Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Розробка програми дослідження

Рис. 1.1. Етапи соціологічного дослідження

Проведення соціологічного дослідження започатковуєть­ся розробкою програми. Програма визначає проблему, мету, завдання дослідження, методи їх вирішення, а також основні шляхи і форми впровадження в практику очікуваних резуль­татів.

Створення програми розпочинають з розробки концепції дослідження, що визначає його загальний задум, основну ідею. Концептуальні положення фіксують у методологічному роз­ділі програми.

Методологічний розділ включає:

вибір теми соціологічного дослідження;

проблемну ситуацію, яка зумовлює необхідність про­ведення дослідження (чому проводиться?);

визначення об'єкта дослідження (де, серед кого прово­диться?) і предмета дослідження (що вивчається, які соці­альні зв'язки, відносини, аспекти?);

структурний (логічний) аналіз об'єкта;

визначення мети дослідження (чим і для кого буде корисним?) і основних завдань, виконання яких необхідне для її досягнення;

обґрунтування робочих гіпотез (припущень щодо ок­ремих зв'язків між елементами об'єкта, а також внутрішніх і зовнішніх чинників, що впливають на його стан і розви­ток). Гіпотези не є обов'язковим елементом структури про­грами.

Методико-процедурний розділ включає:

методику дослідження (методи збирання, обробки та аналізу даних);

формування вибіркової сукупності (тип вибірки, струк­тура вибіркової сукупності, обсяг вибірки);

інструментарій для збору інформації (анкети, карт­ки аналізу документів, тести, інструкції інтерв'юерам, опиту­вачам тощо).

Логіка викладу розділів програми подібна до логіки ви­кладу будь-якої науково-дослідної роботи. Тому слід спини­тися лише на певних особливостях її створення.

Створення програми розпочинається з вибору теми до­слідження і виявлення проблемної ситуації. Проблемна си­туація — це суперечність між нашим уявленням про не­обхідність практичних дій та незнанням шляхів їх вирішен­ня. Проведення більшості досліджень викликане невідповід­ністю стану явища або процесу (діяльності) сучасним вимогам, необхідністю пошуку нових та вдосконалення засто­совуваних досі форм, методів, засобів роботи та ін. Визначен­ня проблемної ситуації допомагає сформулювати проблему, обґрунтувати необхідність вивчення тієї чи іншої сфери діяль­ності, розробити теоретичні основи і практичні дії, спрямо­вані на виявлення сукупності протиріч, причин і обставин та їх усунення. В прикладному дослідженні можна замість фор­мулювання проблеми скласти список конкретних запитань, на які необхідно одержати відповіді.

На основі аналізу проблеми визначають об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження є те, на що спрямова­ний процес пізнання. Об'єктом може бути установа, колек­тив, процес чи явище, що вивчаються окремо або у складі певних груп установ, колективів з урахуванням позитивних і негативних чинників, які впливають на його функціону­вання і викликають проблемну ситуацію. Предметом до­слідження є найбільш значущі властивості, сторони об'єкта, які підлягають вивченню, тобто те, що найвиразніше відобра­жає дане протиріччя. Предмет дослідження відповідає на за­питання: "Що вивчається?". Наприклад, об'єктом досліджен­ня є читачі обласних бібліотек, а предметом вивчення — організація їх обслуговування та ступінь задоволення їхніх запитів; об'єкт дослідження — дозвільна діяльність молоді, предмет — аматорська дозвільна діяльність молоді.

Наступним структурним елементом програми є визна­чення мети та завдань дослідження. Мета дослідження — це очікуваний кінцевий результат, який зумовлює загальну спрямованість і логіку дослідження (теоретичного або при­кладного). Мета визначається відповіддю на запитання: "Для чого проводиться дослідження?" Чітке формулювання кон­кретної мети — одна з найважливіших методологічних вимог до програми прикладного дослідження. У завданні дослідження формулюються запитання, на які слід дати від­повідь для реалізації мети дослідження. Вони розкривають зміст предмета дослідження і узгоджуються з гіпотезами (виявити..., з'ясувати..., проаналізувати..., визначити..., одер­жати...).

