Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Причина і наслідок. Зовнішнє і внутрішнє. Проблема причинності в медицині.

Загальна характеристика філософських категорій.

І ПРОБЛЕМИ ДЕТЕРМІНІЗМУ, ЦІЛІСНОСТІ ТА СТРУКТУРНОСТІ В МЕДИЦИНІ

Тема: ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ ДІАЛЕКТИКИ

Кількість годин – 2

Лекція 7

Студенти повинні знати:

Ø Філософські категорії.

Ø Причина і наслідок.

Ø Зовнішнє і внутрішнє.

Ø Проблема причинності в медицині.

Ø Необхідність і випадковість.

Ø Можливість і дійсність.

Ø Значення категорій необхідності і випадковості, можливості і дійсності для медицини.

Ø Частина і ціле.

Ø Зміст і форма.

Ø Проблема цілісності і структурності в медицині.

Ø Одиночне, особливе і загальне.

Ø Суть і явище.

Ø Проблема одиночного і загального, сутності і явища в медицині

План лекції:

1.Загальна характеристика філософських категорій.

2. Причина і наслідок. Зовнішнє і внутрішнє. Проблема причинності в медицині.

3. Необхідність і випадковість. Можливість і дійсність. Значення категорій необхідності і випадковості, можливості і дійсності для медицини.

4.Частина і ціле. Зміст і форма. Проблема цілісності і структурності в медицині. Одиночне, особливе і загальне. Суть і явище.

5.Проблема одиночного і загального, сутності і явища в медицині.

Категорії – це філософські поняття, які, на відміну від простого поняття, зорієнтовані не стільки на властивості, скільки на закономірності розвитку буття. Будучи формами та організуючими принципами процесу мислення, категорії відтворюють відношення буття та пізнання в загальному і найбільш концентрованому вигляді.

Категорії є результатом практичного відношення людини до світу, інструментомйого пізнання та пояснення.

Категорії діалектики можна класифікувати на підставі визначеності, обумовленості та цілісності буття.

Причина (causa) – явище, дія якого викликає, визначає, змінює, спричиняє інше явище, назване наслідком. Наслідок у свою чергу стає причиною іншого явища.



Интернет реклама УБС

Для причинно-наслідкового зв'язку характерні наступні ознаки:

– генетичність;

– послідовність у часі;

– асиметричність (наслідок певної причини не може бути причиною тієї ж причини).

Принцип причинності затверджує універсальний характер причинно-наслідкового зв'язку.

Принцип детермінізму – твердження закономірної обумовленості всіх явищ буття.

В історії філософії і науки виділяють дві форми детермінізму:

1). Механістичний, твердий, Лапласівський – одна причина жорстко і закономірно породжує цілком певний наслідок.

2). Сучасний, релятивістський детермінізм – одна причина може викликати кілька різноймовірних або рівно ймовірних наслідків. У деяких процесах (мікросвіт, теорія газів) принципово неможливо визначити ймовірність (принцип невизначеності, наприклад); тому в XX столітті з'явився індетермінізм – заперечення універсальності причинно-наслідкового зв'язку. Насправді ж причинно-наслідковий зв'язок є скрізь, просто залежно від сфери буття, якісної специфіки об'єкта він міняє свій механізм.

Розглянемо прояв причинно-наслідкових зв'язків у медицині й медичній практиці.

Безпосередньою причиною ОРЗ є вірус, який, впроваджуючись у слизувату верхніх дихальних шляхів, запалює їх, внаслідок чого викликає захворювання носоглотки, бронхів, трахеї. Але не всі люди, інфіковані цим вірусом, занедужують. Для здійснення цього причинно-наслідкового зв'язку необхідний привід, тобто необхідні умови, при яких людей уже не в змозі активно пручатися впливу шкідливих факторів вірусу. Такими умовами можуть бути: переохолодження, нервово-психічні перевантаження, скупченість людей і т.д.

Отже, загартовування організму, профілактична робота, нормальний спосіб життя, тобто усунення приводів до виникнення ОРЗ сприяють зміцненню здоров'я людей.

Або оберемо таке захворювання, як туберкульоз, який викликається паличкою Коха. Більшість людей інфікована цією паличкою, але занедужують тільки одиниці. Для розвитку цього захворювання є чимало приводів: ослаблення організму, тривале вживання алкоголю, сильне переохолодження, погані умови побуту, праці і т.д.

І ще один приклад. Причиною виникнення гнійничкових захворювань є мікроорганізми – стафілококи, стрептококи й ін. Вони постійно перебувають у людському організмі, не викликаючи захворювання. І тут роль приводу до захворювання відіграють: переохолодження, зниження захисних сил організму, що супроводжують захворювання й ін., які підсилюють патогенність хвороботворних мікробів.


Читайте також:

  1. IV. Проблема антропогенних змін клімату або «парниковий ефект».
  2. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
  3. Альтернативність ресурсів і проблема економічного вибору
  4. Близькосхідна проблема на рубежі 60-70-х років.
  5. Будова та функції системи дихання. Зовнішнє дихання. Дихальний цикл. Біомеханіка вдиху та видиху.
  6. Вибір місця розташування підприємства як проблема прийняття рішень.
  7. Виживання людини і людства–нагальна проблема сучасності
  8. Внутрішнє і зовнішнє середовище організації
  9. Внутрішнє та зовнішнє середовище організації.
  10. Внутрішня система і зовнішнє оточення страхового ринку.
  11. ВОДА В ЖИТТІ ЛЮДИНИ ТА ПРОБЛЕМА ЇЇ ОЧИЩЕННЯ.
  12. Вступ. Здоров’я як проблема. Здоров’я - основне поняття




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тема 7. Одноциклові і багато циклові характеристики при згині. | Необхідність і випадковість. Можливість і дійсність. Значення категорій необхідності і випадковості, можливості і дійсності для медицини.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.