МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||||||||
Ризики узалежненняСтреси Поняття «стрес» (від англ. напруження) – визначається як спосіб досягнення стійкості організму до дії негативних чинників будь-якого походження. Це реакція організму на певні подразнення (напруження), які діють тривалий час і тому стають неприємними і небажаними. Психологічний стрес є відображенням людиною складної, екстремальної ситуації, в якій вона перебуває. Оцінка такої ситуації, сприйняття її як загрози залежить від індивідуальних психологічних особливостей і життєвого досвіду людини. Події, що викликають стрес-реакцію, називаються стресори. Стреси, конфлікти, зумовлені ними депресивні стани, психологічні кризи суттєво знижують психофізіологічну безпеку людини. Аліментарні (від лат. alimentarius – харчовий) чинники пов’язані з харчуванням людини і викликають в умовах гіпокінезії такі негативні наслідки як ожиріння, збільшення маси тіла. Ксенобіотики ( з грецьк. xenos –чужий і bios життя) – це шкідливі для організму людини речовини, які будь-яким шляхом потрапляють в організм і включаються у всі процеси обміну речовин, порушуючи таким чином його функціонування, що погіршує стан здоров’я людини. «Формула» здоров’я
Психофізіологічні ризики ( узалежнення) Глибинним первісним чинником психофізіологічного узалежнення людини від психотропних речовин є бажання періодичної зміни свідомості, досягнення стану ейфорії. Психотропна речовина – це хімічна сполука, здатна при одноразовому вживанні викликти ейфорію, а при багаторазовому – узалежнення (від токсичних речовин, алкоголю, наркотиків). Узалежнення або адиктивна поведінка (від англ. аddict- узалежнення) – це патологічний потяг до вживання отруйних речовин (хімічних, біологічних або рослинних), яке спричиняє психологічну деградацію з подальшим розпадом особистості, постійне отруєння організму і фізіологічні захворювання, і, як наслідок, смерть, причім в досить молодому віці. Всі види психотропних речовин (нікотин, алкоголь, наркотики) за механізмом дії є тотожними – вони змінюють психічний стан людини. Узалежнення відбувається у 2 стадії: спочатку психологічна (неможливість відмовитись), а згодом і фізіологічна (потреба організму). Адиктивна поведінка може бути спричинена не тільки узалежненням від психотропних речовин, але й азартних ігор, комп’ютера, тощо. Фахівці з наркології ВООЗ вважають, що існують чіткі стадії розвитку узалежнення: 1 – паління тютюну (нікотиноманія); 2 - вживання алкоголю; 3 – рослинна наркоманія (макова соломка, марихуана, гашиш); 4 –вживання важких синтетичних наркотиків (амфетаміни, «екстазі»). Психологічні передумови узалежнення Основні види психологічної мотивації до вживання психотропних речовин: - прагнення вгамувати негативні емоції і заспокоїтись; - бажання випробувати нові відчуття; - просто так, за компанію; - бажання продемонструвати свою незалежність; - боязнь самотності. Соціальні передумови узалежнення Негативні емоції, стреси, зміна сімейно-соціальних ролей травмують психіку дитини, виникає психологічний дискомфорт – погіршується пам’ять, виникає почуття тривоги, страх, дратівливість тощо. Ці передумови в подальшому житті викликають мотивацію до психологічного розслаблення з допомогою алкоголю, наркотиків, що є причиною деструктивної поведінки людини. Згідно всіх міжнародних норм зловживанням вважається навіть мінімальне епізодичне вживання алкоголю у віці до 21 року. Екоголічні передумови узалежнення Внаслідок техногенного забруднення довкілля та нераціонального харчування імунна система людини постійно активізована і виснажена, нервова система реагує втомою і стресами, які виникає потреба «знімати». Невипадково, токсикоманія та наркоманія найбільш поширені у великих містах з небезпечною екологічною ситуацією. Низькокалорійне харчування людей з невеликими доходами, з іншого боку, спонукає вживати алкоголь як калорійний замінник білка і вітамінів, що утворюються при перетворенні етанолу.
- зараження ВІЛ-інфекцією через використання спільних шприців і посуду; - ураження печінки та головного мозку; - зміна генетичного коду під дією психотропних речовин; - дистрофія внутрішніх органів, зниження імунітету людини до інфекційних захворювань; - виникнення розладів ЦНС (депресій, психозів, шизофренії), що важко піддаються лікуванню і можуть спричинити самогубство; - небезпека передозування, що викликає отруєння і смерть. Для попереджнння ризику узалежнення кожній молодій людині необхідно: - надати об’єктивну інформацію про шкідливість вживання психотропних речовин; - виховувати відповідальність за власне здоров’я і своїх нащадків; - пропагувати переваги тверезого, здорового способу життя; - навчитись створювати позитивні міжособистісні стосунки як умову збереження психічного здоров’я.
