Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Характеристика рахунків з обліку власного капіталу

Рахунок Призначення рахунку За дебетом відображається За кредитом відображається Обліковий регістр Місце у звітності
«Статутний капітал» Облік і узагальнення інформації про стан і рух статутного капіталу підприємства Зменшення статутного капіталу Збільшення статутного капіталу Журнал-ордер №12 Баланс (ф.№1) р.300; Звіт про Власний капітал (№4) гр. 3
«Пайовий капітал» Облік і узагальнення інформації про суми пайо-вих внесків членів споживчого суспільства, коле-ктивного с/г підприємства, житлово-будівельного кооперативу й ін. підприємств (за уставом) Зменшення пайового капіталу Збільшення пайового капіталу Журнал-ордер №12 Баланс (ф.№1) р.310; Звіт про Власний капітал (№4) гр. 4
42 «Додатковий капітал» Узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також про суми дооцінки активів; вартість необоротних активів отриманих безкоштовно та інші види додаткового капіталу Зменшення додаткового капіталу Збільшення додаткового капіталу Журнал-ордер №12 Баланс (ф.№1) р.320; Звіт про Власний капітал (№4) гр. 5
«Резервний капітал» Для узагальнення інформації про стан і рух резервного капіталу підприємства Використання резервів Створення резервів Журнал-ордер №12 Баланс (ф.№1) р.340; Звіт про Власний капітал (№4) гр. 7
44 «Нероз-поділені прибутки» Облік нерозподілених прибутків чи непокритих збитків поточного і минулих років, а також використання в поточному році прибутку Збитки і використання прибутку Збільшення при-бутку від усіх видів діяльності Журнал-ордер №12 Баланс (ф.№1) р.350; Звіт про Власний капітал (№4) гр. 8
Вилучений капітал» Облік вилученого капіталу у випадку викупу власних акцій (частин) в акціонерів з метою їхнього перепродажу, анулювання (зменшення статутного капіталу) та ін. Фактична собівар-тість акцій власної емісії чи частин, ви-куплених товарис-твом у його учасників Вартість анульованих чи перепроданих акцій (частин) Журнал-ордер №3 Баланс (ф.№1) р.360; Звіт про Власний капітал (№4) гр. 10
46 «Неоплачений капітал» Облік розрахунків із засновниками (учасниками) підприємства за внесками у статутний капітал підприємства Заборгованість засновників (учасників) за внесками у ста-тутний капітал підприємства Погашення забор-гованості заснов-ників товариства за внесками до статутного капіталу Відомість до ЖО №8 Баланс (ф.№1) р.360; Звіт про Власний капітал (№4) гр. 9

Облік формування статутного капіталу



Интернет реклама УБС

Основним елементом власного капіталу є статутний капітал.

Статутний капітал – це вартісний вираз основних і оборотних засобів підприємства, котрими воно володіє. Статутний капітал фіксують і реєструють в установчих документах, зокрема в договорі учасників і статуті господарського товариства. Подальші зміни статутного капіталу можуть відбуватися лише за умови зміни статуту і повідомлення про це органу, що його зареєстрував.

Статутний капітал – це зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства

 


Статутний капітал дорівнює номінальній сумі зареєстрованого статутного капіталу.

Основними нормативними документами з формування статутного капіталу виступають Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України та закон України «Про господарські товариства».

Так, в акціонерних товариствах статутний капітал на момент створення не може бути менше суми еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, а в товариствах з обмеженою відповідальністю — не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам. У приватних та державних підприємств розмір статутного капіталу не регулюється.

Визначення мінімального розміру статутного капіталу підприємств різної форми власності наведено на рис. 15.5.

 

 


Рис. 15.5 – Мінімальний розмір статутного капіталу


При цьому, статутний капітал акціонерного товариства складається із коштів, внесених акціонерами (учасниками). Він відображає власні джерела формування активів і власність акціонерного товариства як юридичної особи.

Для акціонерних товариств сума статутного капіталу відображає колективну власність акціонерів, частка кожного в якому визначається вартістю належних йому акцій.

Вкладом до статутного капіталу можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Забороняється використовувати для формування статутного капіталу бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу, векселі, майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації, та майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ, якщо інше не передбачено законом.

Можливі види внесків та обмеження щодо оплати статутного капіталу наведено в табл. 15.2.

 

Таблиця 15.2

Можливості та обмеження щодо оплати статутного капіталу

 

Можливі види внесків до статутного капіталу Обмеження щодо оплати статутного капіталу
- будинки, споруди, обладнання й інші матеріальні цінності - цінні папери (крім боргових емісійних цінних паперів); - право користування майном, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність); - грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті - бюджетні кошти; - кошти, отримані в кредит, або під заставу; - векселі (як внесок до статутного капіталу господарського товариства)

 

Учасники та засновники товариства з обмеженою відповідальністю відповідають за зобов’язаннями товариства у межаї їх внеску (частки) у статутному капіталі, акціонери – в межах належних їм акцій.

