перебував у надзвичайно складних умовах, оскільки він переслідувався владою. 4. Наступ на демократію в Японії посилився у 30-х роках, що призвело до ліквідації парламентаризму і багатопартійності.
Читайте також:
|
||||||||
|