Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Види порушення авторських і суміжних прав

 

Правопорушення - це антисуспільна дія, що завдає шкоди суспільству, суспільним відносинам або особі. Правопорушення за галузевою ознакою бувають цивільні (заподіяння шкоди особі, майну}, адміністративні (дрібне хуліганство, порушення правил дорожнього руху), дисциплінарні (прогул, запізнення на роботу). Порушення щодо об’єктів інтелектуальної власності є як правило цивільно-правові, або адміністративно-правові.

Порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності - незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності (літературного чи художнього твору, їх виконання, фонограми, передачі організації мовлення, комп'ютерної програми, бази даних, наукового відкриття, винаходу, корисної моделі, промислового зразка, знака для товарів і послуг, топографії інтегральної мікросхеми, раціоналізаторської пропозиції, сорту рослин тощо), привласнення авторства на такий об'єкт або інше умисне порушення права на об'єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом, якщо це завдало матеріальної шкоди у великому розмірі.

Порушенням права інтелектуальної власності визнається вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єкта права інтелектуальної власності та їх майнові права. Порушенням визнається піратство у сфері авторського права і суміжних прав – опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення.

До порушення права інтелектуальної власності відноситься плагіат – оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору. Плагіатом вважається оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору (ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права», далі — Закон про авторське право). Як бачимо, плагіатом вважатиметься як опублікування чужого твору під своїм іменем повністю, так і «переписування» фрагментів такого твору. Проте самовільне опублікування твору може вважатися порушенням авторських прав навіть у разі зазначення імені автора.

Ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають право інтелектуальної власності і суміжні права, примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм), фонограм, відеограм, програм мовлення визнається порушенням права інтелектуальної власності. Особа, якій відповідно до законодавства України належать майнові права на об'єкт права інтелектуальної власності та яка має підстави вважати, що під час переміщення товарів через митний кордон України порушуються чи можуть бути порушені її права на об'єкт права інтелектуальної власності, має право подати до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи заяву про сприяння захисту належних їй майнових прав на об'єкт інтелектуальної власності шляхом внесення відповідних відомостей до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи веде митний реєстр об'єктів права інтелектуальної власності на підставі заяв власників майнових прав на об'єкти авторського права і суміжних прав, прав на торговельні марки, промислові зразки та географічні зазначення. Порядок реєстрації об'єктів права інтелектуальної власності у митному реєстрі, включаючи форму заяви, перелік інформації та документів, які додаються до заяви, подання і розгляду заяви та ведення реєстру визначається Кабінетом Міністрів України. Для сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України, інформація про зареєстровані у митному реєстрі об'єкти права інтелектуальної власності надсилається всім митним органам України. Після реєстрації у митному реєстрі об'єкта права інтелектуальної власності на підставі даних такого реєстру митні органи вживають заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України контрафактних товарів, що можуть містити охоронювані законодавством України об'єкти авторського права і суміжних прав, прав на торговельні марки, промислові зразки та географічні зазначення.

Порушенням права інтелектуальної власності визнається також вчинення дій, що створюють загрозу порушення цього права; будь-які дії свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права і суміжних прав, зокрема, виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу; підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема, в електронній формі, про управління правами без дозволу суб'єктів права інтелектуальної власності чи особи, яка здійснює таке управління; розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів авторського права і суміжних прав, з яких без дозволу суб'єктів авторського права і суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема, в електронній формі.

Порушення права інтелектуальної власності визнається також порушення умов договору щодо використання об'єктів цього права. Це може бути як невиконання умов договору, так і їх неналежне виконання. У зазначених договірних відносинах порушником умов договору може бути будь-яка з двох сторін – як суб'єкт права інтелектуальної власності, так і його партнер за договором. Порушенням визнається невиконання або неналежне виконання чи недотримання інших умов договору, що стосується права інтелектуальної власності. А особи, які вчиняють дії, що вище передбачені визнаються порушниками права інтелектуальної власності.

Згідно із законом пору­шенням авторського права і суміжних прав, що дає підстави для су­дового захисту, є:

• вчинення дій, що порушують особисті немайнові права суб'єк­тів авторського права і суміжних прав;

• піратство, тобто опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм і програм організацій мовлення;

• плагіат — оприлюднення чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору;

• ввезення на митну територію України без дозволу осіб примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, програм мовлення;

• розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів авторського права і суміжних прав, з яких без дозволу суб'єктів авторсь­кого права і суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі;

• вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права і суміжних прав;

• будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту ав­торського права і суміжних прав, зокрема виготовлення, роз­повсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу;

• підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в елект­ронній формі, про управління правами без дозволу суб'єктів авторського права і суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління.

Юридична відповідальність за порушення прав інетелектуальної власності регулюється нормами Кримінал-льного кодексу України, Митного кодексу України, Адміністративного кодексу України, Цивільного кодексу України і Господарського кодексу України, а також окремими нормативно-правовими актами.