Учасники повного товариства несуть солідарну відповідальність за боргами товариства усім своїм майном. У командитному товаристві частина учасників несе повну відповідальність, інша частина – у межах внесків у майно товариства.

Статутний капітал як найважливіша складова власного капіталу підприємства виконує наступні функції (рис. 15.6).

 


Рис. 15.6 – Функції статутного капіталу в господарських товариствах

З них, основоположна функція означає, що майно внесене до статутного капіталу, складає майнову основу для підприємницької діяльності товариства при його створенні.

Регулятивна – визначає частку кожного засновника при розподілі прибутків та збитків, а також у майні підприємства при виході засновника з товариства та при ліквідації підприємства.

Довгострокового фінансування – використовується підприємством протягом тривалого часу.

Організаційна – визначає організаційну структуру, а тому слугує фактором, що впливає на управління товариством.

Гарантійна – гарантує виконання зобов’язань підприємства перед третіми особами (контрагентами).

Одне з важливих питань обліку формування статутного капіталу – дотримання засновниками термінів внесення коштів чи майна, оскільки за несвоєчасне внесення законодавством передбачені фінансові санкції. Фактичну дату внесення коштів у погашення заборгованості учасників за внесками в статутний капітал визначають за виписками банку, касовою книгою чи актом приймання-передачі.

Для обліку формування статутного капіталу призначений рахунок 40 «Статутний капітал» (рис. 15.7). За кредитом рахунка 40 “Статутний капітал відображають збільшення статутного капіталу, за дебетом – його зменшення (вилучення).

Аналітичний облік статутного капіталу ведуть за видами капіталу та кожним засновником, учасником, акціонером тощо.

 

 


Рис. 15.7 – Структура рахунка 40 «Статутний капітал»

 

Величина статутного капіталу господарського товариства зафіксована в установчих документах і має дорівнювати сальдо за кредитом рахунка 40 «Статутний капітал».

В процесі функціонування господарське товариство, за рішенням загальних зборів учасників (акціонерів), має право збільшувати або зменшувати свій статутний капітал у порядку, передбаченому законодавством України.

Так, при ефективному функціонуванні господарське товариство має право збільшувати свій статутний капітал у випадках:

- додаткових внесків учасників (акціонерів);

- реінвестиції дивідендів, нарахованих учасникам;

- спрямування прибутку до статутного капіталу товариства;

- внесків нових учасників товариства.

При цьому збільшення статутного капіталу може бути здійснене лише після повного внесення всіма учасниками раніше зареєстрованих часток.

Зменшити розмір статутного капіталу можливо:

- при виході чи виключенні учасника зі складу товариства;

- у зв’язку з уступкою учасникам його частки у статутному капіталі.

Всі зміни статутного капіталу передбачають їх внесення до реєстраційних документів (рис.15.8).


 

 


Рис. 15.8 – Порядок реєстрації змін статутного капіталу (АТ, ТОВ)

 

 

При реєстрації змін статутного капіталу потрібно керуватися чинним законодавством й обов’язково дотримуватись мінімальних вимог до розміру статутного капіталу на момент реєстрації змін та документально їх правильно оформлювати.

Слід зазначити, що формування та рух статутного капіталу тісно пов'язаний з неоплаченим та вилученим капіталом, облік яких буде розглянуто нижче.

 

Лекція 2

Облік неоплаченого та вилученого капіталу

 

Для відображення вартості неоплаченого статутного капіталу призначений неоплачений капітал.

Неоплачений капітал – сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу.

 


Порядок і строки здійснення внесків визначені в засновницьких документах. Крім того, майнові внески мають бути попередньо оцінені засновниками. Якщо ж засновники не можуть здійснити достовірну оцінку майна, то для її проведення залучаються ліцензовані спеціалісти, які й визначають справедливу вартість майна, що вноситься засновниками.

Розрахунки з учасниками та засновниками за внесками до статутного капіталу в бухгалтерському обліку відображаються на рахунку 46 «Неоплачений капітал» (рис. 15.9). За дебетом рахунка відображається оголошення статутного капіталу після реєстрації підприємства, створення фондів за рахунок засновників тощо; за кредитом – внески засновників до статутного капіталу підприємства, відображення зменшення номінальної вартості акцій або повернення засновниками підприємства внесків їх власникам.

Цей рахунок є регулюючим (контрарним) рахунком, що регулює рахунок 40 «Статутний капітал» у бік зменшення. Різниця між зареєстрованою сумою (кредитове сальдо рахунку 40) і неоплаченою (дебетове сальдо рахунку 46) засвідчує фактичні внески засновників, учасників, акціонерів до статутного капіталу.

