МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Вимоги до розвитку та розміщення об’єктів атомної енергетикиЧорнобильська катастрофа: події, факти, цифри У результаті вибухів та пожежі внаслідок аварії на 4-му енергоблоці ЧАЕС із 26 квітня до 10 травня 1986 року зі зруйнованого реактора було викинуто ядерного палива й продуктів розпаду сумарною активністю близько 50 млн. Кі. Загалом, радіоактивними викидами ЧАЕС було забруднено 80% території Білорусі, вся північна частина Правобережної України й 19 областей Росії. Під вплив зовнішнього та внутрішнього опромінення в Україні потрапило більше 2,6 млн. людей, що складає близько 1,5% чисельності її населення у 1986 році. Після завершення програми відселення 1992-1993 р.р. загальна площа зони відчуження досягнула 3400 км2. На цій території із економічної діяльності вилучений значний потенціал Київської області. В даний час повернення земель зони відчуження в сільськогосподарський оборот вважається неможливим. Чорнобильська катастрофа призвела до забруднення 4,6 млн. га сільськогосподарських угідь. Найбільшу питому вагу в розрахунках еколого-економічних збитків від радіоактивного забруднення займають збитки для населення, що проживає на забруднених територіях. Це збитки пов’язані з його захворюваністю, передчасним старінням та смертністю.
а) Інженерно-технічні заходи: 1. Заходи, що забезпечують безпеку роботи АС У проекті АС передбачаються технічні засоби та організаційні заходи, що спрямовані на запобігання проектним аваріям та обмеженню їх наслідків. Забезпечення радіаційної безпеки як персоналу АС, так і населення, що мешкає поблизу станції, – це незаперечна та головна вимога під час проектування, спорудження та експлуатації АС. Умовами забезпечення безпеки роботи АС є вимоги до вибору майданчика для розміщення станції. Вибір земельної ділянки, де планується розміщення підприємства, вимагає обов’язкового узгодження з державною санітарно-епідеміологічною службою МОЗ України. Вона повинна знаходитись у зоні мінімальної сейсмічності. Обов’язкова умова – незатоплюваність території за будь-якого рівня повеневих вод, а рівень ґрунтових вод повинен бути не менш ніж на 1,5 м нижчим від дна підземних ємностей радіоактивних відходів. Земельні ділянки для розміщення підприємств повинні розташовуватись з підвітряного боку відносно житлових та громадських будівель, дитячих та санаторно-курортних підприємств, зон відпочинку, спортивних споруд міста енергетиків. Для забезпечення радіаційної безпеки населення на всіх АС встановлюються вентиляційні труби, через які радіоактивні речовини, головним чином інертні гази, виводяться в атмосферу для розбавлення. Висота таких труб залежить від потужності реактора та повинна бути не меншою за 100 м. 2. Підготовка захисних споруд для персоналу та населення (сховищ та протирадіаційних укриттів), а також обладнання підвалів будинків з метою радіаційного захисту людей 3. Будівництво доріг з твердим покриттям (не менше 5-6) у різних напрямках від АС з урахуванням рози вітрів для проведення попереджувальної чи негайної евакуації населення. б) Організаційні заходи: 1. Планування захисту персоналу АС та населення під час аварій. Особлива увага приділяється плануванню загальної випереджаючої та загальної негайної евакуації. 2. Створення та підтримання в постійній готовності сил та засобів для ліквідації аварії. 3. Забезпечення персоналу АС та населення засобами індивідуального захисту – протигазами, респіраторами, йодними препаратами. 4. Контроль радіаційної обстановки з використанням стаціонарних, пересувних та переносних приладів, систем та засобів радіаційного контролю. 5. Створення оперативної локальної системи оповіщення населення. 6. Підготовка персоналу об’єкта та населення до дій в умовах радіоактивного забруднення. в) Санітарно-гігієнічні та медико-профілактичні заходи: 1. Створення навколо АС санітарно-захисної зони. 2. Проведення регулярного дозиметричного контролю населення. 3. Дотримання населенням гігієнічних норм в умовах радіоактивного забруднення, в тому числі гігієни харчування.
Читайте також:
|
||||||||
|