З метою попередження скриття слідів порушення прав інтелектуальної власності законодавством передбачено досить широ­кий перелік засобів забезпечення позову в справах про порушення авторського права, а саме: ще до вине­сення рішення чи ухвали в справі суддя одно­особово має право заборонити відповідачеві вчиняти до винесення рішення чи ухвали суду певні дії, а саме: виготовляти, відтворювати, продавати, здавати в майновий найм, прокат, ввозити на митну територію України примір­ники творів та інші, форми використання. Суддя може також забо­ронити транспортування або зберігання з метою введення в цивільний оборот примір­ників творів, в тому числі комп'ютерних прог­рам та баз даних, а також записаних виконань, во­лодіння ними. Такі способи забезпечення по­зовів можуть бути вжиті, якщо є підстави вва­жати зазначені об'єкти контрафактними, а відповідача — порушником авторського права.

Авторське право належить до прав, захист яких гарантується Конституцією України. Стаття 54 Конституції України стверджує Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелекту­альної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Кожний грома­дянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встанов­леними законом.

В останні десятиліття починає зростати актуальність посилення захисту ав­торського права. Це зумовлюється двома основними факторами. Перший полягає в тому, що інтенсивно зростає вартість об’єктів авторського права і суміжних прав, неправомірним відтво­ренням яких можна одержати значні доходи. Другий фактор зумов­лений появою нових технологій відтворення і використання охоронюваних законом об’єктів. Особливо привабливим стає неправомір­не відтворення і використання зазначених об’єктів. Ця проблема ус­кладнюється тим, що такі неправомірні дії часто залишаються поза контролем відповідних органів. Великі прибутки, одержувані від не­правомірного відтворення і використання об’єктів авторських, шляхом хабарництва тощо сприяють уникненню дер­жавного контролю за зазначеними процесами.

Порушення прав автора можуть бути пов'язані з порушенням його майнових інтересів або тільки особистих прав. Наприклад, випуск у З світ твору без імені автора, зі змінами, самовільно внесени-1 ми видавництвом, постановки драматичного твору зі змінами без схвалення автора, перекручення твору — все це порушення особистих прав без матеріальної шкоди. У таких і випадках автор має право вимагати здійснення заходів, не обхідних для задоволення його порушених інтересів.
Однак дуже часто порушення особистих прав автора завдає йому також майнових збитків (наприклад, використання промислового зразка без дозволу автора і без виплати 1 йому винагороди). Ввезення на митну територію України виробів (товарів), в яких використано об'єкти права інтелектуальної власності, захищеного на території України, без дозволу суб'єктів права інтелектуальної власності, є порушенням цього права незалежно від того, чи ці об'єкти захищалися або захищатимуться в країнах їх походження. Захист особистих немайнових і майнових прав суб'єктів авторсь­кого права або суміжних прав передбачений цивільним, адміністра­тивним і кримінальним законодавством.

 

3. Захист авторських і суміжних прав

 

Найбільш результативною і найчастіше, звичайно, застосовуються цивільно-правові засоби захисту авторського права і суміжних прав.

Російські цивілісти Сергеев А. П. та Толстой Ю. К. вважають, що неюрисдикційна форма захисту охоплюює собою дії громадян і організацій по захисту авторського права і суміжних прав, котрі здійснюються ним самостійно, без звернення за допомогою до державних чи інших компетентних органів. В досліджувальній області спектр неюрисдикційних засобів достатньо вузький, і по суті зводиться до можливості відмови здійснювати конкретні дії в інтересах невиправного контрагента, наприклад, відмовитись від внесення в твір змін і доповнень, які не передбачені авторським договором чи виконання договору в цілому, наприклад у випадку його недійсності.

При порушенні авторського права і суміжних прав потерпілий має право: вимагати визнання та поновлення своїх прав; звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав або припинення дій, що порушують авторське право чи створюють загрозу їх порушення; подавати позови про відшкодування моральної (немайнової) шкоди; подавати позови про відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій; вимагати припинення підготовчих дій до порушення авторського права, призупинення митних процедур, якщо є підозра, що можуть бути пропущені на митну територію України чи з її митної території контрафактні примірники творів, засоби обходу технічних засобів захисту, в порядку, передбаченому Митним кодексом України; брати участь в інспектуванні виробничих приміщень, складів, технологічних процесів і господарських операцій, пов'язаних з виготовленням примірників творів, щодо яких є підстави для підозри про порушення чи загрозу порушення авторського права, у порядку, встановленому Ка­бінетом Міністрів України; вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права та судові рішення щодо цих порушень; вимагати від осіб, які порушують авторське право позивача, надання інформації про третіх осіб, задіяних у ви­робництві та розповсюдженні контрафактних примірників тво­рів, а також засобів обходу технічних засобів захисту та про канали їх розповсюдження; вимагати вжити інших передбачених законодавством заходів, пов'язаних із захистом авторського права та суміжних прав.