Сальдо рахунка відображає заборгованість засновників (учасників) за внесками до статутного капіталу підприємства на кінець звітного періоду і вираховується при визначені підсумкової суми власного капіталу.

Аналітичний облік неоплаченого капіталу здійснюють за видами розміщених неоплачених акцій (для акціонерних товариств) і за кожним засновником (учасником) господарського товариства.

 

 


Рис. 15.9 - Структура рахунку 46 «Неоплачений капітал»

 

У балансі підприємства сума неоплаченого капіталу, що означає заборгованість засновників (учасників) за внесками до статутного капіталу, наводиться в дужках і вираховується при визначені підсумку власного капіталу.

Суми неоплаченого капіталу виникають на новостворених підприємствах, а також у тих, що вносили зміни до статуту на предмет збільшення статутного капіталу.

Вилучений капітал – фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників.

 


Викупати акції власної емісії можна з різними цілями:

- анулювати або перепродати;

- зменшити кількість акцій в обігу або збільшити прибуток за однією акцією;

- продати акції працівникам підприємства;

- сформувати пакет акцій для придбання інших підприємств;

- попередити скуплення контрольного пакета акцій заінтересованими особами та ін.

Викуплені акції мають бути реалізовані або анульовані в термін, що не перевищує одного року.

Слід зазначити, що вилучений капітал не впливає на суму власного капіталу підприємства.

Для обліку вилученого капіталу призначено рахунок 45 «Вилучений капітал» де за дебетом рахунка 45 «Вилучений капітал» відображають фактичну собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених господарським товариством у його учасників, за кредитом – вартість анульованих або перепроданих акцій (часток) (рис. 15.10).

Цей рахунок, як і рахунок 46, є регулюючим щодо рахунку 40.

Аналітичний облік вилученого капіталу здійснюють за видами акцій (вкладів, паїв), іншого вилученого капіталу.

 

 


Рис. 15.10 - Структура рахунку 45 «Вилучений капітал»

 

Обліковують викуплені акції за ціної їх придбання.

Слід зазначити, що товариство має право викупити в акціонерів акції тільки за згодою власників цих акцій. Порядок реалізації цього права визначається у статуті товариства та/або рішенні загальних зборів (зазначається порядок викупу, строк викупу, ціна викупу, дії товариства щодо викуплених акцій).

Товариство не має право придбавати власні акції до повної оплати всіх раніше випущених акцій.

Можливі випадки викуплення товариством власних акцій наступні:

- з метою отримання додаткових прибутків від перепродажу акцій;

- для розповсюдження серед працівників для їх мотивації;

- з метою подальшого анулювання;

- з метою запобігання захопленню контрольного пакету акцій іншими інвесторами;

- у ін. випадках, передбачених законом.

Викуплені акції товариство повинно реалізовувати у строк, що не перевищує одного року з дати їх придбання.

Реалізувати придбані акції товариство може шляхом їх перепродажу або розповсюдження серед своїх працівників (на підставі рішення уповноваженого органу), за ціною, не нижчою за її ринкову вартість, що затверджується наглядовою радою, крім випадків, затверджених чинним законодавством.

Прибуток (збиток) від продажу, випуску або анулювання акцій емітент відображає збільшенням (зменшенням) додатково вкладеного капіталу, за дебетом або кредитом рахунку 421 «Емісійний дохід». Якщо його не вистачає, то на суму перевищення збитку від продажу, випуску або анулювання випущених акцій над величиною додатково вкладеного капіталу зменшують нерозподілений прибуток (збільшують непокритий збиток).

У балансі товариства дебетове сальдо рахунку 45 «Вилучений капітал» як і рахунку 46 «Неоплачений капітал» наводиться у дужках і підлягає вирахуванню при визначенні підсумку власного капіталу у І розділі пасиву.

Для обліку статутного, неоплаченого, вилученого капіталу використовується Журнал №7, Журнал-ордер №13.


Облік додаткового капіталу

 

У балансі сума додаткового капіталу розкривається двома статтями:

— додатково вкладений капітал;

— інший додатковий капітал.

   
 
Додатково вкладений капітал – сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість в акціонерних товариствах та суму капіталу, який вкладено засновниками понад статутний капітал на інших підприємствах  
 
 
Інший додатковий капітал – сума дооцінки необоротних активів, вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб та інші види  

 


Додатковий капітал може направлятися на збільшення статутного, пайового, резервного капіталу та на покриття збитків від діяльності підприємства.

Для обліку додаткового капіталу призначений у Плані рахунків пасивний рахунок 42 «Додатковий капітал», який використовується для узагальнення інформації про суми, на котрі вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також про суми дооцінки активів і вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу. За кредитом рахунка 42 «Додатковий капітал» відображають збільшення додаткового капіталу, за дебетом – його зменшення.

