• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Сили ЦЗ.

Основні завдання цивільного захисту.

Завдання, сили і засоби ЦЗ.

Високорозвинене сучасне індустріальне суспільство потребує все більш ускладненої технології виробництва, що неминуче веде до можливості виникнення аварій і катастроф.

У зв'язку з цим важливого соціального і економічного значення набуває практика прогнозування і ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій (НС), що виникають у результаті катастроф, стихійного лиха, порушення нормального стану соціальних і екологічних систем.

А це відповідає міжнародному принципу (девізу) ЦЗ: "Запобігти - врятувати - допомогти", а тому і основними завданнями ЦЗ України є:

1) Захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій.

2) Проведення та організація аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт (АРіНР) у районах лиха і осередках ураження.

3) Гасіння пожеж.

4) Надання екстреної медичної допомоги постраждалим в районі НС і транспортування їх до закладів охорони здоров’я.

5) Забезпечення функціонування підприємств в умовах НС та проведення аварійно-рятувального обслуговування суб’єктів господарювання та територій, на яких існує небезпека виникнення НС.

6) Запобігання виникненню НС техногенного і природного характеру, розробка і реалізація заходів щодо зменшення збитків та втрат у разі аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж та стихійного лиха.

7) Оповіщення населення про загрозу і виникнення НС у мирний і воєнний часи та постійне інформування його про наявну обстановку.

8) Організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час.

9) Навчання населення діям в умовах НС, вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту, підготовка і перепідготовка керівного складу ЦЗ.

До сил цивільного захисту належать (ст. 22 КЦЗУ):

1) Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту;

2) аварійно-рятувальні служби;

3) формування цивільного захисту;

4) спеціалізовані служби цивільного захисту;

5) пожежно-рятувальні підрозділи (частини);

6) добровільні формування цивільного захисту.

Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту – спеціальне невійськове об’єднання аварійно-рятувальних та інших формувань, органів управління такими формуваннями системи центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері ЦЗ.

Аварійно-рятувальна служба – сукупність організаційно об’єднаних органів управління, сил та засобів, призначених для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт АРіІНР.

АРіІНР – роботи, спрямовані на пошук, рятування і захист населення, уникнення руйнувань і матеріальних збитків, локалізацію зони впливу небезпечних чинників, ліквідацію чинників, що унеможливлюють проведення таких робіт або загрожують життю рятувальників.

Аварійно-рятувальні службирозділяються на (ст. 23 КЦЗУ):

- державні, регіональні, комунальні, об’єктові та громадських організацій;

- спеціалізовані та неспеціалізовані;

- професійні і непрофесійні.

Аварійно-рятувальні служби утворюються (ст. 23 КЦЗУ):

1) державні - центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту (ДСУ НС), іншими центральними органами виконавчої влади;

2) регіональні - державними адміністраціями в областях, містах Києві та Севастополі.

3) комунальні - органами місцевого самоврядування у місті, районі міста, селищі, селі;

4) об’єктові - керівником підприємства, що експлуатує об’єкти підвищеної небезпеки;

5) громадських організацій - громадською організацією відповідно до закону.

Державні, регіональні, комунальні аварійно-рятувальні служби і аварійно-рятувальні служби громадських організацій, створені на професійній основі, є юридичними особами.

Спеціалізована аварійно-рятувальна служба – професійна аварійно-рятувальна служба, яка має підготовлених рятувальників та відповідні засоби ЦЗ і призначена для проведення АРіІНР з особливим ризиком для життя та здоров’я, зокрема для гасіння газових фонтанів, проведення водолазних та гірничорятувальних робіт.

Спеціалізовані професійні аварійно-рятувальні служби, діяльність яких пов’язана з організацією та проведенням гірничорятувальних робіт, є воєнізованими.

Неспеціалізована аварійно-рятувальна служба – професійна або непрофесійна аварійно-рятувальна служба, яка має підготовлених рятувальників та відповідні засоби ЦЗ і призначена для проведення АРіІНР, які не потребують відповідної спеціалізації.

Професійна аварійно-рятувальна служба – аварійно-рятувальна служба, працівники якої працюють за трудовим договором, а рятувальники, крім того, проходять професійну, спеціальну фізичну, медичну та психологічну підготовку.

Непрофесійні об’єктові аварійно-рятувальні служби – служби, що створюються з числа інженерно-технічних та інших досвідчених працівників суб’єктів господарювання, які здобули необхідні знання та навички у проведенні АРіІНР і здатні за станом здоров’я виконувати роботи в екстремальних умовах.

Формування ЦЗ (аварійно-рятувальне формування) – підрозділ аварійно-рятувальної служби, самостійний підрозділ, загін, центр, пожежно-рятувальний підрозділ (частина);

Спеціалізована служба цивільного захисту - підприємства, установи, організації, об’єднані для виконання завдань у сфері цивільного захисту відповідної функціональної спрямованості.

Пожежно-рятувальні підрозділи (частини) – підрозділи, що залучаються до виконання завдань гасіння пожеж та здійснення державної, відомчої, місцевої або добровільної пожежної охорони визначених об’єктів та територій.

Добровільні формування цивільного захисту утворюються під час загрози або виникнення НС для проведення допоміжних робіт із запобігання або ліквідації наслідків таких ситуацій за рішенням центрального органу виконавчої влади, місцевої державної адміністрації, органу місцевого самоврядування.

До добровільних формувань ЦЗ включаються громадяни на добровільних засадах.

Приведення формувань ЦЗ у готовність до дій за призначенням здійснюється згідно з планами, які розробляються на підприємствах, в організаціях і установах, як додатки до планів ЦЗ. В цих планах передбачається:

• порядок і строки оповіщення і збору особового складу формувань;

• порядок і строки видачі табельного майна та інших матеріальних засобів;

• строки готовності;

• питання управління формуваннями в період збору, приведення у готовність, висування в райони зосередження або в райони рятувальних робіт, організація комендантської служби;

• порядок забезпечення та інші питання.

Строки приведення формувань ЦЗ у готовність встановлюються штабами ЦЗ виходячи з місцевих умов, але не повинні перевищувати 12 годин.

В навчальних закладах для вирішення завдань ЦЗ створюються об'єктові формування, які комплектуються з числа студентів (окрім студентів медичних закладів) та постійного складу навчального закладу.

Переглядів: 1514