Якщо існують достатні підстави визнати вчинені дії порушника авторського права кримінальними, то орган дізнання, слідства або суд зобов'язані вжити заходів щодо забезпечення розшуку примір­ників творів (в тому числі комп'ютерних прог­рам та баз даних), стосовно яких припускається їх контрафактність, а також щодо накладення арешту на них і засоби обходу технічних засобів захисту. Розшуку та накладенню арешту підлягають матеріали й обладнання, призначені для виго­товлення й відтворення зазначених об'єктів, документи, рахунки та інші предмети, що мо­жуть бути доказом вчинення протиправних дій. В екстремальних ситуаціях суд або суддя одноособово мають право (за заявою заявни­ка) застосувати тимчасові заходи до пред'яв­лення позову або до початку розгляду справи за участю іншої сторони відповідача.

Використання об'єктів права інтелектуальної власності без дого­вору з особою, що має авторське право і суміжні права, а також недотримання умов використання цих об'єктів, порушення особис­тих немайнових і майнових прав особи, яка має авторське право чи суміжні права, надає їй право звертатися до суду з позовом про порушене право.

Якщо буде доведено, що авторське право або суміжні права особи порушено, суд має право постановити рішення чи ухвалу про: відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої пору­шенням авторського права і суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування; відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права і суміжних прав; стягнення із порушника авторського права і суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення; виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50 тис. мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу; заборону опублікування творів, їх виконань чи постановок, ви­пуску примірників фонограм, відеограм, їх сповіщення, припинення їх розповсюдження, вилучення (конфіскацію) контрафактних при­мірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення та об­ладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтво­рення, публікацію у пресі інформації про допущене порушення то­що, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права і суміжних прав або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення цих прав; вимагати від осіб, які порушують авторське право і су­міжні права позивача, інформацію про третіх осіб, задіяних у ви­робництві та розповсюдженні контрафактних примірників тво­рів та об'єктів суміжних прав, засобів обходу технічних засобів та про канали розповсюдження.

Об’єкти, які мають правову охорону повинні використовуватись виключно із згоди автора. Проте, є окремі випадки вільного використання творів без згоди автора. Так, на думку Чуріти А.В., закон дає можливість вільного використання творів без згоди автора у наступних випадках, а саме:

першу групу вільного використання творів становлять випадки обмеження майнових прав автора, які загалом відбивають можливі варіанти використання твору без згоди автора, але з обов’язковим зазначенням його імені та джерела запозичення, і мають своєю метою забезпечити вільний доступ населення до творів літератури, науки та мистецтва. Під джерелом запозичення в цьому разі розуміється або сама назва твору, або точна вказівка на час та місце оприлюднення чи опублікування даного твору. Відповідно до ст. 21 Закону «Про авторське право і суміжні права» без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов’язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається: використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів в обсязі, виправданому поставленою метою, зокрема цитування статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору, до якого цитати включаються; вільне використання цитат у формі коротких уривків з виступів і творів, включених до фонограми (відеограми) або програми мовлення (п. 1 ст. 21 Закону «Про авторське право і суміжні права» );

другим випадком використання твору без згоди автора, але з обов’язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, Закон «Про авторське право і суміжні права» називає використання літературних і художніх творів в обсязі, виправданому поставленою метою, як ілюстрацій у виданнях, передачах мовлення, звукозаписах чи відеозаписах навчального характеру (п. 2 ст. 21 Закону «Про авторське право і суміжні права»). Вільне використання творів у цьому разі зумовлюється спеціальною метою – навчання. Твором навчального характеру визнається твір, який містить навчальний матеріал, в якому описуються знання та навички, що підлягають засвоєнню, а також способи і методи їх формування. Способами використання у цьому разі виступають відтворення, розповсюдження, публічне сповіщення;

третім випадком використання твору без згоди автора в межах першої групи вільного використання є відтворення у пресі, публічне виконання чи публічне сповіщення попередньо опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних питань чи публічно сповіщених творів такого ж самого характеру у випадках, коли право на таке відтворення, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення спеціально не заборонено автором (п. 3 ст. 21 Закону «Про авторське право і суміжні права»).

На підставі п. 4 ст. 21 Закону «Про авторське право і суміжні права» без згоди автора, але з обов’язковим зазначенням його імені та джерела запозичення дозволяється відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.

П’ятим випадком вільного використання є відтворення у каталогах творів, виставлених на доступних публіці виставках, аукціонах, ярмарках або у колекціях для висвітлення зазначених заходів, без використання цих каталогів у комерційних цілях (п. 5 ст. 21 Закону «Про авторське право і суміжні права»).

 

Питання для обговорення:

 

1. Охарактеризуйте особливості захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності.

2. Охарактеризуйте підстави і порядок захисту авторських і суміжних прав.

3. Проаналізуйте випадки вільного використання творів без згоди автора.

4. Охарактеризуйте основні цивільно-правові засоби захисту авторського права і суміжних прав.

5. Особливості самозахисту об’єктів авторського права і суміжних прав.




Переглядів: 1558

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.