Важливим елементом програми дослідження виступає гіпотеза — науково обґрунтоване припущення про струк­туру об'єктів, що вивчаються, соціальних явищ, характер і суттєві зв'язки й чинники, що зумовлюють ці зв'язки. Це — своєрідний прогноз очікуваного рішення дослідницького зав­дання. Він базується на наявних теоретичних знаннях про досліджуваний об'єкт.

У соціологічних дослідженнях використовуються різні види гіпотез. Назвемо деякі з них.

Основні гіпотези вказують на найсуттєвіші зв'язки об'єкта.

Гіпотези-наслідки виводяться з основних і служать за­собом їх доказу.

Робочі гіпотези висуваються на початкових етапах ана­лізу і є вихідними даними щодо характеру і властивостей досліджуваних зв'язків об'єкта.

Описові гіпотези передбачення про фактичний стан об'єкта, його структуру, функції.

Пояснювальні гіпотези орієнтовані на визначення при-чинно-наслідкових зв'язків, виявлення причин, фактів, уста­новлених завдяки підтвердженням описових гіпотез.

Науковий рівень програми, її цілісний суттєвий зміст ви­значаються компетентним використанням базових понять. Без точного визначення вихідних понять неможливі науко­ве групування фактів, їх теоретична й емпірична інтерпрета­ція, єдине обґрунтування для зіставлення різних точок зору. Вибір, формулювання й інтерпретація основних понять у про­грамі дослідження являють собою процедуру роз'яснення й уточнення їх змісту.

При розробці методико-процедурного розділу програми важливо знати, що гарантією цілісного наукового пізнання об'єкта є ретельна розробка методологи, методики і тех­ніки дослідження як взаємопов'язаних компонентів. Мето­дологія посідає провідне місце в них, оскільки дає змогу пере­дусім теоретично обґрунтувати вибір методів дослідження, застосування відповідних методик збирання, обробки, ана­лізу емпіричних даних і вирішенняпоставленої проблеми. Якщо вихідні методологічні позиції дослідження помилкові, найнадійніші методики не дадуть очікуваного результату. Методика повинна відповідати меті і завданням досліджен­ня, відбивати специфіку об'єкта, що вивчається, сприяти роз­криттю кількісних і якісних змін у досліджуваних процесах чи явищах. У процедурному розділі програми даються пе­релік та характеристика комплексу методів дослідження. Основні з них: анкетне опитування, інтерв'ю, спостере­ження, аналіз документів. Визначаються також шляхи до­слідження, аналіз та узагальнення матеріалів (способи групування, таблиці, графіки тощо).

В цьому розділі програми визначаються обсяг вибірки, тобто число опитуваних, та методи формування вибірки. Крім опису вибіркової сукупності, визначення типів вибірки, в другому розділі програми накреслюють загальний план та етапи дослідження, дають характеристику методів, які передба­чають застосовувати для відбору інформації та її аналізу, визначають інструментарій (опитування, спостереження) і характер очікуваних результатів, роблять узагальнення і дають загальну оцінку результатів, готують підсумкові до­кументи за результатами дослідження.


 


Читайте також:

  1. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
  2. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
  3. Актуальність дослідження
  4. Алгоритм дослідження кон’юктури
  5. Алгоритм створення тренінгової програми
  6. Аналіз документів як метод соціологічного дослідження.
  7. Аналіз інформації та постановка задачі дослідження
  8. Аналіз потреб споживачів та аналіз конкурентів у процесі маркетингового дослідження
  9. Аналітичний метод дослідження
  10. Анімаційні програми
  11. Анкета — основний інструмент дослідження
  12. Антивірусні програми




Переглядів: 5376

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тема № 4. Облік взаєморозрахунків | Суть аудиторського ризику, методика його визначення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.