Сугестивне навчання.

Серед найбільш цікавих технологій навчання вирізняється сугестивне навчання (СН). Воно успішно використовується за кордоном: у Болгарії, Німеччині, Канаді, Італії, США, країнах СНД.

Вперше цю технологію застосували у 1966 році в Болгарії. Основоположником цього напрямку став болгарський вчений, доктор медичних наук, лікар-психотерапевт Г.К. Лозанов. Також основи СН висвітлені у працях В.Н. Мясищева, Д.Н. Узнадзе, Б.Д. Паригіна та інших.

Методи СН базуються на взаємодії усвідомлених і неусвідомлених компонентів психіки в процесі засвоєння та переробки інформації. Базовими складовими СН є психоаналіз і психологія навіювання.

Сугестивне навчання – це навчання на основі емоційного навіювання в стані неспання, що спричинює надзапам’ятовування.

Сугестопедія(від лат. «сугесто» - навіювання)– педагогіка навіювання.

Застосування такого методу навчання звернене до всього комплексу можливостей людини: воно посилює емоційні реакції й мотивацію кожного учня, його інтереси й установки внаслідок релаксації як обов'язкового елемента навчання, знаходять активніший вираз. Участь свідомих і несвідомих функцій у цьому процесі стає організованішою: широко використовуються можливості людини не лише до активної, а й до пасивної уваги й особливо її здатність до позасвідомої периферійної перцепції (сприймання).

Г.К. Лозанов не відкидає раціональної педагогіки, але він вважає, що це лише один канал прийому інформації, а другим є підсвідомий прийом інформації.

Принципи сугестопедії:

1. принцип радості, спокою, релаксації (цей принцип вимагає організації роботи учнів таким чином, щоб вона здавалася їм "природно приємною". Для цього навчання не повинно супроводитися жодним напруженням, а, навпаки, давати учням насолоду від задоволення притаманного кожній людині прагнення до одержання нової інформації. Саме на основі задоволення цієї пізнавальної потреби учень повинен розвивати власні здібності до внутрішнього зосередження. Експериментально доведено, що психічна релаксація та інтелектуальне зосередження, за умов правильного розвитку їх у ході навчання, знімають стрес і приносять задоволення учням, тим самим суттєво збільшуючи їхній потенціал розумової працездатності). Проведення релаксаційної вправи.

2. принцип єдності свідомого і позасвідомого (цей принцип потребує всеохоплюючого й одночасного використання насамперед процесів свідомого і позасвідомого сприймання. Останнє є складноорганізованим психологічним феноменом, який здійснюється не лише поза сферою свідомої уваги (периферійна перцепція), а й у ній самій: у закарбуванні мікроструктури сприйманих елементів, напрацьованих, але не усвідомлених автоматизмах сприймання. Така вимога поширюється і на інші позасвідомі пізнавальні функції (інтуїтивне мислення, закарбування), які можна ви користовувати одночасно зі свідомими для різних дидактичних цілей).

3. принцип сугестивного взаємозв’язку «вчитель-учень» з метою контролю повноти їхнього засвоєння навчальної інформації (вимога диференціювати педагогічну взаємодію з учнями й удосконалювати процес сугестопедичного навчання у відповідності з рівнем здібностей кожного з них).

4. принцип авторитету вчителя – у авторитетного вчителя хочеться вчитися, а відповідно до цього - відбувається краще запам’ятовування матеріалу. Вчитель повинен мати широку обізнаність, видатні особистісні якості, силу переконання тощо.

5. інфантилізація – використання ігор під час навчання. Вчитель повинен вміти встановлювати довіру з учнями.

6. використання вчителем різного забарвлення інтонації, різного ритму викладання матеріалу. Кожне слово, що несе смислове навантаження, супроводжується відповідною інтонацією, жестом, мімікою.

За допомогою СН в учня формується:

- віра в здійснення навчальних завдань;

- постійний позитивний настрій;

- позитивне емоційне підкріплення через естетичні і комфортні умови навчання;

- навіювання думки про величезні можливості інтелекту учнів, демонстрація швидкого поступу у вивченні даної дисципліни;

- «занурення» у навчальну дисципліну: вивчення щодня 1 дисципліни по 4-6 годин упродовж 2-3 місяців.

Психологічні дослідження доводять, що при використанні СН інформація запам’ятовується на 92-95%.

Сценарій заняття з сугестопедії:

1 етап уроку – знайомство з новим матеріалом (8-10 хвилин).

2 етап – введення в стан релаксації (7-10 хвилин).

3 етап – релаксаційне засвоєння матеріалу, хорове повторення (20-25 хвилин) - мимовільне запам’ятовування навчальної інформації.

4 етап – вихід із стану релаксації, виконання вправ, що актуалізують засвоєння матеріалу (5-10 хвилин).

Художнізасоби пов'язані з використанням у педагогічному процесі спеціальних творів мистецтва. Для потреб сугестопедичного навчання (особливого розвитку воно набуло в Болгарії) знімалися навчальні фільми, ставилися п'єси, які поєднували в собі, з одного боку, класичну і барокову музику, балет, драматичні твори й пластичні мистецтва у виконанні найкращих професійних майстрів, з іншого боку, основні принципи конкретної теми, змістову суть і відповідні алгоритми навчальних дій з певного предмета закладали у зміст сценарію цих художніх творів.

Використання художніх засобів особливо важливе для сугестопедичного навчання на всіх стадіях його організації, оскільки їм притаманний як психотерапевтичний, так і педагогічний ефекти. Цілеспрямована інтеграція різних художніх форм і предметного змісту курсу здійснюється на базі класичного мистецтва, оскільки, за даними психологічних досліджень, розумне поєднання саме класичних видів мистецтва сприяє психокорекції й зосередженому настроєві людини, що забезпечує внутрішню гармонізацію всіх видів її активності й підвищує їхню продуктивність.

Прикладом організації сугестопедичного навчання є методична розробка Науково-дослідного інституту сугестології (Болгарія) вивчення першокласниками теми "Додавання та віднімання з переходом через десяток".

На першій стадії вивчення дітям читається книга, яка містить сценарій сугестопедичної опери "Казкова країна", куди введено ключові поняття нової математичної теми.

На наступний день на уроці діти дивляться цю оперу в класі по телевізору (друга стадія).

На третій день діти під керівництвом учителя розігрують окремі частини сюжету опери або співають щось із неї.

На наступній стадії (четвертий урок вивчання теми) вчитель перед уже достатньо підготовленою аудиторією викладає тему цілісно за один урок.

А кілька наступних днів присвячуються розв'язанню відповідних задач та іншим вправам і дидактичним іграм на закріплення матеріалу вивчення (п'ята, і остання стадія).

В результаті матеріал засвоюється міцніше і в порівняно коротші строки (прискорення навчання у 2-4 рази). Це дає змогу навчати дітей лише 5 днів на тиждень і відмовитися від домашніх завдань.

Довготривале застосування сугестопедичного методу сприяє не лише швидкому й міцному закріпленню матеріалу учнями, а й їхньому естетичному й етичному вихованню, стимулює розвиток творчих здібностей учнів і покращує показники їхнього здоров'я.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Проблемне навчання.	\|	Розвиваюче навчання.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.