6. Соціально-психологічна безпека Психологічна наука допомагає як виявити закономірності поведінки людини в умовах небезпеки, так і сформувати концепцію безпеки особистості в умовах навколишньої реальності. Формування і становлення особистості відбувається в небезпечному середовищі соціуму, де існує ризик формування деструктивної (злочинної) поведінки людини. Психологічний розвиток особистості починається в системі дитина-соціум, де внаслідок фахового виховання закладаються засади відповідальної поведінки або, в протилежному випадку, формується соціальна девіантність – відхилення від загальноприйнятих соціальних норм. На 70% особистість формується в дитинстві, особливо психологічно важливим є вік до 7 років. На цьому етапі на формування психіки дитини найбільше впливають зовнішні соціальні умови, які можуть сформувати нестійкість психіки, недостатність самокотролю, нездатність адекватно оцінити свої вчинки, невпевненість у собі тощо. В процесі життєдіяльності в суспільстві особистість соціалізується – засвоює соціальний досвід, норми поведінки, систему цінностей, соціальні ролі для успішної життєдіяльності; або десоціалізується – відчужується від основної маси людей. В процесі соціалізації – входження індивіда в суспільство – провідним чинником є сім’я, а потім дошкільні заклади, школа, ЗМІ (порівняйте соціальну ситуацію в нормальній і алкогольно узалежненій сім’ї, повнії і неповній сім’ї).
7. Інформаційно-психологічна безпека Інформаційно-психологічна безпека– стан захищеності окремих осіб чи груп людей від негативних інформаційно-психологічних впливів і пов’язаних з цим життєво важливих інтересів особистості і суспільства в інформаційному середовищі. Сучасні засоби комунікації і обробки інформації створили принципово нові умови існування людини – внаслідок об’єднання інформаційних і телекомунікаційних систем з’явилась глобальна інформаційна інфраструктура. Інформаційна сфера стала важливою складовою суспільного життя, а нові інформаційні технології багатократно підсилили можливості впливу на свідомість і підсвідомість як окремої людини, так і великих груп людей. Психіка особистості піддається безпосередньому впливу інформаційних чинників, які впливають на поведінку, дії, вчинки особливо молодого покоління. Основні загрози інформаційно-психологічної безпеки полягають в можливості негативних наслідків інформаційно-психологічного впливу, які проявляються в таких формах: · завдання шкоди здоров’ю людини; · блокування волі на неусвідомленому рівні, привиття синдрому залежності; · втрата здатності до самоідентифікації ( моральної, культурної, політичної); · маніпуляція суспільною свідомістю; · руйнування єдиного інформаційно-духовного простору України, традиційних устроїв і моральності суспільства. Зокрема, культ жорстокості, насильства, порнографії, розбещеності із ЗМІ та Інтернету веде до неусвідомленого бажання у підлітків та дюдей з нестійкою психікою копіювати запропоновані моделі поведінки. Така інформаційна пропаганда знижує рівень порогових обмежень і правових заборон, відкриває шлях до багатьох правопорушень, наносить непоправну шкоду особистості. Основною і центральною «мішенню» такого впливу є людина, її психіка. Мета негативного інформаційного впливу – проти волі і бажання особистості змінити її психічні стани та психологічні характеристики, модифікувати її поведінку і обмежувати свободу вибору, коригувати індивідуальну та колективну свідомість. Для цього використовують спеціальні засоби впливу (технічні і програмні) та спеціальні методи впливу ( послідовність прийомів впливу на психіку). Інформаційна війна– комплекс дій в інформаційнфй сфері, спрямований на на здійснення тиску на на погляди окремих людей та суспільну думку для досягнення визначених цілей. Основне джерело індивідуальної інформаційно-психологічної безпеки – це усвідомлення інформації, здатність адекватно сприймати навколишню дійсність, наявність здорового почуття сумніву, перевірка і тестування інформації. 8. Соціально -релігійна безпека Соціальна сфера житєдіяльності людини визначає і формує інші сфери життя (побутову, службову, інформаційну, політичну, ін.). Небезпеки у цій сфері (містичні культи, секти) наносять непоправні травми психічному і фізичному здоров’ю особи, провокують антисоціальну або суїцидальну поведінку, тощо. Соціально-релігійна безпека –це стан захищеності життєво важливих соціально-релігійних інтересів окремих осіб і українського суспільства в цілому від внутрішніх загроз і зовнішнього втручання та відповідна система захисних заходів. Головні напрями соціально-релігійної безпеки України:
Суб’єкти соціально-релігійної безпеки – особа, релігійні організації і держава. Основні загрози національній безпеці України в цій сфері такі: політичні: - втручання через засоби духовно-релігійного впливу у внутрішні справи держави; - наявність сепаратистських тенденцій на релігійному грунті в певних регіонах; - загострення міжетнічних і міжконфесійних стосунків; - порушення прав громадян (свободи совісті, віровизнання). соціальні: - пригноблення соціальної активності (ізоляція) громадян, руйнація усталених соціальних та родинних зв’язків; - загроза життю і здоров’ю людини через різні форми «нетрадиційного» лікування, знахарства, окультизму; - використання методів психокорекції, зомбування, залякування; - поширення новітніми тоталітарними релігійними течіями духовної деградації серед молоді (відчуження, догматизм, нівелювання творчої індивідуальності).
Небезпеки психічному здоров’ю громадян, що потрапили під вплив нетрадиційних культів, полягають у переслідуванні при спробі залишити культ, маніпуляції свідомістю, використання віруючих для протиправної діяльності. Часто для введення послідовників в залежність керівники неокультів використовують наркотики, хімічні препарати і технічні засоби маніпулювання психікою. Як правило, сектанти набувають психічних розладів, пов’язаних з страхом, стражданнями, залежністю, навіть суїцидом. Читайте також:
|
||||||||||||||||
|