Держава створює також юридично-інституціональні засади ринкової економіки.

Держава як суб’єкт економічних відносин. Економічні функції держави

Роль держави в економічному процесі полягає в тому, що вона:

§ відтворює умови конкуренції;

§ виступає як покупець продукції;

§ є суб’єктом, який несе грошові витрати;

§ усуває причини відмови ринкового механізму.

Як покупець продукції від імені держави виступає уряд, який закуповує зброю, поштові, транспортні послуги тощо.

Як суб’єкт, що несе грошові витрати, держава сприяє перерозподілу доходів. Такі витрати називаються трансферними, оскільки пов’язані з соціальним забезпеченням (пенсії, стипендії, допомога по безробіттю тощо). Трансферні платежі нічого не додають до ВВП. Вони свідчать про роль, яку відіграє уряд, як агент перерозподілу доходів у суспільстві на користь тих, хто потребує допомоги.

Усунення причин відмови ринкового механізму досягається втручанням уряду в економічну діяльність через її регулювання. Таке втручання називають регулюванням.

Економічні функції держави:

1. Недопущення (мінімізація) і компенсацiя негативних зовнiшнiх ефектiв та стимулювання позитивних. Справа в тому, що взаємодiя учасникiв економiчної системи досить рiзноманiтна i за формою, i за соцiальними наслiдками. Бiльшiсть з них охоплюється ринком, але є такi, якi залишаються за його межами. Виходить, що дiяльнiсть i виробника, i споживача породжує зовнiшнi для ринку ефекти, якi хоча й не мають грошової мiри, але реально впливають на добробут i одного, й iншого.

Наприклад, промислове пiдприємство забруднює навколишнє середовище i тим самим, спричиняє великий збиток добробуту мiсцевого населення. Якiсть життя може знизитись так, нiби цi люди втратили частину заробiтної плати, або зiткнулись з раптовим рiзким подорожчанням товарiв та послуг. Якщо ринок ще дає їм шанс якось виправити положення (бiльше заробити, змiнити структуру попиту тощо), то з зовнiшнiми ефектами нiчого не вдiєш. Тому й виникає необхідність у втручанні з боку держави.

2. Держава заохочує виникнення позитивних ефектiв. З цiєю метою проводиться субсидiювання. Чи надається субсидiя споживачу (при цьому у нього з’являється змога платити бiльшу цiну), чи виробнику (при цьому знижуються його витрати), в будь-якому випадку це веде до збiльшення споживання блага. Зокрема, держава субсидiює охорону здоров’я, освiту, рiзнi благодiйницькi програми, оскiльки вiд реалiзацiї заходiв у цих сферах виграють не тiльки безпосереднi отримувачi блага, але й суспiльство в цiлому: адже чим бiльше здорових, освiчених та культурних людей, тим бiльше передумов до процвiтання має таке суспiльство.

3. Виробництво суспiльних товарiв. Ринок в окремих випадках виявляється нездатним забезпечити виробництво певних товарiв – так званих суспiльних товарiв.

До них вiдносяться товари оборонного призначення, утримання правоохоронних органiв, дороги, дорожнi знаки та ін. Всi цi блага служать iнтересам суспiльства в цiлому, граничнi витрати на їх виробництво не залежать вiд кiлькостi споживачiв, i державi доцiльнiше взяти на себе турботу про їх утримання.

Держава фiнансує подiбнi сфери за рахунок бюджетних засобiв. Вiдомо, що витрати на оборону є, на сьогоднiшний день, однiєю з досить значних статей у витратнiй частинi бюджету.

4. Забезпечення правової основи функціонування ринкової економіки полягає в розробці системи законів і постанов економічного, соціального і організаційно-господарського характеру, що створюють правові основи економіки. Необхідна правова база передбачає такі заходи:

На державу покладене завдання – захист прав виробникiв та споживачiв, що дiють на ринку. Для нормального здiйснення економiчної дiяльностi, суб’єкти мають бути захищенi законодавчо.

Важливу роль у правовому забезпеченнi вiдiграє державна протидiя необмеженiй владi монополiй. В економiчно розвинутих країнах розроблене антимонопольне законодавство, яке обмежує елемент нездорового та недобросовiсного суперництва.

Врештi, кримiнальне законодавство, спрямоване проти крадіжок, насильства, вбивств, створює бiльш стабiльну ситуацiю в країнi i, таким чином, також покращує функцiонування ринку.

5. Перерозподіл доходів і багатства пов’язана з прагненням держави досягти більш справедливого розподілу доходів у суспільстві. В сучасних умовах держава відіграє активну роль в перерозподілі доходу, вилучаючи їх в одних осіб і передаючи їх іншим (здійснюють трансфертні платежі, малозабезпеченим, інвалідам, безробітним; надають допомогу малозабезпеченим верствам населення через державні програми медичної допомоги, соціального забезпечення, допомоги сім’ї, що реалізуються шляхом перерозподілу доходів через державний бюджет; уряд змінює розподіл доходів шляхом ринкового втручання, тобто модифікацією цін, що встановлюються ринковим механізмом).

6. Захист конкуренції. Держава повинна створити загальноекономічні, правові і соціальні умови, розробити і впровадити правила, які забезпечать дієве функціонування конкуренції; контролювати виконання цих правил, не підриваючи основ соціально-економічної системи.

7. Забезпечення макроекономічної стабільності в сучасних умовах стає однією з основних функцій держави. Ринкова система через своєї специфіку призводить до порушення внутрішньої стабільності народного господарства, коливань кон’юнктури, виникнення галузевих диспропорцій. У зв’язку з цим перед державою стоїть завдання вирівнювання циклічних і кон’юнктурних коливань. Ринковий механізм сам по собі з цим завданням не справляється.

Забезпечення макроекономічної стабільності в цілому означає, що держава несе відповідальність за економічне зростання, підтримку раціональної структури народного господарства, твердість національної валюти, повну зайнятість, стабільний рівень цін і зовнішньоекономічну рівновагу.

Методи впливу держави:

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Державне регулювання суспільного відтворення та його форми. Планування та програмування	\|	Адміністративні, економічні й інституційні методи.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.