- Гідрологія і Гідрометрія
- Господарське право
- Економіка будівництва
- Економіка природокористування
- Економічна теорія
- Земельне право
- Історія України
- Кримінально виконавче право
- Медична радіологія
- Методи аналізу
- Міжнародне приватне право
- Міжнародний маркетинг
- Основи екології
- Предмет Політологія
- Соціальне страхування
- Технічні засоби організації дорожнього руху
- Товарознавство продовольчих товарів
Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция
Систематика пеляді.
Пелядь (Coregonus peled)— вид сигів, родина Лососеві (Salmonidae). Поширений у річках Арктичного басейну у Росії від Мезені до Колими. Був інтродукований до багатьох країн світу. Проводилося також вселення його й до водойм України[4], але наявність його в українських водах під сумнівом. Прісноводна естуарна бентопелагічна риба, до 50 см довжиною.
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Протакантопері (Protacanthopterygii)
Ряд: Лососеподібні (Salmoniformes)
Родина: Лососеві (Salmonidae)
Підродина: Coregoninae
Рід: Сиг (Coregonus)
Вид: Пелядь
Coregonus peled
Загалтна характеристика коропдібних
Мають сплюснуте з боків тіло, довгий, іноді розділений на дві частини, спинний плавець; грудні плавці з однією остю і 4—5 м’якими променями. Зовнішній покрив складається з гребінчастих лусок; зяброві кришки тверді; зуби сидять, окрім щелеп, на сошнику, на піднебінних і на міжщелепних кістках.
2.
Звичайний прісноводний окунь (Perea fluviatilis) водиться в річках і озерах майже всього Старого і Нового Світу, до висоти 1000 м над рівнем моря. На тулубі мідно-жовтого або злегка зеленкуватого кольору видно від 5 до 9 поперечних темних смуг. Довжина тулуба окунів рідко перевищує 25 см, а вага — 1 кг, хоча зрідка трапляються екземпляри, що важать і до 4 кг.
3.
Улюбленим місцеперебуванням окуня є озера з чистою водою; в річках він тримається ближче до берега, в затоках і затонах, де течія не швидка, але середини річки, де проходить головна течія, уникає. Хоча в більшості випадків окунь тримається в поверхневих шарах води, іноді опускається і на дуже значну глибину. В окуня, котрого витягли з великої глибини, шлунок вивертається внаслідок тиску плавального міхура, що дуже розширився, і випинається в ротову порожнину.
| Царство: | Тварини (Metazoa) |
| Підцарство: | Справжні багатоклітинні (Eumetazoa) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Підтип: | Черепні (Craniata) |
| Надклас: | Щелепні (Gnathostomata) |
| Клас: | Променепері (Actinopterygii) |
| Підклас: | Новопері (Neopterygii) |
| Інфраклас: | Костисті риби (Teleostei) |
| Надряд: | Остаріофізи (Ostariophysi) |
| Ряд: | Коропоподібні(Cypriniformes) Bleeker, 1859 |
Система сазана
Переглядів: 554