Рахунок 42 «Додатковий капітал» має наступні субрахунки:

421 «Емісійний дохід»

422 «Інший вкладений капітал»

423 «Дооцінка активів»

424 «Безоплатно одержані необоротні активи»

425 «Інший додатковий капітал» (рис. 15.11).

 

 


Рис. 15.11 - Характеристика рахунку 42 «Додатковий капітал»

 

На субрахунку 421 «Емісійний дохід» відображають різницю між продажною і номінальною вартістю первісно розміщених акцій.

На субрахунку 422 «Інший вкладений капітал» обліковують інший вкладений засновниками підприємств (крім акціонерних товариств) капітал, що перевищує статутний капітал, інші внески тощо без рішень про зміни розміру статутного капіталу.

На субрахунку 423 «Дооцінка активів» відображають суму дооцінки (уцінки) активів, що здійснюють у випадках, передбачених законодавством і положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

На субрахунку 424 «Безоплатно одержані необоротні активи» відображають вартість необоротних активів, безоплатно одержаних підприємством від інших осіб.

На субрахунку 425 «Інший додатковий капітал» обліковують інші види додаткового капіталу, що не можуть бути включені до наведених вище субрахунків.

Облік резервного капіталу

 

Резервний капітал – сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів, за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства  

 


Резервний капітал призначений для покриття непередбачених витрат, збитків на сплату боргів підприємства в разі його ліквідації. Крім того, в акціонерному товаристві резервний капітал створюється для збільшення статутного капіталу, виплати дивідендів за привілейованими акціями тощо.

Розмір такого капіталу передбачено законодавством або статутом підприємства у розмірі, встановленому засновницькими документами.

Так, для господарських товариств законодавством передбачено створення резервного фонду у розмірі встановленому установчими документами, але не менше 25 відсотків статутного капіталу. Виключення становлять акціонерні товариства, для яких резервний капітал формується у розмірі не менше ніж 15 відсотків статутного капіталу товариства шляхом щорічних відрахувань від чистого прибутку товариства або за рахунок нерозподіленого прибутку.

До досягнення встановленого статутом розміру резервного капіталу розмір щорічних відрахувань не може бути меншим ніж 5 відсотків суми чистого прибутку товариства за рік.

Політика щодо розмірів резервного капіталу, напрямів його використання розробляється на підприємстві з урахуванням можливих ризиків, специфіки ринку, рівня конкуренції, перспектив подальшого розвитку, взаємовідносин з партнерами та інших факторів. Значні розміри резервного капіталу створюють гарантію своєчасного покриття непередбачуваних збитків і втрат, сплати боргів, попередження банкрутства. Водночас вилучаються значні суми прибутку, додаткового капіталу, на який не можуть претендувати учасники при нарахуванні дивідендів, відсотків, при реінвестиціях у випуск акцій, збільшенні вкладів.

Для обліку резервного капіталу призначений рахунок 43 «Резервний капітал», на якому за кредитом відображають створення резервного капіталу, а за дебетом – його використання (рис. 15.12).

Сальдо цього рахунку відображає залишок резервного капіталу на кінець звітного періоду. Аналітичний облік резервного капіталу здійснюють за його видами та напрямками використання.

 

 


Рис. 15.12 - Характеристика рахунку 43 «Резервний капітал»

 

Питання для самоконтролю:

1. Що розуміють під власним капіталом підприємства ?

2. Перелічити складові власного капіталу.

3. Які функції власного капіталу?

4. На яких рахунках ведеться облік власного капіталу ?

5. Дайте визначення неоплаченому капіталу.

6. Розкрийте порядок синтетичного і аналітичного обліку неоплаченого капіталу.

7. Яким чином відображається сальдо неоплаченого капіталу у фінансовій звітності ?

8. Дайте визначення статутному капіталу.

9. Розкажіть про порядок формування статутного капіталу в підприємствах різних форм власності.

10. За рахунок чого здійснюється збільшення статутного капіталу?

11. За рахунок чого здійснюється зменшення статутного капіталу?

12. Дайте характеристику додатково вкладеного капіталу.

13. Які напрямки використання прибутку підприємства протягом звітного року?

14. Дайте визначення резервного капіталу.

15. Які категорії підприємств зобов’язанні створювати резервний капітал і в яких розмірах ?

16. Назвіть джерела утворення резервного капіталу і напрями його використання.

17. Дайте визначення вилученому капіталу.

18. Як відображається сальдо вилученого капіталу у фінансовій звітності?

19. Дайте визначення нерозподіленого прибутку.

20. Який порядок покриття непокритих збитків звітного року?

 

&Рекомендована література: 5, 6, 10, 21


ТЕМА 16: ОБЛІК ЗОБОВ`ЯЗАНЬ (4 год.)

 

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.