Витрати одного блага, виражені в кількості іншого блага, яким довелося знехтувати (пожертвувати) називаються альтернативними витратами.

Виробничі можливості

Ефективне використання обмежених ресурсів з метою найкращого задоволення потреб людини і суспільства в цілому – це завдання всієї економічної науки.

Економічний вибір.

Наявні ресурси, як правило, обмежені, або ж їх менше, ніж необхідно для задоволення потреб на певному рівні суспільного розвитку. Звичайно, обмеженість ресурсів відносна. Вона долається по мірі розвитку суспільства. Однак в кожний певний момент часу має місце обмеженість економічних ресурсів. Це означає, що одночасне і повне задоволення всіх потреб неможливе. Наслідком обмеженості ресурсів є прагнення до їх найкращого використання.

Множинність інтересів при обмеженості ресурсів економічних ресурсів породжує проблему їх ефективного використання. Перед економічною системою постає проблема економічного вибору – вибору найкращого з альтернативних варіантів його використання, при якому досягається максимальне задоволення потреб при незмінних затратах ресурсів.

Перед кожною людиною, фірмою або суспільством постає питання: куди і як саме спрямувати свої обмежені ресурси?

Економічна теорія передбачає, що кожний господарюючий суб’єкт прагне до максимізації вигоди: споживач – до задоволення своїх потреб, фірма - до максимального прибутку, товариство – до більшого рівня доходів його учасників, держава – до збільшення рівня добробуту громадян або престижу політиків (залежно від політичної ситуації і форми правління).

В реальній дійсності люди завжди стикаються з альтернативними витратами. Виробництво одного товару означає відмову від виробництва інших товарів.

Вибір економічного рішення в важається раціональним, якщо додаткові (граничні) вигоди не менші за додаткові (граничні) витрати:

МВ ≥ МС,

де МВ – граничні вигоди;

МС – граничні витрати.

Розглянемо найпростішу економічну модель. В ній використовуються обмежені ресурси для виробництва двох товарів: автомобілів і станків.

Для аналізу ситуації необхідні такі припущення:

- економіка функціонує в умовах повної зайнятості і досягає повного обсягу виробництва;

- кількість факторів виробництва постійна і їх можна перерозподіляти.

Виробничі можливості даної моделі:

Виробничі можливості	Виробництво автомобілів	Виробництво станків
А
В
С
D
E
F

Побудуємо графік виробничих можливостей.

Крива АВСDEF називається межею виробничих можливостей. Будь – яка точка кривої демонструє максимальну кількість одиниць товарів, яку може виробляти система при повному використанні ресурсів. Тобто всі точки кривої АВСDEF є варіантами найбільш ефективного використання ресурсів.

Для даної моделі можливі два граничних варіанти випуску:

1) всі ресурси направлені на виробництво станків ( 5 станків);

2) всі ресурси направити на виробництво автомобілів (15 автомобілів).

Крива АВСDEF демонструє повну зайнятість або повне використання ресурсів.

Точка W і всі точки, розміщені поза кривою АВСDEF демонструють варіанти випуску, недосяжні при даній кількості ресурсів;

Точка N і всі точки, розміщені всередині кривої АВСDEF демонструють можливі варіанти випуску, при яких ресурси використовуються неповністю. Неповне використання ресурсів може свідчити про неефективність їх використання.

Проте розміщення кривої може змінюватися.

Зміщення кривої ліворуч свідчить про те, що ресурси використовуються неповністю, тобто вона демонструє неповний обсяг виробництва.

Зміщення кривої праворуч свідчить про збільшення кількості ресурсів або про підвищення ефективності їх використання (прогресивні зміни в технології виробництва).

Збільшення виробництва одного з благ потребує скорочення виробництва іншого блага. Крива виробничих можливостей має зазвичай випуклу форму. Це пояснюється тим, що збільшення виробництва одного з благ пов’язане з залученням в його виробництво все менш пристосованих і малоефективних ресурсів. Тому кожний додатковий станок потребує кожного разу більшого скорочення виробництва автомобілів. Цей приклад ілюструє закон спадного характеру продуктивності факторів виробництва.

Література:

1.Загальна економіка. Підручник / І.Ф.Радіонова та ін.. – К.: А.П.Н , 2000 – р.1: теми 1.4 - 44-50 с.

2. Нурєєв Р.М. Курс мікроекономіки: Підр. – К.: Академія, 2001 - р.2.1. , 44 – 49 с.

3. Основи економічних знань. Підручник. За заг. редакцією Мочерного С.В. – К.: «Академія», 2001. – т.1.4, 49-57 с.

Домашнє завдання:

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 2. Економічний вибір	\|	Т.3. Ринок. Ринкова система

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.